Сергій Єрохін: "Тиждень у студента не має бути монотонним"

РБК-Україна: Що допомагає Національній академії управління успішно конкурувати з іншими ВНЗ Києва та України? Які основні переваги Ви могли б назвати?

Сергій Єрохін: Нашим конкурентом не є який-небудь виш. Це в цілому система бюджетного фінансування. Так зване держзамовлення Україна успадкувала ще від Радянського Союзу. Але навіть в СРСР забезпечувався зв'язок бюджетної освіти з робочими місцями. У нас цей зв'язок втрачено. Звідси й перевиробництво на окремих ділянках, дефіцит кваліфікованої робочої сили на інших. Якщо установа фінансується за гроші платників податків, то вона має надавати тільки безкоштовні послуги. В Україні це не так. А Національна академія управління працює тільки зі студентами-контрактниками. Таких, до речі, в нашій країні більшість - 55% студентів отримують освіту за свої гроші. Я як ректор повинен давати якість, котра зрима для ринку, щоб конкурувати з безкоштовною освітою.

РБК-Україна: Чи залучаєте ви кращих викладачів, ніж державні ВНЗ?

Сергій Єрохін: Всі кафедри в НАУ очолюють доктори наук, професори, які входять до списку лідерів за своїми дисциплінами. Тут мова йде як про наукові досягнення, так і про бізнесменів-практиків. І погодинна оплата в них вище, ніж у державних навчальних закладах. Я можу мотивувати викладачів свободою творчості. Для людей науки це дуже важливо. Ми створюємо можливості, умови, фінансуємо їх вільне пересування по світу. Крім того, важливо друкувати, спонукати, фінансувати видавничу діяльність. Можу сказати, що нам за 21 рік існування Академії вдалося зібрати класних фахівців.

РБК-Україна: Якщо порівнювати середню зарплату фахівців у вашому виші та в державному, чи можна сказати, що у вас зарплата вище?

Сергій Єрохін: Погодинна оплата вище. Для того щоб бути університетом, у тебе мають бути не тільки площі, їдальня та спортивний зал, не тільки гуртожиток. Ти повинен ще мати штатних викладачів. Але штатний - не обов'язково кращий. З іншого боку, коли ми запрошуємо кращих викладачів зі США і Великої Британії провести курс лекцій, то мусимо платити їм стільки, скільки вони звикли отримувати.

РБК-Україна: Як часто ви запрошуєте іноземних викладачів?

Сергій Єрохін: Запрошуємо постійно. Але є важливий чинник, який доводиться враховувати, - так звані обов'язкові дисципліни. Для того щоб дати освіту бакалавра, потрібно начитати 8600 годин. Тобто певні дисципліни і певну кількість годин, інакше не буде державного диплома. Простір для самовираження - це якісніше, ніж решта, викладати мікроекономіку, макроекономіку, статистику... Загалом 60-65 курсів. Варіативна частина - не така широка. Але саме в ній проявляється конкурентність. Я як ректор волію давати мови. Мінімальний набір - це 4, тобто російська, українська, англійська і ще одна іноземна - німецька або французька. У нас удвічі більше годин іноземної мови, ніж потрібно за стандартом. І це приваблює студентів.

Двічі на рік - по місяцю в кожному семестрі - ми запрошуємо учасників проекту Kiev International School of Analytics до ведення лекцій і майстер-класів. У проекті беруть участь до 20 країн. У рамках цієї школи приїжджають професори зі своїми студентами.

РБК-Україна: Для абітурієнтів така інформація напевно дуже приваблива

Сергій Єрохін: Моє кредо - тиждень не має бути монотонним. Щотижня у студентів має щось цікаве відбуватися. Але бажано не на дискотеці, а в навчальній аудиторії. Прагнення і амбіція нашого професорсько-викладацького складу - давати конвертабельний сучасний продукт, який хочеться купувати.

РБК-Україна: Крім якісної освіти, чи отримують ваші студенти практичні навички? Чи можуть вони працювати під час навчання?

Сергій Єрохін: Кількість аудиторних годин набагато переважає самостійну роботу. У нашій системі освіти так склалося історично. Ви ж не чули, щоб опівночі університетські бібліотеки були переповнені? А у Британії так і відбувається. Батьки наших студентів теж вважають, що дитина повинна вчитися - тобто сидіти на парах, а не самостійно в бібліотеці. Наш розклад вивішено на сайті, тут немає жодних таємниць. Прозорість процесу - це теж плюс до нашої конкурентності.

Що стосується роботи, то індивідуальний план студенти стаціонару можуть отримати на 4-му і 5-му курсах. Ми даємо таку можливість студентам, які а) є успішними і б) працюють за спеціальністю. Тому що моя мета як професора - щоб студент міг свій індивідуальний план виконати.

Через організацію практики ми теж вирішуємо ці питання. Практика для юристів, економістів і комп'ютерників проходить на десятках різних підприємств.

РБК-Україна: Ви відстежуєте працевлаштування випускників?

Сергій Єрохін: Звичайно. Протягом півроку після закінчення Академії практично всі влаштовуються за фахом. Випадків перекваліфікації майже немає. Розумієте, тисяча батьків розумніші, ніж один я. Якщо сім'я фінансує навчання свого нащадка за тією чи іншої спеціальністю, то вони роблять це зі своїх причин, розрахунків, зв'язків, можливо. Сім'я виступає як інвестор. Це більш відповідальна форма вибору, ніж бюджетний розподіл.

РБК-Україна: У розпал вступної кампанії заочників хотілося б дізнатися про перспективи цього напряму. Або заочне навчання зараз повністю трансформується на дистанційне?

Сергій Єрохін: Заочна освіта присутня в усьому світі досі. Але заочна і дистантна - це ланки одного ланцюга. Навіть я, "радянський" доцент, спілкуюся зі своїми дипломниками по Інтернету. Лекції також можу віддалено читати. Дистантна освіта передбачає більш самостійну роботу, ніж заочна. Тому що роботодавець може відпускати свого співробітника на місяць на сесію, а для написання дипломної роботи законодавчо виділено 4 місяці. І багато хто цим користуються, особливо ті, хто перебувають на державній службі. Але для того щоб бути успішним, студенту потрібно постійно займатися, контактувати з навчальними матеріалами та викладачами. Ми й на стаціонарі практикуємо модель індивідуальної роботи зі студентом, а на заочному відділенні студент потребує ще більшого індивідуального супроводу. Індивідуального навчального плану. У нас працюють дуже сильні тьютори, які нагадують, допомагають, стимулюють студентів працювати самостійно.

РБК-Україна: Тобто у кожного заочника індивідуальний навчальний план?

Сергій Єрохін: Не будемо забувати про обов'язковий державний стандарт. Індивідуальний план присутній обов'язково у варіативній частині. Економісту ми можемо запропонувати поглиблено вивчати іноземну мову або господарське право. З інформаційних технологій - ми можемо запропонувати або офісні пакети, або професійні курси для програмістів. Але тьютор допомагає забезпечити й базові курси. Вони доступні для індивідуальних консультацій. Приходь особисто або задавай питання по Інтернету. Мій досвід показує, що в пошту найбільше запитань сиплеться із двох до чотирьох (годин) ранку.

РБК-Україна: Чи можете змалювати портрет заочника? Кому передусім потрібна заочна освіта?

Сергій Єрохін: Заочна освіта потрібна тим, хто в силу якихось причин - сімейних, фінансових, виробничих - раніше не міг зайнятися освітою. Але половина наших студентів на заочному відділенні - це ті, хто здобуває другу вищу освіту. Другий диплом можна отримати за три роки. Я маю на увазі повну перекваліфікацію. Тому що вища освіта - не просто навички, це структура мислення, що включає в себе навички та компетенції.

РБК-Україна: Мотивація студентів на другій ВО сильно відрізняється?

Сергій Єрохін: Друга вища освіта потрібна тим, хто вже працює за фахом. Для продовження кар'єрного зростання. Хтось, наприклад, з технічною освітою потрапив працювати до банку. Для просування потрібен диплом магістра фінансів або банківської справи. Або люди, які з першою освітою помилилися. Тобто безкоштовно відучилися на викладача молодших класів, бо була можливість вступити, давали гуртожиток тощо. А потім з'ясувалося, що людині ця діяльність не подобається, або роботу знайти складно. Тоді він вибирає собі другу професію. Відтак, якщо б всі студенти так само ставилися до навчання, як ця категорія, було б добре.

РБК-Україна: Що б порадили майбутнім заочникам? На що звертати увагу при виборі ВНЗ?

Сергій Єрохін: По-перше, для заочника дуже важливо ресурсне забезпечення. Студент повинен бути в гарному сенсі "завалений" методичками та підручниками. Щоб не було необхідності купувати спеціальну літературу. По-друге, важливо відчувати постійний зв'язок з вишом. А не жити "від сесії до сесії". Тому що програма передбачає 12 предметів на семестр. Професори нашої кафедри якраз і здатні дати необхідну методичну підтримку. По-третє, питання корупції, яке не чуже Україні в цілому і системі вітчизняної вищої освіти зокрема. Ми дуже жорстко контролюємо чесність навчального процесу. Жодного "педагогічного рекету" у нас немає і не буде. І багато заочників вбачають цей факт дуже привабливим. Далі - відносно невисока вартість освіти. 700 грн на місяць для людини, що працює, - цілком доступна ціна за якісний освітній продукт. І важливим також є статус університету, його престиж.
Випускникам НАУ не соромно сказати, що вони закінчували наш ВНЗ. Диплом НАУ їм не заважає працевлаштуватися, а навпаки - допомагає як в Україні, так і за кордоном. Тому що ми послідовно і наполегливо вибудовуємо імідж університету і відповідаємо найвищим стандартам якості.

Спілкувався Віталій Рабіновіч