Шахти закриваються: тисячам людей пора шукати нову роботу

Кабінет міністрів вирішив закривати шахти. Наступного тижня уряд має визначити перелік з 11-13 держшахт, які будуть законсервовані або повністю ліквідовані. На їх закриття державі буде потрібно близько 2,6 млрд гривень. Якщо це відбудеться, то без роботи залишиться близько 8,5 тис. шахтарів, підрахували експерти. Міненерговугілля пообіцяв, що про безробітних шахтарів не забуде - для них будуть реалізовані британські та німецькі програми з адаптації та ресоціалізації. Правда, незважаючи на те, що програми вже розроблені, відомство поки так і не знайшло часу їх розглянути.

11-13-17

Наступного тижня уряд має намір затвердити концепцію цільової економічної держпрограми реформування вугільної галузі до 2020 року, розповіло РБК-Україна джерело в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. Згідно документу, суть реформи полягає в тому, що всі державні шахти будуть розділені на дві групи. Нерентабельні й збиткові будуть закриті, а перспективні - "зі значним обсягом промислових запасів вугілля" і можливістю в найкоротший термін вийти в прибуток" - чиновники мають намір продати приватним інвесторам.

Це вже сьома за рахунком програма реформування вугільної галузі, яку пропонує уряд. Текст концепції, яку Міненерго планує презентувати на найближчому засіданні Кабінету міністрів, практично не відрізняється від аналогічного документу, який у минулому році розробило Міненерго під керівництвом Володимира Демчишина.

Після початку військових дій та окупації Донбасу у веденні Міненерговугілля залишилося лише 35 шахт з 90. Майже 96% держшахт, що залишилися, вже більше 20 років не реконструювалися і близько 2/3 обладнання - застаріле і потребує негайної заміни". Через це за останні кілька років кількість збиткових та безперспективних шахт зросла, вказується в тексті концепції.

Різко скоротилися і обсяги видобутку вугілля. Якщо ще в 2013 році, за даними Міненерговугілля, підприємства на підконтрольній території Україні видобували близько 9 млн тонн вугілля, то вже в 2015 році - 6,7 млн тонн. Збитки галузі за минулий рік становлять близько 4,5 млрд гривень.

"Через невеликі обсяги виробництва, собівартість українського вугілля висока. Операційні витрати на обслуговування і утримання шахт, на виплату зарплат - значні, а вугілля мало", - пояснив РБК-Україна директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. "На сьогодні собівартість виробництва тонни вугілля близько 2 тисяч гривень, а ціна реалізації - близько 1,36 тисяч гривень/тонну", - уточнив голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

Утворилася різниця традиційно компенсується з державного бюджету. Але коштів на виплату дотацій державним шахтам не вистачає. Минулого року тодішній міністр енергетики Володимир Демчишин заявив, що в держбюджеті -2015 стаття витрат на виплату дотацій шахтарям взагалі не передбачена, тоді як в 2014 році вугільна галузь отримала 11 млрд гривень. Втім, зараз Міненерго називає інші цифри. Так, за даними відомства, на дотації було виділено близько 1,2 млрд гривень.

"Сьогодні дотації складають вже - 400 мільйонів гривень. До кінця року все буде виплачено ще 600 мільйонів, а на наступний рік дотації складуть 1-1,1 мільярдів гривень", - розповів міністр енергетики Ігор Насалик в інтерв'ю РБК-Україна.

Він розраховує, що як тільки Кабмін затвердить концепцію реформ у вугільній галузі, вже в цьому році близько 11-13 держшахт будуть закриті, близько 17 - виставлені на продаж. Причому, міністр прогнозує початку приватизаційного процесу вже в цьому році. У своєму віданні Міненерго, за словами Насалика, залишить шість-сім шахт, які планує розвивати.

Втім, які конкретно шахти будуть закриті, і скільки шахтарів позбудуться робочих місць повідомити РБК-Україна в Міненерго не змогли - у відомстві не відповіли на запит видання. Екс-міністр Володимир Демчишин раніше говорив, що після закриття 12 шахт під скорочення потраплять близько 10 тис. шахтарів. А в перспективі на найближчі п'ять років відомство планувало закрити 32 держшахти, скоротивши, таким чином, кількість працюючого у вугільній галузі персоналу на 40-50%.

Йшлося тоді про що визнані безперспективними шести підприємствах, які передбачалося законсервувати: шахта ім. Димитрова (ДП "Красноармійськвугілля"), "Золоте" і "Тошковська" (ДП "Первомайськвугілля"), "Новодружевская" і "Привольнянська" (АТ "Лисичанськвугілля"). Ще на п'яти повинна була початися процедура ліквідації: шахти "Нововолинська №1" і "Нововолинська №9" (ДП "Волиньвугілля"), "Північна" і "Південна" (ДП "Дзержинськвугілля"), "Родинська" (ДП "Красноармійськвугілля"), "Зарічна" (ДП "Львіввугілля"). На їх закриття, згідно торішнім розрахунками Міненерго, планується витратити близько 2,6 млрд гривень.

Соціальний експеримент

Ігор Насалик у інтерв'ю запевнив РБК-Україна, що відомство вже зараз думає над тим, як забезпечити роботою звільнених після оптимізації вуглевидобувних підприємств шахтарів. "Ті шахти, які будуть закриті, отримають дотацію, щоб дати людям роботу. Ми працюємо в цьому напрямку і з німецькими, і з британськими спеціальними програмами адаптації", - заявив міністр.

Дійсно, в минулому році уряд Великобританії надав Міненерговугілля України грант, сума якого не розголошується, на роботу проектного офісу по розробці концепції системи соцпідтримки і програм адаптації для працівників вугільної галузі. За словами директора Центру моніторингу ринку праці (організація бере участь у роботі проектного офісу) Олексія Зволинського, остання зустріч з чиновниками відбулася в лютому 2016 року.

"Ми порахували, що кількість осіб, які позбавлятися робочих місць в результаті реструктуризації, не така вже і велика - 8,5 тисяч із 51 тисячі працюючих на державних вугільних шахтах. З них близько трьох тисяч пенсіонерів. Наша програма пропонує і переведення шахтарів на роботу на інші підприємства, і створення нових робочих місць, перекваліфікацію і навіть розвиток закритих шахт як індустріальних парків. У зоні ризику - близько двох тисяч осіб, яким буде складно знайти роботу, і в основному - це працівники шахт в західних регіонах", - розповів РБК-Україна Зволінський. За його словами, вартість реалізації всіх програм з адаптації - 1 млрд гривень, з них 0,5 млрд гривень - приватні інвестиції.

Але, за його словами, із закриттям шахт і з пошуком інвесторів на реалізацію програми з адаптації виникає ряд складнощів. "Перш за все, на багатьох підприємствах є проблеми з тим, що не оформлені документи на землю, також рівень безпеки роботи - дуже низький, що явно не сприятиме припливу інвесторів, а за нашими розрахунками, на закриття однієї шахти потрібно близько 150 млн гривень, - уточнив експерт. - Крім того, Міненерго займає дивну позицію. Ми завершили проект в березні, подали свою програму в міністерство, і вона має її затвердити. Але досі ми не отримали від міністерства жодної відповіді".

У розпорядженні РБК-Україна також є лист британського посольства в Україні, датований 29 липня, адресований Ігорю Насалику. У ньому представники посольства просять чиновника розглянути програму з адаптації персоналу, яка була підготовлена за гроші британського уряду українським проектним офісом, і уточнити, наскільки ця робота необхідна Міненерго. "Досі відповідь від відомства посольству, яке виділило гроші, не отримало. Міністерство мовчить", - розповів РБК-Україна співрозмовник, знайомий з ситуацією.

"До сих пір незрозуміло, як буде проводитися робота по закриттю шахт і яких. А до цього треба підійти зважено. Адже, у держави і так величезна заборгованість по зарплаті перед шахтарями, а тепер їх ще планують взагалі позбавити роботи", - зазначає Михайло Волинець. За даними голови Незалежної профспілки гірників України, в серпні держава погасила близько 460 млн гривень боргу по зарплаті перед шахтарями. "Це, вважайте, виплатили зарплату за місяць. З початку року і за станом на 1 липня борг по зарплаті перед галуззю становив 720 мільйонів гривень, - уточнив Волинець. - Ми подавали наші вимоги і щодо закриття шахт. Їх суть в тому, що шахтарі повинні отримати гарантії працевлаштування після ліквідації і консервації шахт, а не просто бути викинутими на вулицю. Ми також вимагали, щоб у цьому питанні брали участь і мери шахтних міст і голови ОДА, і міністр, і віце-прем'єр. Але з нами це не обговорюють. На наші поради та наради не приходить міністр", - заявив РБК-Україна Михайло Волинець.

Експерти впевнені, що непродумане закриття шахт може мати серйозні негативні наслідки в майбутньому. "Закрити шахту - це ж не просто закрити підприємство на ключ і піти. Це дорогі роботи. Адже у нас високометанні шахти, а значить потрібно передбачити, щоб надалі підприємство не провалилося під землю, деякі шахти потрібно частково затоплювати. У міжнародній практиці відомі випадки, коли шахти підривали", - пояснив Олександр Харченко. Крім того, експерт упевнений, що перед тим, як зважитися на такий крок, уряд має підготувати реальні програми по працевлаштуванню і подумати про перспективи. "Закриття шахт - серйозний соціальний експеримент, який хоче поставити уряд. У людей, що працюють у шахті, - особлива ментальність, їм не всяка робота підходить. Раніше був проект з будівництва на базі законсервованого шахти швейної фабрики. Шахтарі там працювати не захотіли, - розповідає аналітик. - Але, як можна закривати шахти, якщо у держави немає стратегії розвитку енергетики?! Ми вже зараз говоримо про перепрофілювання антрацитових котлів ТЕС на вугілля газової групи. А, якщо, умовно, завтра нам буде не вистачати газового вугілля, а шахти ми вже ліквідували, що тоді?".