Сергій Березенко: Шанси, що парламентські вибори відбудуться – 90/10

Сергій Березенко: Шанси, що парламентські вибори відбудуться – 90/10
Сергій Березенко: я не бачу підстав для несподіваного рішення Конституційного суду (фото: прес-служба)

Під час останніх президентських виборів Сергія Березенка називали одним з топ-менеджерів виборчої кампанії Петра Порошенка, разом з колишнім заступником глави Адміністрації президента Віталієм Ковальчуком і головним ідеологом штабу екс-президента Ігорем Гринівим.

Після розпуску парламенту новим президентом Володимиром Зеленським, партія Порошенка оголосила про свій ребрендинг в Європейську солідарність. А виборчий штаб оновленої політичної сили одноосібно очолив Березенко.

Наступної неділі партія Порошенка проведе свій з'їзд, де має стати відомим список, з яким вона піде на вибори. Згідно з даними соціології, опублікованих на цьому тижні компанією Рейтинг, свої голоси за список Європейської солідарності можуть віддати 7,8% виборців. Це означає, що у неї може бути близько 23 депутатів в новому парламенті, не рахуючи мажоритарну частину.

РБК-Україна зустрілося з Березенком в партійному офісі на вулиці Лаврській. В інтерв'ю він розповів про перспективи скасування указу Зеленського про розпуск Ради Конституційним судом, переговори з Володимиром Гройсманом та Віталієм Кличком, місці Андрія Парубія у списку партії екс-президента і багато іншого.

- Чи бачите ви загрозу скасування Конституційним судом указу президента Володимира Зеленського розпуск парламенту і зриву виборів?

- Я розцінюю шанси 90/10 у бік того, що вибори відбудуться.

- Відбудуться штатно, і без проблем?

- Так. Потрібно дивитися на події. У нас реєструються кандидати, бюлетені вже починають розроблятися і друкуватися. Більше того, ЦВК заявила, що вже розподілила гроші і близько двох мільярдів вже є на рахунках. Є прецеденти, рішення Конституційного суду, як було в Тернополі в 2009 році, які показують, що не можна зупинити виборчий процес, який вже розпочався. Більше того, є ще питання порушення прав уже зареєстрованих кандидатів, які за законом мають право бути обраними і право обиратися, що є невід'ємним конституційним правом громадянина. Тому, якщо всі ці фактори скласти, тим більше, розуміючи, що президент країни і еліти більше зацікавлені в тому, щоб вибори пройшли, я не бачу підстав для несподіваного рішення Конституційного суду. Але 10 відсотків завжди залишаю, це ж Україна.

- Ви підете до Ради в списку Європейської солідарності?

- Я вже дав відповідь на це питання на з'їзді. У списках Європейської солідарності мене точно не побачать.

- Ви підете по округу?

- Округ - це складніше питання. Безумовно, зараз я концентруюся виключно на роботі керівника штабу Європейської солідарності. Це займає дуже багато часу, кожен день закінчую не раніше півночі.

Справа в тому, що на окрузі мене підтримали мої виборці, і було б легко відповісти на це питання, якщо б у мене не було там дуже високого рейтингу. На сьогодні соціологія показує, що у мене найвищий рейтинг. Відповідно, у мене позитивний баланс довіри і недовіри, і я відчуваю підтримку людей. Прийняти рішення з приводу округу я можу тільки тоді, коли поїду туди, зустрінуся зі своїми виборцями, зі своєю командою і проговорю з ними це питання. Але однозначно можу вам сказати, що робота в парламенті наступного скликання для мене не є пріоритетом.

- Питання як до голови штабу. Багато говорять, що навіть міфічний кандидат від Слуги народу у різних округах набирає відразу, при використанні бренду, від 10 до 20 відсотків?

- Це правда. Ця ситуація дуже нагадує мені 2014 рік. Враження, що дивишся через дзеркало часу в минуле. Така ситуація була з нашою політичною силою. Я пам'ятаю, як наприкінці травня 2014 року були одночасно президентські вибори, і вибори мера Києва. Коли будь-який кандидат, якого фотографували між Петром Порошенком і Віталієм Кличком, ставав депутатом. Тоді ще не було нової виборчої системи для місцевих виборів. Тоді наша фракція набрала 78 мандатів з 120 в Києві. Тому те, що зараз відбувається зі Слугою народу - це абсолютно нормально. Є соціологія, яка показує, що відсоток, який набрав президент Зеленський - це очікування, пов'язані з надією на краще. Причому, є дві емоції: перша - надія, а друга - це інтерес. Тобто багато хто просто чекає, що з цього вийде.

- Як експеримент.

- Так, як експеримент. Багатьом просто цікаво - буде так, як ми і думали, чи може бути щось зміниться. Інтерес і надія. У чому ризики інтересу? Інтерес перетвориться або в гордість, підтримку і повагу, або розчарування. Так відбувається завжди.

- На вашу думку, який запас міцності є у Зеленського по часу?

- Ну всі говорять про сто днів. Єдине, мені здається запас міцності почне слабшати після того, як політична сила Зеленського прийде в парламент. З цього моменту вони стануть відповідальними за всі процеси, які відбуваються в країні, і вже сказати, що є поганий парламент або поганий уряд не вийде.

- У вас, як у глави штабу конкуруючої організації...

- Ми не конкуруюча організація, ми просто політична сила, яка йде на вибори.

- Добре, тоді у вас, як політичної сили, яка йде на вибори, є методи боротьби з Зеленським?

- Ми взагалі не будемо з ним боротися. Більш того, наші виборці не хочуть боротьби з Зеленським. Наш виборець швидше стурбований рівнем компетенції цієї нової команди, яка прийшла. Наш виборець ще спантеличений, навіть відчуває певний страх, чи не призведе це до дестабілізації як всередині країни, так і на зовнішньополітичному полі. Тобто, до втрати підтримки міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів. Відповідно, існує страх, що в результаті Україна залишиться один на один з Росією. Тому наш виборець чекає від нас не війни з Зеленським, а скоріше бажання допомогти або точніше запобігти можливому сценарію розвороту країни. Йдучи в парламент, ми не даремно говоримо про НАТО і ЄС як про два стовпи, які повинні забезпечити майбутнє України. Тому що добробут людини в Європейському союзі, а безпека – в НАТО.

- Я не цілком розумію логіку вашої політичної сили виходячи з останніх соціологічних замірів компанії "Рейтинг". Ви їх бачили?

- Так. Але я не довіряю "Рейтингу". Вони скомпрометували себе на президентських виборах, але я довіряю КМІСу, Соцісу, Центру Разумкова.

- Добре, навіть якщо ми будемо спиратися на дані інших соціологічних компаній, коли виборцю задають питання про проблеми, які в першу чергу турбують, то ЄС і НАТО знаходяться на останніх місцях. Чому ви б'єте по тому, що не зовсім відповідає запиту виборця? У всякому разі, широких мас.

- Ми говоримо про майбутнє країни. Давайте об'єктивно - ми повинні говорити про великі сенси. Про ті речі, в яких, в першу чергу, наша політична сила і президент Порошенко досягли великих результатів: це міжнародна коаліція на підтримку України, безвізовий режим, санкції проти Росії, Угода про асоціацію з ЄС, зона вільної торгівлі з величезною кількістю країн від Канади до Ізраїлю, і ще дуже багато чтого. Це все те, що зробив президент Порошенко і його команда. Безпека країни, впровадження стандартів НАТО, нова якість армії, від форми до озброєння. Ці досягнення вже увійшли до історії. Величезна країна, перебуваючи в центрі Європи і маючи тисячі кілометрів кордону з Росією, не може бути нейтральною Швейцарією. Тому що Швейцарія межує з абсолютно іншими країнами. І тут в України тільки два варіанти - або стати великою країною, самостійним гравцем, або просто зникнути. Раніше, до 2013-2014 років ми про це не думали. Сьогодні немає, мабуть, такого політика, який вам скаже, як можна повернути Крим, і як нормально, спокійно, без шкоди для країни повернути Донецьк і Луганськ. І ми однозначно не поділяємо тезу про мир за будь-яку ціну. Ми ж чудово розуміємо, на яких умовах можна помиритися з Росією. І ми знаємо, що в країнах НАТО ніколи немає війни, що самою історією доведено. Тому, якщо ми не хочемо війни, ми повинні стати членом НАТО.

- Я абсолютно розумію вашу риторику. Я говорю виключно про вибори.

- Наш виборець, який голосує за Порошенка і за Європейську солідарність, на 90% підтримує членство в НАТО і підтримує європейський вектор розвитку.

- Ви говорите про роботу з вашим електоральним ядром. А як ви будете розширювати ваше електоральне поле і за рахунок чого?

- Звичайно, ми хочемо набрати максимальну кількість голосів. Але говорити про економіку та економічний успіх для Європейської солідарності неправильно. Бо може бути поставлено конкретне питання: ви ж стільки років пропрацювали? Але ми завжди стверджували, що країна не може бути змінена до невпізнання за 5 років. Що підйом ВВП — це тривалий процес, тим більше після того падіння, яке ми пережили в 2014 році. Виборець хоче простих і швидких рішень, він не хоче довго чекати. Тому йти зараз з виключно економічними тезами, розповідаючи про те, що ми зараз тут же зменшимо ціни на газ і тарифи, це буде нечесно.

- Багато хто так і робить.

- Тоді ми не будемо сприйматися, як серйозна політична сила. Тому що ми дійсно вважали, що політика субсидій і справедлива ринкова ціна на газ - це європейська політика і так живе весь світ. Якщо говорити щось на догоду політичній доцільності, тоді чим ми будемо відрізнятися від Радикальної партії, або Батьківщини? Тому ми обрали інший шлях. Ми будемо говорити про економіку, але в контексті Європейського союзу, - це ж про економіку і, в першу чергу, це про соціальні стандарти життя. Ми говоримо про перспективу майбутнього України, ми говоримо про вектор, який дозволить зберегти Україну як державу. І в цьому ми хочемо допомогти президенту Зеленському. Він повинен розуміти, що в парламенті буде така сила, на яку в цьому питанні можна покластися. Ми готові через наших представників брати участь у міжнародних комісіях, працювати в комітетах. Ми готові брати на себе відповідальність за євроатлантичний вектор розвитку країни. Тому що, виходячи з останніх заяв, в тому числі і його помічників, не зовсім зрозуміло, в якому напрямку буде рухатися країна під керівництвом новообраного президента.

Сергій Березенко: Шанси, що парламентські вибори відбудуться – 90/10Фото прес-служби Сергія Березенко

- Я чув, що "Батьківщина", наприклад, буде позиціонувати свою парламентську компанію таким чином, що це вибори прем'єр-міністра.

- Це вони копіюють Народний фронт і БПП в 2014 році.

- Ні. Насправді, перший раз вони це почали ще у 2007 році. А ви будете так робити і позиціонувати Петра Порошенка в якості можливого прем'єр-міністра?

- Порошенко очолить список Європейської солідарності. Він не прийняв рішення залишатися працювати в парламенті.

- Тобто не прийняв рішення взяти мандат?

- Так. Все-таки Порошенко як президент України має свої перемоги і свої поразки, але це державний діяч, який вже безумовно залишив слід в історії. І залишатися в парламенті, дискутуючи з великою кількістю популістів, які там будуть, було б неправильним.

- Не по чину?

- Очевидно. Тим більше, Петро Олексійович має прекрасну міжнародну практику і велику кількість друзів у Європі і світі. Таким чином він би міг, працюючи з ними, підтримати країну "адвокатуючи" Україну на міжнародній арені. Що було б, в першу чергу, корисно для держави.

Безумовно, якщо Європейська солідарність набере достатню кількість голосів, і буде так необхідно, то Порошенко блискуче впорається з завданням прем'єр-міністра.

- Скажіть, хто у вас головний ідеолог? Це все ще Ігор Гринів?

- Ігор Гринів - член команди, ми до нього, безумовно, прислухаємося.

- Але назвати його головним ідеологом складно?

- Складно взагалі говорити про суперноваторські ідеї, оскільки дуже коротка кампанія. Насправді, ми вже підігріли суспільство. 25%, набраних у другому турі, - це національно-патріотичні сили, які виступають за збереження України. Які переживають, і навіть багато в чому розчаровані тим, що відбувається зараз. А в таку коротку кампанію поміняти меседж, тим більше, що ми і так пішли на ризик і провели ребрендинг, безглуздо.

- Дуже ризикована історія.

- І, найголовніше, ми дуже серйозно оновлюємо команду. Якщо почати змінювати ще й меседжі, то є великий ризик, що наш виборець нас просто не впізнає, і не знайде у виборчому списку. Саме тому першим номером у списку партії буде Петро Порошенко, а не тому що, як вже кажуть, іде в парламент за недоторканністю.

- А так кажуть.

- Це абсолютна дурість. Це буде сигнал нашим виборцям і тим, хто не визначився, що Європейська солідарність - це саме та партія, яку вони підтримують. А з приводу походу в парламент для захисту, згадаємо, що говорили після президентських перегонів? Що Порошенко поїде, боячись переслідувань. Але ми зараз сидимо з вами розмовляємо у відкритому офісі. Петро Порошенко в даний момент працює в сусідньому кабінеті. Ніхто нікуди не поїхав.

- Є відносно особисто вас якісь рухи кримінального характеру? Як ми пам'ятаємо, Арсен Аваков ще перед виборами називав ваше прізвище в контексті кримінальних справ щодо виборів.

- Рівно після першого туру виборів, коли всі міжнародні організації визнали їх самими чесними, відкритими і демократичними, ми навіть не змогли знайти того слідчого, який запрошував мене для дачі свідчень. І після цього жодного контакту з головним слідчим управлінням МВС у мене не було. Більше того, частина людей, яких також запрошували на розмову, не змогла туди потрапити навіть за власною ініціативою. Я думаю, в МВС розібралися і зрозуміли, що немає і не було жодного факту злочину, та прийняли правильне і єдино можливе рішення - просто припинити слідство у цих справах.

- Давайте повернемося до нинішнього виборчого процесу. Чому ви не домовилися з Володимиром Гройсманом?

- Ми запрошували всіх членів команди до діалогу щодо створення нової проєвропейської політичної сили. Була єдина, принципово важлива умова. Це повинна бути партія нового сенсу. Це повинна бути партія ідеологічна, а не партія лідера. Має бути постійна дискусія. Тому, коли була розмова і з Гройсманом, і з усіма іншими, ми говорили, що не можемо обговорювати жодні квоти в принципі. Якщо ми оцінюємо і критично дивимося на свої помилки, які безумовно зробили, то нехай наші найщиріші прихильники вирішують, хто далі піде в парламент, а хто залишиться допомагати партії поза його стінами. Важливо дійсно хотіти бути членом цієї партії. Саме тоді і з'явилася ідея праймеріз. І, напевно, в той момент союзники прийняли рішення йти окремо.

- Тобто, Гройсман хотів поговорити про квоти?

- Я б не хотів так формулювати. Але мабуть, Володимир Борисович, обговорюючи процес об'єднання, бачив це як злиття команд. Я не кажу, що це погано. Просто це не той шлях, який обрала партія, об'єднавшись з громадськими організаціями. У суспільстві є запит на оновлення. Я це сприйняв як абсолютно правильну, логічну історію. Більше того, став в авангарді цього процесу, і ми разом з активістами почали думати над правильними кроками. Кроками, яким би повірили. Я одразу заявив, що я не претендую на жодне місце в списку, тим більше, що я ніколи не проходив до парламенту за партійним списком. Мій єдиний досвід - це мажоритарка. Нехай так і залишиться (сміється, -ред.).

- Ви ще розмовляєте з Віталієм Кличком?

- Переговори з Віталієм Кличком завершилися практично перед проведенням з'їзду 31 травня.

- Нічим, судячи з усього.

- Так, оскільки на з'їзді ми його не побачили. Ми, безумовно, хотіли, щоб Віталій Кличко прийняв рішення і інтегрувався в Європейську солідарність. Це було б логічно, оскільки вся команда Кличка працювала в команді Петра Порошенка на президентських виборах. Вони були керівниками штабів, вони допомагали нам під час виборчої кампанії, вони заряджали свого виборця і своїх прихильників на підтримку президента Порошенка. Нелогічно було б після всього цього розділитися, але Віталій Володимирович прийняв інше рішення. При цьому з більшою частиною команди Кличка ми продовжуємо працювати, і вони будуть інтегровані у виборчий процес на дострокових парламентських виборах.

- Тобто, УДАР розколовся?

- Я хочу нагадати, що, коли в 2014 році формувався список нашої політичної партії, вся команда Кличка і він сам вийшли з партії УДАР, заморозивши її. Всі вступили в Солідарність. Причому, Віталій був обраний головою партії. Так, він припинив свої повноваження, коли був обраний мером. Але формально залишався її головою. Всі без винятку представники його команди залишалися членами БПП Солідарність. Тому це логічно, що багато людей залишилися на своїх позиціях, і називати це розколом УДАРу було б неправильно.

Сергій Березенко: Шанси, що парламентські вибори відбудуться – 90/10Фото прес-служби Сергія Березенко

- Правда чи що Кличко хотів завести до списку певну кількість своїх людей?

- Ми, обговорюючи можливий спільний похід з Віталієм Володимировичем, домовилися про одне - не можемо обговорювати жодні квоти. Домовилися спільно розглядати кожну кандидатуру, беручи до уваги суспільний запит на оновлення команди. Було передбачено право вето на ту чи іншу кандидатуру. Ми не виключали, що в разі пропозиції гарних, яскравих, як нових, так і досвідчених кандидатів, цей список може бути сформований виключно з пропозицій Віталія Кличка. Але треба було довести, що це не просто лояльні тобі люди, а це люди, які дійсно потрібні зараз парламенту.

- На яких умовах до вас приєднався Андрій Парубій і його люди?

- Це стало таким свого роду природним приєднанням. Він повністю поділяв і підтримував стратегію виборчої компанії, з якою ми йшли.

- А квоти?

- Армія, мова, віра - це взагалі все його життя. Ви бачили, як він бився за мовний закон і для нього приєднання до Європейської солідарності є абсолютно органічним. Він жодним чином себе не ламав і не перебудовувався, і він відчуває себе абсолютно комфортно з нашою політичною силою. І ми з задоволенням прислухаємося до його позиції.

- У Парубія є гарантоване місце в десятці у вашій політичній силі?

- Це інформація закрита, але я думаю, що в десятці він буде точно.

- І більше жодних квот, я так розумію, він не просив?

- Насправді, ми розглядаємо, в тому числі, і багатьох депутатів і політиків з Народного фронту, офіційних наших союзників, тому що там теж було дуже багато яскравих людей, які боролися за Україну і будували її. Ми хочемо йти з ними далі.

- За різними оцінками, виходячи з поточної соціології, ви за списком заведете в парламент від 20 до 35 осіб.

- Це тільки за списком.

- Так, ми говоримо про список. Чи дійсно серед них зарезервовано 10 місць для поточних депутатів?

- Я хочу сказати тільки одне - ми не заявляємо, як це зараз модно у різних політичних сил, що беремо виключно нові обличчя. Для чого тоді політик, працюючи багато років, набував досвід? Є маса людей, які не займалися нічим, крім політики. Не заробляли в бізнесі, а писали закони. Політики, які є брилами. Такі як, наприклад, Руслан Князевич. Його точно неможливо звинуватити у якихось бізнес-інтересах. Адже це людина, якою було написано величезну кількість законопроектів. Це людина, яка писала зміни до Конституції. Така людина потрібна не тільки Європейській солідарності, а й українському парламенту в цілому. Тому сказати, що рівно 10 депутатів будуть в нашому списку, було б просто неправильно. В цьому списку повинні бути досвідчені політики, які мають довіру у суспільстві, і так само повинна бути свіжа кров. Така суміш: молодості, професіоналізму і досвіду дасть необхідний результат. Наприклад, у скандинавських країнах все працює за зовсім іншим принципом. Ти ніколи не отримаєш високий пост як у приватних корпораціях, так і на державних посадах, поки не дійдеш до певного віку. Їхня філософія стоїть на тому, що обов'язково повинен бути досвід. Тому я дуже скептично дивлюся на те, як формуються списки Слуги народу з підходом - виключно нові обличчя, щоб краще ніде, ніколи не був, ніколи не займався бізнесом і не працював на держслужбі.

- Ви кажете, що ваш список буде сформований в результаті праймеріз.

- Безумовно.

- У Петра Порошенка буде право одноосібно когось викреслити?

- По-перше, перелік кандидатів, які з'явилися в результаті праймеріз, - це пропозиції для розгляду партії. Не може громадська організація сказати - ось вам список перших п'ятдесяти і якщо не приймете, то ми з вами не будемо мати справу. Навіщо тоді взагалі партія? Нехай громадська організація балотується. Але, безумовно, і глава партії та її президія будуть приймати рішення, спираючись на думку громадськості за результатами праймеріз. Тобто переможці будуть обов'язково представлені в остаточному списку кандидатів у депутати від партії Європейська солідарність.

- Грубо кажучи, "ми подумали, і я вирішив".

- Так точно не буде. Дивіться, за результатами з'їзду до президії партії увійшли вісім чоловік, і він буде розширюватися. Серед них як мінімум, три громадських активіста – Юрій Бірюков, Сергій Таран, Віталій Гайдукевич. І їм потрібно буде відповідати перед їх же колегами з громадських організацій, якщо список буде складатися виключно з діючих політиків.

- Ви сформували для себе відповідь на питання, чому ви програли президентські вибори, і програли їх саме так?

- Це дуже важке питання. Можливо через кілька років я напишу про це книгу (сміється, - ред.). А якщо серйозно, перше - це відсутність необхідної комунікації з виборцем через телебачення і соціальні мережі. Ми вважали, що країна поділиться умовно на проукраїнських державників, і на тих, хто хотів би жити сито, спокійно, нехай навіть у важкому мирі з Росією. І що перших буде більше, в пропорції приблизно 60/40. А виявилося, що поява Зеленського сформувала зовсім інший запит, поділивши країну на тих, хто за нове, абсолютно нове, проти старого. І всі без винятку політичні діячі були записані в старий блок, а в новому полі залишився тільки Зеленський. Всі діючі політики залишилися позаду Порошенка за результатами першого туру виборів. Але, на жаль, цього було замало, щоб перемогти несистемного Зеленського у другому турі.

- Я чув про те, що для вас було першочерговим перемогти Юлію Тимошенко, головного конкурента, пройти у другий тур із Зеленським, і там його перемогти. Чому у вас так вірили, що Зеленського переможете в будь-якому випадку?

- Якщо ми відмотаємо пам'ять до осені 2018, то згадаємо, що першим номером йшла Юлія Тимошенко. Навіть її команда, повністю повіривши в перемогу, вирішила, що вся країна готова до її приходу. Всі комунікації з українськими елітами були налагоджені. Тому ми розуміли, що нам потрібно боротися саме з Тимошенко. Зеленський серйозно не розглядався. Максимум, по електоральним уподобанням, він міг зайняти третє місце, з тим, щоб після йти в парламент. Безумовно, вважаючи, що Володимир Зеленський сприймався як артист, який навряд чи міг би бути обраний президентом, ми помилялися.

- Восени 2018 я б з вами погодився, але на другому тижні січня тренд вже очевидно змінився.

- А що ми вже могли поміняти, коли кампанія була в розпалі?

- Є ще один аспект, крім Зеленського. Навіть чисто математично, якщо б не "розлучення" групи Ріната Ахметова з групою Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна і Віктора Медведчука, то на другому місці міг опинитися Бойко.

- Умовного способу історія не знає.

- Давайте трохи про перспективи. У новому парламенті ви допускаєте коаліцію зі Слугою народу?

- Ніколи не говоримо ніколи. Ми не допускаємо коаліцію з будь-якою політичною проекцією Опозиційного блоку. Це неможливо. Це наш ідеологічний супротивник. Якщо в наступному парламенті буде створена коаліція, яка поставить перед собою мету вести країну в Європейський союз, і в 2023 році подавати заявку на членство в НАТО, то, безумовно, ми будемо розглядати можливість приєднатися до неї. Не можна бути проти країни. Якщо наші принципи розділить створена коаліція, чому ми повинні говорити ні? Тут же немає особистих амбіцій. Мова йде не про одну людину, а про Україну.

- Ви бачите можливість, що Слуга народу сформує самостійну більшість у парламенті?

- Мені здається, що ні. Чому? Так, рейтинги високі. Вже зараз прораховується за списком від 100 до 120 депутатів. Але більшість - 226. І навіть 226 - це дуже хитке число. Коаліція повинна бути не менше 226-250 людина. В іншому випадку знову побачимо порожні ряди і молодого, новообраного депутата, який самотньо бігає і за всіх голосує.

- Технологія зрозуміла.

- Щоб створити монобільшість потрібно буде набрати мінімум 106 мандатів з 199 округів, що малоймовірно. Відповідно, партії Слуга народу треба шукати когось для створення коаліції.

- Зараз вам соціологія дає від 8 до 10 відсотків. Але я чув, що останнім часом, особливо на Західній Україні, почалися перетоки вашого електорату до партії Святослава Вакарчука. Це так?

- Ті цифри, які ви називаєте, це вже з урахуванням рейтингу Вакарчука.

- Так.

- Ми вважаємо, що політична сила Вакарчука, хоча ми не чули чіткої позиції щодо НАТО, в цілому - це точно проєвропейська політика. Його партія буде збирати команду проєвропейську. Тому ідеологічно вони нам близькі, і ми спочатку говорили, що простягаємо руку всім патріотичним, демократичним і проєвропейським силам, які мали б об'єднатися і йти на вибори разом. Святослав прийняв рішення йти сам. На мою думку, він політик дуже схожий на Зеленського. Посилає ті самі меседжі про нові обличчя, нову політику "ае українською мовою, що приваблює західний електорат". Тому я б не говорив, що партія Голос істотно забирає нашу підтримку. Ми виграли у Львівській області, Тернополі та Івано-Франківську, але при цьому програли Верховину і Чернівці. У другому турі на західній Україні багато хто голосував за Зеленського. А тепер для них з'явиться Вакарчук.

- Більш приваблива для них альтернатива Зеленському.

- Так. Тут він може при правильному позиціонуванні навпаки тільки підсилити фронт проєвропейських, демократичних сил. І тому я впевнений, що Голос, в разі проходження в новий парламент, буде співпрацювати з Європейською солідарністю.

- Та ж соціологія показує, що партія Вакарчука "з'їла" партію Анатолія Гриценка.

- Ось. Виборець Гриценко найбільше проголосував за нас у другому турі, ну і трохи від Свободи ми отримали. Але всі інші сили, які йшли на вибори, більше розподілилися Зеленському. І це як раз означає, що це поле - потенціал для Вакарчука.

- А ви розумієте феномен Ігоря Смешка? Ви якось для себе оцінювали, що це?

- Ви знаєте, як не парадоксально, але Смешко - це теж нове, тому що все нове - це добре забуте старе. Наскільки я знаю, Смешко, досить приємна у спілкуванні людина, яка залишає враження державника. Він сприймається як людина з досвідом, його оточують люди з досвідом, у нього є прекрасний рупор і глава штабу, який геніально доносить меседжі - Дмитро Гордон. Результати Смешка багато в чому його заслуга. У країні є величезна кількість "колишніх". Колишніх губернаторів, колишніх голів райдержадміністрацій ще з часів Леоніда Даниловича Кучми, керівників держпідприємств і червоних директорів. Вони шанували традиції. Кожен тост за президента пили стоячи і до дна. Багато хто зараз сумує за цим, і мені здається, що він повністю відповідає їхнім запитам.

- Якщо Вакарчук — це Зеленський для Західної України, то Смешко - це Зеленський для пенсіонерів?

- Можливо.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся