В Україні з 1 липня 2012 р. набув чинності закон № 4343 "Про посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних".
В Україні з 1 липня 2012 р. набув чинності закон № 4343 "Про посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних".
Внесені до Кримінального кодексу України зміни припускають, що незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу чи незаконна зміна такої інформації, окрім випадків, передбачених іншими статтями КК, - карається штрафом від 500 до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8,5 тис. грн до 17 тис. грн) або виправними роботами строком до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду правам, свободам та інтересам особи, які охороняються законом, караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий термін.
Нагадаємо, відповідний закон мав вступити в силу ще 1 січня 2012 р., але 13 січня ц.р. ВР схвалила закон, що переносив термін введення в дію закону з 1 січня 2012 р. на 1 липня 2012 р. Закон ініціювала народний депутат Ксенія Ляпіна.
Наприкінці минулого року, перед запланованим вступом в силу внесених змін, звучало чимало критики норм документа. Зокрема, у Федерації профспілок України заявляли, що практика застосування закону "Про захист персональних даних" показала наявність у документі прогалин, які роблять неможливим безумовне виконання його норм, що може спричинити необгрунтоване притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності посадових осіб власників баз персональних даних.
Пізніше, 29 грудня 2011 р. перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв повідомив, що Кабінет міністрів доручив Міністерству юстиції та Державній службі з питань регуляторної політики протягом місяця переглянути закон "Про захист персональних даних". За його словами, реєстрація таких даних виявилася адміністративно дуже складною процедурою, що вимагає від підприємця витрачати чимало часу як на підготовку таких документів, так і на багатогодинне стояння в чергах.
Автори закону, серед яких Міністерство юстиції України, говорили, що, приймаючи закон, Україна адаптується до європейського законодавства, бо взяла зобов'язання ратифікувати і ввести конвенцію про захист персональних даних.
Як повідомлялося, 10 травня ц.р. Кабінет Міністрів схвалив законопроект, що пропонує внести зміни в закон "Про захист персональних даних" щодо конкретизації механізмів захисту персональних даних і усунення прогалин, виявлених в ході застосування закону з 1 січня 2011 р. Як повідомляв міністр юстиції Олександр Лавринович, своїм законопроектом уряд запропонує Верховній Раді (ВР) конкретизувати механізми захисту персональних даних, виписані в чинному законі в узагальненіший спосіб. Крім того, пропонується спростити державну реєстрацію баз персональних даних, а також розширити права суб'єкта персональних даних. Але розглянути урядовий законопроект до набрання чинності закону ВР не встигла.