"Відібрали у багатих і хотіли роздати бідним, але останні не проявили ентузіазму". Так коротко можна охарактеризувати реалізацію програм державної підтримки агросектору в поточному році. Чиновники рідко наслідують Робін Гуда, але в частині АПК в 2018 році цю стратегію застосували. Спрацювало двояко.
Аграрний сектор, серед усіх галузей національної економіки, є лідером за обсягом державної підтримки. З одного боку, це "хабар" сільгоспвиробникам замість скасованого під тиском міжнародних кредиторів спецпрежима ПДВ, з іншого – усвідомлене прагнення підтримати єдину, що залишилася на плаву, галузь.
Всього на різні програми агросектору уряд заклав на 2018 рік 6,4 млрд гривень, з яких 4 млрд – на програми розвитку тваринництва. Загальний бюджет був визначений як еквівалент 1% аграрного ВВП, генерованого роком раніше, а фокус витрачання – виходячи з глибини проблем, в тому чи іншому аграрному секторі, де тваринництво, з десятирічною стагнацією всіх показників, явно в пріоритеті.
За підсумками першого півріччя, було освоєно близько 600 млн гривень або у межах 10% виділених коштів. "Перше півріччя не є показовим, так як багато програм, наприклад, по фермерах запустилися вперше і людям потрібно було з ними ознайомитися", - говорить член аграрного комітету парламенту нардеп Сергій Хлань, висловлюючи впевненість, що восени попит на бюджетні гроші активізується.
У свою чергу в профільному аграрному міністерстві нагадують, що перші чотири місяці року пішли на паперову тяганину – прописування порядків витрачання коштів і їх погодження з усіма зацікавленими сторонами, так що де-факто програми реалізуються не більше двох місяців.
Це пояснення можна було б прийняти на віру (виглядає все дійсно логічно), будь порядок витрачання коштів за різними програмами приблизно однаковий і пропорційний виділеному на них бюджету. Але це не так. Безумовно-успішна програма із компенсації вартості техніки, про яку вже де-факто виплачено 145 млн гривень за 2008 одиниць техніки на 595 млн гривень.
Також активно реалізується програма здешевлення утримання молочного стада – у населення і в сільгосппідприємствах, де вже отримало дотацію близько 70% всіх, хто в теорії міг на неї претендувати. Виплачено 257,6 млн гривень на дотації за утримання корів молочного, молочно-м'ясного та м'ясного напряму продуктивності суб'єктам господарювання, які є юридичними особами (за кожну наявну за станом на 1 січня поточного року корову).
Але на тлі цього існує мало затребувана програма компенсації вартості високотехнологічних комплексів, і на здешевлення кредитних ставок для сільгоспвиробників. І та, і інша орієнтовані на виробників різного масштабу, однак тут простежується тенденція, що насторожує, яка схожа на штучне виключення великого бізнесу з отримувачів дотацій.
Так, за півріччя на відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм буде направлено 220,1 млн гривень.
Передбачалося, що це великі проекти, які повинні бути по плечу тільки флагманам галузі. Однак згідно з офіційними даними одержувачами бюджетних грошей стали 9 комплексів (об'єкти розташовані у Вінницькій, Волинській, Чернівецькій, Чернігівській, Тернопільській та Хмельницькій областях), що статистично формує суму підтримки на компанію близько 24 млн гривень - мізерно мало для великого підприємства. Так, наприклад, сума дотацій на яку може претендувати найбільший у Східній Європі виробник м'ясної продукції – холдинг МХП за введену в експлуатацію другу чергу Вінницької птахофабрики, виходячи з її масштабу, може отримати понад 500 млн гривень
"1 липня ми відкрили другу лінію виробництва. Через півроку ми плануємо стати найбільшою птахофабрикою в світі", — сказав виконавчий директор птахофабрики Ігор Лещенко.
Проте, виходячи із загальної суми відшкодувань, цей проект в число тих, що отримали допомогу, не потрапив, або потрапив, але на набагато меншу суму.
Практично синхронно пройшла інформація про те, що в рамках іншої держпрограми - компенсації 70% вартості саджанців на закладку нових садів була виключена компанія "Український волоський горіх" – найбільший садівник у Вінницькій області, яку нібито пов'язують з Юрієм Косюком.
За даними ЗМІ, з 165 претендентів на держдотацію її отримали 163 гравця. Одним з неотримувачів став Український волоський горіх, який в рамках проекту по створенню саду на 800 га міг претендувати на суму 26 млн гривень.
Через кілька днів МХП спростувало причетність основного аукціонера до вінницьких садівників, вказавши, що основним їх власником є колишній керівник Держуправління справами Ігор Тарасюк, однак це мало кого переконало. У той же час півтори сотні виробників, переважно дрібних гравців, допомогу за куплені саджанці отримали. Нові насадження зерняткових, кісточкових, ягідних, горіхоплідних культур та виноградників закладено на 1255 га в 18 областях України.
За програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської також немає великих гравців серед одержувачів – згідно, знову ж таки, з офіційними даними, з 1130 аграріїв, які скористалися програмою 795 або 70% - фермерські господарства.
Якщо застосувати правило "один раз –випадковість, двічі – збіг, тричі – закономірність", то можна зробити висновок, що держава штучно блокує допуск великих гравців до підтримки. Спочатку це намагалися зробити абсолютно офіційно – ще навесні Мінагропрод ініціював введення лімітів на держдотації у розмірі 150 млн гривень в одні руки на зв'язані групи компаній.
Однак ця ініціатива не пройшла далі податкового комітету парламенту, в результаті зараз які-небудь стоппери відсутні. "Моя позиція відома – я за введення обмеження на одну компанію з держ. дотаціям", – каже нардеп, член аграрного комітету Олексій Мушак. – Але якщо компанія за всіма ознаками потрапляє під програму і подала правильно документи – то, напевно, це неправильно не враховувати її".
Офіційні особи в центральних органах влади категорично спростовують саму можливість ручного втручання в механізм розподілу дотацій на користь як дрібних, так і великих і взагалі будь-яких гравців. Відносний простір для маневру залишається на етапі регіональних комісій, які акумулюють заявки та здійснюють їх первинний відсів.
У той же час експерти підкреслюють, що штучна фора, якщо вона дійсно була надана дрібним гравцям, не несе істотних загроз сектору, якщо тільки завершиться вчасно. Як зазначає економіст IMF group Григорій Кукурудза, великі компанії спочатку мали більше переваг завдяки штату юристів і більшій обізнаності, в той час як дрібним гравцям-фермерам був потрібен час, щоб розібратися у програмах держпідтримки. "Так що, по суті це не форма, а вирівнювання умов", - говорить він.
Він нагадав, що значна частина коштів в рамках програм держпідтримки прямує через компенсацію кредитів банків, і тут у дрібних гравців може виникнути дилема – або відбілювати свою діяльність, щоб отримати позику, або залишити все як є, але без дотацій. Судячи з динаміки програм, пов'язаних з фінансовим сектором, більшість фермерів поки не готові до роботи "на світлі". Тому гроші, дбайливо збережені для цієї категорії гравців, і залишилися незатребуваними. Втім, експерти впевнені, що до кінця року ситуація вирівняється:
"У дрібних фермерів був час розібратися у програмах та залишається вільний фінансовий ресурс. Думаю, восени ми побачимо сплеск запиту по держпрограмах з боку цієї категорії гравців. Аграріям потрібно виходити з тіні і можливість отримати дотації – хороший стимул", - говорить Кукурудза.