У переговорах з подолання кризи в єврозоні намітився прогрес, заявив Президент Франції Ніколя Саркозі. Свої слова він промовив у м. Брюсселі, підводячи підсумок діалогу з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, передає Reuters.
У переговорах з подолання кризи в єврозоні намітився прогрес, заявив Президент Франції Ніколя Саркозі. Свої слова він промовив у м. Брюсселі, підводячи підсумок діалогу з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, передає Reuters.
"Прогрес в наявності. В термін до наступної середи (26 жовтня) має бути знайдено рішення, комплексне рішення, сміливе рішення, остаточне рішення. У нас немає іншого вибору", - заявив французький лідер. Він особливо підкреслив, що майбутні саміти глав регіону носять вирішальний для виходу з кризи характер.
На 23 жовтня в Брюсселі заплановано проведення "марафону" з трьох самітів, які триватимуть до 26 жовтня. Крім глав держав, в них візьмуть участь представники Міжнародного валютного фонду і глави як центральних банків-регуляторів, так і приватних кредитних організацій. На останній день в учасників заплановано обговорення самого головного питання - порятунку Греції. Уряд республіки вже пішов на вкрай жорсткі заходи економії, що дозволило їй отримати черговий транш кредиту. Крім того, все частіше від представників країн - учасниць союзу виходять пропозиції про списання боргу.
В свою чергу Міжнародний валютний фонд (МВФ) поки не має наміру шукати додаткові кошти, зокрема, в країнах Перської затоки. На думку керівництва організації, яку озвучив заступник керуючого директора Немат Шафік, через участь регіону у вирішенні боргових проблем єврозони країни Перської затоки самі можуть відчути негативний вплив цієї кризи.
Обговорення питання припливу капіталу з багатих країн Перської затоки постало після зустрічі представників Групи 20 (G20), яка пройшла минулого тижня і де такі країни, як Китай, Бразилія та Індія висловили думку, що для подолання глобальної економічної кризи і боргової кризи єврозоні, зокрема, є резон збільшити розмір капіталу МВФ. Проте дана ідея зустріла негативну оцінку з боку США і ряду інших країн.
Після зустрічі з главами центральних банків країн Перської затоки Шафік підкреслив, що зазначене питання піднімалося в ході обговорення, але сторони вирішили відмовитися від підтримки такої ініціативи. З подібною заявою виступив і глава центробанку Саудівської Аравії.
"Ініціативи з рекапіталізації, прийняті ще в 2010 р., до цих пір не виконані. Тому зараз навіть не варто обговорювати це питання", - прокоментував ситуацію державний міністр з фінансових зв'язків Об'єднаних Арабських Еміратів Обайд аль-Тауер.
Нагадаємо, проблеми в єврозоні, пов'язані з борговими зобов'язаннями країн-учасниць, в першу чергу Греції, тривають приблизно 1,5 року. За цей час країна пішла на значні бюджетні скорочення, що дало їй можливість використовувати кредити від Європейського центрального банку і МВФ. Проте до цих пір проблема не тільки не вирішена, але і загрожує перекинуться на інші країни регіону. На їхній порятунок коштів у фонду може не вистачити.
Напередодні, 21 жовтня п.р., МВФ і міністри фінансів ЄС схвалили виділення Греції шостого траншу фінансової допомоги в обсязі 8 млрд євро в рамках кредитної лінії 110 млрд євро, його перерахування очікується в першій половині листопада 2011 р.
За день до цього парламент Греції проголосував за нові скорочення зарплат і пенсій в обмін на обіцяний транш міжнародних кредитів ЄС і МВФ.
За закон, який також дозволяє звільнити тисячі держслужбовців, проголосували депутати правлячої соціалістичної партії ПАСОК.
Раніше, 18 жовтня, прем'єр-міністр Греції Георгіос Папандреу закликав депутатів грецького парламенту, які поки ще не визначилися, проголосувати за непопулярний план скорочення держвидатків.
3 жовтня 2011 р. міністри фінансів зони євро перенесли виділення Афінам чергового траншу фінансової допомоги на середину листопада ц.р., щоб закінчити перевірку виконання країною її зобов'язань, взятих в обмін на отримання рятівних кредитів.
У 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і Євросоюз виділили грецькій владі кредитну лінію у розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад тієї програми, що діяла. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро.
Натомість керівництво Греції зобов'язався здійснити ряд заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації.
Ці заходи вкрай непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.