Активісту Сергію Стерненку вручили дві підозри у справі, пов'язаній з нападом на нього в Одесі два роки тому. Той інцидент закінчився смертю одного з нападників – Івана Кузнєцова, другий – Олександр Ісайкул – був затриманий. На сьогодні слідство розглядає кілька епізодів і трактує дії активіста як перевищення необхідної самооборони. РБК-Україна розбиралося в деталях кримінального переслідування Стерненка.
Сьогодні Служба безпеки України з другої спроби допитала Стерненка і оголосила йому підозри за двома статтями – умисне вбивство та незаконне носіння холодної зброї. При цьому сам активіст стверджує, що раніше слідство визнавало його дії самообороною. Крім того, результати кількох експертиз нібито говорять про те, що його ніж не є холодною зброєю.
"Не підтримуйте мене, не підтримуйте Сергія Стерненка, підтримайте право громадян на захист життя та здоров'я", – звернувся він до своїх прихильників на мітингу біля СБУ перед тим, як йому вручили підозру.
Служба безпеки вважає по-іншому. За її версією, він діяв в рамках самооборони тільки на початку сутички, після чого озброєний ножем нібито пробіг за пораненим Кузнєцовим близько 100 метрів і завдав удару в серце. Смертельний удар завдав саме власним ножем, про що, як зазначає СБУ, заявив в ході стріму на Facebook з місця нападу. Експертизи підтвердили, що Кузнєцов намагався втекти, а життю Стерненка вже нічого не загрожувало.
Адвокат Масі Найєм повідомив, що судове засідання щодо обрання запобіжного заходу відбудеться у приміщенні Шевченківського районного суду Києва, але дата і час ще невідомі.
Інцидент стався пізно ввечері 24 травня 2018 року в Одесі. Активіст називає його нападом, протилежна сторона - конфліктом.
За його словами, Олександр Ісайкул та Іван Кузнєцов чекали на нього біля будинку, після чого почали бити по голові. Стерненко відбивався, а після того, як нападники намагалися втекти, кинувся навздогін. Через 100 метрів Кузнєцов впав, Стерненко, за його словами, побачив тяжку рану і викликав швидку. Сам активіст теж отримав ножове поранення і струс мозку. Спочатку він заявляв, що ніж був його, а потім - що відібрав його у нападників.
Другого нападника - Олександра Ісайкула - затримали правоохоронці, однак через деякий його відпустили і він виїхав за кордон. Навесні цього року йому і родичам загиблого Кузнєцова відправили підозри у груповому хуліганстві з особливою зухвалістю. У кваліфікації статті говориться, що воно було вчинене із застосуванням "предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень".
За час розслідування справа Стерненка кілька разів передавалася з поліції до СБУ і навпаки. Восени 2018 року її відправили з одеської поліції до Києва. За словами тодішнього генпрокурора Юрія Луценка, це було пов'язано з особистими зв'язками нападників з окремими правоохоронцями.
Через півроку Луценко заявив про успіхи в розслідуванні та передав його Службі безпеки. Він також підкреслював, що у нападу був один виконавець і один замовник, не розкриваючи при цьому імен.
Про можливий політичний чинник у справі Стерненка розповідав Руслан Рябошапка, що змінив Луценка на посаді генпрокурора. Вже після своєї відставки він зізнавався, що його просили вплинути на розслідування. За словами Рябошапки, до нього "зверталися люди", щоб змінити кваліфікацію статті, за якою порушено справу.
Президент Володимир Зеленський під час осіннього прес-марафону заявляв, що на Стерненка скаржився мер Одеси Геннадій Труханов, а саму справу назвав "дуже складною історією".
“Ми ж знаємо, це ж відкрита інформація, так, що він убив людину? Там дуже складна історія... Там ситуація складна, непроста, неправильна, кримінальна. Це моя думка", - казав Зеленський.
Про те, що Стерненку активно готують підозру, стало відомо навесні 2020 року. В одному з інтерв'ю нинішній генпрокурор Ірина Венедиктова дала зрозуміти, що її буде оголошено в будь-якому випадку і все залежить лише від кваліфікації. Колишній її заступник Віктор Тріпак заявляв, що через вимоги оголосити підозру у них стався конфлікт.
Сергію Стерненку всього 25 років, в кінці 2013 року він приєднався до одеського Євромайдану і надалі очолив його. Також брав участь у київських подіях Революції Гідності.
На початку 2014 року очолив одеський осередок "Правого сектора". Разом з іншими активістами брав участь у закритті наркоточок, у протистояннях 2 травня 2014, зриві концертів, пікетуванні консульства Росії, блокаді Криму восени 2015 року. Примітно, що на нього заводили справу нібито за причетність до наркоторгівлі та "кришування" точок. Сам Стерненко обвинувачення заперечував, кримінальна справа досі слухається в суді.
За підозрою у викраденні людини кілька днів провів у СІЗО, вийшов під заставу, а потерпілий так жодного разу і не з'явився до суду. У 2017 році покинув "Правий сектор", а після участі в ряді акцій його затримували за організацію заворушень, але він знову вийшов під заставу. У 2018 створив громадську організацію "Небайдужі".
Відомо, що у першій половині того ж року він став жертвою ще двох нападів. Вперше на нього напали невідомі 7 лютого, завдавши йому кілька ударів по голові і порізавши руку. Після цього 1 травня в активіста стріляли – тоді гумова куля потрапила в шию. В організації останнього і найрезонанснішого нападу Стерненко підозрює представників місцевих кримінальних кіл, які нібито тісно пов'язані з правоохоронцями Одеси.
Служба безпеки України встановила організатора замаху ще восени 2019 року. Однак конкретне ім'я досі не названо.