Сьогодні виповнюється 20 років з дня підписання Біловезьких угод, які формально припинили існування Радянського Союзу.
Сьогодні виповнюється 20 років з дня підписання Біловезьких угод, які формально припинили існування Радянського Союзу.
8 грудня 1991 р. лідери Росії, України і Білорусії Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич на зустрічі в мисливській садибі Вискулі в Біловезькій пущі (Білорусія) підписали документ, преамбула якого свідчила: "Союз РСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування".
Стаття перша цього документа засновувала Співдружність Незалежних Держав (СНД). 10 грудня 1991 р. Верховна Рада України ратифікувала Біловезькі угоди.
СНД був заснований не як конфедерація, а як міжнародна (міждержавна) організація, яка характеризується слабкою інтеграцією і відсутністю реальної влади у координуючих наднаціональних органів. Членство в цій організації було відкинуто прибалтійськими республіками, а також Грузією (вона приєдналася до СНД лише в жовтні 1993 р. і заявила про вихід з СНД після війни в Південній Осетії влітку 2008 р.).
Україна є співзасновником СНД, але Статут організації Україною досі не ратифікований, тому формально наша країна залишається лише спостерігачем і не є членом СНД.
У період між березнем 1990 р. і груднем 1991 р. незалежність оголосили всі 15 колишніх радянських республік, тому підписання Біловезьких угод часто розглядається як формальність.
Після розпаду СРСР наприкінці XX століття серед громадськості і ряду політиків деяких колишніх радянських республік виникла потреба відновлення тісної інтеграції. На початку XXI століття ідея пострадянської євразійської інтеграції і нове євразійство заново одержали широке поширення, і найбільш відомими її прихильниками і ідеологами є Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, прем'єр-міністр Росії Володимир Путін, філософ і політолог Олександр Дугін, киргизький письменник Чингіз Айтматов і багато інших.
У 2005 р. тодішній президент Росії Володимир Путін назвав розпад СРСР "найбільшою геополітичною катастрофою XX століття, передає радіо "Свобода".
На початку жовтня 2010 р. Путін написав статтю, в якій виклав свою ідею Євразійського союзу - міждержавного утворення, в яке має перерости Митний союз РФ, Білорусії і Казахстану. За задумом прем'єра, новий союз стане "зв'язкою" між Європою і динамічним Азіатсько-Тихоокеанським регіоном (АТР).
"Будівництво Митного союзу і Єдиного економічного простору (ЄЕП) закладає основу для формування в перспективі Євразійського економічного союзу. Одночасно буде йти і поступове розширення кола учасників Митного союзу ЄЕП і за рахунок повноцінного підключення до роботи Киргизії і Таджикистану. Ми не зупиняємося на цьому і ставимо перед собою амбітне завдання: вийти на наступний, більш високий рівень інтеграції - до Євразійського союзу", - підкреслив Путін.
Проте спостерігачі розцінили концепцію Путіна як спробу відродити СРСР. Сам російський прем'єр відкидає такого роду припущення: за його словами, мова зовсім не йде про плани створення нового Радянського Союзу. Він пояснив, що має на увазі повноцінний економічний союз з більш тісною координацією економічної і валютної політики.
Ще в 1994 р. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв виступив з ідеєю створення Євразійського союзу. Передбачалося, що в союз спочатку увійдуть п'ять країн - Росія, Казахстан, Білорусія, Киргизія, Таджикистан. Потім планувалося розширити кількість учасників за рахунок інших країн пострадянського простору. У грудні 2010 р. на саміті Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС) в Москві були досягнуті домовленості про створення Євразійського союзу на базі Єдиного економічного простору Росії, Білорусії і Казахстану.
Тексти перших документів в рамках створення Євразійського економічного союзу були узгоджені на зустрічі глав уряду Митного союзу і ЄврАзЕС в жовтні 2011 р.
Відзначимо, як заявив 11 листопада ц.р., голова Вищої ради "Єдиної Росії", голова Державної Думи Борис Гризлов у ході зустрічі з учасниками міжнародного дискусійного клубу Валдай, без України Євразійський союз буде неповним.