Скільки держава планує витрачати на лікування українців після старту медреформи

П'ятниця 27 квітня 2018 16:30
Скільки держава планує витрачати на лікування українців після старту медреформи
Записатися до лікаря можна буде в електронній системі (фото: facebook.com-dkl1kiev)

Вже з 1 липня в Україні розпочнеться запуск медичної реформи. У Кабміні порахували, скільки будуть витрачати на лікування кожного пацієнта. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

З 1 липня в Україні стартує довгоочікувана медична реформа. На цьому тижні Кабінет міністрів встановив тарифи, за якими амбулаторії і поліклініки будуть отримувати від Національної служби здоров'я гроші за надання медичної допомоги кожному українцю. Суми коштів, що виділяються державою залежать, насамперед, від вікових груп пацієнтів. Максимальне фінансування буде надано на лікування дітей у віці до 5 років і літнім людям старше 65 років.

Але для того, щоб медзаклади отримали держфінансування, потрібно буде провести активну підписну кампанію з пацієнтами, підключитися до електронної системи охорони здоров'я та укласти договір з Нацслужбой здоров'я. В які суми Кабмін оцінив надання медичної допомоги сімейними лікарями, і чи вистачить їм цих грошей, розбиралося РБК-Україна.

За зеленими списками

З 1 липня українські медичні заклади первинної ланки будуть фінансуватися в залежності від того, скільки пацієнтів вирішили у них лікуватися. Мова йде про амбулаторії, центри первинної медичної допомоги, поліклініки, в яких працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри. Зараз лікарі отримують зарплату незалежно від кількості пацієнтів, що у них лікуються.

Пацієнти, які бажають отримати медичну допомогу у конкретного лікаря, підписують з певною медустановою декларацію, форму якої раніше затвердив Кабінет міністрів. Підписна кампанія стартувала в Україні з 1 квітня. За словами заступника міністра охорони здоров'я Павла Ковтонюка, до 25 квітня підписано вже понад 1,7 млн таких декларацій. За його даними, зараз в середньому щодня надходить приблизно 150 тис. цих документів.

Але підписаних декларацій недостатньо для повноцінного старту реформи з 1 липня. Тому у середу 25 квітня уряд прийняв кілька рішень, які регулюють правила оплати за надані медичні послуги. Зокрема, своєю постановою Кабмін встановив тарифи, за якими держава в особі Національної служби здоров'я буде розплачуватися з медичними установами за надані українцям послуги первинної медичної допомоги.

Розрахунок з поліклініками та амбулаторіями на підставі цих тарифів буде проходити за двома типами списків - зеленом і червоним. У перший будуть включені пацієнти, які підписали зі своїми лікарями декларації про надання їм медпослуг на первинному рівні. У другій список потраплять всі інші пацієнти, які проживають в зоні обслуговування тої чи іншої виключно комунальної медустанови, але не підписали декларації з жодною з них.

Медзаклади пацієнтів із зеленого списку будуть щорічно отримувати по 370 гривень за людину. За ці гроші українцям буде надаватися первинна медична допомога і проводитися основні лабораторні дослідження. У МОЗ обіцяють виплачувати кошти щомісяця. При цьому 370 гривень будуть виділятися лише на лікування пацієнтів у віці від 18 до 39 років. Для інших вікових груп передбачені підвищувальні коефіцієнти.

"У різному віці ми потребуємо більшої уваги від своїх лікарів. Зрозуміло, що доросла людина зазвичай менше потребує відвідування свого лікаря, ніж дитина чи людина похилого віку, тому держава буде оплачувати їх обслуговування на первинній ланці за більш високими тарифами", - пояснила у Facebook в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

 

#медреформібути! Сьогодні Уряд ухвалив важливі постанови, які допоможуть МОЗ та всій країні продовжувати трансформувати...

Опубліковано Уляна Супрун 25 квітня 2018 р.

Так, медустанови будуть щорічно отримувати 1480 гривень/людини за надання первинної медичної допомоги дітям до 5 років і 814 гривень/людини – віком від 6 до 17 років.

Крім того, передбачені підвищувальні коефіцієнти для пацієнтів після 40 років. За громадян від 40 до 64 років сума складе 444 гривень, а для людей, яким виповнилося 65 років і більше сума зросте до 740 гривень.

Разом з тим не передбачено жодних коефіцієнтів для пацієнтів з червоного списку. За кожного з них медустанови будуть отримувати лише за 240 гривень на рік.

Скільки держава планує витрачати на лікування українців після старту медреформи

Для того, щоб медустанови почали отримувати ці кошти від Нацслужби здоров'я, вони повинні будуть укласти з цим відомством договори про медобслуговування населення за програмою медичних гарантій. Відповідна типова форма договору, а також порядок їх укладення, зміни та припинення також був прийнятий постановою Кабміну в минулу середу.

У МОЗ запевняють, що медустановам, які мають намір працювати за новою програмою, необхідно підписати всі договори з Нацслужбой здоров'я до 1 червня. Якщо вони цього зробити не встигнуть, то повинні будуть укласти договори до 1 вересня. У такому разі медустанови зможуть перейти на нові принципи фінансування з четвертого кварталу. Крім того, кошти від Нацслужби здоров'я зможуть отримувати тільки ті медустанови, які підключаться до електронної системи охорони здоров'я. 25 квітня Кабмін ухвалив своєю постановою порядок її функціонування.

Правда, на цьому перелік умов не обмежується. На нові принципи фінансування не зможуть перейти окрема амбулаторія або кабінет сімейного лікаря. Перехід може бути здійснений відразу усіма комунальними медустановами, які раніше фінансувалися з одного і того ж місцевого бюджету.

"З липня медустанови, які підпишуть декларації, підготуються і виконають необхідні умови, зможуть підписати з Національною службою здоров'я договір. Ми бачимо, що кандидати є, оскільки є міста, села, в яких підписна кампанія здійснюється швидко", - сказав Павло Ковтонюк. За його словами, максимально активно підписуються декларації в Києві, Харкові, Вінниці, Львові, Кривому Розі, Донецької області. "Ми думаємо, що у нас на липень будуть договори з Національною службою, оскільки тарифи значно вище, ніж попереднє традиційне фінансування. Лікарі відчують на своїй кишені довіру своїх пацієнтів", - вважає Павло Ковтонюк.

Лікарі – волонтери не

Але затвердженої суми в 370 гривень може не вистачити на покриття всіх потреб лікарів первинної ланки, оскільки вона підрахована невірно, вважають аналітики. Експерт з медреформи Зоряна Черненко каже, що встановлений тариф у 370 гривень розрахований, виходячи з наявного в держбюджеті фінансування.

"Для того, щоб встановити адекватний тариф, необхідно було рахувати по-іншому. Треба було взяти типову амбулаторію або кабінет сімейного лікаря і порахувати, що лікареві необхідно для того, щоб обслуговувати дві тисячі пацієнтів (максимально дозволену кількість пацієнтів на одного лікаря, - ред.). Необхідно було порахувати, скільки пацієнтів в середньому буде приймати лікар на амбулаторному прийомі і при наданні невідкладної допомоги, скільки треба коштів на те, щоб повністю оснастити для повсякденної роботи кабінет, проводити необхідні дослідження, закупити витратні матеріали і так далі. Але цього не було зроблено. Реально тариф повинен бути встановлений приблизно в два рази вище прийнятого", - вважає Черненко.

Медичний директор з педіатрії мережі клінік "Добробут" Олексій Риков вважає адекватними встановлені коефіцієнти для деяких груп. "У всякому разі, практика показує, що коефіцієнти щодо дітей встановлені правильно. Наприклад, дитина до п'яти років вимагає набагато більшої уваги, ніж дорослі, - упевнений лікар. - Але сам тариф 370 гривень все-таки недостатній для того, щоб навіть з урахуванням встановлених коефіцієнтів покрити всі необхідні витрати на утримання амбулаторії. Реальні витрати на ведення дитини до п'яти років складають приблизно три тисячі гривень".

Про недостатність встановленого тарифу говорить і голова координаційної ради громадської організації "Медконтроль" Ігор Щедрін: "Навіть з цими 370 гривнями, фінансування розподіляється приблизно 75% на 25% на користь вторинної і третинної ланки медичної допомоги. У розвинених країнах ситуація навпаки: 80% на 20% - на користь первинної ланки, - говорить він. - В Україні на кожну людину з держбюджету виділяється в середньому 1100-1200 гривень в рік. Значить на "первинку" має йти 800-900 гривень, а не 370. Я розумію, що в минулому році було ще менше, але все одно встановлений тариф непривабливий для того, щоб зацікавити лікарів йти на роботу в первинну ланку. Без масштабних фінансових вливань у цю сферу реформувати її нереально. Сімейні лікарі – це не волонтери. Вони хочуть отримувати за свою роботу гроші".

При цьому нестача грошей проявиться не відразу. "Для того, щоб амбулаторії перейшли на нові форми оплати їх роботи, уряд встановив для них більш високий тариф - 370 гривень проти 240 гривень. Тому нині перевагу отримають ті, хто перейде на нові принципи фінансування і ми, можливо, побачимо окремі приклади ефективної роботи. Але на них перейдуть не всі медустанови, тому ми не помітимо брак грошей на "первинку". Але після того, як на нові принципи фінансування перейдуть всі амбулаторії, ми всі побачимо брак коштів", - вважає Зоряна Черненко.

Вона каже, що поки в Україні не перейдуть до реальних підрахунків потреб первинної ланки медичної допомоги, в країні не буде ефективної моделі охорони здоров'я. "Тому говорити про те, що в результаті нинішньої реформи громадяни отримають на первинній ланці повністю профінансовану державою медичну допомогу не можна. Я сподіваюся, що через рік в МОЗ порахують на підставі перших підсумків роботи медреформи реальні потреби. Але, якби було таке бажання, то це можна було б зробити і зараз", - впевнена Черненко.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся