Про необхідність економії газу та перспективи модернізації газових мереж в столиці розповів в інтерв'ю РБК-Україна голова правління ВАТ «Київгаз» Сергій Слепкань.
РБК-Україна: Скільки газових мереж було відремонтовано і скільки замінено протягом літа і на початку осені, перед початком опалювального сезону?
Сергій Слепкань: Цього року планові роботи по заміні застарілих мереж не виконувалися, тому що з бюджету міста не було виділено ні копійки. Така ж ситуація була і в 2008 р., і в 2009 р.
Місто є власником газових мереж, а «Київгаз» управляє ними і підтримує в нормальному технічному стані. Тобто, за свій рахунок ми виконуємо тільки термінові аварійні роботи.
Ми знаємо, де газопроводи вкрай зношені, тому намагаємося міняти їх без зволікань. А список зношених, але ще відносно надійних ділянок, де потрібна профілактична заміна, яка може почекати, ми подаємо до Київської міськдержадміністрації для включення в програму соціально-економічного розвитку Києва. Тоді місто планує в бюджеті гроші на профілактичні заміни газопроводів.
Упевнений, що керівництво столиці зверне увагу на ці проблеми і в міськбюджеті-2011 необхідні кошти будуть закладені і виділені. Тим паче, що Київ очікує Євро-2012.
РБК-Україна: Скільки потрібно коштів на ремонти?
С.С.: Мова йде не про дрібні ремонти, а про профілактичні заміни зношених газопроводів. Багатьом з них більше 60 років, хоча це не означає, що вони погані і їх треба терміново міняти - ми ж стежимо за тим, щоб вони були в безпечному стані. Інша справа, що ми на це витрачаємо більше сил і грошей, ніж витрачали б на нові газопроводи.
У цілому, необхідно поміняти сталеві газопроводи там, де це можливо, на поліетиленові. Вони практично вічні.
У нас є така програма, розрахована до 2015 р. На все потрібно 600 млн грн. Але не тільки гроші будуть болючим питанням для міста: для заміни газопроводів необхідно розкопати весь центр Києва, де інженерні мережі самі старі.
Хоча на даний момент ніяких кричущих ситуацій у центрі немає. Сьогодні «Київгаз» - єдина компанія в житлово-комунальному господарстві міста, яка не створює проблем ні для влади, ні для жителів Києва.
РБК-Україна: Які нові технології будете застосовувати?
С.С.: Наприклад, ми почали використовувати сонячну енергію для стабільної роботи систем телемеханіки на газорегуляторних пунктах (ГРП), а при тій же заміні газопроводів застосовуємо технологію протяжки, що дозволяє мінімізувати незручності від реконструкції мереж. Для центру міста ця технологія буде порятунком.
РБК-Україна: Протяжка дає постійний доступ до труби, щоб у разі виникнення неполадки її можна було ліквідувати?
С.С.: Ні. Суть протяжки в тому, щоб не розкопувати траншею по всій довжині газопроводу, який треба перекласти. Це раніше так робилося. А зараз за новою технологією можна викопати тільки два приямки - на початку і в кінці перекладаємо ділянки і між ними протягнути поліетиленову трубу. Так ми можемо уникнути масштабних розриттів по місту і частини витрат на благоустрій території.
РБК-Україна: Навесні ви заявляли про те, що мають намір перевести на використання сонячної енергії 70 з 198 ГРП. Чи встигаєте виконати ці плани?
С.С.: Звичайно. Якщо ми щось запланували, ми це робимо.
РБК-Україна: Ви встановлюєте газові лічильники. Чому вони такі громіздкі?
С.С.: Дивіться, на ринку маса різних лічильників. Всі вони проходять випробування в «Київгазі», тому що ми повинні побачити і оцінити реальні втрати в показаннях кожної моделі лічильника. Справа в тому, що деякі лічильники не фіксують витрату газу, використовуваного маленької конфоркою на газовій плиті, а деякі навпаки - надто багато враховують. Тому, лічильники, які ми на сьогоднішній день встановлюємо, - це оптимальний варіант і для споживачів, і для компанії.
РБК-Україна: Прокоментуйте наміри київської влади, які озвучував Олександр Попов, відновити вплив на «Київгаз».
С.С.: З міською владою ми завжди працювали, не втрачаючи контакту, тому що розуміємо, яка відповідальність на нас лежить. І я радий, що влада зараз йде назустріч проблемам міського господарства та вирішує їх. На наших газопроводах стоїть весь Київ і, якщо, не дай бог, трапиться якась аварія, ми будемо відповідати за все. Я розумію ступінь відповідальності і свого особистого, і компанії за безаварійність роботи газового господарства, тому можу запевнити, що «Київгаз» працює на совість.
РБК-Україна: Як ви поставилися до рішення госпсуду Києва, який задовольнив позов Генпрокуратури і визнав право власності на «Київгаз» за територіальною громадою?
С.С.: Це правильне рішення, тому що місто повинне контролювати таке стратегічне підприємство, як «Київгаз». Більш того, під впливом міста повинна бути спільна господарська програма, що зв'язує і «Київгаз», і «Київенерго», і «Київводоканал». Тому що необхідно, щоб ці три господарства житлово-комунальної галузі йшли в ногу і надавали якісні та безпечні послуги.
РБК-Україна: У вас передбачається проведення зборів акціонерів «Київгазу». Які питання будуть розглядатися?
С.С.: На цих зборах буде така ж порядок денний, як і на зборах, що пройшли в жовтні. Також будуть питання, пов'язані з виробничою діяльністю компанії. Для мене господарські питання важливіше.
Також є проблеми у «Київенерго», тому що у них не було лімітів газу, і їм уже знижували тиск газу. Буває, що знижують ліміти газу не тільки на конкретні об'єкти, такі як ТЕЦ-5 або ТЕЦ-6, а взагалі по всьому місту. Тобто, зменшують кількість газу у всьому міському кільці. А ми повинні стежити за балансом газу в системі, щоб не сталося ситуації, що в якусь тупикову частину системи газ просто не дійшов через низького тиску.
РБК-Україна: Скільки винні кияни «Київгазу»?
С.С.: Станом на 1 жовтня загальна заборгованість населення перед компанією становить 30,463 млн грн, у тому числі - 17,29 млн грн нарахувань за вересень, які люди саме зараз оплачують. Таким чином, реальний борг - близько 13 млн грн.
РБК-Україна: Яка сума боргу не фізичних осіб?
С.С.: Серед інших категорій споживачів борги, за станом на 11 листопада 2010 р., такі: промислові підприємства - 223,323 млн грн, комунально-побутові підприємства - 1,974 млн грн, бюджетні організації - 1,751 млн грн.
З найбільш великих боржників можу назвати компанію «Київводоканал» з боргом 12,753 млн грн і завод «Генератор», що знаходиться в стані банкрутства, з боргом 7,098 млн грн. Але з останнім ми вже знайшли компроміс.
Загалом, заборгованість наших споживачів - це цифри незрівнянні з тими, які, наприклад, озвучує «Київенерго» за своїми боржниками. Ми своє господарство чітко контролюємо і маємо можливість впливати на споживачів. У нас в приватному секторі взагалі заборгованості немає, залишилося ще навчити платити мешканців багатоповерхівок. Там у нас ситуація набагато гірша, ніж у приватному секторі: умовно кажучи, п'ять осіб сплачують, п'ять не платять. Відключити весь будинок неможливо, але й увійти в квартиру до боржників, щоб їх окремо відключити, теж не можна, тому що це приватна власність. Ось така тут є колізія, і немає ніяких механізмів, щоб її врегулювати.
РБК-Україна: Які на сьогоднішній день обсяги транспортування газу?
С.С.: Ми бачимо тенденцію, що починаючи з 2005 р., обсяги транспортування газу стали різко знижуватися. У 2009 р. обсяг транспортування був 2,968 млрд куб. м. Це, до речі, найнижчий показник за останні 30 років. У цьому році, якщо погода збережеться такою ж теплою, ми вийдемо на 3,2 млрд куб. м за рік.
РБК-Україна: З чим пов'язано зниження обсягів транспортування?
С.С.: В першу чергу, з ціною на газ. Люди почали економити і це правильно. В Європі газ - дуже дорогий продукт, та й вода теж. Там в рази все дорожче, а ми скаржимося. Ми просто не звикли економити, а це треба робити, тому що газ - це природний ресурс, який вичерпаємо.
Коли бензин коштував три копійки, до нього люди теж недбало ставилися, а зараз стали замислюватися, як економніше доїхати: на автомобілі або на громадському транспорті.
Особисто я вважаю, що газ повинен коштувати дорого і ціни на нього треба підвищувати.
РБК-Україна: На скільки?
С.С.: Не знаю на скільки, але вартість газу повинна включати інвестиційну складову, щоб обл-і міськгази змогли зайнятися модернізацією газових мереж і господарств. Подивіться на вартість ваших телефонних розмов і вартість газу, і ви зрозумієте, що за мобільні телефони ви платите в 10 разів більше, ніж за газ. Але без телефону прожити можна, а без газу - ні. Так що ми все одно прийдемо до того, що почнемо економити.
РБК-Україна: У Києві було розпочато і не завершено роботу з безкоштовної заміни газових плит і газових колонок у малозабезпечених городян. Скільки їх було встановлено? Скільки коштів витрачено на цю кампанію і чи продовжиться вона зараз?
С.С.: Робота з безкоштовної установки газових плит та водонагрівачів малозабезпеченим проводилася в 2001-2008 рр. Це була спеціальна міська програма, на реалізацію якої гроші виділяла Київрада, а «Київгаз» у рамках цієї програми тільки виконував роботи. За весь час дії програми ми замінили 56 тис. 249 газових плит і 4 тис. 823 водонагрівача.
Але, на жаль, в 2008 р., через фінансово-економічної кризи, місто згорнув програму. Замінити залишилося ще 282 тис. газових плит та 34 тис. водонагрівачів, чий термін експлуатації складає більше 25 років. На це знадобиться три роки роботи, якщо зайнятися всерйоз.
У цілому, ми виступаємо за відновлення програми, тому що тоді буде вирішена маса питань: по-перше, допомоги малозабезпеченій населенню, по-друге, безпеки газового обладнання, по-третє, економії газу. Адже будь-яке нове обладнання набагато економічніше, ніж старе.
Спілкувалась Ганна Писаренко