Схеми Фірташа: що заважає подолати корупцію в титановій галузі

По всій видимості, у прокуратурі вирішили, що введений з листопада 2015 року індивідуальний режим ліцензування ЗЕД Ukrainian Chemical Products недостатньо суворий, оскільки компанія, за даними ЗМІ, продовжує надсилати на тимчасово окуповану територію України – АР Крим титанову рудну сировину, що заборонено і шкодить інтересам національної економічної безпеки України.

У цій схемі, звісно, не можна обійтися без ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК), яка володіє державними Вільногірським та Іршанським ГЗК. Ці підприємства раніше були в оренді у Group DF, але восени 2014 року були повернуті під держконтроль. Тим не менш, схоже, що така кооперація не пропала і навіть наприкінці минулого року вийшла на новий рівень.

Так, за даними ЗМІ, в грудні 2016 року ОГХК запустила нову схему продажу титанової сировини на ЗАТ "Кримський Титан" в місті Армянськ (Крим), в обхід санкцій. Поставка здійснюється через турецьку логістичну фірму Burkont Lojistik. На сайті marinetraffic.com у відкритому доступі можна простежити долю двох суховантажів ANITTEPE S і BLUEFISH, відправлених ОГХК в Туреччину.

Їх шлях пролягав від українського порту Одеса, далі на турецький порт Самсун з подальшим транспортуванням в російський порт Новоросійськ. Важливо відзначити, що в Туреччині немає жодного виробництва, яке було б зацікавлене в сировині ОГХК. А ось від Новоросійська до Армянська є налагоджений маршрут.

Таким чином, можна зробити висновок, що, швидше за все, державна компанія може обходити постанову Кабміну про обмеження торгівлі на тимчасово окупованій території. До того ж, крім Криму, ОГХК, ймовірно, здійснювала постачання і в частині окупованої Донецької області. Про це свідчить оприлюднений НАБУ аудіозапис, в якому один з підозрюваних обговорює можливість поставки сировини на цю територію, знову ж таки через відпрацьованих трейдерів.

Реакція НАБУ не змусила себе довго чекати. Вже в січні 2017 року Бюро затримало керівника ОГХК Руслана Журила за звинуваченням у розкраданні понад 300 млн гривень через фірми Bollwerk і Adelis Trade LLP. Але до березня щодо держкомпанії прийшла відлига – сума застави для Журила була знижена з 100 до 12 млн гривень, і він був випущений на свободу, хоча і з електронним браслетом.

Тим часом, схоже, що кримінальне провадження НАБУ і тримісячне ув'язнення Журила зовсім не заважають компанії продовжувати продавати державну сировину на експорт через "фірми-прокладки". При цьому в справі залишаються все ті ж Bollwerk і Adelis Trade LLP. І це незважаючи на зміцнення санкційного напрямку.

Нагадаємо, як раніше писали ЗМІ, восени минулого року компанія Дмитра Фірташа ТОВ "Титанові інвестиції" опинилася під санкціями, які ввела Україна проти російських підприємств і громадян. Компанія "Титанові інвестиції" зареєстрована ще в середині червня 2014 року в Москві. Після анексії Криму Фірташу довелося підлаштовуватися під російське законодавство, щоб уникнути втрати кримських активів.

Фірташу в Україні належить ТОВ "Валки-ільменіт". Ця компанія продавала сировину для "Титанових інвестицій", яка, в свою чергу, везла її в Крим, зокрема через порт Кавказ. Але після введених санкцій така схема стала неможливою, тому довелося вдатися до допомоги ОГХК, яка, схоже, з радістю підставила своє плече Фірташу.

До речі, в публічній площині Журило неодноразово заявляв, що не буде вступати у відкриту конфронтацію з колишнім титановим монополістом Фірташем, а нинішня кримська схема лише підтверджує щільне співробітництво з олігархом. Ще одним з аргументів на користь цього бізнес-союзу з російським нальотом є затягування із скликанням загальних зборів на ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Ще більше двох років тому керуючий пакет акцій на цьому підприємстві був переданий державному ОГХК, але зміни менеджерів Фірташа досі не сталося. За даними ЗМІ, з травня 2016 року держкомпанія намагається примусити компанію Tolexis Trading Limited (через яку здійснюється контроль активу Фірташем) в судовому порядку до скликання загальних зборів для затвердження нового керівництва.

Затягування можна було б списати на недосконалість української законодавчої системи. Але фактично перенесення розгляду справи на вересень 2017 року відбувся через те, що нібито позивач (ОГХК) не може виконати переклад та нотаріально завірити пакет поданих ними ж судових документів. Крім того, що в штаті держкомпанії, яка займається експортом сировини, не знайшлося компетентного англомовного співробітника, ОГХК послалося на те, що дані витрати не затверджені МЕРТ у фінансовому плані підприємства.

Таким чином, з формальної причини держава досі не відновила контроль над великим промисловим підприємством. Причиною тому може бути тісна взаємовигідна співпраця Руслана Журила і Дмитра Фірташа.

До речі, про фінансову сторону роботи ОГХК. Як одним з найважливіших показників власної ефективності команда Журило озвучує суми виплачених податків. Так, за даними прес-служби, ДП в 2016 році виплатила 675,5 млн грн податків. Але в той же час, за даними сайту OpenDataBot, який збирає інформацію з відкритих державних реєстрів, станом на 1 березня 2017 року, ОГХК має податкову заборгованість в 587,5 млн грн.

Пояснення може критися в наростаючому борзі "прокладки" Adelis Trade LLP перед держкомпанією. Згідно з постановою № 760/2891/16-до в Єдиному держреєстрі судових рішень, станом на 31.07.2016, заборгованість Adelis Trade LLP перед ОГХК складає 6,679 млн доларів з простроченням понад 90 днів. У тій ж постанові говориться, що опосередкованим власником компанії боржника виступає службова особа ДП "ОГХК".

Таким чином, схоже, що за три минулі місяці сума розкрадань державних коштів в 301,5 млн грн встигла підрости, а організатори і кінцеві вигодонабувачі незаконних схем досі на волі.