Сергій Черненко: "Ставки по депозитах почнуть знижуватися в січні-лютому"

РБК-Україна: Підводячи підсумки 2012 р., як ви оцінюєте, що торік зробило найбільший вплив на банківський сектор, які події були настільки значними, що вплинуть і в подальші роки?

Сергій Черненко: Перший тренд, що намітився, і один з найбільш значущих - це серйозне охолодження з боку західних банків до активного розвитку і росту бізнесу в Україні. Це, безумовно, призводить до зміни розстановки сил на банківському ринку України. На перші ролі все більше виходять банки з українським і російським капіталом, ми бачимо ослаблення конкуренції і впливу західних банків. Це серйозна тенденція, яка в минулому році виявилася найбільш гостро.

У цьому є і позитив, так як оптимізація гравців призводить до пожвавлення ринку, посилення конкуренції, нових віянь. З іншого боку, це і несе певний виклик банківській системі через ослаблення активності банків, які принесли на ринок західні стандарти.

Тренд номер два, який виявився вже після 2009 р., - це становлення гривні як основної операційної валюти. Фактично попит на неї, її ціна, доступність як формують результати банків, так і впливають на розвиток економіки. Дефіцит гривні призводить до того, що зупиняється зростання кредитних портфелів.

Долар, як і раніше залишається операційної валютою, але його вплив поступово зменшується. Це викликано як прямою забороною кредитування фізосіб у доларах, так і переосмисленням валютного ризику і свідомим обмеженням банківського кредитування в доларах.

Третій тренд - висока волатильність ринку, яка супроводжується мінливістю процентних ставок. Багато в чому це обумовлено тим, що економіка ще не окріпнула і не відновилася після кризи, а також присутнім тиском на курс долар/гривня і заходами НБУ, які утримували цей курс від різких коливань. Ці фактори будуть впливати на результати банків протягом ще двох років.

Крім цього, змінилося сприйняття банківського бізнесу. Банкіри стали набагато більш консервативними, що правильно, адже поведінка багатьох банків у часи агресивного зростання стала частиною системного ризику, проявився під час кризи 2009 р. Невід'ємною рисою банків, які на цьому ринку намагаються розвиватися і працювати, стає робота над операційною ефективністю і підвищення ефективності процесів.

РБК-Україна: Ви говорили про вихід західних банків. На вашу думку, це зумовлено тенденціями Європейського банківського ринку - тим, що у них немає сил і можливості приділяти увагу далеко не першочерговому для них українському ринку, або вони бачать в Україні додаткові ризики, яких краще уникнути?

Сергій Черненко: Я думаю, що обидва фактори впливають. У Європі зазнала зміни законодавча база, яка регулює банківську діяльність: Базель III, підвищення забезпечення ризиків, призвели до того, що робота в Україні з її досить невисоким рейтингом вимагає значних капітальних витрат з боку банків.

Також, наслідки кризи досі позначаються на західних банках. Багато з них отримали допомогу від держави і обмежені в рівні ризиків, які вони можуть приймати. Все це призводить до того, що вони намагаються зменшувати ризикові вкладення в такі країни, як Україна.

Ще один важливий фактор - це складність в адаптації західних банків до специфіки роботи в Україні. А саме політичної і економічної нестабільності, складнощів в реалізації банками своїх прав як кредитора, а також роботу судової системи в нашій країні.

Українські банки ментально готові до такої ситуації, і більш оперативні у прийнятті рішень, немає необхідності в довгих узгодженнях зі своїми головними офісами за кордоном, керівництво яких може не розуміти багато процеси, що відбуваються в Україні. Українським банкам легше адаптуватися і знайти правильне рішення, навіть працюючи в такий волатильною середовищі.

РБК-Україна: Але у російських банків немає такої проблеми.

Сергій Черненко: З одного боку, ментально ми дуже близькі і це дозволяє російським банкам бути в чому-то гнучкішими. З іншого боку, ми бачимо, що розвиток йде більшою мірою з боку держбанків. Їх прагнення бути активними в Україні обумовлено додатковими чинниками.

З погляду динаміки розвитку, на мій погляд, лідирують українські банки, а на другому місці, безумовно, російські банки. Але при цьому активність змінюється від банку до банку.

РБК-Україна: Ви говорите про сформований більш консервативний підхід, але сьогоднішній рівень депозитних ставок не може не викликати занепокоєння.

Сергій Черненко: Природно, існуючі депозитні ставки в гривні не стимулюють кредитування, особливо в корпоративному сегменті. В умовах досить низької інфляції в країні ставки за депозитами становлять 20% і вище. Якщо сюди додати ще компенсацію операційних витрат і ту норму маржі, яку банки хочуть заробляти, виходить дуже висока ефективна ставка для корпоративних клієнтів.

Безумовно, є клієнти з високою оборотністю капіталу, які готові брати кредити і за цією ціною, проте коло таких клієнтів дуже обмежений. Багато ж клієнтів змушені приймати подібного роду ставки, що підсилює тиск на фінансовий стан компанії і може сприяти появі нових системних ризиків.

Я очікую зниження ставок по гривні. Як ми бачимо, у грудні цей процес уже розпочався, а в січні він посилюється. Це зайвий раз підкреслює, що ситуація кінця року - це результат утримання валютного курсу. Всі банки розуміють, що такі ставки не сприяють кредитуванню і їх потрібно знижувати. У ПУМБ досить активні плани послідовного зниження ставок по мірі того, як ринок буде заспокоюватися.

РБК-Україна: Але ж ви самі не можете знизити ставки.

Сергій Черненко: Ми, безумовно, розраховуємо на здоровий глузд всіх учасників ринку.

РБК-Україна: А регулятор?

Сергій Черненко: Це ринок. Якщо НБУ почне регулювати ставки прямим чином, то, напевно, це вже буде не ринкова економіка. Ринок повинен уміти самостійно ці речі регулювати.

Зниження ставок у першу чергу підвищить ефективність банків, оскільки сьогоднішні ставки дозволяють використовувати гривню винятково для споживчого кредитування фізосіб, де досить висока маржа. Я вважаю, що всі банки мають природний стимул потихеньку знижувати ставки.

Ми обговорюємо це з нашими колегами-банкірами на зустрічах, і всі очікують стабілізації ринку. Ставки почнуть знижуватися в січні-лютому, і ми повернемося до нормальної ситуації, до нормального рівня ставок, як це було, наприклад, на початку минулого року.

РБК-Україна: Який, на вашу думку, на даний момент нормальний рівень ставок?

Сергій Черненко: Тут немає чіткої відповіді - це багато в чому залежить від політики банку, його репутації. Я вважаю, ми повинні прийти до того рівня, який був на початку минулого року. Якщо вартість депозитів у гривні знизиться до 13-14% - це буде хорошим стимулом для відновлення кредитування.

РБК-Україна: Одним з показників дефіциту гривні в системі був залишок на коррахунках банків, який минулої осені знижувався до менш ніж 10 млрд грн. Сьогодні ж він знаходиться на максимумах за 2,5 року. Яка причина цього і як це вплине на розвиток ситуації?

Сергій Черненко: Тут кілька факторів. По-перше, був період зниження ділової активності, коли гроші накопичувалися в системі.

По-друге, відбулося зміцнення курсу гривні, що було викликано переходом частини клієнтів банків з долара на гривню. На даний момент на ринку гривні багато. На мій погляд, це дуже добре, це ще один стимул до зниження ставок за депозитами фізосіб, які визначають довгостроковий тренд. Ставки по корпоративним клієнтам вже є похідними від загальної наявної грошової маси.

РБК-Україна: Але ви вважаєте, що це повинен бути виключно ринковий процес?

Сергій Черненко: Найздоровіша ситуація - коли ринок саморегулюється. Загальновідомо, що адміністративні обмеження нерідко призводять до виникнення перекосів.

РБК-Україна: Але валютний ринок, наприклад, Нацбанк не поспішає відпускати.

Сергій Черненко: Згоден, але при цьому сам Національний банк декларував, що буде поступово лібералізувати цей ринок. Ми повинні звикнути до того, що коливання курсу не є катастрофою, це нормальне ринкове явище. Коли курс коливається, люди починають менше звертати на це увагу і намагаються більше використовувати гроші за прямим призначенням - інвестувати або розміщувати на депозитах.

РБК-Україна: Є очікування банку з приводу курсу валют?

Сергій Черненко: Ми повинні бути готові працювати в середовищі, де є коливання курсу в розмірі 5-10% - це нормальні ринкові коливання, які будуть з одного боку, стимулювати експортні можливості, а з іншого - продемонструють лібералізацію валютного ринку. Ми аналізуємо, що буде з нашим бюджетом за таких коливаннях. Більш сильних коливань курсу ми не очікуємо.

РБК-Україна: При представленні колективу Національного банку, новопризначений голова регулятора Ігор Соркін окреслив цілі щодо посилення кредитування і розвитку безготівкових платежів. А яких першочергових дій Нацбанку чекає ринок?

Сергій Черненко: Банківське співтовариство чекає від регулятора прозорої політики. Нам необхідний постійний діалог, тоді не виникає невизначеність, нерозуміння й домисли. Важливо, щоб регулятор підтримував постійний контакт, діалог з банками, пояснював свої ініціативи і тестував їх з банкірами. Якщо у нас є спільне розуміння і взаємна підтримка - це серйозний запорука успіху.

Всі інші завдання реалізувати набагато складніше технічно. Ми підтримуємо набір ідей щодо пожвавлення ринку безготівкових платежів, обмеження готівкового обігу - це правильний тренд. Ці дії забезпечать насичення системи гривнею, що позитивно вплине на подальший розвиток кредитування.

Гроші повинні перебувати в банківській системі. Ми бачимо, що НБУ в цьому плані досить послідовний - законодавча робота, яку торік проводив Нацбанк, була ефективна і отримала підтримку з боку парламенту. Сподіваюся, що це продовжиться в цьому році.

РБК-Україна: Що ви відзначите в самому ПУМБі?

Сергій Черненко: у першу чергу ми працюємо над ефективністю нашого бізнесу, підвищенням якості сервісу, і, звичайно ж, над зростанням нашої частки на ринку. За підсумками 2012 р. ПУМБ збільшив операційний дохід, але у зв'язку зі складними економічними умовами 2012 р. ми змінили свій підхід до оцінки резервів на користь більш консервативного, тобто відрахування в резерви в цьому році вище. Але банк продовжує стабільно працювати, отримавши 271,2 млн грн чистого прибутку в 2012 році згідно нацстандартів звітності.

Говорячи про напрямки бізнесу в цьому році, крім великого корпоративного бізнесу, ми плануємо продовжувати розвивати малий і середній бізнес (МСБ). Ми почали роботу з МСБ два роки тому, і вже маємо досить серйозні успіхи - обсяги зростання портфеля МСБ фактично зрівнялися з обсягами зростання портфеля великого корпоративного бізнесу за минулий рік.

Торік ПУМБ зробив ривок по документарних операціях, і особливо приємно, що це відбулося на тлі зниження рейтингів України, досить прохолодне ставлення до нашої країни зовнішніх інвесторів. Враховуючи це нам, українському банку, досить важко було підтримувати ліміти, відкриті на нас, але, тим не менш, у минулому році ми збільшили обсяг документарних операцій на 47%. Це виключно ринковий показник, не пов'язаний з роботою групою СКМ. Все це зовнішні клієнти.

Дуже успішно торік ми розвивали новий для нас продукт - факторинг. За темпами зростання ми стали лідерами на цьому ринку, хоча обсяг сформованого портфеля ще не настільки великий з точки зору нашої валютобалансу - близько 200 млн грн.

У роздрібному бізнесі ми завершили внутрішню роботу щодо запуску на ринок кредитної карти і покладаємо великі надії на розвиток даного продукту. Ми вважаємо, що цей продукт стане одним з пріоритетних практично для всіх банків, що займаються роздрібною торгівлею.

Ми продовжуємо здійснювати серйозні інвестиції в розвиток нашої ІТ-інфраструктури. У цьому році ми збільшуємо наш обсяг інвестицій, хочемо серйозно оновити її і побудувати якісно нову CRM-систему, автоматизувати наші процеси кредитування та обслуговування фізичних осіб. Ми також завершимо глобальний проект - перехід на нову автоматизовану банківську систему, яка має дуже серйозно оптимізувати наші внутрішні операційні процеси, централізувати бек-офіс і в цілому підвищити ефективність банку.

У цьому році ми протестуємо новий формат точок продажу - вивчаємо власний досвід, досвід інших банків, намагаємося зробити наші точки продажів більш комфортними. Також ми будемо працювати над підвищенням ефективності мережі, закривати неефективні точки і будемо паралельно відкривати нові точки продажів з більш зручною локацією для наших роздрібних клієнтів. Для корпоративних клієнтів наш охоплення досить гарний, тому ми не відчуваємо додаткової потреби в відкриття нових точок для цього сегмента.

РБК-Україна: Роздрібні відділення - в великих містах або в регіонах?

Сергій Черненко: Ми будемо розширюватися, в першу чергу, в Києві. Ми вважаємо, що в цьому місті не повністю реалізований наш потенціал з точки зору присутності. Але також будуть точкові відкриття в регіонах, де є необхідність поліпшення якості сервісу та розширення нашої присутності, підвищення доступності наших відділень для клієнтів.

РБК-Україна: Багато банків навпаки обмежують МСБ, вважаючи, що він пов'язаний з великими ризиками...

Сергій Черненко: По-перше, це досить великий сегмент. По-друге, він дуже неоднорідний, і перед тим, як починати цей бізнес ми серйозно проаналізували, що є запорукою успіху в роботі з цим сегментом.

На наш погляд, це дві складові: ризик-модель - процес пошуку клієнтів і визначення хороших клієнтів, і операційні процеси, тому що обслуговування клієнтів МСБ, в першу чергу малого бізнесу, є дуже витратним для банку. Для того щоб забезпечити окупність даного бізнесу, процеси повинні бути стандартизовані і оптимізовані.

За минулий рік ми добре протестували процес з точки зору операційної ефективності, визначили портрет клієнта, сформулювали ризик-вимоги, продукти. У результаті ми отримали модель, яка дозволяє розвивати активні та пасивні операції наших клієнтів. Співвідношення активів до депозитами складає 110%, що відображає комплексний, системний підхід.

В абсолютному вираженні обсяг кредитного портфеля МСБ у нас склав 207,4 млн дол., при цьому приріст портфеля порівняно з 2011 р. склав близько 71,4 млн дол. (53%). Обсяг нових кредитних угод в 2012 р. склав 147,2 млн дол., що на 35,4% більше, ніж в 2011 р.

РБК-Україна: Можна докладніше про портрет клієнта? Стартапи, наприклад, дуже ризиковані, але можуть принести великий прибуток.

Сергій Черненко: Стартапи ми не фінансуємо, оскільки вважаємо цей сегмент дуже ризикованим. Для отримання коштів наш клієнт повинен мати певну історію діяльності. Це є фактично гарантією його успішності. Згідно нашої моделі, поведінка клієнта в минулому - залишки на рахунках, оборот, стабільність - визначає його рівень кредитоспроможності.

Успішних стартапів на моїй практиці я бачив дуже мало. Це дуже високо ризиковані бізнес-ініціативи, і вони повинні підтримуватися інвесторами, які входять в капітал і беруть на себе ризик. Банк не бере на себе ризик успішність або неуспішність стартапів. Наше завдання - гарантувати повернення коштів, тому що ці гроші ми залучили у населення.

РБК-Україна: А що ви скажете про агрокредитування?

Сергій Черненко: Агрокредитування - один з найбільш перспективних і пріоритетних напрямків для нас. Ми його виділили навіть в окремий сегмент, створюємо спеціальні продукти. Агросектор добре пройшов кризу 2009 р., показує постійне підвищення ефективності, ціни на сільгосппродукцію корелюють з курсом долара, оскільки значна частка цієї продукції йде на експорт. Агрокредитування має стати однією з основ кредитування МСБ.

Гарна перспектива у секторів, пов'язаних з внутрішнім споживанням - рітейл, оптова торгівля, харчова промисловість - у них гарна захищеність від зовнішніх факторів. У гіршому становищі перебувають зараз експортно-орієнтовані галузі, зниження зовнішнього попиту серйозно позначається на даних підприємствах. Успішно проходить кризу і розвивається велике машинобудування.

РБК-Україна: Якщо говорити про загальні небезпеки 2013 р.?

Сергій Черненко: Вже який рік поспіль говорять, що в наступному році буде велика криза. А це той варіант, коли майбутнє вже настало. Ми живемо в ситуації перманентної кризи - з високою волатильністю, дефіцитом ресурсів, досить високими кредитними ризиками. Це стало нашою реальністю і кожен рік ми повинні бути готові до загострення ситуації.

Ми, як банк, у зв'язку з цим посилили вимоги до ліквідності, у нас досить суворі правила визначення кредитоспроможності та якості наших корпоративних клієнтів по співвідношенню боргу до EBITDA, процентних витрат до EBITDA, фінансової стійкості, що є додатковим захистом від подібних криз.

Ще мені хотілося б відзначити, що будь-який банк отримує кризу через своїх клієнтів. Якщо ж у тебе якісні клієнти - значить, ти і кризу проходиш добре. Насправді, поточний ринок дає нові можливості. Для успіху потрібно правильно налаштовуватися, працювати над ефективністю процесів. Якесь погіршення економічної ситуації не повинно стати для банків критичним. Тому хочу підкреслити, що не потрібно чекати кризи, вона вже настала в 2009 р. і триває досі. І в цій кризі можна успішно працювати.

Одним з уроків кризи 2009 р. було те, що коли ми сиділи з клієнтами, у яких виникли проблеми, вони говорили - чому ви як банкіри нам не допомогли розібратися, що це було занадто ризиковано. Я особисто вважаю, що це є нашим обов'язком як банкірів. Коли клієнт приходить до нас в ПУМБ з якими-то своїми планами, ми не соромимося говорити йому, що вважаємо його стратегію дуже агресивною і рекомендуємо змінити її на більш помірну. Клієнт сам вирішує, що робити, але такий відкритий діалог клієнти цінують. Це повинно стати банківської філософією в наш час.