"Шумна" історія. З чим Україна і Росія виходять на берлінські переговори по Донбасу

Берлін, П'ятниця 11 вересня 2020 07:55
"Шумна" історія. З чим Україна і Росія виходять на берлінські переговори по Донбасу
Фото: flickr.com/ministryofdefenceua
Автор: Мілан Лєліч

У Берліні сьогодні запланована зустріч у нормандському форматі на рівні радників глав держав, на яку українська влада покладала великі надії. Про те, чого на даному етапі домагаються Україна, Росія і підконтрольні їй бойовики – у матеріалі РБК-Україна.

Напередодні зустрічі радників в центрі уваги опинилося селище Шуми під Горлівкою. Донецькі бойовики звинуватили Україну в облаштуванні там нових позицій (в порушення умов перемир'я), ставили ультиматуми і обіцяли завдати по ним артилерійський удар.

У підсумку, Тристороння контактна група (ТКГ) домовилася про проведення вдень 10 вересня "інспекції" українських позицій під Шумами, під контролем ОБСЄ, але за участю бойовиків.

Однак буквально за годину до анонсованої інспекції інформоване джерело повідомило РБК-Україна, що вона не відбудеться. Незабаром в Офісі президента офіційно підтвердили цю інформацію, звинувативши росіян у зриві досягнутих домовленостей і порядку проведення інспекції.

Українська сторона також запропонувала провести дзеркальну інспекцію позицій бойовиків, які, за даними ОБСЄ, дійсно порушували умови перемир'я, але не одержала адекватної відповіді.

"Констатуємо, що представники незаконних збройних формувань демонструють наявність у них зовсім іншої мети, а саме - піару замість миру", - заявили в ОП.

У розпорядженні РБК-Україна опинився лист, який Леонід Кравчук відправив представникам ОБСЄ у зв'язку з ситуацією, що склалася. Як випливає з листа голови української делегації в ТКГ, бойовики висунули ряд нових вимог: "проінспектувати" й інші українські позиції на лінії фронту, провести фото- і відеозйомку і підписати спільний протокол.

Невдовзі після цього бойовики вчергове порушили перемир'я, обстрілявши ті самі позиції під Шумами. Але у зриві домовленостей вони, як і представник Росії в ТКГ Борис Гризлов, звинуватили саме Україну.

Як розповіло виданню джерело, близьке до переговорного процесу, Україна дійсно запропонувала провести дзеркальну "інспекцію" позицій вздовж лінії фронту. При цьому було складено перелік із десятка "точок", де бойовики точно проводили додаткове інженерне обладнання своїх позицій, що прямо заборонено умовами перемир'я. Українські переговорники запропонували відвідати будь-яку з них на вибір, разом з ОБСЄ, і зафіксувати тим самим факт порушень з боку агресора.

"Ми хотіли показати і довести,зокрема нашим партнерам по нормандскому формату, що ми виконуємо всі умови, а противник – не виконує. А перемир'я – це фундамент для будь-яких подальших переговорів, зокрема і з політичних питань, немає перемир'я – не можна рухатися далі. І, звичайно, ми хотіли простимулювати французів і німців чинити тиск на РФ, змусити їх виконувати домовленості", – розповів співрозмовник видання.

За його словами, росіяни і підконтрольні їм бойовики переслідували свої цілі. Їм було важливо, щоб під час "інспекції" українських позицій бойовики з'явилися там із шевронами та іншою атрибутикою т. н. "ДНР", проти чого різко заперечувала українська сторона.

"Вони б сфотографували наших солдатів разом з бойовиками і потім говорили б на нормандській зустрічі: ось, подивіться, українці разом з "деенерівцями" стоять спілкуються, все в порядку, між ними почався контакт", - сказало джерело.

Але плани обох сторін сторін були зірвані, і за яким сценарієм будуть проходити сьогоднішні переговори, невідомо. Жодні проекти спільного комюніке, за інформацією РБК-Україна, не підготовлені. У будь-якому випадку, історія з "інспекцією" під Шумами, котра не відбувалася, як і взаємні звинувачення у зриві перемир'я, стануть першою темою для розмови.

Великі маневри

Така увага до зустрічі у форматі радників країн нормандської четвірки не дивна. Переговори на цьому майданчику, як і в мінській ТКГ, помітно активізувалися в останні місяці. Україну на них представляє глава Офісу президента Андрій Єрмак, а Росію – заступник голови президентської адміністрації Дмитро Козак.

Попередня зустріч відбулася в Берліні 3 липня і тривала 11 годин. Її підсумки українська сторона оцінила стримано оптимістично. "Сьогоднішня зустріч на крок наблизила проведення саміту (на рівні глав держав "четвірки" - ред.) в Берліні", – заявив тоді Андрій Єрмак.

Його російський візаві зайняв набагато більш різку позицію, невдовзі публічно звинувативши Україну в спробі зриву мінських домовленостей і всього переговорного процесу. А в кінці липня в ЗМІ з'явилася його лист колегам з інших країн "нормандської четвірки", в якому Козак запропонував взагалі відмовитися від формату зустрічей на рівні радників.

"Я не маю наміру надалі приймати участь в цьому нескінченно триваючому "спектаклі" з відвертою імітацією бурхливої діяльності по врегулюванню конфлікту", – написав Козак.

Автентичність листа не була офіційно підтверджена російською стороною. Втім, на Банковій його публікацію назвали "тонкою дипломатичною грою", в якій Кремль намагається перехопити ініціативу в мирних переговорах.

Але одночасно з дипломатичним загостренням безпосередньо на лінії фронту встановилося перемир'я, яке триває з 27 липня і досі. Втім, із застереженнями – 6 вересня бойовики двічі обстрілювали українські позиції, що призвело до загибелі одного та поранення іншого солдата ВСУ. Однак до повномасштабних бойових дій провокації окупаційних військ не призвели.

На 28 серпня намічалася нова зустріч радників у нормандському форматі, на якій Україна збиралася закріпити досягнуті результати і просуватися далі – до зустрічі на рівні міністрів, а потім і на рівні глав держав.

Проте цього разу переговори зірвалися, формальною причиною стало відрядження радника президента Франції Еммануеля Бонна. Але низка російських ЗМІ повідомили, що насправді причиною було те, що сторони не змогли погодити проекти підсумкових документів. Російські пропозиції знову були злиті в ЗМІ.

Так, Москва виставила Києву завідомо нездійсненні умови: від проведення виборів ОРДЛО спільно з місцевими виборами по всій Україні, вже в жовтні, до закріплення в Конституції особливого статусу Донбасу, проект цього рішення повинні були підготувати у найкоротші терміни.

А червоною лінією через весь документ проходить ідея Кремля про прямий двосторонній діалог між українською владою і представниками бойовиків, у якому РФ відводиться максимум роль посередника. Цю вимогу країна-агресор безуспішно просуває із самого початку подій на Донбасі, адже вона дозволила б Росії потім вийти з-під західних санкцій.

Шантаж перемир'ям

У свою чергу, головна мета української влади на коротку перспективу – домогтися проведення нового саміту глав держав нормандської четвірки, швидше за все, в Берліні. Президент Володимир Зеленський сподівається на те, що така зустріч відбудеться ще до кінця вересня. Це дало б йому очевидну можливість підкреслити успіхи у вирішенні ситуації на Донбасі, яких Україна досягла під його керівництвом.

Але справа в тому, що берлінський саміт на рівні лідерів буде можливий після виконання рішень попереднього саміту в Парижі. На даний момент виконано лише кілька з них: більш-менш дотримується перемир'я, є прогрес в узгодженні плану розмінування та нових ділянок розведення військ, пройшли обміни, хоч і не у форматі "всіх на всіх", як зазначено в паризькому комюніке. А ось "правові аспекти" особливого статусу та імплементація "формули Штайнмайера" в українське законодавство так і не узгоджені.

"Насправді, всі розуміють, що Мінські угоди в нинішньому вигляді нездійсненні. Але в України є візія того, як їх змінити", – сказав РБК-Україна член української делегації на переговорах у Мінську Денис Казанський. Зокрема, Україна наполягає на тому, щоб до початку будь-політичних процесів, пов'язаних з виборами в ОРДЛО, україно-російський кордон перейшов під надійний контроль Києва. Інакше забезпечити нормальний, демократичний перебіг виборчої кампанії буде просто неможливо.

У свою чергу, Росія в останні місяці активно використовує метод "батога і пряника". Як сказала РБК-Україна аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна, росіяни зараз намагаються повернути собі ініціативу у переговорах, втрачену в червні-початку липня.

"Росіяни спеціально порушують перемир'я. Зеленський, отримавши це перемир'я, став вразливим у переговорах, тому що він отримав те, до чого він прагнув більше року. Але через це він і українська сторона разом з ним стали слабшими, бо з'явився страх втратити досягнуте, особливо на тлі спроб влаштувати нормандську зустріч лідерів і на тлі місцевих виборів. І росіяни на цьому страху грають", – сказала Золкіна.

Експерт також перерахувала кілька принципових для країни-агресора моментів на поточному етапі переговорів. Насамперед, це той самий "прямий діалог" між Києвом і лідерами бойовиків, хоча б у якомусь форматі, закріплений хоч в якомусь документі. Лінія поведінки російської сторони в історії з "інспекцією" під Шумами, про яку розповіли джерела РБК-Україна, в цю канву якраз добре вкладається.

Крім того, каже Золкіна, росіянам важливо, щоб до моменту початку політичного врегулювання на Донбасі, пов'язаного насамперед з місцевими виборами в ОРДЛО, в України не було повноцінного контролю над кордоном з РФ.

Та й сам формат переговорів на рівні політичних радників теж таїть у собі небезпеку. Росія явно хоче, щоб вже на цьому рівні, а не на рівні глав держав, як це має відбуватися – були ухвалені принципові домовленості, і Україна вже взяла на себе зобов'язання, наприклад, щодо проведення виборів в ОРДЛО або оновлення закону про особливий статус.

"Після цього вся дискусія переноситься в ТКГ, де немає німців і французів, зате є представники бойовиків в статусі запрошених до консультацій, і там росіяни знову будуть просувати ідею "прямого діалогу", – резюмувала Золкіна.

На думку Дениса Казанського, зараз переговорні процеси з Донбасу увійшли в клінч. "Для України завдання-мінімум - щоб тривало перемир'я, завдання-максимум – реінтеграція ОРДЛО на наших умовах. Росію, в принципі, все влаштовує, вони і далі будуть розгойдувати нас через це вогнище нестабільності. Їхнє завдання-максимум – впихнути нам ОРДЛО вже на своїх умовах, з "народними міліціями" і всім іншим", – описав Казанський своє бачення поточного моменту.

Таким чином, можливість серйозного прориву в переговорах в осяжній перспективі виглядає досить сумнівно. Особливо, якщо враховувати неминучу різку реакцію значної частини суспільства на потенційні поступки української влади. Скоріше варто очікувати подальшого шантажу з боку Росії, в першу чергу – зривом перемир'я, щоб змусити Київ піти на невигідні компроміси.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся