Руслан Кошулинський: "Партія регіонів - це просто посередницька фірма, яка виступає від імені Російської Федерації"
РБК-Україна: Чому протягом двох тижнів не вдалося підписати меморандум між фракціями у парламенті?
Руслан Кошулинський: Я взагалі вважаю, що підписання будь-яких меморандумів є недоцільним. Є чотири основних пункти, які вимагає Росія. Ці умови ми можемо назвати втручанням у внутрішні справи України. Це федералізація, подвійне громадянство, позаблоковий статус (читайте: довічне перебування військ РФ на території України) і друга державна мова. В такий завуальований спосіб Партія регіонів і комуністи вимагали підписання меморандуму: друга державна мова, децентралізація влади і амністія для сепаратистів.
Терористи катуючи вбивали громадян за їхні погляди. В п'ятницю говорили про перенесення підписання меморандуму на наступний тиждень, а в неділю відбулися ці речі (викрадення, вбивство).
По-перше, прапор, герб та мова - це не ті речі, якими торгуються. Ніхто нікому не забороняє спілкуватися в побуті чи в бізнесі тією мовою, якою він хоче. Чому преференції мають бути виключно для російської мови, чому не зробити такі ж преференції для інших мов національних меншин? Очевидно, що мова - це штучна причина, яка відповідає прагненням Росії.
Це не є те, що треба зараз обговорювати. Я б взагалі розділив людей, які беруть участь у протестних акціях на сході України. Є диверсанти, є сепаратисти і є частинка людей, які мають такі переконання. Це не якась широка група, яка представляє все суспільство, якоїсь області. Йти на будь-які перемовини через представників Партії регіонів із Росією, бо вони реально виступали, як посередники...
Моє відчуття, що Партія регіонів - це просто посередницька фірма, яка виступає від імені Російської Федерації. Всеукраїнського референдуму вони не хотіли. Але має бути принцип демократії: меншість - більшість.
Я хочу нагадати, що, наприклад, у Канаді введення в Квебеку другої державної мови французької відбулося, коли за результатами голосування переважив один голос і це виконується. В США така сама ситуація.
РБК-Україна: Звідки взагалі взялася ідея підписання цього меморандуму?
Руслан Кошулинський: Я не пригадую першоджерело, звідки це вийшло. Чи це мала бути спільна заява, але потім з'явилося слово «меморандум». Саме слово «меморандум» несе трохи негативний зміст, бо вже був меморандум, який Ющенко підписав із Януковичем.
РБК-Україна: Чи правда, що саме «Свобода» не дала підписати меморандум?
Руслан Кошулинський: Чому не дала? Вони могли підписувати і без нас. Ми чітко продемонстрували свої ідеологічні переконання. Якщо ти відходиш від своїх ідеологічних переконань, тоді ти відходиш від своїх принципів.
РБК-Україна: Чи можна було б уникнути вбивств і викрадень, які сталися, якщо б меморандум був підписаний?
Руслан Кошулинський: Ні. Підписання меморандуму не змінило б людської натури і людського бажання. Це не змінило б внутрішньо тих, які вбивали людину. За один день їх би це точно не змінило. Правильно, що меморандум не було підписано.
На яку категорію меморандум був би розрахований? На категорію диверсантів? Ні. На категорію сепаратистів? Ні. Вони просто хочуть в іншу державу, та й то не всі.
Цілий народ зараз обговорює невелику кількість людей, які мають собі на меті щось змінити в державі. Але якщо вони так хочуть, то нехай роблять це в цивілізований спосіб - нема проблем.
РБК-Україна: Я правильно розумію, що меморандум вже неактуальний і підписаний він не буде?
Руслан Кошулинський: Ні, не буде.
РБК-Україна: Чи без підписання меморандуму в парламенті буде можливе обговорення і затвердження змін до Конституції? Регіонали наполягали на підписанні меморандуму, а важливо, щоб документ щодо змін до Конституції був підписаний усіма парламентськими фракціями.
Руслан Кошулинський: Значить, не буде змін до Конституції. Значить, буде Конституція 2004 р., і ніякої біди в тому нема. Я можу мати велику кількість претензій до тієї Конституції, але вона є. В інших країнах вона не змінюється десятками років - і нічого, країни живуть. Тут немає чогось надзвичайного.
РБК-Україна: Чому тоді зміни до Конституції обговорюються зараз, перед президентськими виборами? Чи не треба буде обирати Президента знову, якщо зміни до Конституції відбудуться після президентських виборів? Свого часу Янукович отримав повноваження, на які не обирався.
Руслан Кошулинський: Тоді Конституційний суд у незаконний спосіб підмінив повноваження, а тепер ми повернулися до Конституції 2004 р. та, відповідно, парламентсько-президентської форми правління. Зараз цього поміняти не можна, бо це вже виходить за межі чинної Конституції. Якщо не відбудеться внесення змін до Конституції - нічого не зміниться. Конституція буде далі діяти. Повноваження органів місцевої влади (наприклад, надання їм більших повноважень) можна змінювати і шляхом ухвалення законів.
У чому була проблема органів місцевого самоврядування? Головна проблема в тому, що в громад вилучалася величезна кількість фінансів. Торік із органів місцевого самоврядування через Державну казначейську службу було вилучено понад 9 млрд грн. Зароблені гроші просто забиралися, хоча всі про це кричали, всі це знали. Це робилося незалежно від регіону - забирали у всіх.
Не є проблемою це змінити і не забирати в органів місцевого самоврядування ці кошти, а залишати їм. Це можна зробити через зміни до Податкового і Бюджетного кодексів.
РБК-Україна: Тобто в коаліції вже є сьогодні розуміння того, що змін до Конституції не буде? Конституційна комісія буде звітувати в парламенті вже у вівторок.
Руслан Кошулинський: Я не мав розмови в коаліції щодо змін до Конституції. Конституційна комісія не буде звітувати, а буде показувати прагнення Комісії. Але це не означає, що це є прагненням всієї коаліції.
РБК-Україна: І все таки яка ймовірність, що зміни до Конституції відбудуться?
Руслан Кошулинський: З огляду на сьогоднішній день, поки що ймовірність не дуже висока. Я не бачу великого бажання з боку депутатів. Я думаю, що це більше штучна проблематика зміни до Конституції, ніж реалістична.
Набагато важливішою є боротьба з корупцією, чинне законодавство, зміни до законів, які регулюють взаємини між державою і підприємцями, між державою і людиною. Ці зміни можна впроваджувати, не змінюючи Конституції. Чи зміни до Конституції є панацеєю для людей на вулиці? Думаю, що ні, поки що.
РБК-Україна: На що «Свобода» готова піти, щоб документ щодо змін до Конституції був підписаний всіма фракціями?
Руслан Кошулинський: Ми не догматики, але маємо стратегічні ідеологічні моменти, від яких ніколи не будемо відходити. Ми не підемо на ті речі, на які не пішли для підписання меморандуму. Це однозначно.
РБК-Україна: Сьогодні робота парламенту була дуже млявою. Фактично не прийняли жодного важливого законопроекту. Для чого депутати сьогодні збиралися?
Руслан Кошулинський: Ми не живемо в класичний період життя і не знаємо, що може трапитися кожного дня. Якщо депутатів на довший час відпускати на роботу в округи, то вони не будуть в Києві, і вони не відчуватимуть загальноукраїнської ситуації. Я не можу сказати, що сьогоднішній день був дуже ефективний, але він був. І навіть для суспільства важливо, що депутат є постійно на робочому місці. В нас склалося враження, що депутати мають виключно працювати в парламенті і це, в принципі, нормально, хоча в них ще є робота і у виборчому окрузі, і в комітетах. Але для людей вони є - є легітимно обраний орган, який працює. В країні складна ситуація, тому депутати мають бути постійно присутні в столиці - це правильно.
РБК-Україна: Чи є причиною незлагодженої роботи парламенту те, що є певні проблеми в коаліції? Борис Колєсніков розповів, що група Кінаха приєдналася до коаліції за гроші.
Руслан Кошулинський: Я не знаю, які стосунки свого часу мали пан Колєсніков і пан Кінах, це їхні взаємними. Але, як правило, про такі речі депутати судять по собі. Наприклад, у Партії регіонів були такі відносини: вони купували і продавали. Тепер, маючи таку практикою, вони говорять і про когось іншого.
РБК-Україна: Сергій Соболєв розповів, що злагоджено голосують ті депутати, які колись були в опозиції чи позафракційні, а інших переконати в необхідності голосувати за ті чи інші законопроекти буває непросто.
Руслан Кошулинський: Інші депутати були в фракції Партії регіонів, а після падіння режиму Януковича вийшли з неї, зробили свої групи. Але хіба ці депутати кардинально змінили свої переконання, погляди? Ні, цього не сталося. Коли Янукович втік з України - вони моментально змінили фракційність. Але ж світогляд так швидко не змінюється.
РБК-Україна: Але ці депутати не голосують за вкрай необхідні законопроекти, зокрема щодо створення антикорупційного бюро, про люстрацію, а закон «Про відновлення довіри до судової системи» ледве пропхали.
Руслан Кошулинський: Патріотизм є тоді, коли на крик «наших б'ють» всі збігаються, а не розбігаються. «Свобода» сьогодні чинить саме так. Мені дуже не подобаються певні рішення моїх партнерів щодо голосування, я би діяв зовсім інакше, але коли «наших б'ють» - я тримаюся купи і б'юся проти зовнішнього ворога. Поки я маю битися з зовнішнім ворогом - я стою поруч.
Усередині ми розбиратимемося тоді, коли закінчимо із зовнішнім ворогом. Ви бачили свободівські голосування - ми послідовно голосуємо і пропонуємо до ухвалення законодавчі ініціативи, які потрібні українській державі.
РБК-Україна: Чому тоді, коли «наших б'ють» «Свобода» висунула окремого кандидата на вибори Президента, а не провела переговори, щодо єдиного спільного кандидата?
Руслан Кошулинський: Ми вчинили правильно. Я брав участь не в одній виборчій компанії і я чітко знаю: що б ти не робив - роби. То саме мені казали ще за Президента Януковича, мовляв, навіщо Тягнибок іде, адже він не виграє.
Як він може не йти до тих людей, які віддавали за нього голос? Він - їхній представник. Ці люди сподіваються, що він буде представляти їхні націоналістичні погляди. Не може бути механічного принципу в політиці.
Люди - не вівці, не кріпаки, не закріплені за кимось. Не можна в механічний спосіб заганяти людей голосувати за когось.
РБК-Україна: Кого «Свобода» підтримає в другому турі виборів Президента? Які настрої?
Руслан Кошулинський: «Свобода» йде на вибори, бо прагне, аби Тягнибок був щонайменше в другому турі. Ми маємо свого лідера, якого бачимо лідером держави, нації. Якщо би були інші настрої, то навіщо б ми взагалі існували як політична сила?
РБК-Україна: Давайте повернемося до голосування в коаліції. Як можна переконати ваших партнерів все таки проголосувати за необхідні антикорупційні законопроекти?
Руслан Кошулинський: Ми постійно будемо ставити такі питання на голосування. Колись їх буде ухвалено. Для цього треба, аби інші депутати усвідомили важливість запровадження таких законів. Це потрібно перше за все для держави. Парламентарі з тих політичних фракцій, які позиціонують себе державницькими, мають врешті-решт віддати свої голоси за вказані законодавчі ініціативи.
РБК-Україна: Чи протримається коаліція до президентських виборів?
Руслан Кошулинський: Звісно, що протримається. Але в час, коли фактично йде війна, не працюють ніякі соціологічні опитування, прогнози. Зараз взагалі не можна бути ні в чому впевненим.
РБК-Україна: Нещодавно губернатор Донецької області Сергій Тарута закликав владу провести всеукраїнський референдум щодо надання російській мові статусу другої державної мови. Наскільки реальним є проведення такого референдуму?
Руслан Кошулинський: Для цього необхідно ухвалити зміни до закону «Про всеукраїнський референдум». Але регіонали за це голосувати не будуть. Вони прекрасно розуміють, що більшість народу України проголосує за єдину державну мову - українську.
Те, що референдум буде, - малоймовірно. Заява Тарути - це лише заява одного з голів ОДА. Це не мотивація для проведення референдуму.
РБК-Україна: Проведення референдуму щодо мови могло б зняти це питання принаймні на кілька років і всі були б задоволені.
Руслан Кошулинський: У такому випадку я буду задоволений, але той хто програє задоволеним не буде. Саме тому регіонали проти референдуму руками й ногами.
РБК-Україна: А що стосується виборів?
Руслан Кошулинський: А від виборів вони нікуди не дінуться. Питання виборів вже визначено.
РБК-Україна: Як результати виборів Президента вплинуть на роботу Верховної Ради? Чи мусить парламент після проведення виборів президента обирати нового прем'єра?
Руслан Кошулинський: Очевидно, що це буде впливати.
Прем'єра обирає коаліція і парламент. Ми живемо в реаліях парламентсько-президентської республіки, більшість обрала цей Кабінет міністрів, і в нього є рік часу, упродовж якого він буде працювати.
Хто може зняти прем'єр-міністра? Повноваження теперішнього складу Верховної Ради не закінчуються 2014 р. Парламент можуть розпустити тільки, якщо він 30 днів не працює в сесійний період або якщо 60 днів відсутня коаліція. Інших підстав нема. Уряд представив програму на рік, він буде працювати. Президент має свої повноваження, він може накладати вето на закони, може призначити керівників силового напрямку, але він не знімає прем'єр-міністра.
Зараз час, коли треба ухвалювати непопулярні, складні рішення. Питання не може стояти таким чином, чи мусить парламент змінювати уряд. Народні депутати два місяці тому сформували Кабінет міністрів. А тепер цей уряд має разом із парламентом виводити державу з фактично кризи.
РБК-Україна: Яка ймовірність того, що восени відбудуться парламентські вибори, як це говорилося раніше?
Руслан Кошулинський: Все залежить від того, хто переможе на виборах президента і яку політику буде вести. В кожного кандидата в Президенти різна програма. Майбутній Президент захоче впливати на ті рішення, які ухвалює парламент. Президенту буде некомфортно, якщо Верховна Рада не ухвалюватиме тих рішень, які, на його думку, є необхідними. Вплив Президента, за якого проголосують більшість людей буде дуже високим, адже він буде впливати своїм авторитетом.
РБК-Україна: На що розраховує «Свобода», якщо доведеться йти на дострокові парламентські вибори? Чи ви зможете хоча б втримати ті крісла, які маєте зараз?
Руслан Кошулинський: Ми їх не втратимо. Я знаю сучасний стан, який є. «Свобода» зробила все нормально, правильно, і я знаю, що ми зараз маємо достатньо хорошу підтримку. Будь-які вибори є позитивом для суспільства, яке змінює політичну культуру. Кожні вибори - це знову навчання, і люди отримують суспільні знання.
Вже не буде Черновецького, не буде підкупів у такий тотальний і безкарний спосіб, як це було, вже не можна буде так просто людей підкупити. До прикладу, Київ, який виходив на Майдан, який пережив Революцію Гідності, вже не буде голосувати за гречку.
РБК-Україна: Яке рішення «Свобода» буде приймати щодо виборів мера Києва? Чи висуне Андрія Іллєнка?
Руслан Кошулинський: Можливо, висуне. Це буде вирішуватися цього тижня. Рішення ухвалить місцева організація «Свободи». Думаю, що Іллєнкові треба балотуватися - він це заслужив. Андрій входить до комітету ВР з питань бюджету, тому розуміється в господарських питаннях. Ба більше, він уже кілька років очолює осередок «Свободи» в Києві, щодня працює в столиці. Відповідно, вміє управляти і знає проблематику Києва.
РБК-Україна: Ви вже зауважили, що якщо будуть дострокові вибори, то сподіваєтесь отримати принаймні ту кількість мандатів, яку маєте зараз. Водночас, цього року «Свобода» запам'яталася інцидентом на НТКУ, і висловлюваннями Фаріон, і законом про мови.
Руслан Кошулинський: Скандали відбуваються постійно. У шоу-бізнесі такі речі спеціально замовляють, щоби попіаритись. Ми скандалів не замовляємо. Наші опоненти будуть шукати щось постійно, адже це політична боротьба.
РБК-Україна: Останнім часом ми чуємо менше висловлювань Ірини Фаріон, яка є досить радикальною. Її попросили менше виступати?
Руслан Кошулинський: Та ні. Єфремов досі носить у зубах її фразу. Під час свого виступу вона сказала класну фразу: «Хто не знає державної мови, той або хам, або гість, або ворог». Ніхто нічого не змінює - всі залишаються на своїх позиціях. Це наші переконання, і ними ми не торгуємося. Може, для вас вони радикальні, а для мене - ні.
РБК-Україна: «Свобода» в результаті розподілу посад отримала кілька губернаторських і міністерських портфелів. Ви вважаєте успішною роботу ваших чиновників?
Руслан Кошулинський: Завжди казали, що націоналісти нічого не знають і не вміють, а можуть тільки кричати. А тепер вони і міністри, і голови ОДА. Свободівці нормально працюють. Нічого не розвалилося, а працює навіть краще, ніж було.
РБК-Україна: Думаю, що після такого масового розкрадання коштів, тепер будь-хто працює краще ніж було.
Руслан Кошулинський: Подивіться на ті міста, де в місцевих радах «Свобода» має більшість. Тернопіль, Львів - це найкращі міста для життя. У Львові більшість свободівська, всі хочуть приїхати до Львова. Те саме у Тернополі чи в Івано-Франківську. Свободівці, які приходять до влади достойно представляють і через владу втілюють свою ідеологію.
РБК-Україна: Чи на Вашу думку сьогодні достатньою є співпраця між парламентом і силовими структурами для врегулювання конфлікту на сході України?
Руслан Кошулинський: Що означає ця співпраця? Найперше - це кількість законів, які необхідні силовикам, щоби вони виконували свої повноваження. Є також звітування силовиків перед Верховною Радою.
Чи виконують силовики те, що мають робити? Я би був ще радикальнішим у їхніх діях. Я би, напевне, був жорсткішим. Це вже вирішувати людям, які їх призначали, і давати оцінку під час звіту.
Я думаю, що є достатньо ухвалених законів. Водночас є ще необхідність створення антикорупційного бюро, є ще низка законопроектів, які треба ухвалити.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте проведення антитерористичної операції?
Руслан Кошулинський: Я б хотів, щоб вона була швидшою і ефективнішою. Я б робив все трошки по-інакшому, але я не фахівець, не міністр, не генерал, а пересічний громадянин і депутат.
РБК-Україна: Схожі висловлювання звучать і від представників «Удару». Виходить, що коаліція вважає, що силовики не зовсім справляються зі своїм завданням. Чому парламент на це ніяк не реагує?
Руслан Кошулинський: Це так, якби всі зараз радили тренеру, кого виставляти на футбольний матч. Щоби знати всю проблематику, треба чітко знати, що твориться на місці: який є ресурс, яка є зброя. З іншого боку, виносити такі речі назовні - це озброювати ворога. Я приведу приклад інформаційної війни, яку РФ вела проти попереднього міністра оборони Ігоря Тенюха і на яку частина людей спочатку повелася. Тепер жодної претензії до Тенюха нема, всі розуміють, що він діяв правильно.
Під час війни не говориться все, бо ти розкриваєш всі карти перед ворогом. Сьогодні суспільство вчиться, як бути спільно разом проти зовнішнього ворога. Я пригальмовую свої бажання, бо в мене є партнер, який має частково інше бачення як воювати. Я співміряю свої і його бажання, тому швидкість наша трохи інша, ніж я би хотів особисто.
Спілкувалась Тетяна Шпайхер
