Новий бюджетний пакт, попередньо схвалений європейськими лідерами на саміті Євросоюзу в Брюсселі 9 грудня 2011 р. і передбачає юридичну відповідальність сторін за невиконання програми проведення узгодженої податкової та бюджетної політики, повинен бути підписаний до 1 січня 2012 р. Відповідну заяву зробив сьогодні Президент Франції Ніколя Саркозі за підсумками зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель в Берліні.
Новий бюджетний пакт, попередньо схвалений європейськими лідерами на саміті Євросоюзу в Брюсселі 9 грудня 2011 р. і передбачає юридичну відповідальність сторін за невиконання програми проведення узгодженої податкової та бюджетної політики, повинен бути підписаний до 1 січня 2012 р. Відповідну заяву зробив сьогодні Президент Франції Ніколя Саркозі за підсумками зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель в Берліні.
В той же час Меркель сказала, що переговорний процес за даною угодою проходить в хорошому темпі і є велика ймовірність, що документ буде підписаний до березня 2012 р. "Найпізніше документ буде підписано в березні 2012 р.", - сказала Меркель.
Крім того, канцлер ФРН заявила, що Німеччина і Франція докладуть всі зусилля для того, щоб Греція залишилась в єврозоні, але і від самої країни будуть потрібні серйозні зусилля.
Виступаючи на прес-конференції в Берліні, Меркель ще раз закликала уряд Греції прийняти всі необхідні заходи для дотримання досягнутих з міжнародними кредиторами домовленостей, натякаючи на проведення програми жорсткої економії і досягнення цільових показників по скороченню дефіциту бюджету. Тільки в цьому випадку Афінам буде надаватися фінансова допомога, сказала Меркель.
Крім того, Меркель назвала ще одну передумову для отримання Грецією чергового кредитного траншу, а саме - наявність прогресу в переговорах щодо добровільної реструктуризації грецького держборгу, передбаченої другою програмою екстреної допомоги. Канцлер ФРН також повідомила, що 10 січня ц.р. зустрінеться з главою МВФ Крістин Лагард і, в рамках цієї зустрічі, в тому числі обговорить "грецьке питання".
В свою чергу, сьогодні голова Європейської ради Херман Ван Ромпей висловив сподівання, що робота над фіскальним пактом, який покликаний допомогти стабілізувати обстановку в європейському регіоні і повернути довіру інвесторів, буде завершена до кінця січня 2012 р. На цей момент має бути досягнута політична єдність, і тоді бюджетний договір може бути підписаний вже до початку березня, вважає політик.
Виступаючи на прес-конференції в Копенгагені, Ван Ромпей нагадав, що основні рішення були погоджені на саміті Євросоюзу 9 грудня 2011 р. За його словами, ці домовленості мають бути втілені в життя якнайшвидше. "Нову бюджетну угоду буде підписано до березня ц.р., її текст буде узгоджений політиками в січні", - пообіцяв голова Євроради.
Бюджетний пакт, про який йде мова, передбачає, що у разі недотримання країною бюджетної дисципліни вона може бути притягнута до відповідальності перед Європейським судом. Угода також передбачає, що приєдналися до нього країни будуть підтримувати структурний дефіцит бюджету на рівні 0,5% від номінального ВВП, загальний дефіцит на рівні менше 3% і держборг, що не перевищує 60% від ВВП.
Цей бюджетний пакт покликаний допомогти стабілізувати обстановку в європейському регіоні і повернути довіру інвесторів.
Вимоги нового бюджетного договору, який з усіх країн ЄС категорично відмовилася підтримати тільки Великобританія (пославшись на те, що подібні домовленості суперечать інтересам країни, ставлячи під удар вкрай важливий для економіки сектор фінансових послуг), будуть поширюватися на європейські країни, що приєдналися до нього, тільки після того, як національні парламенти ратифікують його.
Зазначимо, міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле розраховує, що з борговою кризою в єврозоні вдасться впоратися в 2012 р. "Я думаю, що в наступні 12 місяців нам вдасться позбавитися від небезпеки зараження вірусом кризи інших держав і стабілізувати єврозону", - сказав наприкінці грудня Шойбле.
За його словами, у разі виконання рішень грудневого саміту Євросоюзу в Брюсселі, існує реальна перспектива перетворення єврозони в стабільний валютний блок.
У свою чергу, прем'єр-міністр Франції Франсуа Фійон вважає, що розпад єврозони може коштувати країнам блоку від 25% до 50% від валового внутрішнього продукту (ВВП). "Вартість розпаду єврозони буде захмарною", - повідомив Фійон, звертаючись в грудні до французьких парламентаріїв.
"Державам з сильною економікою він буде коштувати 25% ВВП, у той час як слабким економікам розпад єврозони може обійтися в 50% ВВП. Європейський континент перетвориться в руїни", - зазначив Фійон.
У той же час, згідно з думкою головного валютного стратега Deutsche Bank Білала Хафіза, єврозона все ж виживе, незважаючи на всі небезпеки: зберегти систему буде незрівнянно дешевше, ніж зруйнувати.
"Я думаю, що єврозона все ж виживе, незважаючи на всі небезпеки. По-перше, ціна розпаду єврозони, навіть часткового, просто занадто висока. Навіть вихід однієї Греції створить такі системні ризики, такий шок, що це неминуче призведе до економічної депресії. Так що зберегти систему буде незрівнянно дешевше, ніж зруйнувати. А по-друге, якщо поглянути на еволюцію єврокризи за останні півтора року, кожен раз, коли криза загострювався, європейські лідери робили черговий крок до подальшої євроінтеграції. Так що, незважаючи на всі розмови про можливий розпад, поки що криза просувала країни до більшої інтеграції в рамках єврозони", - зазначив він.
Нагадаємо, питання про розпад єврозони стало актуальним після того, як в Греції був оголошений референдум щодо виходу з неї. На початку листопада нині екс-прем'єр-міністр Греції Георгіос Папандреу оголосив всенародний референдум з питання нової програми допомоги країні. Ідею не підтримали і Папандреу пішов у відставку. Лідери світового співтовариства заявляли, що виступають за те, щоб Греція залишилась в зоні євро.
Також аналітики заявляли, що до розпаду єврозони може призвести банкрутство Італії. Зазначимо, раніше експерти Центру європейської політики повідомили, що Греція, Португалія та Італія навряд чи зуміють розрахуватися за своїми зовнішніми запозиченнями.
Зазначимо, Європа вже досить тривалий період часу намагається боротися з борговими проблемами країн-членів, однак значних успіхів у цій боротьбі поки не видно. Першою країною, яка зіткнулася з серйозними проблемами, стала Греція. Поки влада ЄС намагалася врятувати одного з членів Єврозони і виділяла сотні мільярдів євро Греції, інша, але вже більш значна для Європи одиниця - Італія - виявилася в стані, близькому до грецького. До цього варто додати і боргові проблеми Ірландії, Португалії та Іспанії. Остання, за словами багатьох аналітиків, може піти по шляху Греції та Італії.