Сім ефективних кроків у бік Близького Сходу та Північної Африки
Світ стає в економічному сенсі більш багатополярним, що вносить зміни в зовнішньоекономічну політику держав, загострює конкуренцію, і ламає традиційні моделі національних економік. Тому успішний розвиток української економіки залежить від здатності уряду і бізнесу до регіонального підходу та регіонально-орієнтованої стратегії розвитку зовнішньоекономічного співробітництва. Про це йшлося в доповіді аналітичної групи Da Vinci AG, яка пролунала під час круглого столу «Проблеми та перспективи співпраці України з країнами Близького Сходу і Північної Африки».
Ми хотіли би підняти питання розширення і поглиблення економічного співробітництва України з країнами Близького Сходу і Північної Африки (MENA - Middle East and North Africa), і представити наше бачення подолання проблем і перешкод на державному рівні.
Зазначимо, що, незважаючи на різні підходи географічним контурах регіону MENA, за основу взято консервативний підхід до визначення його кордонів. Це Алжир, Бахрейн, Єгипет, Йорданія, Ірак, Кувейт, Ліван, Лівія, Марокко, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Сирія, Туніс, ОАЕ та Ємен (див. ілюстрацію 1).
Ілюстрація 1
За останні 10 років обсяги торгівлі України з країнами MENA були одними з найбільш динамічних. Так, в 2002 р. частка країн MENA у зовнішній торгівлі України займала 8,9%, в 2008 р. цей показник становив 11%, а за підсумками 2012 р. - 13%. При цьому імпорт з цього регіону знаходився на вкрай низькому рівні (див. ілюстрацію 2).
Частки країн регіону в структурі експорту та імпорту мають деякий взаємозв'язок. Більшість країн, що мають високий рівень споживання українських товарів, займають і велику частку в регіональній структурі українського імпорту (див. ілюстрацію 3). Це свідчить про нерівномірний розвиток торговельно-економічних зв'язків України з країнами MENA і очевидною осіданні в торговельно-економічних відносинах з деякими з них. Таким чином, ми можемо говорити про суттєве потенціалі розвитку торговельно-економічних відносин з регіоном в цілому і нарощування обсягів товарів і послуг у двосторонніх відносинах.
Ілюстрація 2
Специфікою економічних відносин України з країнами регіону є зростаючий рівень торгівлі на тлі вкрай низького рівня інвестицій з країн MENA. Особливості бізнесу в країнах регіону і, особливо, в країнах Затоки говорить про перевагу ними зовнішньоторговельних операцій з компаніями, що мають частку в капіталі. Іншими словами, присутність інвестицій і можливості контролю діяльності іноземної компанії контрагента, є вирішальними факторами.
За нашими оцінками саме відсутність або нестача інвестиційних умов є ключовим чинником, що стримує інвестиції в Україну з країн регіону, а також гальмуючим більш інтенсивне зростання рівня торгівлі України з країнами регіону.
Таким чином, сьогодні перед потенціалом подальшого розвитку економічних взаємовідносин України з країнами MENA стоять чотири ключових виклику: довіра, середа, інформація і правила.
Ілюстрація 3
При цьому, ключова проблема, яка перешкоджає двосторонніх відносин України з країнами MENA - низький рівень довіри. Він формує як недовіра до потенційних контрагентів, так і до системи держуправління в цілому. Високий рівень корупції, часті випадки невиконання бізнес-зобов'язань і інші проблеми формують негативний імідж українського ринку і ділового клімату.
Але варто зупинитися на питаннях, пов'язаних з вирішенням цих проблем безпосередньо для інвесторів і торгових партнерів з країн MENA, беручи до уваги їх країнові особливості. Вважаємо, що рішення ключових проблем і подолання бар'єрів у сфері торговельно-економічного співробітництва лежить за сім кроків до побудови платформи довіри (див. ілюстрацію 4).
Крок перший - страхування угод. Практика показує, що інвестори з країн MENA найчастіше ставлять обов'язковою умовою для інвестування або розвитку проектів на території України надання державних гарантій. Подібна вимога пояснюється низьким рівнем довіри до українського ринку і прагненням убезпечити себе від ризиків. Але система надання держгарантій в Україні є досить корумпованою, внаслідок чого економічний ефект від реалізації бізнес-проектів або комерційних операцій фактично втрачається на тлі розмірів корупційних платежів.
Вивчивши досвід роботи ринків Затоки та Північної Африки, ми прийшли до висновку про можливість вирішення даної проблеми шляхом встановлення системи страхування угод з досвіду роботи автономної арабської регіональної організації Arab Investment and Export Credit Guarantee зі штаб-квартирою в Кувейті. Дана корпорація здійснює страхування та гарантування інвестицій.
Ілюстрація 4
Формування подібного агентства або компанії в Україні, діяльність якого була орієнтована виключно на інвесторів з країн MENA з включенням до органів управління представників урядових структур країн MENA і лобістських органів бізнесу цих країн в Україні дозволила б створити ефективну та прозору систему страхування угод та інвестицій.
Крок другий - створення лобістського органу, наприклад, Бізнес-асоціації країн Близького Сходу та Північної Африки (MENAВА). Вона повинна надавати майданчик, на якому її члени можуть обговорювати і знаходити вирішення спільних проблем, які впливають на бізнес в Україні. Ініціатива повинна підтримуватися урядами країн MENA і дипломатичними місіями в Україні.
У завдання MENAВА повинні входити: лобізм колективних інтересів, захист інтересів інвесторів регіону в органах влади, сприяння поліпшенню законодавства України, надання інформаційної та консультаційної допомоги інвесторам.
Функціонування MENAВА є частиною більш широкого процесу корекції законодавства України в інтересах збільшення інвестиційних потоків з країн MENA і нарощування обсягів торгівлі.
Крок третій - корекція законодавства. Сьогодні на базі українського парламенту функціонують депутатські групи з міжпарламентських зв'язків. На практиці вони являють собою мертві структури. Аналіз їх функціонування свідчить про відсутність ініціатив, пов'язаних зі спробою поліпшення національного законодавства з метою додання інтенсивності двостороннього торговельно-економічного співробітництва.
Однак, беручи до уваги наявність аналогічних депутатських груп дружби в законодавчих органах іноземних держав, можливе формування ефективної структури оперативної корекції законодавства в інтересах усунення бар'єрів, що виникають на шляху розвитку торговельних відносин і взаємопроникнення інвестицій. Активна співпраця MENAВА (див. ілюстрацію 5) з такими групами у вітчизняному та зарубіжному парламенті на фоні внесення змін до регламенту щодо посилення вимог до депутатських груп з міжпарламентських зв'язків здатне, за нашими оцінками, надати стимул розвитку торгово-економічних відносин України з країнами MENA.
Ілюстрація 5
Крок четвертий - формування зручного фінансової середовища. У даному випадку, мова йде про ісламський банкінг, розвиток якого в Європі призвело до інтенсивного зростання інвестицій з MENA в ЄС.
До речі, ісламський банкінг демонструє непогані темпи розвитку порядку 10-16% проти 9% зростання традиційної банківської системи. Багато традиційні банки відкривають «ісламські вікна», які є популярними не тільки серед мусульман, але і серед клієнтів з іншими релігійними переконаннями. Це обумовлено більшою прозорістю, відкритістю і надійністю таких установ.
Розвиток даного напряму банківських послуг здатне створити в Україні в перспективі фінансовий хаб для фінансових потоків з країн MENA в ЦСЄ. Як, наприклад, Лондон сьогодні став фінансовим хабом ісламських фінансів для Європи.
Одночасно з цим, це відкрило б можливість для запуску ісламських державних облігацій сукук, як інструменту запозичення Україною боргового капіталу на ринку MENA.
Формування умов для роботи ісламського банкінгу вимагає кардинальної реформи та корекції банківської системи. Тому можливо здійснити старт з розвитку «ісламських вікон» в традиційних банках, що зробить банківську систему України більш гнучкою, диверсифікованої і ефективною.
Крок п'ятий - сертифікація і стандартизація української продукції на ринках країн регіону.
Найбільш яскравим прикладом можна вважати видачу халяльного сертифіката для української продукції продуктів харчування, який не завжди визнається в країнах MENA. Подібна проблема часто виникала в останні роки.
Тому лобістський орган в особі MENAВА повинен взяти на себе не тільки взаємодія з органами виконавчої влади з питань сертифікації та стандартизації продукції, а й з контролю видачі специфічних сертифікатів та здійснення самої процедури сертифікування продукції згідно з нормами ісламу.
Крок шостий - медіа-підтримка. Існують чотири проблеми інформаційного поля, які гальмують розвиток торговельно-економічного співробітництва: стереотипи, дефіцит бізнес-інформації, відсутність новинного взаємопроникнення, а також страхи і ризики, обумовлені перерахованими вище факторами.
Усунення цих проблем можливе шляхом більшого взаємопроникнення засобів масової інформації в інформаційні простори України і регіону MENA.
Крок сьомий - створення зон вільної торгівлі (ЗВТ) з країнами регіону (див. ілюстрацію 6).
Ілюстрація 6
Зовнішньоекономічна політика України повинна відштовхуватися від максимального регіонального охоплення зовнішніх ринків. Це оптимальний шлях, диверсифікують економічні ризики і відповідний геоекономічним можливостям нашої країни.
Саме тому, ми хотіли б рекомендувати уряду України прискорити проведення існуючих переговорів та ініціювати нові угоди по створенню ЗВТ з з країнами MENA.
Реалізація розробленої нами концепції семи кроків, безумовно, не є вичерпним опціоном для поглиблення і розширення торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва. Однак, ці сім кроків дозволять швидко і ефективно подолати бар'єри, наявні на шляху двосторонніх відносин у сфері економіки і торгівлі.
Анатолій Баронін, голова аналітичної групи Da Vinci AG
