Генеральний директор асоціації "Укроліяпром" Степан Капшук в інтерв'ю РБК-Україна розповів про перспективи подорожчання олії, про складність ведення справ в умовах, які виставляють Світова організація торгівлі (СОТ) та Євросоюз, а також про перспективи виробництва біодизелю в країні.
РБК-Україна: Як би Ви оцінили розвиток масложирового ринку в 2009 р.?
Степан Капшук: 2009 р. став для української масложирової галузі черговим роком рекордів. Ми вперше виробили 2,76 млн. т рослинних масел, що на 44,2% більше, ніж у 2008 р. Зокрема, в 2009 р. ми зробили 2,7 млн. т соняшникової олії, 38 тис. т соєвого, 4,7 тис. т рапсової і 2,37 тис. т інших олій.
Досягти таких результатів ми змогли, в першу чергу, завдяки рекордному врожаю олійних, а також максимальному завантаженню переробних потужностей. За нашими підрахунками, до 2011 р. за рахунок реконструкції та будівництва нових олієекстракційних заводів виробничі потужності в Україні досягнуть 10 млн. т, що дозволить переробляти весь урожай олійних культур.
РБК-Україна: Чи буде зростати ціна на олію?
С.К.: Ціни на олію будуть зростати на рівні інфляції. Крім того, зростання цін на олію залежить від ціни на соняшник. З початку маркетингового року ціна на соняшник, згідно з даними Держкомстату, зросла на 48%, а на олію - на 8%. Ціни на олію стабільні. І не тільки цього року, але й в минулі роки. Був рік, коли був ажіотажний попит, як це відбувається з цукром, але це вже пройшло. В Україні виробляється олії в п'ять разів більше, ніж споживається.
РБК-Україна: Чому так впав експорт насіння соняшника?
С.К.: Через невідшкодування ПДВ експортера зернам, перед якими борги понад 3 млрд грн. І ми десь на тому ж рівні. Минулого року експортовано 2,33 млн. т олії, це сумарно 1,6 млрд долл. І сьогодні сума невідшкодованого ПДВ саме експортерам олії на 1 квітня досягла більше 2 млрд грн.
РБК-Україна: Згідно із законами СОТ, планується зменшувати мито на експорт насіння. Як це вплине на забезпеченість сировиною?
С.К.: Воно і зараз трохи зменшилось - до 12%. Але мито не так сильно впливає на експорт. Минулого року було вивезено 767 тис. т за існуючою ставкою 13%. Питання зараз саме у відшкодуванні ПДВ. Чи трейдери його отримують, чи товаровиробник, це вже справа інша. Цього року не відшкодовують ПДВ - і експорт майже не відбувається.
РБК-Україна: Тобто, ви відчуваєте конкуренцію з боку Росії?
С.К.: Сьогодні на ринку насіння соняшнику конкурують три країни - Росія, Аргентина та Україна. Ми маємо 12% мита на експорт соняшника, то Росія - 20% на всі види культур, а Аргентина - 31%. Але в цих країнах ніхто не ставить питання змінити правила гри.
РБК-Україна: Як живеться галузі в умовах СОТ?
С.К.: Ми в СОТ, фактично, вже десять років. Гармонізовано близько 200 стандартів. В світі ведуться жорсткі торговельні війни, країни борються за ринки збуту своєї продукції. Ведуться переговори про Асоціацію та про Зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом. Однією умовою з боку ЄС є вимога скасування експортних обмежень, в тому числі - експортного мита на соняшник. Зрозуміло, ми виступаємо проти, бо це буде початком розвалу галузі, зупинкою підприємств та втратою робочих місць. Невже мало розвалу цукрової галузі та тваринництва?
РБК-Україна: Тобто, якщо не буде у виробників сировини, то буде завозитися олія з-за кордону?
С.К.: Так. Ми повинні для себе з'ясувати: Україні потрібно 300-400 тис. т олії, а для цього всього потрібно 2 млн т соняшнику. Але якщо буде масовий експорт соняшнику з України, то не виключається і завезення олії до України.
РБК-Україна: А дотацій виробники соняшнику не отримують?
С.К.: Саме в цьому унікальність цієї галузі, що знайдено механізм - не треба нічого дотувати, найголовніше - закупівельна ціна, яка стимулює селян до вирощування соняшнику.
РБК-Україна: Що відбувається на ринку соєвих бобів?
С.К.: Соя, безумовно, культура перспективна. Адже "білковий голод" з кожним роком буде відчуватися все гостріше, в першу чергу, за рахунок збільшення виробництва комбікормової продукції. Крім того, в Україні зростає і використання сої у виробництві харчових продуктів.
В 2009 р. площі під даною культурою склали 622 тис. га, а валовий збір - близько 1,24 млн т. Думаю, що і поточного року, враховуючи, що вартість сої перевищує вартість соняшника, тенденція збільшення виробництва сої збережеться.
РБК-Україна: Чи очікуєте Ви збільшення обсягів переробки ріпаку в Україні?
С.К.: Урожай ріпаку в поточному сезоні склав 1,9 млн т, з яких на 1 квітня 1,7 млн т було вивезено на зовнішні ринки. Основна частина ріпаку, як і раніше експортується до країн ЄС як сировина для виробництва біодизеля.
Масовий вивіз ріпаку за межі України в поточному сезоні призвів до того, що переробка даної олійної здійснювалася лише одним українським підприємством. Так, у поточному сезоні було перероблено близько 5 тис. т ріпаку проти близько 100 тис. т у попередньому.
Перспектива виробництва в Україні біодизелю з ріпаку також малоймовірна. Як показує світова практика, розвиток даної галузі неможливо здійснити без державної підтримки. А співвідношення цін на сировину і допоміжні матеріали робить виробництво біодизеля в нашій країні нерентабельним.
Враховуючи відсутність будь-яких дієвих заходів для максимального залучення на переробку вітчизняними підприємствами ріпаку, а також високу зацікавленість країн ЄС в імпорті українського ріпаку, щорічно з України експортується більше 90% врожаю даної олійної. І 2010 р. навряд чи стане винятком.
РБК-Україна: Що відбувається на ринку жирової продукції?
С.К.: Протягом останніх 5-10 років в Україні, за рахунок введення в експлуатацію нових сучасних потужностей, спостерігається щорічний приріст виробництва маргаринової продукції в середньому на 10-11%. За нашими оцінками, на сьогоднішній день потужності з виробництва маргарину складають близько 1,1 млн т на рік. В 2009 р. ми виробили 350 тис. т проти 313,4 тис. т в 2008 р. Також хотілося б особливо відзначити, що в 2009 р. вперше експорт маргаринової продукції з України перевищив її імпорт.
Основна частина вивезеного з України маргарину припала на країни СНД. І ми повинні зміцнювати наші позиції на даному ринку. Крім того, враховуючи, що потреба тільки внутрішнього ринку України складає 500 тис. т жирів в рік, потенціал зростання виробництва маргаринової продукції дуже високий.
Що стосується виробництва майонезної продукції, то, на жаль, в Україні спостерігається тенденція зниження її виробництва: 163 тис. т в 2009 р. проти 177 тис. т в 2008 р. Основна причина - максимальне задоволення потреб внутрішнього ринку, виходячи з купівельної спроможності населення.
Спілкувався Сергій Чигир