Чи зможе Верховна рада прийняти Виборчий кодекс

Восени парламент розпочне розгляд проекту Виборчого кодексу, прийнятого в першому читанні ще в листопаді минулого року. Ключова норма документа - скасування змішаної виборчої системи на виборах до Верховної ради і перехід до пропорційної системи з відкритими списками. Крім того, згідно з проектом, дещо змінюються правила проведення президентських виборів, а також виборів в обласні та міські ради. Але в Раді поки скептично оцінюють перспективи прийняття кодексу, пояснюючи це відсутністю "політичної волі".

На цьому тижні спікер Верховної ради Андрій Парубій заявив, що на осінній сесії парламент розгляне у другому читанні проект Виборчого кодексу, уточнивши, що це буде один з найбільш проблемних документів.

Ключова норма проекту - заміна змішаної (мажоритарно-пропорційної) виборчої системи на пропорційну систему з відкритими списками. Вибори в Раду, обласні ради та ради великих міст будуть проходити за відкритими регіональними списками. Виборець буде голосувати не лише за партію, але за бажанням і за кандидата від цієї партії, якого він хоче бачити депутатом.

У першому читанні проект кодексу був прийнятий ще в листопаді минулого року, набравши мінімально необхідні 226 голосів. Не під запис депутати визнавали, що перше читання для багатьох виявилося несподіваним. Як раніше розповідали джерела РБК-Україна в "Народному фронті", їх фракція вирішила дати максимум можливих голосів, щоб створити видимість, що НФ нібито за відкриті списки. Однак ніхто не очікував, що проект буде схвалено.

"Було запропоновано, щоб фракція підтримала кодекс - все одно не вистачить голосів. Щоб потім тикати пальцями, що саме БПП не дали голосів. Ніхто не очікував, що Рада дасть 226", - говорив співрозмовник серед "фронтовиків", запевняючи, що шансів пройти друге читання у законопроекту немає.

Хрест на "мажоритарці"

Відкриті списки на виборах до Верховної ради – одна з найбільш прогресивних норм проекту кодексу і в той же час найбільш суперечлива, каже екс-голова Комітету виборців України, нардеп від фракції "Радикальна партія" Ігор Попов. На його думку, на даний момент в Раді немає політичної більшості для зміни системи виборів до парламенту. "Восени проект кодексу не винесуть в зал, бо скажуть, що він не готовий. І він насправді не готовий, так як поправки не опрацьовані на рівні робочої групи. Прискорити засідання складно, адже у нас і так явка на межі - приходять три-п'ять депутатів і п'ять експертів", - пояснив виданню Попов.

Якщо документ й приймуть, голосів на його підтримку набереться на грані мінімально необхідних, як і у першому читанні, вважає керівник робочої групи і один з авторів документа Олександр Черненко (БПП).

Стриманий оптимізм з приводу прийняття Виборчого кодексу висловлює ще один член робочої групи, заступник голови фракції "Самопоміч" Руслан Сидорович. На його думку, прийняти кодекс можна, але за умови "тиску громадянського суспільства". Однак, в будь-якому випадку, це станеться не раніше жовтня, прогнозує нардеп.

Скепсис нардепів з приводу кодексу цілком зрозумілий. Цей та кілька попередніх скликань парламенту були обрані за змішаною виборчою системою - половина депутатів пройшли за партійними списками в загальнонаціональному багатомандатному окрузі і половина - за одномандатними мажоритарними округами. Скасування "мажоритарки", як це передбачено проектом кодексу, зрозуміло, багатьох політиків не влаштовує.

З документа випливає, що парламентські вибори будуть проходити в 27 виборчих регіонах. Розподіл на регіони буде відбуватися за принципом областей України, крім Києва, Дніпра і Південного округу, куди увійдуть Херсонська область, АР Крим та Севастополь. Політичні партії в кожному з цих регіонів будуть формувати свої списки кандидатів у народні депутати.

Принцип відкритих списків передбачає, що виборець голосує за партію, а також за бажанням вибирає у переліку того чи іншого кандидата з регіонального списку цієї партії, вказавши відповідні цифри партії і кандидата в бюлетенях. Таким чином, від кількості голосів на підтримку того чи іншого кандидата буде залежати його місце у виборчому списку. За задумом авторів документа, такий механізм виключить вплив керівників політичної сили на місце кандидата у списку партії.

Система відкритих списків передбачена і для виборів в обласні ради і ради великих міст з населенням понад 90 тисяч осіб. Згідно з законопроектом, мажоритарна система залишиться тільки для виборів у сільські, селищні, районні та районні у містах ради, а також міські ради міст з населенням менше 90 тисяч жителів. Причому тут пропонується ввести багатомандатну мажоритарну систему, при якій в окрузі перемагає від 2 до 4 кандидатів, в залежності від числа виборців в окрузі.

Проект кодексу також передбачає зниження прохідного бар'єру в парламент з 5 до 4% і гендерну квоту в регіональних списках партії – не менше 40%. Документ регулює й деякі процедурні моменти самої передвиборної кампанії: пропонується запровадити обов'язкове навчання членів виборчих комісій і зменшити кількість політичної агітації та реклами. Що стосується президентських виборів, то для балотування кандидата, крім грошової застави, необхідно зібрати підписи осіб, які мають представницький мандат. Це можуть бути мери, депутати місцевих рад та народні депутати.

Привід для дискусії

В документі є застарілі норми, які розроблялися ще кілька років тому, каже Ігор Попов. Нардеп вважає, що деякі положення проекту кодексу вже не відповідають нинішньому законодавству, політичній системі і реєстру виборців. Приміром, модель для місцевих виборів не відповідає реформі децентралізації. Законопроект писався під стару систему, коли було багато невеликих сіл і там передбачалися багатомандатні виборчі округи в обласну раду, уточнює депутат.

"Тепер у нас є великі територіальні громади, репрезентацію яких потрібно забезпечити на рівні обласних рад. Тобто, все те, що було прийнято в першому читанні щодо системи місцевих виборів, треба викидати. Воно прописано під систему районних адміністрацій, районних рад, які ми взагалі збираємося ліквідувати", - каже Попов.

Треба зазначити, що прийнятий у першому читанні документ був розроблений на базі проекту Виборчого кодексу, внесеного в Раду ще в 2010 році, з ініціативи тодішнього народного депутата Юрія Клочковского.

Довго запрягають

Підготовкою проекту Виборчого кодексу до другого читання займається спеціальна робоча група, створена на базі комітету Ради з питань правової політики та правосуддя. За словами співрозмовників у депутатському корпусі, робоча група провела близько 10-12 засідань, розглянувши трохи більше 1000 поправок з 4500. Перша тисяча поправок - це програмна частина кодексу, пояснює Попов. Основна дискусія почнеться після першої тисячі, коли порушать питання проведення виборів у Раду.

Серед норм, які вже розглянула робоча група, є блок питань, що стосуються реєстру виборців, моніторингу за роботою виборчих комісій і використання коштів виборчих фондів, уточнив Руслан Сидорович. "Робоча група підійшла до найбільш складних блоків, які стосуються деталей виборчого процесу парламентських, місцевих і президентських виборів, оскільки там багато політичних складових", - сказав він РБК-Україна.

З огляду на те, що за півроку було розглянуто лише чверть поправок, навіть, якщо проводити засідання групи з такою регулярністю, як зараз, то для підготовки документа необхідно ще як мінімум рік, прогнозує Попов. "На пленарних тижнях у нас було по два засідання - у понеділок і п'ятницю. На пленарних - або одне, або взагалі не збиралися", - уточнив нардеп. Однак, як вважає Попов, засідання робочої групи - відволікання уваги для того, щоб не приймати політичного рішення щодо зміни виборчої системи.

Значення робочої групи перебільшувати не варто, каже Олександр Черненко. "На групу не ходять представники багатьох фракцій. Все одно, коли буде прийнято рішення винести цей документ на комітет і в зал, то про нього згадають лідери фракцій і всі почнуть домовлятися, - пояснює Черненко. - Роль і завдання робочої групи - вичистити ті процедурні неполітичні моменти, які нецікаві лідерам фракцій, на які вони не будуть звертати уваги".

Ключові спірні питання робочій групі на сьогодні немає сенсу піднімати, переконаний парламентар. Тому, пояснює Черненко, найбільш резонансні і чутливі питання робоча група спеціально обходить. "Якщо буде політичне рішення виносити законопроект у вересні або жовтні, то ми прискоримося, посидимо ночами і підготуємо. Поки ми працюємо у робочому режимі", - додав Черненко.

На час сесійних канікул робоча група взяла паузу. "У нас не виходить зібратися. Коли в одних виходить, не виходить у інших. Всі члени робочої групи не можуть одночасно бути присутнім", - каже Черненко. У зв'язку з цим, за його словами, робоча група відклала свою роботу "до вересня, можливо, до кінця серпня".