С.Лізунов: "Передумов для підвищення цін на нафтопродукти в Україні поки немає"

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте поточну ситуацію на світовому ринку нафти і нафтопродуктів?

Сергій Лізунов: Ситуацію можна оцінити як нестабільну. Поки нафта має коливання в межах п'яти дол. на барель протягом місяця. Така волатильність  вносить нервозність на ринок. Проте я не думаю, що сьогодні є передумови для різкого стрибка цін.

РБК-Україна: Який Ваш прогноз щодо розвитку ситуації в світі?

С.Л.: Ціни на нафту, швидше за все, коливатимуться в межах 70-75 дол./барель. Світовий попит на бензини і дизельне паливо залишається на достатньо низькому рівні, залишки дизельного палива в США ростуть. Крім того, на даний момент, крек дизельного палива до нафти має значний запас в порівнянні з початком року, що може відбитися на подальшому зниженні ціни ДП.

РБК-Україна: Чого слід чекати на українському ринку? Чи є передумови для підвищення цін на нафтопродукти?

С.Л.: Український ринок тісно пов'язаний зі світовими тенденціями, проте зміни відбуваються з деяким відставанням в часі. Має місце ефект запізнювання. Адже будь-який трейдер, який забезпечує якусь кількість контрагентів і власні станції, повинен тримати незнижуваний залишок нафтопродуктів, щоб не порушувати безперервність процесу, і не створювати дефіцит. Тому при зростанні з кінця травня світових цін на нафтопродукти на 7%, наші ціни навпаки знизилися на 3%, як відкладена реакція на падіння світових цін в травні. З урахуванням тенденцій світового ринку, а також балансу пропозиції на внутрішньому ринку, передумов для підвищення цін на нафтопродукти на ринку України поки немає. На тлі невисокого попиту в цілому, залишки чималі, що дозволить протриматися ще до кінця місяця на тих цінових параметрах, які ми спостерігаємо сьогодні.

РБК-Україна: Як далі рухатимуться ціни на нафтопродукти в Україні?

С.Л.: Все покаже закупівельна кампанія по сировині після 25 числа. Це звичайна практика, 23-25 числа починаються продажі сировини на постачання в подальші періоди. Після цього можна буде прогнозувати ціни на нафтопродукти.

РБК-Україна: Наскільки актуальним в Україні стоїть питання якихось спекулятивних моментів,  цінових змов і т.п.? 

С.Л.: Сьогодні немає підстав говорити про це. Джерела запасів диверсифіковані, собівартість тих продуктів, які з'явилися в результаті переробки сировини, і тих продуктів, які були куплені, різна. У таких умовах цінової змови бути не може.

РБК-Україна: Розкажіть, будь ласка, про плани з переробки нафти на Лисичанському НПЗ найближчими роками.

С.Л.: Ідеальна для нас ситуація, коли економічна ефективність галузі дозволятиме завантажувати завод на 100%. Сьогодні максимальна потужність ЗАО «ЛІНІК» близько 8 млн т. Зараз український ринок не вимагає таких об'ємів, оскільки забезпечується не тільки за рахунок внутрішньої переробки, але і за рахунок імпорту нафтопродуктів. Єдина альтернатива для заводу в такій ситуації - це експорт. У зв'язку з географічним положенням, наш завод сильно втрачає на експортних тарифах, що робить ці операції економічно необгрунтованими. Тому сьогодні завантаження первинних потужностей НПЗ складає 60-70% від номінальної. Якщо будуть реалізовані наші стратегічні плани з модернізації виробництва, протягом трьох-п'яти років завантаження потужностей заводу збільшиться.

РБК-Україна: Що конкретно передбачає програма модернізації?

С.Л.: В першу чергу ми розуміємо, що країні не уникнути процесів з гармонізації якості нафтопродуктів. Українські заводи повинні перейти на дизель і бензини Євро-4 з 1 січня 2011 р. Ось це і є перший етап модернізації, який ми реалізуємо  згідно з вимогами законодавства. Для  «ЛІНІКа» цей етап коштуватиме близько  70 млн дол. Ми плануємо його завершити на початку наступного року, щоб в повному об'ємі випускати і дизель, і бензини у якості Євро-4.

Наступний етап модернізації - підвищення виходу світлих нафтопродуктів і зменшення кількості мазуту. Сьогодні мазут у нас в переробці складає від 25 до 30% залежно від структури сировини. Зниження частки темних нафтопродуктів приведе до підвищення ефективності підприємства. Зараз ми знаходимося на стадії вибору технологічних процесів - це рішення має бути винесене до осені цього року. Йдеться про вибір між коксуванням і вісбрекінгом. Ми дуже зважено підходимо до прогнозування ринків на найближче десятиліття. У нинішньому волатильному середовищі досить непросто прорахувати всі ризики, але ми сподіваємося протягом найближчих місяців закінчити підготовку інвестиційного проекту.

РБК-Україна: Скільки це коштуватиме?

С.Л.: Залежно від вибору технологічного рішення об'єм інвестицій коливатиметься від 350 до 500 млн дол.

РБК-Україна: Який термін реалізації подібної програми?

С.Л.: Від трьох до п'яти років. Але не менше трьох років, тому що це дуже складні об'єкти. Тільки проектні роботи і виготовлення обладнання вимагають до півтора років.

РБК-Україна: Ви говорите про перспективи експорту. Які напрями розглядаються?

С.Л.: Поки ми не вважаємо, що ринки обмежені. Найефективніший з погляду логістики шлях - через чорноморські порти. При цьому свою частку на внутрішньому ринку ми хочемо збільшити до 30% і зберігати при подальшому зростанні споживання. Український ринок демонстрував зростання в докризовий період приблизно 2-2,5% в рік. Зберігаючи частку, ми збільшуватимемо об'єми в абсолютних величинах. Але все одно потужність НПЗ перевищує потребу внутрішнього ринку. Тому, нам потрібно шукати можливості для повного завантаження підприємства. Після модернізації експорт - одна з перших опцій.

РБК-Україна: У травні-червні Лисичанський завод зупинявся на ремонт. Коли ще плануються зупинки і наскільки такі зупинки впливають на ситуацію в ринку?

С.Л.: Це плановий капітальний ремонт.  Західні заводи працюють без зупинки, як правило, більше трьох років, але для цього повинна бути певна зрілість виробництва, з якісною його підтримкою протягом тривалого періоду і т.д. На початковому етапі ми були змушені зупиняти завод кожні півроку. Зараз рівень промислової безпеки і підготовки на заводі дозволяє зупинятися раз на два роки. Останній плановий ремонт у нас був восени 2008 р., зараз ось травень-червень 2010. Відповідно, наступний ремонт на Лисичанському НПЗ буде в 2012 році. Напередодні ремонту робимо певний запас нафтопродуктів, крім того займаємося закупівлями. Таким чином, підтримуємо той сектор споживачів, які з нами мають короткострокові або довгострокові договори. Тому, ринок в принципі зупинки не відчуває. А сьогоднішній ринок - тим більше, тому що запасів більш ніж достатньо.

РБК-Україна: Яка у вас зараз частка ринку АЗС?

С.Л.: В Україні зараз більше 6 тис. АЗС. З урахуванням останнього придбання (групи «Вік Ойл» - ред.) у нас їх близько 170, так що можете самі легко порахувати співвідношення.

РБК-Україна: Які плани з розвитку мережі?

С.Л.: Для того, щоб досягти відчутного ефекту  на локальних ринках, я маю на увазі не всю Україну в цілому, а насичені споживчі регіони, нам потрібно подвоїти кількість станцій. Сподіваємося, що в найближчі два-три роки досягнемо мережі з більше 300 АЗС.

РБК-Україна: За рахунок придбань чи будуватимете нові АЗС?

С.Л.: Будуватимемо і купуватимемо. Сьогодні ми вивчаємо всі можливості, зокрема  придбання яких-небудь об'єктів.

РБК-Україна: Зараз ведуться якісь переговори із цього приводу?

С.Л.: Так.

РБК-Україна: З ким?

С.Л.: Це я поки коментувати не можу. Але ринок досить невеликий, гравців не дуже багато. Якщо розглядати якісні, добре збудовані мережі, то їх в полі зору опиняться одиниці.

РБК-Україна: Скільки грошей планується вкладати в розвиток мережі?

С.Л.: У нас немає якогось чіткого бюджету на покупку мережі. Якщо зрозуміємо, що та чи інша операція може бути ефективною, тоді акціонери ухвалюватимуть рішення про інвестування в конкретний проект.

РБК-Україна: Ви планує додати в ланцюжок «виробництво-продажа-роздріб» ще і видобуток?

С.Л.: Ми зараз повернулися до розгляду цього питання. На початку діяльності в Україні компанія вже аналізувала перспективи щодо видобутку. Але, виходячи з пріоритетів, тоді було ухвалено рішення про реалізацію інших проектів в цьому секторі - на території Росії. Сьогодні ситуація інша. Інші можливості і очікування від економіки подібних проектів. Найближчим часом ми визначимося, чи буде ТНК-BP займатися видобутком вуглеводнів на території України.

РБК-Україна: Розглядається територія континентальна чи морська?

С.Л.: Обидва варіанти.

РБК-Україна: Який може бути загальний об'єм інвестицій у видобуток вуглеводнів в Україні?

С.Л.: Очікуваний бюджет на розвідку надр перевищує сто мільйонів доларів. При цьому витрати на ці роботи - ризик інвестора. В цілому видобуток - дуже капіталомісткий сектор. Подальші етапи вимагають інвестицій, які на порядок перевищують вкладення у вивчення запасів. 

РБК-Україна: У вас колись був інтерес в транспортуванні нафти. Наскільки зараз цей напрям актуальний для ТНК-ВР?

С.Л.: Для нас це ніколи не було профільним бізнесом. Якщо говорити конкретно про  «Одеса-Броди», то зараз маршрут працює за прямим договором - між «Транснафтою і «Укртранснафтою». Наш досвід і ресурси стали в нагоді на початковому етапі, щоб дати старт такому складному проекту. Якихось нових цілей і завдань в цій області ми сьогодні перед собою не ставимо.

РБК-Україна: Минулого тижня було засідання в Мінпаливенерго щодо формули ціни, які його результати?

С.Л.: У нас пройшла така, я б сказав, робоча суперечка. Формульне ціноутворення почали використовувати в 2006 р. З тих пір багато що змінилося на ринку. І, безумовно, було потрібне коректування, щоб привести цей механізм у відповідність з поточною ситуацією.  16 червня на нараді в Мінпаливенерго ми прийшли до спільного знаменника. Поки є тільки робочий варіант - експертно-аналітична група і учасники ринку повинні ще дуже уважно подивитися на пропозиції, і протягом найближчих днів суперечки навколо формули закінчити. Я думаю, що після цього нам перестануть постійно ставити питання, на основі чого ціни міняються або не міняються. Я думаю, що це має нормалізувати обстановку і сприяти зростанню довіри між державою і бізнесом.

РБК-Україна: Які ще питання ви обговорюєте з новою владою?

С.Л.: Існує ряд проблем, які, на жаль, не дають нормально функціонувати компаніям, які працюють прозоро, на державу і суспільство. Якщо ми подивимося на основних гравців, що ведуть роздрібні бренди, то в кращому разі це буде 40% АЗС. Решта 60% - це дрібні, навіть одиночні гравці.  Сьогодні ми бачимо в ринку дуже велику кількість контрафактної продукції, у якої дуже різне походження - це і контрабанда, і фальсифікат, отриманий в результаті замішування заводського продукту з якимись напівфабрикатами.  Ця продукція не несе ніякого податкового навантаження і відповідно займає демпінгову цінову позицію. Через це продажі в дрібному опті у законослухняних гравців у ряді регіонів впали мало не на половину. В зв'язку з цим ми сподіваємося, що державні інститути вироблять якийсь порядок дій, який не дозволить використовувати такі схеми.

Спілкувався Володимир Драбчук