Рибний імпорт збільшується
Асоціація рибалок України
Обсяг рибного ринку України становить близько 660 тис. т продукції в рік, левову частку якого займає імпортна продукція.
Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує вживати людині не менше 19 кг риби на рік. Однак українці "з'їдають" лише 14 кг, з яких лише 2 кг національного виробництва. 85% рибного продукту у вітчизняній продуктовій корзині займає імпорт. Але заходить він в Україну не завжди за прозорими схемами. Про це говорить Василь Коротецький, президент Інтелектуального центру з питань раціонального використання водних ресурсів України.
Так само він зазначає, що у зв'язку з від'єднанням Криму вилов і виробництво вітчизняної риби може скоротитися ще більше. У свою чергу обсяг імпортної продукції на даному ринку може збільшитися до 95%.
За його словами, в той же час в Україні є достатньо ресурсів, щоб розвивати аквакультуру і збільшувати споживання вітчизняної рибної продукції.
"В Україні 73 тисячі річок, 40 тисяч озер, 1100 водосховищ, 400 тисяч ставків, два моря. Всього 1 млн 100 тис. га прісної водної гладі, на половині цієї акваторії можна вирощувати рибу, - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Наприклад, країни ЄС видобувають в інтенсивній аквакультурі до 30 центнерів з гектара. Тепер можна підрахувати, який обсяг можна вирощувати в Україні".
На думку Чистякова, ситуація у вітчизняній рибній галузі у зв'язку з відходом Криму серйозно ускладниться. Так, у 2013 році Україна виловила 216 тис. т риби. 84 тис. т риби було виловлено в Азово-Чорноморському басейні. З них 52 тис. т виловили кримські рибалки. Також океанічним флотом України у Севастополі було виловлено 98 тис. т - це 100% всього вилову України в Світовому океані.
Таким чином, 150 тис. т - це частка кримських рибалок, тобто дві третини всього вітчизняного вилову.
"Щоб зберегти рибну галузь її необхідно терміново переформатувати. Потрібно розвивати аква і морекультури", - вважає експерт.
Третє місце на українському ринку займає рибна продукція з США
Імпорт риби та морепродуктів американського виробництва в Україну істотно виріс останнім часом. Тим не менш, поки головним постачальником рибної продукції на український ринок залишається Норвегія (більше 60% всіх імпортних поставок).
У минулому році рибна продукція США міцно зайняла третю позицію за обсягом імпорту в Україну після Норвегії та Ісландії.
Експерти очікують, що США в цьому році може поставити на український ринок риби на суму близько 70 млн дол. Це на 24% більше, ніж у минулому році (56,8млн дол.).
Імпорт американської рибної продукції в Україну розпочався в 2004-2006 рр.., коли українські споживачі вперше познайомилися з недорогим штучно вирощеним лососем з США. Зараз цей продукт становить 20% всіх постачань американської риби в країну. Але не слід забувати, що США також завозиться на український ринок і такі продукти як камбала, сардини, краби, лобстери.
У 1990-х і початку 2000-х рр. українські споживачі віддавали перевагу більш дешевій рибі з Норвегії. До 50-57% рибного ринку України займали норвезький оселедець, макрель і сайда. Однак, починаючи з 2004 року, українці почали поступово знайомитися з рибною продукцією з інших країн.
"На даний момент Норвегія все ще тримає пальму першості серед постачальників риби і морепродуктів в Україну. Однак частка США та інших країн на українському ринку постійно зростає, - вважає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. - При цьому зараз обсяги американського імпорту стримуються не стільки відсутністю внутрішнього попиту, скільки проблемами з поставками деяких видів морепродуктів".
А що під прилавком?
У той же час, на думку експертів, не варто ідеалізувати імпортну рибну продукцію. Фахівці стверджують, що імпортна риба, яка потрапляє на український прилавок, не завжди хорошої якості, а іноді і може бути небезпечною для здоров'я.
Це пов'язано з тим, що Україна так і не змогла створити ефективну систему контролю якості, таким чином, недобросовісні імпортери періодично постачають неякісний продукт.
Україна - єдина країна на пострадянському просторі, яка не сертифікує в місці виробництва імпортний рибний продукт. У всіх країнах створені міжвідомчі комісії, які виїжджають у країну постачальника і на місці перевіряють якість води, в якій вирощується риба, корм, технологію виросту риби, вилов, транспортування, оброблення, заморожування і т.д. Тільки якщо підприємство успішно пройшло перевірку на всіх етапах, тоді воно отримає дозвіл на експорт продукції. Після цього залишається тільки вибірково відстежувати якість продукції, що поставляється цим виробником.
"Через невгамовну жадобу деяких чиновників, контролюючих якість рибних продуктів, на наших прилавках можна зустріти рибу морожену-переморожену, невідомо коли і ким виловлену, з екзотичними назвами, які дають самі продавці, вважаючи, що звучна назва риби допоможе швидше її реалізувати, - підкреслив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. - Ось і зустрічаємо ми на прилавках в рибних рядах на базарах "атлантичних слоників" і "смугастих тихоокеанських лисичок"...
"Покупець у багатьох випадках навіть не здогадується коли була виловлена пропонована йому риба, яка перебуває в морожених брикетах. Чи то вчора, чи то три роки тому. Заморожування рибної продукції - це окреме питання. Але ті брили льоду, які нам пропонують, явно відрізняються процентним вмістом глазурі від дозволеного європейським стандартом якості. І тому ми змушені купувати лід за ціною риби, - говорить громадський інспектор Держспоживстандарту Володимир Поліщук - При розморожуванні такої покупки мінімум 40% ваги втрачається з водою".
Експерти також відзначають, що м'ясо у багатьох риб від природи сірого кольору, а для купівельної привабливості постачальники відбілюють його фосфатами.
"Супермаркети часто практикують безвідходне виробництво. Якщо рибу не придбали у живому вигляді, і вона "заснула" - її викладають на лід. Якщо і тоді її не купують, то, щоб прибрати ознаки "несвіжості", її чистять, потрошать і намагаються продати у вигляді тушки. Якщо і тоді не знайдеться на неї покупець, її перемелюють на фарш, не забуваючи додати в м'ясорубку хвости і голови. Якщо фарш не куплять, то тоді його направляють в кулінарний цех, де з нього роблять рибні напівфабрикати і готові вироби, - розповідає Володимир Поліщук - Нас з Вами намагаються обдурити і роблять це витончено. - Часом якість рибного продукту на нашому прилавку схожа на відверте знущання над покупцем".
Фахівці також повідомляють, що із споживачами не зовсім чесні ще на етапі виросту риби. Існує маса способів прискореного росту риби і дані технології мало чим відрізняються від виробництва курки-бройлера.
"Рибу вирощують у великих кількостях в замкнутих просторах. Вона не має можливості повноцінно рухатися і тому її м'ясо жирніше, ніж у її родича, що живе на волі, - розповідає рибовод Василь Лакшин - Для того, щоб риба не хворіла, їй дають антибіотики. Для більшої товарної привабливості м'яса в корм рибі додають барвники. Рибоводи жартують, що можуть виростити рибу з будь-яким кольором м'яса, адже барвники є всіх кольорів веселки".
На думку доктора наук, професора Олени Сидоренко, експерта з якісті рибної продукції, на полицях українських супермаркетів дуже часто можна придбати неякісні рибні продукти. Зокрема, виробники використовують харчовий барвник, хоча законодавством заборонено його використання при виготовленні риби. За її словами, бувають випадки, коли виробники реалізують під виглядом дорогих видів риби більш дешеву.
Також, на думку Сидоренко, часто виробники вказують неправильні терміни зберігання риби. Зокрема, нарізану червону рибу виробник пропонує зберігати 50 діб.
"Уявіть собі, білковий продукт, що швидко псується у вакуумній упаковці без доступу повітря при плюсовій температурі. Там можливий розвиток і накопичення ботулотоксину", - каже Сидоренко.
У той же час сьогодні спостерігається кричуща незахищеність покупця. Якщо всякі нормативи і акти якось захищають права виробника, то покупець залишається один на один зі своєю бідою, і тільки через суд може спробувати знайти управу на непорядність продавця.
Порада від експертів може бути тільки одна, поки не буде побудований нашими чиновниками ефективний бар'єр, що захищає від потрапляння неякісної рибної продукції в Україну, краще купувати рибу, яку виловили в дикій природі. Та ж чорноморська кілька і хамса, азовський бичок, наш український карась, короп, щука, судак сьогодні кращі, ніж азіатський пангасіус невідомого походження.
Не можна огульно звинувачувати в поганому якості всю імпортну рибу. Є і якісний продукт. Але як розпізнати його на рибному прилавку? Цим і повинні займатися держслужби - працювати заради безпеки нашої з Вами продуктової корзини.
Ще одна небезпека, застережний споживачів - це трансгенна рыбгая продукція. У в риборозведенні вже проводяться експерименти в цьому напрямку. І якщо сьогодні на законодавчому рівні не заборонити ввезення такої рибної продукції в Україну, наслідки можуть бути самими непередбачуваними.
Франкенриба загрожує популяції лосося і здоров'ю споживачів
Світова громадськість вимагає заборонити виробництво трансгенного лосося. Відповідна петиція, складена коаліцією споживачів, екологів і рибалок до американського уряду вже набрала більше 950 тис. голосів. Авторам ініціативи залишилося зібрати ще 50 тис., щоб відправити документ владі США, зокрема доктору Маргарет Гамбург, комісару Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США.
"Трансгенний лосось, або Франкенриба (frankenfish), - одна з останніх революційних розробок американської компанії AquaBounty Technologies. Риба зі зміненим генетичним кодом росте в два рази швидше дикого лосося, досягає більших розмірів і досить агресивна.
