Рахункова палата ставить хрест: держава має намір відмовитися від фінансування Червоного Хреста

Зняли допомогу

Рахункова палата (РП) зацікавилася ефективністю витрачання державних коштів на діяльність Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ) і провела аудит діяльності організації в Україні.

Інтерес співробітників Рахункової палати до роботи Червоного Хреста виник після того, як голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець (БПП) направила до СП запит з проханням перевірити діяльність організації.

У ході аудиту представники Рахункової палати виявили кілька прогалин у нормативно-правовій базі роботи ТЧХУ. Так, у СП вказують, що терміну "медико-соціальна допомога" немає в українському законодавстві. Мало того, в Україні, згідно із законодавством, медичну допомогу можуть надавати тільки професійно підготовлені медпрацівники, які працюють у ліцензованих закладах охорони здоров'я. Або ж таку допомогу можуть надавати фізособи-підприємці, які також мають у своєму розпорядженні ліцензією.

У Рахунковій палаті зазначають, що у відповідь на запит відомства у 15 облдержадміністраціях і мерії Києва повідомили, що співробітники товариства Червоного Хреста України не працюють у медзакладах і не володіють відповідними ліцензіями. Також з'ясувалося, що ТЧХУ не входить до переліку закладів охорони здоров'я, затверджених відповідним наказом МОЗ. Також у організації немає ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.

"Як наслідок, виконання товариством функції щодо сприяння державі у наданні медичної допомоги під час збройних конфліктів та у мирний час виключено", - дійшли висновку у Рахунковій палаті.

У прес-службі товариства РБК-Україна запевнили, що співробітники Червоного Хреста не порушують законодавство України і не зобов'язані мати ліцензію. Адже їх діяльність прирівняна до роботи патронажної служби, тобто, до роботи сестер милосердя. Патронажні сестри надають медичну допомогу, догляд, обслуговують одиноких та позбавлених опіки непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, ветеранів війни та праці, інших соціально незахищених категорій населення. Така допомога надається на дому, на базі центрів і кімнат медико-соціальної допомоги, лікарень, хоспісів та інших закладів Червоного Хреста.

"Медична допомога не обов'язково повинна надаватися виключно у медустановах. Наші сестри милосердя надають медичну допомогу найбільш нужденним вдома, щодня відвідуючи від шести до восьми підопічних, у тому числі, у найвіддаленіших, майже покинутих селах, - розповіли РБК-Україна у прес-службі Червоного Хреста. - Хто буде робити уколи, робити перев'язки, міряти тиск і приносити ліки лежачим хворим, до яких немає діла не тільки працівникам районної поліклініки, а й навіть найближчим родичам?".

Звідки прийшли

У світі рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця формується з трьох складових - Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та Національних товариств Червоного Хреста або Червоного Півмісяця.

Як правило, Міжнародний Комітет Червоного Хреста розгортає свою роботу в країні під час бойових дій чи збройних конфліктів. В інший час допомогу цивільному населенню надають національні товариства Червоного Хреста.

В Україні ТЧХУ, у відповідності з нормами закону "Про товариство Червоного Хреста України", у першу чергу надає медико-соціальну допомогу малозабезпеченим громадянам під час збройних конфліктів, катастроф, надзвичайних ситуацій у мирний час.

До квітня 2014 офіс Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні нараховував лише кілька людей, а нині їх вже кілька сотень. Активну роботу товариство розгорнуло на сході України з початком АТО. "Національні товариства допомагають населенню, як правило, у мирний час. Але оскільки ми - комітет і товариство - одна сім'я, то намагаємося допомогти один одному у своїй роботі. Приміром, в Україні ми співпрацюємо з українським товариством за програмою пошуку зниклих осіб", - пояснила РБК-Україна прес-секретар Міжнародного Комітету Червоного Хреста Санела Байрамбашич.

За її словами, комітетові відомо про звіт Рахункової палати. "Звичайно ж, дуже шкода, що сталася така ситуація. Але нам складно коментувати її, оскільки ми працюємо незалежно від українського товариства Червоного Хреста. Наскільки я знаю, зараз проходить незалежний міжнародний аудит українського товариства, щоб отримати незалежний звіт про ситуацію у ньому", - сказала вона.

Діяльність з безліччю невідомих

За результатами аудиту Рахункової палати до діяльності Червоного Хреста в Україні виникло відразу кілька питань. У звіті відомства йдеться, що за 2014-2015 роки і у першій половині 2016 року з держбюджету було виділено 186,6 млн гривень, які Червоний Хрест направив на виплату заробітних плат 3,1 тисячі працівників патронажної служби та служби розшуку.

У середньому, за даними товариства, зарплата патронажної служби сестер становить 1500 гривень на місяць. Штатну чисельність цієї служби визначає Червоний Хрест. Однак, в СП відзначають, що відомству так і не вдалося отримати обґрунтування необхідності саме такої кількості співробітників.

"Документи, які б обґрунтовували встановлену чисельність цієї служби, у товаристві і МОЗ відсутні. Облік осіб, які будуть обслуговуватися патронажною службою, товариство не веде ні в електронному, ні в паперовому вигляді. Фактично наявна чисельність патронажної служби документально не підтверджена. Нормативи визначення штатної чисельності відділу розшуку товариство взагалі не встановлювало", - зазначається у звіті Рахункової палати.

Таким чином, у СП упевнені, що МОЗ не забезпечив обґрунтованого планування бюджетних коштів на фінансову підтримку товариства. У прес-службі МОЗ на запит РБК-Україна не відповіли.

Не вдалося Рахунковій палаті встановити і точні дані про те, яку медичну допомогу надає своїм підопічним Червоний Хрест. Приміром, у 18 підрозділах з питань охорони здоров'я облдержадміністрацій СП повідомили, що не володіють повною інформацією про організації співпраці органів охорони здоров'я з організаціями товариства.

"Абсолютна більшість структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих держадміністрацій не володіють інформацією про організації співпраці підпорядкованих їм установ охорони здоров'я з організаціями товариства і причин залучення до надання медико-соціальних послуг окремим категоріям населення його працівників патронажної служби, - зазначається у звіті РП. - Відбір осіб для обслуговування патронажною службою товариства здійснюється суб'єктивно, за відсутності визначених критеріїв і нормативів".

Безконтрольна допомога

Не ясно аудиторам Рахункової палати, як і кому Червоний Хрест надає соціальну допомогу. Як виявилося, департаменти соцзахисту населення Запорізької, Сумської, Рівненської, Кіровоградської, Полтавської облдержадміністрацій повідомили, що товариство не погодило з ними щорічні списки осіб, яким Червоний Хрест надає соціальні послуги. А у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Одеській, Харківській, Чернігівській, Черкаській областях Рахунковій палаті повідомили, що інформацією про такі списки не володіють. У 10 областях контроль за наданням соціальних послуг патронажною службою взагалі не здійснюється.

"Таким чином, відбір осіб, які потребують надання медико-соціальних послуг, здійснено патронажною службою товариства самостійно, без погодження з відділами соціального захисту населення обласних (міських) держадміністрацій та за відсутності індивідуальних планів надання таких послуг", - зазначено у звіті Рахункової палати.

Мало того, товариство не забезпечило достовірності звітних даних, що характеризують роботу патронажної служби. "Мають місце приписки кількості осіб, яким надані медико-соціальні послуги, та обсягів цих послуг", - стверджують у Рахунковій палаті.

Так, аудитом СП встановлено, що у щоденнику медичної патронажної сестри Деснянської районної організації товариства зроблено запис про надання нею з 4 квітня 2016 по 29 квітня 2016 одній громадянці медико-соціальних послуг (вимірювання тиску, обробка пролежнів, загальний догляд, доставка продуктів харчування). У той же час, за інформацією територіального центру соціального обслуговування Деснянського району, вказана особа перебувала на обліку в цій установі та соціальні послуги по догляду вдома надавалися його працівниками. А, з причини смерті, з 2 березня 2016 вона була знята з обліку.

Аналогічні випадки встановлені і в патронажній службі Оболонської районної організації товариства. Зокрема, у щоденнику медсестри зроблені записи щодо надання медико-соціальних послуг певним громадянам у період з 1 листопада 2015 по 31 грудня 2015 року та з 1 червня 2016 року по 30 червня 2016 року. Однак, за інформацією центру соцобслуговування Оболонського району Києва, у якому ці особи перебували на обліку та отримували соціальні послуги (догляд на дому), з причини смерті їх зняли з обліку 2 грудня 2014 року і 1 березня 2016 року відповідно.

"У деяких випадках звітність товариства містить соціально-побутові послуги, що надаються установами сфери соціального захисту населення. У результаті кошти державного бюджету в сумі 183,9 млн гривень використано товариством з порушенням вимог ст. 33 Основ законодавства України про охорону здоров'я та ст. 7 Закону України "Про соціальні послуги", - йдеться у звіті.

У ТЧХУ не згодні з обвинуваченнями Рахункової палати. "Наші дані про кількість людей, які потребують догляду патронажних сестер, відповідають реальному стану справ, більше того, нам щодня телефонують з усіх куточків нашої країни і просять включити в список тих, кому допомагають патронажні сестри нових підопічних. Те, що наші сестри, допомагають тим, хто без цього догляду жити не зможе, підтверджується тими рішеннями місцевої влади на підтримку продовження фінансування патронажної служби товариства, які почали прийматися в різних областях України, остання - прийнята Житомирською облрадою", - зазначили в організації.

Претензіям немає лічби

Ще один блок питань виник у Рахункової палати до розподілу ТЧХУ гуманітарної допомоги. За наявною у розпорядженні Рахункової палати інформацією, ТЧХУ за минулі 2,5 року отримано гуманітарної допомоги на суму 120,3 млн гривень і фінансових ресурсів у розмірі 256,1 млн гривень.

У Рахунковій палаті стверджують, що відомство намагалося отримати від ТЧХУ повну та конкретизовану інформацію з питань використання отриманої через Червоний Хрест міжнародної гуманітарної допомоги, але у відповідь було надано тільки узагальнені дані.

"У той же час у МОЗ зазначені дані відсутні. Інформації за обсягами, термінами надходження та розподілу зазначеної гуманітарної допомоги МОЗ взагалі немає. Фактично, всупереч завданням, покладеним урядом на міністерство, воно самоусунулося від виконання своїх функціональних обов'язків з ефективного використання гуманітарної допомоги, що надається Міжнародною Федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця", - зазначено у звіті Рахункової палати.

Крім основної патронажної функції, ТЧХУ виконує ще одну важливу функцію - розшуку людей. Організація займається з'ясуванням долі осіб, зниклих без вісті у результаті збройних конфліктів, у тому числі Другої світової війни, АТО, і стихійних лих. Протягом 2014-першої половини 2016 років на ці функції ТЧХУ отримав з держбюджету більше 1 млн гривень.

Разом з тим у Рахунковій палаті стверджують, що товариством не була забезпечена достовірність звітних даних про стан розшукової роботи. Крім того, у Рахунковій палаті дорікають ТЧХУ у тому, що товариство не вжило належних заходів щодо обміну полоненими, які через збройний конфлікт на південному сході України втратили зв'язки з членами сімей.

"Так, Рахункова палата звинувачує Службу розшуку ТЧХУ у відсутності дій щодо обміну полоненими, які через збройний конфлікт на Сході України втратили зв'язок із членами своїх родин. При цьому, фахівці Рахункової палати явно не спромоглися вивчити нормативно-правові документи, якими керується ТЧХУ, адже якби вони це зробили, вони б знали, що розшуком, обліком і обміном військовополоненими займається Міжнародний Комітет Червоного Хреста, це їх мандат на роботу в умовах збройного конфлікту", - зазначили у ТЧХУ.

Не вдалося МОЗ та товариству Червоного Хреста України організувати спільну роботу у зоні АТО, вважають у СП. Її аудитори зазначають, що за 2,5 роки ні МОЗ, ні Червоний Хрест не ініціювали надання товариством медичної допомоги пораненим і хворим військовослужбовцям.

Але в товаристві Червоного Хреста запевнили, що у 2014-2015 роках до лікарень і госпіталів організація передала медпрепарати та медобладнання на суму 84,9 млн гривень. "Хотілося б звернути увагу, що ми надаємо допомогу цивільному населенню, що постраждало від збройного конфлікту і пораненим військовослужбовцям у госпіталях, виконуючи наше головне завдання - полегшити страждання людей", - зазначили в організації.

Крім того, у ТЧХУ вважають, їх мета - допомога соціально незахищеним верствам населення, а не Збройним силам. У ТЧХУ нагадують, що мета створення патронажної служби у 1961 році не змінилася і до сьогоднішнього дня. "Патронажна служба надає медичну, медико-соціальну і побутову допомогу як раз одиноким громадянам похилого віку, інвалідам та іншим соціально незахищеним категоріям населення України. Це - не порушення, а основне завдання її діяльності, і це виписано у відповідних документах, у тому числі у Положенні про патронажні служби ТЧХУ, яке у 2006 році було завізовано керівництвом Міністерства охорони здоров'я України", - заявили у товаристві.

Відмовлять у фінансуванні

Скандал зі звітом Рахункової палати щодо витрачання державних фінансів на Товариство Червоного Хреста України може призвести до негативних наслідків для цієї організації. Джерело РБК-Украина, знайоме з ситуацією, повідомило, що зараз в уряді розглядаються два варіанти фінансування товариства з держбюджету. "Поки що з наступного року бюджетне фінансування з Товариства Червоного Хреста України знімається. Правда, представники організації зараз атакують уряд, щоб відновити його. Вони кажуть, що у них все в порядку. Тому розглядається другий варіант - передача фінансування через Мінсоцполітки", - пояснив співрозмовник видання.

Голова координаційної ради громадської організації  "Медконтроль" Ігор Щедрін впевнений, що скарги на фінансові зловживання Товариством Червоного Хреста України звучать з року в рік. "Все що може зробити держава в цій ситуації - це перестати фінансувати товариство. Як правило, коли виникали подібні підозри щодо інших громадських організацій, які отримували кошти з держбюджету, це призводило до того, що держава припиняла фінансувати такі організації і співпрацювати з ними. Держава повинна відрегулювати свої бюджетні процедури так, щоб нечистоплотні громадські організації не отримували фінансування з держбюджету. І це стосується не тільки Товариства Червоного Хреста України", - говорить він.

Виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина, яка має досвід роботи в українському товаристві Червоного Хреста, вважає, що це "застаріла організація часів Радянського Союзу, керівництво якого наживається на доброму імені Червоного Хреста ось вже багато років".

На її думку, цю сумну практику потрібно припинити якомога швидше. "Найважливіше повністю змінити склад керівництва, адже люди, які ним керують, сидять на своїх посадах уже десятки років. Необхідно якомога швидше оголосити конкурс і вибрати прогресивного керівника, який виведе цю організацію з кризи", - вважає Ольга Стефанишина.