Україна володіє однією з найбільших в Європі площ внутрішніх водойм - 1,2 млн га, проте поточний стан галузі - невтішний: менше 1 % відсотка в секторі АПК, 80% риби на полицях магазинів - імпорт. Галузь потребує докорінного реформування: дерегуляція, спрощення умов ведення бізнесу, залучення інвестицій... викорінення корупції. Мета - перетворити Україну на "рибну" країну, як це дозволяє її природний потенціал. Забезпечити українців свіжою, якісною і доступною рибою.
Україна володіє однією з найбільших в Європі площ внутрішніх водойм - 1,2 млн га, проте поточний стан галузі - невтішний: менше 1% в секторі АПК, 80% риби на полицях магазинів - імпорт. Галузь потребує докорінного реформування: дерегуляція, спрощення умов ведення бізнесу, залучення інвестицій... викорінення корупції. Мета - перетворити Україну на "рибну" країну, як це дозволяє її природний потенціал. Забезпечити українців свіжою, якісною і доступною рибою.
Держрибагентство розробило комплексну стратегію реформування рибного господарства. Але вже запущені реформи та ті, що ще чекають свій на запуск, ніколи не запрацюють у житті, якщо у галузі не буде ефективної системи контролю. Її запровадження та повний перезапуск органів рибоохорони є базисом для всіх подальших змін та реформ.
Наведу простий приклад. Ми значно спрощуємо правила роботи для рибалок-промисловиків. Але, якщо ми не забезпечимо контроль за дотримання цих нових правил, то якою б доброю не була нова система - вона не запрацює.
Хто виконує функцію охорони та контролю за водними біоресурсами сьогодні? Органи рибоохорони або простіше кажучи Держрибінспекція. Всі, хто стикався з рибалкою знають, що, на жаль, в Україні вона не виконує своїх функцій належним чином. І результат видно на кожній водоймі - неконтрольований промисловий лов, браконьєрські сітки, рибоохорона, яка сама рибалить і прикриває браконьєрів.
Цьому є багато причин. Головні - дуже низька зарплата рибінспекторів, 1500 грн на місяць очевидно є прямим закликом до корупції. Наступний фактор - катастрофічне матеріально-технічне забезпечення та забезпечення паливно-мастильними матеріалами, останні держава практично не виділяє. На місяць невеликі територіальні органи забезпечуються 20 літрами пального, великі - 100. Іншими словами, якщо поділити виділене пальне на все теруправління, то вистачить його кожному інспектору на 1 годину роботи в місяць. Далі більше. Для того, щоб здійснювати контроль за водоймою потрібно не тільки заправляти човен, потрібно його в принципі мати. А наші теруправління володіють подекуди човнами ще з 70-х років. Є новіші, але їх стан потрібно бачити... Питання про те чи можна наздогнати на такому човні браконьєра - взагалі не виникає. Зброя, якою володіє рибінспекція часто виготовлена на початку 20-го століття, в деяких управліннях є зразки кінця 19. На мій погляд, такій зброї місце в музеї і аж ніяк не в наведенні порядку на водоймі.
Цілком очевидно, що всі ці факти нормальній якісній роботі органів рибоохорони не сприяють. Без комплексної, ґрунтовної і кардинальної реформи - порядку і контролю з боку держави на водоймах не буде. Над її розробкою команда Держрибагентсва та Мінагропрому почали роботу у квітні, 30 вересня Кабінетом міністрів України було прийнято постанову щодо реформування органів рибоохорони. Завдяки ній стару рибінспекцію буде ліквідовано, а замість неї на початку 2016 року в Україні з'явиться рибний патруль. Спочатку в Києві і Київській області, а потім і по всій території держави. Україна вже має позитивний досвід із запуску поліції на вулицях України, нас цей досвід надихає. Наша реформа - це рішучі і безкомпромісні антикорупційні заходи, завдяки їм ми отримаємо новий орган з якісно-іншими принципами і стандартами роботи.
Яким буде рибний патруль? В першу чергу це новий персонал, відібраний на основі відкритого конкурсного відбору, люди незаплямовані корупцією. З високою мотивацією, ті, хто по-справжньому вболіває за галузь. Це сучасне технічне оснащення та системи моніторингу, кращий закордонний досвід.
Підвищити ефективність роботи рибного патрулю нам допоможе максимальне залучення нових електронних систем. Йдеться про встановлення на промислових човнах GPS-маячків, запровадження електронного звітування. Такий комплекс заходів дозволить нам побудувати на українських водоймах систему контролю європейського рівня.
Ми активно співпрацюємо з міжнародними організаціями, щоб знайти необхідні кошти для забезпечення нового рибного патруля сучасним матеріально-технічним забезпеченням. Рибні патрульні матимуть не тільки сучасну форму та човни, а й дрони, прилади нічного бачення та багато іншої техніки, що активно використовують їх європейські колегами. Частину ідей в цьому напрямі ми отримали від громадських активістів залучених до процесу реформування.
Новітні технології та обладнання дозволять вибудувати на водоймі якісно нову систему контролю. Наприклад, в Київській області рибоохорона сьогодні використовує катери потужністю переважно у 50 кінських сил, нові матимуть - 150. Вони економніше споживатимуть пальне і в той же час розвиватимуть швидкість до 70 км на годину. Кількість суден буде різною для кожної з областей - в "пілотній" Київській ми розраховуємо мати 15. Це дозволить одночасно проводити оперативні заходи на 4-х катерах і охопити велику площу акваторії. Використання дронів дозволить раціональніше використовувати технічний та людський ресурс. В середньому ширина річки - 2 кілометри, водосховища - 10. За допомогою дрону із радіусом охоплення в 4 км рибні патрульні зможуть швидко та ефективно відслідковувати інформацію на водоймі, не витрачаючи час на те, щоб дістатися з одного берега на інший.
Питання оплати праці нових працівників Держрибагентство знайшло можливість вирішити за рахунок внутрішніх ресурсів та внутрішньої оптимізації. З сьогоднішніх 1500 грн зарплата буде збільшена до 4000-6000 грн.
Ми уже опрацювали питання фахової підготовки наших патрульних і використаємо для цього кращий європейський досвід. Наших нових рибних патрульних ми будемо посилати на стажування за кордон для постійного обміну досвідом. Базисом для навчального курсу буде український навчальний заклад, викладачі українські та європейські експерти. Освітня програма включатиме курси основ рибоохоронної діяльності та вивчення рибогосподарського законодавства та використання зброї. Окрему увагу у навчанні ми приділимо іхтіології та іхтіопатології - рибні патрульні мають досконало орієнтуватися у видах риб і особливостях їх життєдіяльності. Та ситуація, яка існує в галузі сьогодні - рибінспектори, які нерідко просто не розрізняють один вид риби від іншого, є неприйнятною.
Проте не тільки матеріально-технічне забезпечення повинно сприяти ефективній роботі рибного патрулю, кістяком системи завжди є люди. Тому особливий акцент ми зробимо на наборі в рибний патруль чесних і порядних людей, які щиро хочуть відродити рибне господарство України, вболівають за порядок на водоймі, щоб будь-який рибалка - не тільки промисловий, але і любитель, міг вийти на водойму і відчути, що на ній справді є риба. Рибними патрульними мають бути ті, хто проявив себе і викликає повагу у самих рибалок.
Пілотний проект щодо набору працівників і забезпечення їх сучасним оснащенням ми розпочнемо вже цієї осені з Києва та Київської області, після цього - запуск в масштабі всієї країни. Для цього нам необхідно набрати біля 800-1000 нових співробітників. Тому користуючись нагодою, хочу офіційно запросити у нашу нову службу тих, хто побачив себе у цих словах, хто готовий стати командою нового рибного патруля.