Американський Сенат відмовляється стверджувати Майкла Макфола на посаду посла США в Росії. Головний противник цієї ініціативи республіканський сенатор Марк Керк від штату Іллінойс вважає, що Президент Барак Обама намагається таємно домовитися з Москвою з питання про протиракетну оборону (ПРО), повідомляє Associated Press.
Американський Сенат відмовляється стверджувати Майкла Макфола на посаду посла США в Росії. Головний противник цієї ініціативи республіканський сенатор Марк Керк від штату Іллінойс вважає, що Президент Барак Обама намагається таємно домовитися з Москвою з питання про протиракетну оборону (ПРО), повідомляє Associated Press.
На думку Керка, Білий дім повинен надати письмові гарантії, що США не передадуть Росії засекреченої інформації по ПРО. У Сенаті побоюються, що Білий дім надасть Москві дані по ракетами-перехоплювачами, щоб досягти домовленостей з Кремлем.
Керк впевнений, що Росія передасть отримані від США дані Ірану, проти якого за офіційною версією і спрямована система ПРО.
У Білому домі відкидають всі звинувачення на свою адресу, проте при цьому відзначають, що не виключають домовленості з Росією, які підуть на користь самим Сполученим Штатам. При цьому цілком можливий і обмін секретною інформацією.
Раніше стверджувалося, що перенесення термінів перебування Макфола до Москви пов'язане "з технічними причинами".
Макфол з моменту обрання Обами на пост Президента США суміщав посади головного радника Президента США з питань взаємин з РФ і старшого директора управління з питань Росії та країн Східної Європи Державного департаменту США.
Експерти називають Макфола "архітектором політики перезавантаження" відносин Вашингтона з Москвою, а також співавтором повного тексту договору СНО-3.
В той же час, як заявив в п'ятницю представник США в НАТО Іво Далдер Адміністрація Обами збирається розвивати систему протиракетної оборони (ПРО) в Європі незважаючи на заперечення Росії.
За його словами, "заперечення Москви не мають вирішального значення". Визначальною, як і раніше є ситуація навколо ядерної програми Ірану. "Загроза посилилася навіть порівняно з тим, що було два роки тому", - заявив Далдер.
"Подобається це Росії чи ні, ми розмістимо кошти ПРО", - сказав він, запропонувавши Москві самій вирішити іранську проблему.
Зазначимо, у 2009 році Обама пішов на певні поступки, погодившись переглянути плани розміщення ракет-перехоплювачів в Польщі і радара в Чехії. Однак нова програма створення ПРО також викликала невдоволення Москви. Переговори між двома країнами фактично зайшли в глухий кут.
У відповідь Президент РФ Дмитро Медведєв оголосив, що Росія вийде з договору про СНО і відмовиться від процесу роззброєння, якщо США не відмовляться від європейської ПРО. У зв'язку з цим глава держави доручив Міноборони РФ негайно ввести в дію станцію радіолокації раннього попередження про ракетний напад в Калінінграді.
Медведєв заявив, що Росія не погодиться брати участь у програмі ЄвроПРО в її нинішньому вигляді, оскільки через 5-8 років вона здатна послабити потенціал Росії зі стратегічного стримування.
Раніше Президенти Росії і США домовилися продовжити консультації з проблеми протиракетної оборони, констатувавши, що поки консенсус не знайдено. При цьому США прямо заявили, що не можуть дати Росії юридичних гарантій ненаправленості проти неї ПРО, оскільки "питання стосується країн-членів НАТО". Таку заяву зробила заступник держсекретаря США з політичних питань Венді Шерман.
Проте Москва продовжує наполягати на наданні таких гарантій.
Нагадаємо, договір про стратегічні наступальні озброєння (СНО-III) щодо подальшого взаємного скорочення арсеналів розгорнутих стратегічних ядерних озброєнь був підписаний Президентами Медведєвим і Обамою 8 квітня 2010 р. в Празі і набув чинності 5 лютого 2011 р. Договір розрахований на 10 років з можливою пролонгацією за взаємною домовленістю сторін на 5 років. Договором передбачено скорочення ядерних боєзарядів до 1550 одиниць, міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників - до 700 одиниць.
На необхідності розмістити систему ПРО в Польщі і Чехії наполягав колишній Президент США Джордж Буш. Вашингтон заявляв, що протиракетний щит покликаний захистити Європу від можливих атак з боку так званих "держав-ізгоїв" - Ірану і Північної Кореї.