Слідство ведуть: ГПУ намагається через зміни в Конституцію зберегти за собою функцію розслідування

У Генеральній прокуратурі розробили проект змін до Конституції, яким пропонується підпорядкувати Державне бюро розслідувань (ДБР) Генпрокуратурі, в результаті зберігши в її віданні функцію досудового розслідування. Таким чином, на думку експертів, слідчі прокуратури намагаються сформувати законодавчі лазівки, щоб утриматися на своїх посадах. Втім, депутати коаліції обіцяють, що прокурорська ініціатива не знайде підтримки в сесійній залі.

Проектом змін до Конституції, який опинився в розпорядженні РБК-Україна, пропонується внести зміни до статті 121 Основного закону. Цим окремим проектом Генпрокуратура пропонує змінити прийнятий Верховною Радою закон про Державне бюро розслідувань, який очікує підпису президента Петра Порошенка.

При цьому в документі "Концептуальні положення щодо організації та діяльності ДБР", який додається до проекту змін до Конституції, йдеться, що за Генпрокуратурою слід зберегти функцію досудового розслідування.

"Припинення здійснення прокуратурою розслідування складних та резонансних злочинів (зокрема, проти учасників Революції Гідності), з подальшою передачею виробництв в новостворений орган, призведе до істотного затягування слідства, можливу втрату доказів. Новим слідчим знадобиться не тільки великий досвід, але і значний час для вивчення кримінальних проваджень, які за своєю складністю та обсягами інформації не мають аналогів в країні", - йдеться в документі.

Також Генпрокуратура наводить у приклад Національного антикорупційного бюро, з моменту створення якої минуло вже чотири місяці.

"Оприлюднений Національним бюро звіт вказує на несформованість його штату (тривають конкурси та спецперевірки), деякі підрозділи планується заповнити тільки до лютого наступного року. Після цього постане питання ще й про передачу кримінальних проваджень (з ГПУ у НАБУ, - ред.), що також може зайняти час", - написано в "Концептуальних положеннях".

Про існування цих документів, розроблених в ГПУ, також розповів і директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк: "Мова йде про ініціативу, яка народилася в надрах Генеральної прокуратури".

За словами Хавронюка, згідно з новим законопроектом про Держбюро, слідчі прокуратури не переходять автоматично в ДБР.

"Вони повинні проходити через конкурс, - розповів він РБК-Україна. - При цьому лише частина слідчих ДБР можуть сформувати сьогоднішні слідчі прокуратури. Там встановлені певні відсотки, причому таким чином, щоб не менше ніж 51% нових слідчих ДБР складали люди юридичної професії".

За словами Хавронюка, ці юристи повинні бути не з прокуратури, міліції, поліції, СБУ чи податкової. У законопроекті про ДБР є норми, згідно з якими "підрозділу ДБР повинні сформувати на 51% з кандидатів, які мають відповідний стаж роботи в галузі права".

"Тобто, це - адвокати, юрисконсульти, нотаріуси", - уточнив Микола Хавронюк.

Причина появи подібних законодавчих ініціатив в тому, що слідчі прокуратури намагаються утриматися на своїх місцях, вважає експерт.

"Тому й потурбувалися за своє майбутнє і почали думати: що ж зробити? Оскільки вони ніколи не займалися ні конституційного, ні судовою реформою, вони вирішили запропонувати ось ці зміни в Конституцію. Вони намагаються, в тому числі, і через зміни в Основний закон, повернути безпосередньо в тіло Конституції право прокуратури на досудове розслідування. А створити ДБР органом при генпрокурорі поряд з такими специфічними посадами, як спеціалізований антикорупційний прокурор, військовий прокурор", - підсумував Микола Хавронюк.

Один з авторів закону про Держбюро, нардеп Віктор Чумак ("Блок Петра Порошенка"), вкрай здивувався такій ініціативі ГПУ і назвав проект неконституційним. Адже ДБР створювалося, у тому числі, і для того, щоб забрати у ГПУ функцію досудового розслідування.

"Ця ініціатива суперечить Конституції. Те, що я побачив (проект, - ред.), мене вразило до глибини душі. Це повернення до старих норм. Створюючи ДБР, ми виконали норму Конституції про те, щоб забрати у ГПУ функцію досудового розслідування, - пояснив РБК-Україна Віктор Чумак. - Я не знаю, звідки ростуть ноги у цього закону, але він не має права навіть на обговорення. І якщо він раптом з'явиться в парламенті, природно, ми будемо кричати, що він неконституційний і його не можна приймати".

У профільний парламентський комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відповідний проект змін у Конституцію поки не надходив.

У самій ГПУ припускають, що в пропонованому законопроекті відображено лише думка окремих представників Генпрокуратури з цього питання.

"ГПУ - не суб'єкт законодавчої ініціативи. З напрацювання профільних законопроектів ми можемо працювати лише спільно з народними депутатами. За наявною у мене на даний момент інформації, спільну роботу за озвучену вами законопроекту з народними депутатами ми не вели", - розповів РБК-Україна помічник генерального прокурора Владислав Куценко.

Нагадаємо, закон про Держбюро розслідувань у другому читанні Верховна рада прийняла 12 листопада. Згідно з документом, ДБР - це центральний орган виконавчої влади, який буде розслідувати злочини співробітників НАБУ і Спеціальної антикорупційної прокуратури; злочини, за які передбачено довічне ув'язнення, а також займатися запобіганням оргзлочинності, протидією терористичним та інших особливо тяжких насильницьких злочинів.

Також ДБР буде розслідувати справи відносно президента, спікера ВР і його заступників, нардепів, прем'єра, міністрів, суддів генпрокурора і його заступників.

Повноцінно нове відомство має запрацювати з березня. До цього часу всі кримінальні справи у відношенні високопоставлених чиновників, суддів, прокурорів і нардепів, які розслідує ГПУ, повинні передати в ДБР.