Рада національної безпеки і оборони поки не змогла стати дієвим органом, який би міг реально впливати на прийняття тих чи інших державних рішень. Основна роль, яка їй зараз випадає, - бути одним з президентських рупорів для критики уряду. Позицію РНБО щодо ключових питань економічної безпеки України озвучив РБК-Україна перший заступник секретаря Ради Степан Гавриш.
РБК-Україна: Позиція РНБО стосовно співпраці із компанією Vanco, протилежна до позиції уряду. На чому ґрунтуються ваші аргументи щодо необхідності продовження співпраці з цією компанією?
С.Г.: Аргументи РНБО ґрунтуються на національному інтересі. Vanco – це не просто компанія, яка вимагає захисту. Ситуація з Vanco – це принцип, на якому має будуватися політика уряду щодо розвитку чорноморського шельфу, де зосереджені великі поклади нафти і газу. Їх в Україні нікому розробляти. До цього періоду часу, попри всі запевнення, що він зуміє знайти альтернативу Vanco, уряд не розпочав жодних переговорів, не з"явився жоден інвестор, який зміг би працювати на надзвичайно складних підземних і підводних шельфових покладах нафти і газу. Практично урядом припинена інвестиційна програма, яка б могла дати відповідь на питання: чи зможе наша країна стати енергонезалежною. Я вважаю, що уряд тут діяв проти інтересів держави.
РБК-Україна: Але, тим не менше, припинення співпраці з Vanco вже розглядається в міжнародному суді. Які шанси того, що Україна виграє цей судовий процес?
С.Г.: Я не знаю. Позиція держави в даному випадку - це позиція уряду. Уряд переможно заявляє, що виграє усі позови у будь-якої компанії. Але думаю, що виграти цей позов немає жодних шансів. Ніхто не знає, якими аргументами уряд збирається оперувати, хоча прем"єр-міністр заявляла, що від аргументів схилять голови навіть самі розумні і досвідчені судді.
РБК-Україна: В чому розбіжності між позицією президента і позицією уряду стосовно роботи нафтогону "Одеса –Броди"?
С.Г.: Мені здається, що завдання уряду полягало в одному – опонувати будь-яким стратегічним крокам Президента, дискредитувати його політику у цій сфері, і, таким чином, продемонструвати фінансово-промисловим групам України та зовнішнім інвесторам, що президент не може приймати рішення, що рішення ухвалює лише уряд. Тому, йдеться не про спробу запропонувати кращий варіант, а йдеться про спробу використати момент і зсунути Президента на політичне узбіччя, де йому буде важко діяти. І саме це шкодить національним інтересам, бо уряд діє проти цих інтересів. Що стосується безпосередньо аверсу, то мова йшла про постачання цим нафтопроводом нафти з Каспійського регіону, а це відкривало Україні незалежний транспортний коридор, перш за все нашим НПЗ. Вирішувало питання їх недозавантаженості та питання ціни на нафту і нафтопродукти. Крім того, це б допомогло уникнути монополії з боку Росії, яка сьогодні єдина постачає нафту на нашу територію. Звичайно, це призвело до того, що цей проект лишився на грані провалу. Зважаючи на позицію нашого уряду, переговорний процес не продовжується і з боку Польщі, а також інших європейських країн. Інвестори з переляком дивляться на перспективу цього проекту. Це вже призвело до значних економічних втрат.
РБК-Україна: Правда, що в реалізації проекту беруть участь офшорні компанії?
С.Г.: РНБО не вивчала присутність офшорних компаній, і жодних даних про наявність закритих компаній, які б переслідувались українським законом, немає. Що стосується присутності різних компаній, то там без сумніву є приватні компанії, оскільки держава не здатна самостійно забезпечити реалізацію цього проекту.
РБК-Україна: Постачальники нафти, які потенційно могли б заповнити нафтогін, вже розглядають альтернативні варіанти транспортування. Що потрібно зробити, щоб все ж таки не втратити цих постачальників?
С.Г.: Уряду терміново потрібно змінити свою точку зору і заявити, що боротьба проти аверсу нафтопроводу "Одеса –Броди" була помилкою. Уряд має це визнати і запропонувати проект аверсу, який дозволить диверсифікувати постачання енергоресурсів і забезпечити більш високу степінь енергозабезпечення країни.
РБК-Україна: Якщо перехід на аверсний режим не відбудеться, чим це загрожує для економіки країни?
С.Г.: Такі підрахунки є. При реверсі ми практично втрачаємо транспортний коридор в Європу. Він не працюватиме, оскільки Росія постачає основну частину нафти в Європу через Констанцу і іншими шляхами, в тому числі і танкерами. Нам залишається використовувати цей нафтопровід для дуже невеликої кількості нафтових проектів, в кращому випадку, для транспортування в країни ближнього зарубіжжя. Проект по реверсу не має високої перспективи як з огляду низьких технічних показників, так із точки зору готовності російських компаній використовувати нафтогін на 100%. Аверс дає нам європейську присутність, і дає право бути одним з гравців на цьому ринку. Що в свою чергу дозволяє мати серйозні преференції на ринку нафти. Вже сьогодні ми втрачаємо сотні мільйонів доларів. Більш точних цифр назвати не можу.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте нинішню ситуацію в "Нафтогазі України", у якого, за останніми даними, дефіцит коштів складає 9 млрд грн?
С.Г.: Ситуація не змінилася. Дефіцит присутній і досі. Компанія активно шукає запозичення на ринку. Уряд обіцяє надати фінансову підтримку для оздоровлення "Нафтогазу", але для цього уряду потрібно також ухвалити рішення по підвищенню ціни на газ хоча б на 3% щомісяця. Це потрібно для підтримки рентабельності компанії. Є значна проблема із тиском зовнішніх інвесторів, які викупили державні цінні папери, перш за все, євробонди. Можна сказати, що фінансова криза "Нафтогазу" є одночасно і кризою уряду, бо це найбільша бюджетоформуюча природна монополія в Україні. Подібні кризи неминуче змітають уряди. Але ймовірність банкрутства компанії не розглядається. Якщо до цього буде йти, то буде введений режим надзвичайного стану для компанії, і з боку держави буде робитись все, щоб не допустити банкрутства.
РБК-Україна: Ви звинувачували уряд у неналежній інформаційній політиці, що призвело до значних втрат у зоні стихійного лиха в Західній Україні. В чому саме вина уряду?
С.Г.: Уряд був зобов"язаний у перші дні об"єктивно і реально оцінити наслідки повені, і інформувати громадськість про стан фінансування із конкретним посиланням на те, що профінансовано, а що ні. Уряд цього не робить. Часто це перетворюється на неприхований політичний популізм, коли робляться тільки позитивні оптимістичні заяви. Але ніхто не звертає увагу на проблеми, які реально існують. Мені здається, що інформаційна політика уряду має односторонній характер. Загалом вона зорієнтована на політичну рекламу своїх дій, і мало говорить про конкретні факти, які пов"язані з труднощами. Якщо послухати український уряд, то у нас абсолютно блискуча ситуація зі всім, начебто ми можемо конкурувати з розвиненими країнами Європи. Насправді ж, ми маємо досить складну ситуацію, яка накладена ще й на об"єктивний спад економічного розвитку, на досить жорстку інфляцію, яка за підсумками року може сягнути 26%.
РБК-Україна: Але, повертаючись до повені, профілактика і вирішення таких ситуацій мають, мабуть, також координуватися і з боку РНБО?
С.Г.: Ліквідація наслідків і видача завдань є виключною прерогативою уряду. РНБО втручається лише тоді, коли є загроза національній безпеці. Під час повені ми були змушені взяти кермо в свої руки і спрямовувати рух. Відносно превентивної політики, то уряд її не використовує, оскільки основні засоби протистояння стихії, це і укріплення берегів, і боротьба проти незаконної вирубки лісу, і метеорологічне прогнозування, і попередження населення. Це все не відбувалося.
РБК-Україна: Яка нині ситуація із ліквідацією наслідків і виплатою компенсацій для постраждалих?
С.Г.: Ситуація далеко не безхмарна. Існує ціла низка проблем - це і відставання від графіку, і розкрадання державних коштів. Прокуратура вже виявила прямих крадіжок на 50 млн грн. Повільно просувається робота із берегоукріплення і відновлення доріг. Ситуація складна, але якщо на ній зосередитися, то її вирішити можна.
РБК-Україна: Як, на Вашу думку, вплинуть на політичну ситуацію і на національну безпеку країни нові вибори?
С.Г.: Вибори – це найбільш природній і демократичний інструмент подолання політичної кризи. В демократіях за владу змагаються, тому це - найбільш легкий шлях подолання кризи. Не потрібно боятися того, що прийдуть ті самі політичні сили, все одно щось зміниться. Ми витратимо на це певні кошти, але можемо виграти у швидких реформах, які запропонує новий уряд з ефективнішою програмою. Відпрацювати 250 млн грн для такого уряду - займе 2 години напруженої роботи.
РБК-Україна: Яка перспектива екстрадиції Павла Лазаренка до України? Що його тут чекатиме?
С.Г.: Мені не відомо, чи відбудеться така екстрадиція, але можливість така існує на основі двосторонньої угоди.
РБК-Україна: Чому питання екстрадиції піднялося саме зараз? Чому про це не думали раніше?
С.Г.: Воно піднімалося і раніше, оскільки у національного правосуддя є непрості питання до Павла Івановича.
РБК-Україна: Можливо, Лазаренко потрібен в Україні Секретаріату президента, щоб боротися з високими рейтингами БЮТ?
С.Г.: Ця тема використовувалася багато разів, але рейтинг Тимошенко не падав, а навпаки зростав. Хоча зараз він швидко падає. Але причиною цього є різкий розворот прем"єр-міністра від ідейних виборців в протилежну сторону. Не думаю, що цією темою хтось хоче скористатися проти Тимошенко. Я думаю, що мова йде про резонансну справу, яка для України, як і справа Гонгадзе, є принципово важливою, хоча і порівнювати їх не доцільно.
РБК-Україна: Чи є можливість повернути ті гроші, які начебто вкрав Павло Лазаренко?
С.Г.: Це може показати лише особистий допит Павла Лазаренка. І очні ставки, якщо вони відбудуться на території України. У Генеральної прокуратури України має бути чіткий перелік звинувачень. І якщо він буде підтверджений, то це досить великі суми. Але викрадені суми, підтверджені в США, можливо, не будуть враховані, оскільки вони вже конфісковані в бюджет США. Проте, згідно із Кримінальним кодексом, наш суд може і не врахувати цю обставину. Якщо буде рішення суду, то з рахунків, які зараз заморожені, або які ще будуть виявлені, цілком можливо перерахувати кошти на користь України.
РБК-Україна: Секретаріат президента неодноразово заявляв про співпрацю Тимошенко з Росією. Чим завершилося розслідування, яке взялося проводити РНБО?
С.Г.: Ми вивчали це питання, процес не завершений на сьогодні. РНБО збирає інформацію і, коли це відбудеться, ми повідомимо громадськість.
РБК-Україна: Чи вивчало РНБО проект бюджету на 2009 р. перед тим, як Кабмін подав його в парламент?
С.Г.: Так, ми розглядали проект бюджету і зробили декілька висновків. По перше, цей бюджет не буде бюджетом розвитку, в ньому надмірно соціалізуються результати економічних прогнозів, які мають відбутися. По друге, макроекономічні прогнози, закладені в ньому, самі по собі можуть створювати серйозні ризики для його виконання і збільшення бюджетного дефіциту. Наприклад, інфляція закладена у 9,5%, що свідчить про небажання уряду бачити нинішню ситуацію. Особливо враховуючи ймовірну ціну на газ, яка може становити аж 350 дол. Отже, йдеться про те, що є цілі системні проблеми, які вимагають підходу до поняття рівня дефіциту, рівня фінансування певних сегментів українського національного інтересу, зокрема, армії. Нині фінансування її формально становить всього 1,7% від ВВП, але в дійсності складає лише близько 1%.
РБК-Україна: Якщо пропозиція РНБО затвердити бюджет Збройних сил на рівні 32,4 млрд. грн. буде прийнята Верховною Радою, чи дозволить це перейти до контрактної форми?
С.Г.: Певним чином так. Ми вважаємо, що перехід до контрактної армії має фінансуватися окремим рядком в бюджеті. Ми маємо прийти до такої контрактної армії, де 85 тис. службовців були б професіоналами. Зараз їх 53 тис., і цього замало. Сьогодні ж маємо таку ситуацію, коли кількість людей, яка приходить на службу за контрактом, така ж, як і кількість тих, що звільняються. Тому, розмови уряду про перехід на контрактну армію з 1 січня 2010 р. є чистим популізмом, оскільки ніяких розрахунків і бюджетних агрегатів на підтримку цього гасла не запропоновано. Просто, йдеться про спробу заявити у всіх можливих сферах про абсолютно ідеальний розвиток подій під проводом нинішнього уряду, а це є недобросовісним маніпулюванням нашою з вами свідомістю.
РБК-Україна: Наскільки зараз РНБО є дієвим органом? Бачимо, що рішення РНБО можуть не виконуватися, зокрема, урядом. Як зробити так щоб ваша робота стала ефективною?
С.Г.: Дієвість РНБО залежить виключно від політики Президента, як голови РНБО, а також від політики уряду. Уряд намагається уникнути відповідальності за виконання рішень РНБО, хоча членами ради є прем"єр-міністр, міністр з надзвичайних ситуацій і міністр внутрішніх справ, що дозволяє мати консолідовану точку зору. Такої позиції нині не існує. Прем"єр-міністр спільно з нами приймає рішення, від виконання яких потім відмовляється. Таким чином вона намагається уособити єдиний центр формування політики і єдиний центр влади, що є згубним для держави. Ступінь критики уряду може бути мінімальною, а може бути і максимальною. Нині уряд не створює умов для консолідації спільних зусиль, і намагається використати увесь свій ресурс для проведення політико-партійної лінії, тому програмна лінія уряду в сфері реформ не виконується.
Розмовляв Максим Кузьменко