7 липня за церковним календарем - Різдво Іоанна Хрестителя. Проте ще в дохристиянські часи слов'яни відмічали в цей час день Купала, тобто Сонця. Злиття традицій і дало нам свято Івана Купала.
З цієї причини у ніч з 6 по 7 липня у всіх православних храмах пройдуть святкові служби.
І християнське, і язичницьке свята тісно пов'язані з водою, з купанням і обрядом обмивання. У колишні часи, відзначаючи ці дні, люди купалися і водили хороводи, стрибали через багаття. Раніше цьому ритуалу надавали магічне значення. Якщо стрибнути вище за всіх, то буде хороше здоров'я, коли вдало перескочать через полум'я закохані, то вони скоро одружаться. І не дай Бог вступити у вогонь - біди протягом року не уникнути.
Дівчата ворожили на воді про заміжжя і збирали трави. Якщо вінок, кинутий в воду, тоне відразу, значить, суджений розлюбив і заміж за нього не вийти. У кого вінок довше за всіх пропливе, та буде всіх щасливіше, а у кого свічка на вінку довше прогорить, та проживе довге-предовге життя.
Але головним символом свята Івана Купали є віра в те, що саме в цю ніч один раз в році цвіте папороть. Люди говорили, що її чарівні квітки знайти можуть тільки найсміливіші і чистіші серцем. По народним повір"ям, шлях до квітки захищає нечиста сила, а земні багатства, які він відкриває, ще нікого до добра не доводили.
Якщо ж знайти квітку папороті не пощастило, то можна спробувати зцілитися купальською росою. Для цього треба завтра встати до сходу сонця, і пройтися босоніж по цілющій купальській росі. Як то кажуть, "Хто рано встає, тому Бог дає".
Згідно з народними прикметами, зоряна ніч на Купала - до урожаю грибів, сильна роса - до великої кількості огірків. Якщо в Іванів день буде гроза, горіхів уродиться мало, і вони будуть порожніми.