Сергій Верланов: Треба працювати по закону або не працювати взагалі

Перші півроку на посаді голови ДПС на Вашу адресу лунало відносно мало критики, проте останнім часом ситуація змінилася. Зокрема, вам закидають "кришування" конвертаційних центрів, звинувачують у невиконанні бюджету у січні, лунають й інші звинувачення. Що можете сказати з цього приводу? Хто стоїть за медійними нападами на Вас та Вашу команду?

Приблизно з листопада минулого року урядом України була розпочата системна робота по тіньових ринках. Зокрема, це – ринки пального (нелегальні заправки), алкоголю (як банальні "наливайки", підпільні виробництва, так і продаж легальної продукції з підробленими акцизними марками тощо) та тютюну (ринок контрафакту). Також була проведена велика робота з ДП "Укрспирт" та великими вітчизняними виробниками тютюнових виробів.

Традиційно окремою проблемою є боротьба з шахрайством при відшкодуванні ПДВ, із реєстрацією податкових накладних. Як відомо, постанова Кабміну №117, яка регулює процес моніторингу та блокування податкових накладних, – це фактично той механізм, який зрештою забезпечує автоматичне відшкодування ПДВ, і існування цього механізму в Україні є критично важливим для забезпечення рівних правил гри для усього вітчизняного бізнесу. Читачі, які слідкують за цією темою, знають, що були дуже серйозні намагання "збити" цю систему, як в публічному полі, так і в суді. Відтепер діє нова постанова №1165, яка зробила ще кращим, ще ефективнішим моніторинг цих ризиків.

І ось, в якийсь момент, тіньовики усіх згаданих сегментів зрозуміли, що Уряд не тільки говорить, збирає наради й малює презентації, а й робить, причому не для картинки, а "всерйоз і надовго".

Оці всі речі, які, по суті, санують українську економіку і запроваджують цивілізовані правила гри, і призвели до, скажімо так, активної критики зі сторони усіх інтересантів. Визнаю, важко вести боротьбу на всіх фронтах, але в Україні з тих чи інших причин ці проблеми не вирішувалися протягом усього періоду незалежності. І, мабуть, – просто настав час нарешті очистити ці Авгієві стайні.

Щодо критики на мою адресу, то спростовувати кожен закид, який з'являється у медіа - невдячна справа. Цифри, які ми демонструємо, говорять промовистіше за будь-які слова. Тим більше, наші найпалкіші опоненти – це люди, які вже були при владі. На моє особисте переконання, вони прагнуть зупинити реформу та повернути старі схеми.

До речі, особисті звинувачення – це не єдиний напрямок цієї медіа атаки. Мета системних фейків на теми, що турбують майже кожного українця, – посіяти паніку та викликати невдоволення діяльністю нової влади, зокрема і у податковій сфері. Один з останніх "вкидів", які ми вже спростували, було повідомлення про введення нового податку на карткові рахунки громадян.

Як би Ви прокоментували інформацію щодо недовиконання бюджету у січні? Чому не вдалося виконати план з надходжень і якою є перспектива на цей рік?

Січень – традиційно складний період для дохідної частини бюджету, оскільки третина місяця це вихідні, і це відбувається з року в рік, тому рівень ділової активності, звичайно, не є таким, як в інші місяці. Разом з тим, цього року додалася низка інших зовнішніх факторів, зокрема – високий обмінний курс гривні, низька ціна на газ, тепла зима. Останнє з переліченого, у свою чергу, позначилося на тому, що ми отримали набагато менше рентних платежів, ніж очікували. Щоправда, з огляду на ці чинники українці менше витратили коштів на опалення своїх осель, і це плюс.

У будь-якому разі, ми маємо приголомшливі результати по чистому сальдо податку на додану вартість (це – нарахування мінус відшкодування): майже +7 млрд грн в січні цього року проти +3 млрд грн в січні 2019 р. Це при тому, що ми відшкодували 18 мільярдів, про що схвально говорив ринок, зокрема сільськогосподарський та металургійний сектори.

Є ще один важливий момент, а саме – специфіка вітчизняної податкової системи. В Україні найменшим циклом оподаткування є квартал, оскільки податок на прибуток сплачується щоквартально.

Хочу запевнити, що станом на лютий спостерігається позитивна динаміка, тому за підсумками першого кварталу Державна податкова служба виконає план з надходжень до державного бюджету за три місяці. Тобто за підсумками цього місяця ми надолужимо січневе відставання й у робочому режимі розпочнемо наступний, другий квартал.

Також останнім часом тривають закиди щодо окремих кадрових рішень у податковій службі, які Ви ініціювали. Зокрема, мова йде про призначення Романа Гнатюка керівником Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів. Що можете сказати з цього приводу?

Боротьба з тіньовим ринком підакцизних товарів – один з пріоритетів для Державної податкової служби. Восени минулого року я впевнився, що команда, яка працювала над вирішенням цієї проблеми до цього, м’яко кажучи, не справилися з поставленими завданнями. Саме тому я ухвалив рішення про те, що цей напрямок має очолити новий фаховий працівник.

Щодо законності призначення Романа Гнатюка, то воно відбулося у повній відповідності до чинного законодавства. Якщо, крім голослівних закидів в Інтернеті, хтось володіє конкретними фактами, то думаю, що державні органи, які відповідають за дотримання законодавства у сфері державної служби, матимуть змогу їх перевірити. Ніхто ж нікуди не поїхав, всі працюють, документи всі на місці, накази, розпорядження, листи. Ми абсолютно транспарентні стосовно цього переведення. Ви мене можете запитати, а у чому ж тоді причина такої пильної уваги до директора одного з багатьох наших департаментів? Відповім так: перший місяць після призначення телефон Романа був просто червоний. Ніхто не міг повірити, що акцизний департамент очолила людина, яка працює в інтересах держави, а не в інтересах певних учасників ринку та своїх власних. Тому такий спротив. Хочу ще раз підкреслити, що результати, які ми демонструємо, говорять самі за себе.

Знову ж таки, боротьба за дотримання норм закону мало кому приємна, ніхто до такого, на жаль, не звик. Інколи навіть від "білих" гравців ринку ми чуємо певний подив щодо подібної принципової позиції Міністерства фінансів та ДПС, але це - нова реальність. Тепер треба працювати по закону, або не працювати взагалі.

Наприкінці минулого року президент Володимир Зеленський поставив перед урядом задачу вивести спиртову галузь з "тіні"? Наскільки успішно податкова справляється зі своєю частиною цього завдання?

Я був на цій нараді по спиртовій галузі у Тернополі. Тому добре пам'ятаю, наскільки неочікуваними для учасників ринку стали пропозиції та вимоги президента, починаючи від керівництва державної компанії "Укрспирт" та закінчуючи рядовими співробітниками спиртзаводів, які почали переживати через можливість втратити роботу. Втім, час показав, що дії та заходи, які ми розпочали втілювати після цієї наради, привели до реального поступу у цій галузі. Тому ми спостерігаємо зростання прибутків і обсягів реалізації спирту по ДП "Укрспирт".

Зі свого боку, податкова замінила всіх своїх представників на акцизних постах, ввела їхню ротацію, встановила камери. Також ми запровадили практику спільного контролю разом з податковою міліцією та представниками від "Укрспирту" для того, щоби навести лад у цій сфері. Звичайно, це тільки початок. Попереду - приватизація згаданого державного монополіста, щоби вивести цілу галузь з тіні, власне, за допомогою ринкових методів, а не примусу і контролю. Податкова повністю підтримує цю позицію уряду і, починаючи з другого півріччя, готова співпрацювати з майбутніми приватними власниками спиртових заводів.

Як щодо боротьби з нелегальними ринками інших підакцизних товарів, а саме пального та тютюну. Яка роль податкової у цьому процесі? Які наразі результати?

Щодо тіньового ринку пального. У даний час цей напрямок реалізується на рівні Кабміну за участю СБУ, Нацполіції, податкової міліції, інших правоохоронних органів і, звичайно, податкової. Як результат, із близько 900 заправних комплексів, які працювали з порушеннями, на сьогодні закрито понад 700. Обсяги продажу паливно-мастильних матеріалів через мережу АЗК зросли на 6-8%. Це забезпечить близько мільярда гривень додаткових надходжень до державного бюджету.

Щодо ринку тютюну. По-перше, з нового року всі виробники тютюнових виробів обслуговуються в Офісі великих платників податків. Про необхідність ухвалення цього рішення говорилося попередні чотири роки, та лише наша команда змогла зробити цей крок, адже ця проблема була предметом обговорення на міжнародному рівні. По-друге, ми бачимо вирівнювання платежів з боку всіх учасників ринку і покращення фіскальних результатів від адміністрування цієї галузі.

Також варто згадати про цікавий проект, який ми нещодавно запустили на сайті податкової за ініціативи Міністерства фінансів, а саме електронний сервіс "Пошук акцизної марки". За кілька тижнів сервісом скористалися понад 10 тисяч громадян, і ми отримали схвальні відгуки щодо його роботи.

Крім того, на минулому тижні Кабінет міністрів затвердив розроблену систему електронної акцизної марки для алкогольних виробів. Це – перший великий крок у напрямку повністю електронної марки, до введення якої ми рухаємося крок за кроком. Вона буде з QR-кодом, тому автоматично погашатиметься у момент продажу під час сканування на касі. Таким чином, ми бачитимемо баланс реалізованої та нереалізованої продукції в місцях продажу.

Відомо, що Податкова служба співпрацює з Держпраці у рамках боротьби з нелегальною зайнятістю. А які результати у цьому напрямку?

Так, це ще один успішний проект уряду. Нелегальна зайнятість – це стара проблема, але до недавнього часу її чомусь намагалися вирішити лише штрафами, а не за допомогою роз'яснювальної роботи та діалогу з підприємцями. З близько 60 тисяч інформаційних візитів, які здійснила Держпраця, 15 тисяч було проведено спільно з Державною податковою службою. Як наслідок, ми бачимо зростання повідомлень про прийняття на роботу, тобто укладених трудових контрактів, на 25,8%, якщо порівнювати січень 2020 р. з січнем 2019 р. Це – феноменальний результат, який, зізнаюся, для нас самих став приємним сюрпризом! Причому, як показує перша декада лютого, хороша динаміка зберігається і надалі. Ми побачили, що якісна роз’яснювальна кампанія дала результат, якого до цього не могли досягти силовими та адміністративними методами.

Тема діяльності конвертаційних центрів, що, за інформацією ЗМІ, діють у різних регіонах України, - останнім часом теж на слуху. Як податкова бореться з цими шахрайськими угрупуваннями і які результати цієї боротьби?

З моменту створення Державна податкова служба – це демілітаризований орган. Тому якщо ми хочемо побачити фотографії з місць штурму офісів, відкриття сейфів, арешти, зброю, маски – тут розчарую. Це – не наша функція. Наша функція є аналітичною. Завдання податкової полягає у тому, щоб визначити, які підприємства проводять операції, метою яких є ухилення від сплати податків. І завдяки вже згаданій 117-й постанові про моніторинг податкових ризиків та її удосконаленій версії – постанові Кабміну №1165 – забезпечили додаткові надходження до бюджету на понад 2 млрд грн щомісяця.

Власне, ми досягли цього результату не тільки завдяки боротьбі з так званими конвертаційними центрами, а й з іншими випадками шахрайства з ПДВ – "скрутками", підміною груп товарів, нетиповим експортом тощо. Зараз, маю сподівання, ця робота ще більш інтенсифікується у зв’язку з тим, що Міністерством фінансів було призначено нового виконуючого обов'язки голови податкової міліції. І тоді, до сухих, але промовистих цифр про падіння обсягу тіньового ПДВ, які, до речі, ніхто не заперечує, ми додамо спільні операції з ефектними фотографіями, а країна дізнається про своїх героїв, які не хочуть припиняти протиправну діяльність.

До речі, чим закінчилася справа з обшуками, які проводила СБУ у центральному офісі податкової на Львівській площі у Києві? Адже правоохоронці висунули обґрунтовані підозри щодо втручанняв інформаційну систему деякими керівниками департаментів та їхніми підлеглими.

Перш за все, як і було зазначено на сайті СБУ, це була спільна операція СБУ і ДПС за епізодами 2018 – початку 2019 років. Деякі з фігурантів цих інформаційних повідомлень взагалі ніколи не працювали у податковій. Також щодо деяких фактів я ініціював додаткові перевірки. Відповідно, на сьогодні ми покращуємо і якість обслуговування платників, і, власне, ступінь захищеності податкової інформації, з якою ми працюємо, щоб подібних ситуацій не виникало у майбутньому. Податкова з правоохоронними органами проводить й інші спільні заходи, зокрема ми перебуваємо практично у щоденному контакті по ризикових платниках.

Підсумовуючи вищесказане, ДПС виконує свою функцію, як годинник: відповідно до закону, уся інформація по таким випадкам передається у правоохоронні органи і вони, відповідно, реалізують її під конкретні заходи.

І наостанок, на якому етапі перебуває процес очищення податкових органів, що стартував після корупційного скандалу в Одесі, де фігурувало прізвище колишньої в.о. голови ДПС в Одеської області?

По Одесі перевірка тривала три тижні. Також на сьогодні спеціальна комісія завершує перевіряти роботу центрального апарату. Окрім того, що від виконання обов’язків були усунені керівники одеської податкової, найближчим часом ми будемо приймати вже фінальні кадрові рішення на підставі акту про результати перевірки.

Що стосується усієї системи ДПС, то на виконання доручення прем'єр-міністра Олексія Гончарука ми ініціювали антикорупційну перевірку, яка має невдовзі розпочатися. Вона включатиме, зокрема, тестування на знання антикорупційного законодавства. Також будуть надсилатися запити до правоохоронних органів щодо наявності в них інформації, яка могла б свідчити про недоброчесність того чи іншого співробітника податкової. У найближчі місяці ми розпочнемо антикорупційну перевірку з керівників підрозділів як центрального апарату, так і керівництва територіальних апаратів ДПС. А вже після цього стартує тотальна перевірка, яка торкнеться усіх працівників Державної податкової служби.