Сергій Тимченко: “Ми розблокуємо земельні аукціони, але продовжимо мораторій на рік”

РБК-Україна: Законом про ринок земель передбачається пріоритетне право держави щодо викупу землі, але ні в цьому законі, ні в законі про держзакупівлі не прописаний безпосередній механізм реалізації такого права.
Сергій Тимченко: Проект закону зараз обговорюється в комітетах. І це один з моментів, який підлягає зміні.
На сьогоднішній день запропоновано прибрати держава зі списку суб'єктів, що мають пріоритетне право на викуп сільгоспземель. У нас є пропозиції, засновані на зворотному зв'язку.
Я особисто проїхав фактично всі області, і мета була - не тільки пояснити суть земельної реформи і розуміння закону про ринок земель, але і дізнатися зворотну реакцію від власників паїв, від фермерів, від великих агрохолдингів, тобто, від усіх суб'єктів земельних відносин. Пріоритетне право обговорювалося, інші пропозиції акумулювалися, перероблялися - і найраціональніші з них ми зараз внесли на доопрацювання.
Закон було відправлено на повторне перше читання. Для мене це дуже позитивний момент - можливість врахувати всі побажання людей, для яких і робиться ця реформа.
РБК-Україна: Тобто, не виключено, що ця норма буде скасована в законопроекті?
Сергій Тимченко: Два варіанти: або взагалі, або буде звужений перелік осіб, які мають переважне право на покупку. Прибрали державу, залишаються орендарі і суміжні землекористувачі.
РБК-Україна: Чимало дискусій викликає питання про максимальний розмір земельного наділу в одні руки. На підставі яких параметрів був розрахований максимальний розмір в 2100 га, і як бути користувачам, які на сьогоднішній день обробляють великі площі?
Сергій Тимченко: Цю норму розрахувала Національна академія аграрних наук України. Ми робили відповідний запит, на який було отримано відповідь, що базується на наукових розрахунках, еколого-економічному обгрунтуванні, сівозміні і т. д.
Але знову ж таки, наш закон - не лобістський. І завдання, яке переді мною і міністром аграрної політики (Миколою Присяжнюком) поставив Президент, - зробити цей закон абсолютно народним. Щоб він, по-перше, не допустив обезземелення селян. По-друге, підняв українське село - за рахунок зміцнення малого й середнього бізнесу на селі, а також зрушив з місця агропромисловий комплекс. За рахунок цього в цілому підніметься економіка країни, тому що дві третини нашої держави - саме сільгоспугіддя.
Цифра максимального наділу змінилася, на комітеті звучали 50 га і 100 га. Начебто зійшлися на цифрі 100 га. Це значне скорочення, але ми йдемо назустріч, так як ця пропозиція більшості.
Тобто, великі агрохолдинги кажуть, що 2100 га це мало, але фермери і представники дрібного та середнього бізнесу в селі, громадські організації та багато інших говорять, що це занадто багато. Приміром, у Франції навіть оренда не більше 300 га. Упевнений, гранична площа землі у власність в одні руки буде не більше 100-500 га.
РБК-Україна: Який реальний механізм консолідації земель пропонує закон, враховуючи, що аграрні підприємства змушені орендувати роздроблені наділи землі у різних власників?
Сергій Тимченко: Шахматку або т. зв. парцеляції породило розпаювання. Це одна з проблем і причин, чому земля дешево коштує, оскільки набагато дорожче коштують великі земельні масиви, зручні для агрообробки.
Консолідація землі буде добровільною. Наприклад, якщо є поле і громадяни на цьому полі хочуть об'єднатися єдиним масивом, розуміючи, що таким чином вони зможуть і дорожче продати та здати в оренду, але хтось із власників паїв в середині масиву проти, то пропонується їх наділи в цьому ж земельному масиві знести в край. Таким чином, виграють інші власники паїв, а ті, чиї масиви перенесли в край, будуть мати свій під'їзної більш зручний шлях. В іншому випадку, довелося б проводити дороги до паях через наділи інших людей - і це ціла проблема.
РБК-Україна: Чому великий успішний агробізнес, який володіє достатніми засобами, позбавлений можливості придбати землю у держави для подальшого ефективного використання?
Сергій Тимченко: Це призведе до втрати сільських населених пунктів. На сьогоднішній день розвиток великих аграрних товаровиробників, загалом-то, добрий для економіки, але особливо для економіки власників цих аграрних підприємств. Сьогодні це один з найбільш високорентабельних бізнесів.
Але з карти Україні щорічно зникає до 30 сільських населених пунктів. Відбувається обезземелення селян. У великих компаній є доступ до закордонних кредитів, а малий і середній бізнес не в змозі з ними змагатися, він вмирає. Люди із сіл їдуть, а великі агрохолдинги беруть на роботу не місцевих сільських жителів, а привозять персонал. Люди залишаються без роботи, без грошей, вони не в стані конкурувати. Тому вони поповнюють ряди безробітних у містах, економіка від цього вперед не йде. Нам важливо, щоб економіка поліпшувалася не в двадцяти окремих сім'ях, а в мільйонах сімей.
РБК-Україна: За рахунок яких коштів буде створюватися і фінансуватися Земельний банк, враховуючи, що держава на сьогоднішній день не в змозі повною мірою профінансувати програму єдиного земельного кадастру?
Сергій Тимченко: Земельний банк буде створюватися за рахунок державних коштів, напевно, за рахунок Національного банку та інших державних банків. Це моя думка, як буде насправді - мені невідомо.
РБК-Україна: Ви були у Ванкувері, спілкувалися з компанією, яка займається розробкою кадастрів. Які результати візиту?
Сергій Тимченко: Ця компанія MDA - світовий лідер. Досить багато дізнався. Багато робіт, які були запропоновані ними, вже зроблені в рамках ратифікованого Україною договору зі Світовим банком. Компанія MDA цікава нам з точки зору проведення аудиту компанії ILS, а також з точки зору консультанта, враховуючи, що вони будували кадастр частині Канади, США, Великобританії і т.д.
РБК-Україна: Що чекає несільськогосподарські угіддя - господарські шляхи, прогони, ділянки під фермами і т.д.? Вони будуть виведені з приватної власності аграріїв?
Сергій Тимченко: Все як було, так і залишиться. Всі об'єкти будуть окремо виведені і враховані, щоб ми могли знати, скільки таких об'єктів, їх площу і т.д.
РБК-Україна: Яка доля водоохоронних територій, зайнятих зараз під забудови, в першу чергу - т.зв. елітним житлом? Наприклад, це стосується верхів`я Дніпра, будови на Десенці і пр.
Сергій Тимченко: Це не моя компетенція, а компетенція прокуратури. Багато зараз подібних ситуацій і кожної з них займається прокуратура. Якщо говорити про роботу Генеральної прокуратури, то у нас (Держземагентства - РБК-Україна) є співробітники, які закріплені за ГПУ. Вони беруть участь у консультаціях, а також у кожному окремому випадку повернення незаконно привласнених земель, порушення земельного законодавства.
СБУ допомагає наводити лад всередині земельної сфери. Це проблемна тема корупції. Мною було запрошено двоє співробітників СБУ для роботи в діючій комісії з внутрішніх розслідувань. Ми абсолютно відкриті, наше завдання навести порядок.
РБК-Україна: Очевидно, при впровадженні ринку сільгоспземель буде якийсь перехідний період. Скільки він триватиме і в чому буде його особливість?
Сергій Тимченко: Період дійсно необхідний. Закон приймається і під цей закон має бути виписана нормативна база.
Є пропозиції продовжити дію мораторію ще на рік, прийнявши закон про ринок земель. Ми розблокуємо аукціони, але продовжимо мораторій на рік. Ми не маємо права на помилку в такому життєво важливому для країни і мільйонів людей законі. І за цей рік грунтовно підготуємо як нормативно-правову базу, так і структурні підрозділи.
РБК-Україна: Чому ми не бачимо в рамках боротьби з корупцією кримінальних справ із земельних питань?
Сергій Тимченко: Це проблема висвітлення ЗМІ. З моменту мого призначення було проведено близько 170 перевірок, 120 з яких завершилися порушенням кримінальних справ. Іноді на місяць доходить до порушення 30-40 кримінальних справ. Так що робота йде повним ходом, і ми займаємося чищенням в своїх рядах.
РБК-Україна: Як Ви можете прокоментувати інформацію, що глава Рескомзему Криму Олександр Чабанов формує команду, яку збирається заводити в Київську область? Ви якось впливаєте на цей процес або він повністю підконтрольний губернатору?
Сергій Тимченко: Чабанов тут ні при чому, він як був главою Рескомзему, так ним і залишиться. Інша справа, що в силу того, що я досить добре по штабній роботі знав покійного Василя Джарти, і я добре знаю його команду. Я знаю ціну кожній людині в його команді, команда високопрофесійна і вона завжди давала високі результати.
Тут, при призначеннях в Київській області, я не намагаюся призначити людей, які пов'язані з тими чи іншими людьми у владі. Чабанов - мій підлеглий - і він не може формувати команду. Інша справа, що знаючи його команду, самих талановитих і здібних можна сюди підтягувати. У мене є такі плани, що двох-трьох кращих фахівців я у нього запозичу.
РБК-Україна: Яка доля Євгена Петрука, знятого Вами з поста глави земуправління Васильківського району Києва? Наскільки вірні розмови, що він може повернутися на один з керівних постів в Київському обласному земуправління?
Сергій Тимченко: Я зустрічався з ним. На сьогоднішній день я його бачу в Бородянському районі керівником земельного управління. Ми домовилися про деяке випробувальному терміні, за підсумком якого ми повинні вийти на певні результати у вигляді ліквідації черг, спроб здирництва та хабарництва.
На жаль, сьогодні в Київській області мені не вдається навести порядок. Але я виходжу на фінішну пряму, і протягом декількох тижнів завершу перетворення, які планую зробити в Київській області. З наступного року кожен громадянин зможе відчути на своєму досвіді комфорт і зручність роботи з районними та обласними управліннями.
РБК-Україна: Чи призначено Ігоря Лисенко начальником Одеського обласного управління Держземагентства?
Сергій Тимченко: Він призначений головою держреєстру Одеської області.
РБК-Україна: Яка середня зарплата співробітника Держземагенства?
Сергій Тимченко: У регіонах оклад фахівця - з вищою освітою і п'ятьма роками стажу - становить близько 950 грн.
РБК-Україна: І як при такій зарплаті можна перемогти корупцію?
Сергій Тимченко: Без підвищення зарплати перемогти до кінця корупцію ми не зможемо ніколи. Я запропонував декілька варіантів додаткового джерела фінансування з бюджету в надії на те, що за рахунок цих коштів оплата праці наших співробітників складе від 3 тис. грн до 5 тис. грн.

Спілкувалась Діана Роженцова