Минув майже місяць відтоді, як на НСК «Олімпійському» прозвучав фінальний салют, який ознаменував рекордний тріумф іспанської «фурії» в світовому футболі. Але підсумки першого Східно-Європейського футбольного форуму все ще розбурхують громадськість. Адже для одних рекордні показники Євро-2012 - це бальзам. Але є й ті, для кого тріумф українсько-польського Євро - це величезна кістка в горлі. У розмові з одним з найбільш досвідчених представників УЄФА, медіа-офіцером Сергієм Борисовим, який провів весь груповий турнір в Україні, РБК-Україна підбило підсумок під переліком міфів, зруйнованих європейським форумом, і подивилось очима європейського футбольного союзу на те, як змінилася Україні завдяки Євро -2012.
РБК-Україна: Почнемо з того, що розраховували побачити в УЄФА перед стартом українського етапу Євро-2012 і наскільки прогнози справдилися?
Сергій Борисов: Абсолютно об'єктивно, очікувалися якісь каверзи. По-перше, як Польща, так і Україна - країни без серйозного досвіду проведення великих багатоденних футбольних турнірів. Відразу в кількох із загального переліку приймаючих міст по-справжньому великого футболу взагалі ніколи не було. Навіть у Києві та Донецьку, які пройшли серйозну школу Ліги чемпіонів УЄФА, змагання рівня Євро-2012 ніколи не проводилися. А адже це два абсолютно різних турніри, різного масштабу, з абсолютно різними підходами з точки зору організації, логістики, кадрового забезпечення, хоча лігочемпіонскій досвід Києва та Донецька (особливо «Донбас-Арени»), звичайно, зіграв колосальну роль.
РБК-Україна: Були серйозні сумніви?
Сергій Борисов: У цьому плані були, звичайно, не стільки сумніви, скільки побоювання, що може піти щось не так, можуть вилізти якісь нестиковки, які не просто ускладнять роботу, а стануть помітними і змажуть всю картину.
Але побоювання не виправдалися. У першу чергу, я б відзначив атмосферу навколо турніру. Прекрасно! Не хочу, не вважаю за можливе коментувати відомі інциденти в Польщі, оскільки очевидцем не був. Хочу лише засвідчити: в Україні протягом всього європейського футбольного місяця не відзначалося ніяких провокацій, ніякої напруженості, ніякої ворожості. Навпаки, вся Європа отримала можливість переконатися: українці - одна з найбільш гостинних націй. Але треба сказати, що і гості вели себе максимально відкрито і доброзичливо. І одне на інше збільшилося.
Так, Харків фактично став домівкою для Голландії. Збірна виступила огидно, програла всі матчі, команда вилетіла. Але Харків на два тижні заполонили голландці, місто стало більш помаранчевим, ніж за часів пам'ятної революції. І це «помаранчеве нашестя» запам'яталося чудовою атмосферою, дуже доброзичливою, доходила до братання. Багато в чому завдяки таким от епізодів, в першу чергу, все відзначали позитивну обстановку в Україну.
По-друге, окреме велике спасибі хлопцям-волонтерам. Вони прийшли не «потусити» на престижному заході, а реально допомагати, і вони реально допомагали. Практично всі без відпочинку, практично ніхто з них раніше не працював на футбольних матчах ні в якій якості. Але їх ентузіазм, зарядженість на роботу, готовність зробити все, що їм скажуть, щоб було краще, щоб було зручніше, кудись бігти, щось принести, доставити, пояснити, проводити, допомогти, і все це від серця, від душі - це відзначали всі абсолютно: і ті, хто був зайнятий на організації турніру, і журналісти, і високі гості. Так що низький їм уклін.
Що стосується організаційної сторони справи, то, як я вже сказав, там, де досвіду більше, справи йшли краще, легше, тому що люди, знайомлячись в вимогами, з технічним регламентом, вже багато в чому знали, про що йде мова. Там, де такого досвіду немає, помилки, накладки неминучі. Але УЄФА - не поліцейська структура, якщо трапляється накладка, це розглядається як привід для аналізу і правильних висновків, а не репресій. Яскравий приклад - Харків, де прогрес ішов від матчу до матчу. І третій, заключний матч групового турніру взагалі пройшов на найвищому рівні
РБК-Україна: Червоною ниткою перед турніром проходила лінія расизму. Який нібито мав місце бути в Україні та Польщі...
Сергій Борисов: Побоювання були, але вони більше йшли від недостатнього знання обстановки. Оскільки і Польща, і вже тим більше Україна, знаходяться десь на периферії європейської уваги, то реальну оцінку обстановці було дати важко. Адже одна справа, коли сусіди мають можливість постійно спостерігати життя один одного, і зовсім інша - з цим самим життям знайомиться з одиничних розповідей журналістів, які, як ми всі знаємо, бувають необ'єктивні, а часом і просто тенденційні.
Є у футбольному світі і така практика: деякі команди в плані психологічної обробки - і УЄФА, і суперників - починають скаржитися, ще навіть не вилетівши з дому. На погоду, на готель, на поле, на місцевих уболівальників. До цієї категорії можна теж віднести страшилки про хуліганів, расистів, повій. До честі учасників нинішнього Євро можна сказати, що вони-то якраз панікерські настрої не підтримували, дутим сенсаціям розпалюватися не дозволяли. Втім, в Україні і приводів для них не було.
РБК-Україна: Голландці влаштували феєрію в Харкові, шведи в Києві. А ось з боку англійців, французів - ігнор.
Сергій Борисов: Почнемо того, що є країни, які їздять на Схід, а є ті, у яких на підкірці записано «на Схід не їздити». Інша мова, дорого, далеко, незрозуміло, словом, краще не спокушати долю, та й грошики ціліше будуть. До тих, хто їдуть, якраз відносяться скандинави, німці, голландці, ще брати-слов'яни, зрозуміло, але у них фінансові можливості скромніші. А ось жителі півдня - португальці, французи, іспанці - їдуть в наші краї неохоче. Що стосується англійців, то якщо у них ростуть надії на збірну, вони поїдуть, хоч в Антарктиду. На нинішню ж команду великих надій не було.
РБК-Україна: А що стосується піротехніки? На думку багатьох, саме заборона на фаєра привів до жорсткого переслідування місцевих ультрас? Але ж вона ж додає фарб телевізійній картинці, оживляє емоції на стадіоні.
Сергій Борисов: Логіка УЄФА дуже проста. Перше, як у натовпі вболівальників, що йдуть на матч, апріорі визначити - цей фанат хороший, вихований, благонамірений, а цей - нехороший, невихований і взагалі хуліган, він може бути небезпечний?
Друге: хто, в якій кількості, з якою професійною підготовкою повинен перед турнікетами перевіряти піротехніку і сортувати - ця правильна, безпечна, сертифікована, а ця - неправильна, небезпечна?
До того ж, як показує життєва практика, небезпечним може бути все, що завгодно, навіть бенгальський вогонь. Три роки тому у нас в Росії сталася страшна трагедія: в Пермі в нічному клубі в результаті пожежі загинули 156 осіб. Але ж там використовували так званий «холодний вогонь», ніхто не думав ні про що погане, хотіли, щоб було красиво.
З цих самих міркувань, вважаючи безпеку вболівальників, гравців, людей, які працюють у футболі, пріоритетною, УЄФА не дозволяє використання піротехніки на матчах і турнірах під своєю егідою. І я завжди кажу: «Хлопці, ідіть на футбол, щоб підтримати свою команду, а не« крутість »власну демонструвати перед своєю компашкою. За «крутість» цю розплачуються ті, кого ти прийшов начебто надихнути. Ну, запалив ти фаєр на стадіоні, а потім твоєму клубу чи федерації виставили штраф 5-10 тис. євро. Ох, як вони тобі вдячні, шкода, адреси не знають, щоб прийти особисто спасибі сказати!».
РБК-Україна: У Вас стільки епітетів на адресу України, невже вона перевершила Польщу?
Сергій Борисов: Не можу порівнювати, тому що в Польщі працював тільки на чвертьфіналі в Гданську. Не сумніваюся, у Польщі теж було багато прекрасного, хоча й негатив надходив: там побилися, там заухало, як у джунглях. Поля, знову ж таки, що в Гданську, що, судячи з телевізійної картинки, у Варшаві, виявилися не найвищої якості. Але, повторюся, не хочу судити про те, чому сам не був свідком.
Що стосується України, то Євро-2012 став для європейців (маю на увазі Західну Європу, зрозуміло) моментом масового розвіювання побоювань і стереотипів. Чемпіонат показав, що Україна не є ні футбольною, ні взагалі провінцією, це нормальна цивілізована європейська країна. Де люди грають у футбол на рівні Європи, де люди можуть організувати чемпіонат на рівні Європи, і де футболу забезпечена сама щира і гаряча підтримка.
Звичайно, вам зсередини видніше, що не зроблено, що хотілося б краще, більше. Але кінцевий підсумок - в цілому позитивний. І стадіони, і аеропорти, і дороги, і навіть досвід розводити транспортні потоки.
РБК-Україна: Коли УЄФА подивилися стадіони, аеропорти, чи не було відчуття неможливого? Що це просто міраж, враховуючи те відставання на старті яке було допущено під час будівництва ключових об'єктів?
Сергій Борисов: Такого відчуття не було спочатку, але воно з'явилося роки два з половиною тому. Коли не було готове нічого, крім стадіону в Донецьку. Тоді дійсно певний мандраж був. А у кого б його не було? Навіть у кожного з нас, що виріс, вихованого з нашим менталітетом все робити «на прапорці», в останній момент.
Іноземцям до такої нашої національної «специфіки» адаптуватися буває складно. Цікаво, що швейцарці, німці при всій їх педантичності, якимось чином пристосовуються швидше й просто методично довбають в одну точку, примушуючи нас рухатися швидше і робити все, як потрібно, а не як нам зручніше. А ось експансивних громадян тих країн, що південніше і західніше, від зіткнення з нашою специфікою часто починає «іскрити».
РБК-України: 12 збірних, не враховуючи господарів, оселилися в Польщі. Хто найбільше постраждав від такого рішення?
Сергій Борисов: Я думаю, що найбільші жалю у голландців. Жити в Кракові і мотатися до Харкова. Може, хтось назви міст поплутав?
А взагалі, думаю, багато хто (з тих, хто грав в Україні на відбірковому етапі) пошкодували, що оселилися в Польщі. Все-таки різниця в кліматичних умовах позначалася.
РБК-Україна: Головне досягнення Україною від Євро-2012? Україна відкрила себе світу, через УЄФА?
Сергій Борисов: Абсолютно вірно! Адже були побоювання, чи не виявиться цей чемпіонат турніром порожніх місць. І коли фан-зони виявляються забиті до того, що доводиться закривати вхід, це показник. Як і повні трибуни.
Зрозуміло, проходь чемпіонат в Італії, Німеччині, Англії, там з точки зору організації, інфраструктури багато що було б краще. Але не можна перетворювати Євро в якусь подобу Формули-1, яка завжди катається по одному і тому ж маршруту. Мішель Платіні в особистому плані багато поставив на нинішній чемпіонат - адже він був найважливішою ланкою в його доктрині розширення географії футболу. Упевнений, після закінчення турніру він не пошкодував, що був такий наполегливий, а Україні і Польща з повним правом можуть занести Євро-2012 в свої досягнення. Тепер набагато легше буде мотивувати і інші країни Східної Європи пропонувати себе для проведення великих європейських турнірів, а УЄФА - санкціонувати такий вибір.
РБК-Україна: Тобто, Україні відкрила двері УЄФА для своїх сусідів?
Сергій Борисов: Звичайно! Формально двері ці ніхто замкненими не тримав, але підсвідомо завжди ж гризе хробак сумніву: так куди нам на таке замахуватися, та хіба ми впораємося, та хіба потягнемо? Тепер, маючи перед очима досвід Україні (я маю на увазі весь досвід, в тому числі і той, про який на тлі свята згадувати не хочеться, але враховувати який необхідно), кожний з її сусідів може сказати: а чим ми, власне, гірше ? Ось вам і перспектива: якщо захочеш, ти зможеш!
РБК-Україна: Є відчуття чарівності Україні?
Сергій Борисов: Все залежить від того, з яким настроєм сюди їдеш. Якщо з настроєм подивитися нову країну, дізнатися новий народ і повболівати за футбол - це одна справа. А якщо пожити в п'ятизіркових зручностях з п'ятизірковим сервісом і розвагами і між іншим на футбол поцікавитися - інше.
Тому, той, хто їхав як уболівальник, виїхав з позитивом. Той, хто їхав як турист з настроєм «а чому тут не так, як у Парижі?», поїхав з негативом. Зрозуміло ж, що дороги в Україну, це не дороги в Австрії або Швейцарії. Що готелі в Україні - не готелі в Німеччині чи Голландії. Якщо їхати з кислою фізіономією, найчастіше з такою і поїдеш.
Дуже приємно повинні були гостей ціни здивувати. Що стосується харчування, ціни нижчі від європейських і нітрохи не гірші за якістю, що стосується готелів, то ціни теж нижче, але і якість, на жаль, гірше. Ну а так, хороша погода, хороші гостинні люди. Спочатку відчувалася деяка скутість, настороженість, але в загальній атмосфері великого свята вони швидко розчинилися.
РБК-Україна: На цьому фоні і зник політичний бойкот?
Сергій Борисов: Абсолютно! Ніякого слуху, ніде, нічого. Слава Богу, в Європі досить інших, більш насущних тем для бговорювання, про бойкот вже ніхто не згадував. Розпочався чемпіонат, і про нього всі забули.
Спілкувався Олексій Біловол