Руслан Кошулинський: "Недофінансування захищених статей у держбюджеті може призвести до технічного дефолту держави"

Інтерв`ю з віце-спікером Верховної Ради Русланом Кошулинським ("Свобода") відбулось за декілька днів до розподілу парламентських комітетів, після чого узгоджувалось Кошулинським з керівництвом фракції. Тому питання про розподіл комітетів виглядає дещо застарілим. Відповіді на інші питання екстрапольовані в найближче майбутнє. В першій частині інтерв`ю віце-спікер розповів про зміни регулювання підприємницької діяльності, про необхідність децентралізації бюджетного процесу, а також про майбутні зміни до державного бюджету на 2013 р.

РБК-Україна: На які комітети Верховної Ради претендує фракція "Свободи"?

Руслан Кошулинський: Опозиційні фракції домовилися про спільність дій у Верховній Раді України 7 скликання. ВО "Свобода", ВО "Батьківщина" та "Удар" готові делегувати своїх представників для керівництва у комітетах, що забезпечують контрольні функції. Наразі очікуємо рішення фракцій більшості для реалізації відповідних принципів.

На жаль, за умови відсутності закону "Про опозицію" відносини більшості та опозиції не врегульовано нормативно. Тому більшість знехтувала наявною парламентською традицією та відмовилася надати опозиції функції контролю - починаючи з формування лічильної комісії, яка є контрольним органом і керівництво у якій мав би отримати представник опозиції і продовживши при обранні керівництва Верховної Ради.

Читайте також: ВР затвердила голів парламентських комітетів

Парламентська більшість забрала собі посади голови та першого заступника, яка традиційно відходила опозиції. Навіть голосування щодо кандидатури заступника голови ВРУ - яскравий приклад реалізації підходу "на тобі небоже, що мені не гоже". Більшість забрала собі першого заступника, бо він, за відсутності голови, може вести пленарні засідання. Заступник голови Верховної Ради таке право має виключно номінально.

РБК-Україна: До речі, напередодні дня голосування була інформація, що на посаду віце-спікера претендує Олександр Турчинов. Чи це було насправді?

Руслан Кошулинський: Я не брав участі у переговорному процесі на тому етапі. Однак ми і під час передвиборчого з'їзду, і на з'їзді одразу після виборів оголосили, що претендуємо на участь у керівництві Верховною Радою. З огляду на те, що мою кандидатуру на посаду заступника голови ВР не лише висунули, але й одностайно підтримали фракції "Батьківщини" і "Удару", наші аргументи були переконливими. Сподіваюся, що вдасться використати цю посаду не лише для впровадження нашої ідеології та програми, але й для ефективного представництва інтересів усієї опозиції.

РБК-Україна: Але у "Свободи" є бачення, які комітети ви бажаєте отримати під свій контроль?

Читайте також: "Свобода" не претендує на парламентський комітет зі свободи слова, - Мохник

Руслан Кошулинський: Природно, щоб опозиція отримала всі контрольні комітети, як це, наприклад, було під час формування ВРУ 6 скликання 2007 р., коли нинішня більшість, тоді у статусі опозиції, отримала керівництво в усіх контрольних комітетах, починаючи від комітету з питань бюджету і закінчуючи регламентним. Але, з огляду на те, як ухвалюються рішення - тут і робота підготовчої групи, і перші пленарні засідання - я переконаний: Партія регіонів і комуністи не віддадуть опозиції керівництво комітетами, що здійснюють функції контролю.

Щодо пріоритетів "Свободи", наші представники працюватимуть в усіх комітетах; у нас достатній кадровий потенціал, щоб очолити будь-який з них. Звісно, робитимемо це з погодженням із нашими партнерами по опозиції.

РБК-Україна: Що Ви скажете з приводу того, як суспільство сприйняло "Свободу" після перших днів роботи нового парламенту? У вас не вистачає аргументів, чи це ваш стиль, роботи?

Руслан Кошулинський: Звісно, ніхто не прийшов у парламент доводити, що сильніший фізично. Це не мета партії - грати м'язами. Наша мета - довести, що коли є закон, правила, то їх треба дотримуватися. Ми застосовували єдино можливі способи перешкодити порушенню закону. Пригадайте, всі конфліктні події відбувалися навколо спроб брутального порушення Конституції та регламенту: порушення норми про присягу народного депутата, формування фракції КПУ всупереч нормам регламенту, порушення конституційного принципу "особистого голосування", порушення Конституції щодо державної мови.

Опозиція виходила з необхідності забезпечити чітке дотримання закріплених законом і Конституцією процедур. Тобто, реакція опозиції - це наслідок протизаконних дій з боку більшості, і аж ніяк не самоціль.

РБК-Україна: Одразу після виборів Олег Тягнибок в інтерв'ю нашій агенції сказав, що "Свободі" було б дуже вигідно, аби перевибори до ВР відбулися вже навесні. Можливо, це є стратегія вашої діяльності?

Читайте також: Олег Тягнибок: "Нам було б вигідно, щоб новообрана Рада була розпущена вже найближчою весною"

Руслан Кошулинський: Ні, звісна річ. Це не є стратегією. Навіть виходячи з того, що не ми розпоряджаємося правом призначення дострокових виборів, це виключно в повноваженнях Президента. З іншого боку, ми завжди готові до виборів, чергових чи позачергових.

Ще 2007 р. ми задекларували, що "Свобода" братиме участь у всіх виборах. І дотрималися нашого рішення. Під час позачергових парламентських 2007 р., позачергових виборах до Київської міської та Тернопільської обласної рад, і під час виборів Президента як ідеологічна політична сила ми пропагували свої цінності та програму. Також і під час місцевих виборів 2012 року. Ця тактика себе виправдала - набутий досвід дозволив нам сьогодні отримати фракцію у Верховній Раді.

Для суспільства максимальна кількість виборів - це добре. Вибори - це можливість прозвітувати про виконану роботу, ротація людей, які беруть участь в ухваленні рішень на всіх рівнях. Це зростання політичного досвіду, навичок, політичної культури. Чим більше людей братимуть участь у політиці - тим краще.

РБК-Україна: Тоді треба й змінювати формулу. Як Ви це бачите?

Руслан Кошулинський: Ми виступаємо за пропорційну виборчу систему із відкритими партійними списками. Вимагаємо заборонити політичну рекламу за три місяці до виборів. Адже суспільство повинно споглядати не рекламу, а змагання політичних програм. А в нас сьогодні - чим краще зроблено рекламний ролик, тим краще він впливає на виборця. Тоді програмні засади йдуть на другий план, а на перший виходить контроль над медіа або кількість грошей, які ти маєш. Очевидно, потрібно суттєво обмежити й розмір виборчих бюджетів.

РБК-Україна: Проблема в тому, що політичне життя України за часів незалежності так і не структурувалося. Є партія "Свобода", яка сповідує націоналістичні ідеї, є комуністична партія, яка сповідує ліві ідеї, хто б що не казав. А посередині, якщо згадувати Леніна і його роботи про Державну думу Росії, - це болото.

Руслан Кошулинський: Так, українське суспільство ще не пройшло етап політичної структуризації. Причин цьому багато. Досі не подолано наслідки окупації, не було люстрації, зрештою, не проведено судового процесу над КПУ - партією, що організовувала геноцид української нації.

Зважаючи на потреби сьогодення, кожна політична партія виходить зі своїх мотивацій - яку точку зору вона хоче донести і за що вона бореться. Якщо політична партія - "одноденка", значить, вона так і діє. Натомість, у "Свободи" - потужна ідейна та програмова складова. До реалізації наших програмних цілей ми йдемо уже понад 21 рік.

Один мудрий чоловік казав: "Спочатку тебе не зауважують, потім з тебе сміються, потім тебе критикують, потім з тобою борються, а потім ти перемагаєш". Якщо виходити з цього, то 2006 р. наші опоненти казали, що "Свобода" - це "інфузорія-туфелька, яку навіть не видно". Потім сміялися, що ми беремо участь у виборах, а тепер - час критики й боротьби між нами. Зрештою, головне, щоби політична партія спиралася на програмові засади, а не збиралася на захист своїх особистих бізнес-інтересів.

РБК-Україна: Відмінність європейських політичних структур в тому, що вони мають дуже потужну освітню складову - проводять літні табори, круглі столи, навчання тощо. І коли людина приходить до керівних посад у партії і балотується до місцевих, або загальнодержавних органів влади, то вона не просто має уявлення що таке економіка, суспільна самосвідомість, комунальне підприємство і спільне управління майном, але вона знає і алгоритми. В Україні ніхто з партій цього не робив, або робив дуже мало.

Читайте також: ЄП закликає демократичні партії України не співпрацювати зі "Свободою"

Руслан Кошулинський: Якщо ви зауважите персональний склад "Свободи" навіть за представництвом у Верховній Раді, побачите, що це одна із наймолодших фракцій. Водночас, кожен із наших партійців, попри молодий вік, має серйозний партійний стаж. Наприклад, наймолодший депутат ВРУ - 25-річний Андрій Іллєнко. Його політичний досвід - 10 років, у "Свободі" - з 2005 р., керівник київської "Свободи", депутат Київської обласної ради. Не менший досвід у Юрія Михальчишина - кандидат наук, депутат Львівської міської ради.

Наше членство проходить постійний політичний вишкіл. У нас є інститут політичної освіти, за його діяльність відповідає заступник голови партії. Тому є серйозний кадровий резерв. Наприклад, маємо трьох депутатів Верховної Ради, які донедавна посідали посади голів обласних рад.

Свій досвід побудови політичної структури ми набували самостійно з 1991 р., коли була утворена партія. З того часу ми так розбудовуємо партію, аби ця конструкція давала змогу найякіснішої боротьби за реалізацію програмових положень, за досягнення стратегічного і тактичного результату. І сьогодні можемо говорити, що ця партійна архітектура дозволяє нам якісно боротися, навіть не маючи таких фінансових можливостей, як у "багатих" партій, які в результаті навіть не потрапляють до ВРУ.

Виборчий бюджет "Свободи" на останніх виборах склав 23 млн 300 тис. грн. Можна навіть механічно поділити на кількість виборців, які проголосували за "Свободу", і побачити цю ефективність. Комуністи, для прикладу, витратили у рази більше.

РБК-Україна: А "Свобода" все показала? Бо є ж іще й "чорні каси".

Руслан Кошулинський: У нас немає потреби формувати "чорні каси". У нас інша математика. Нам не потрібні "чорні каси", бо ми не платимо за участь в акціях, не платимо за стояння з прапором, за агітацію в наметі.

Тому завжди члени дільничних комісій і спостерігачі від "Свободи" були найефективнішими і найбільш підготовленими, бо вони діють з ідеологічних переконань. І математика в ідеологічній партії відрізняється від математики партії, зібраної за іншим принципом.

Якби, наприклад, якась інша політична сила порахувала витрати на відзначення цьогоріч 14 жовтня в Києві дня Покрови, коли традиційний Марш УПА зібрав понад 30 тисяч людей, вони би вигукнули: "Ого! Скільки "Свобода" грошей має!" Але ж людям за це нічого не платять! Люди приїжджають, аби задекларувати свою ідеологічну сутність.

Тому нам дуже легко. Ми знаємо перелік організацій, скільки членів у них, де вони працювали, за яку дільницю вони відповідальні. І вже до виборчої кампанії ми знаємо, хто може бути спостерігачем або членом дільничної комісії. Нам не треба змінювати людей по сто разів, хіба що у випадках, коли хтось захворів, виїхав на роботу або з інших причин не може брати участь у підрахунку та контролі за ходом голосування.

Тому ідеологічна політична сила відмінна від, перепрошую за можливу некоректність, "бізнес-проекту".

РБК-Україна: І як фінансується діяльність "Свободи"?

Читайте також: Інтеграція в МС вигідна тільки хімічній і металургійній галузям, - "Свобода"

Руслан Кошулинський: Ми створили економічні ради, розуміючи, що фінансова незалежність є одним із факторів діяльності політичної сили. Тобто підприємці, які є членами партії, працюють між собою, домовляються навіть про спільні проекти. Хтось із них у Львові, хтось у Києві, а ми налагоджуємо між ними зв'язок.

У кожній обласній організації робота відбувається за принципом "сродної праці" Сковороди: комусь добре вдається малювати плакати, в когось виходить комунікувати з людьми, а хтось займається бізнесом і може внести в партійну касу більше грошей. І якщо в економічній раді хтось працює у Хмельницькому, а хтось - у Києві і є спільні інтереси в постачанні товару, запчастин тощо, звісно що спочатку звертаються до свого, і якщо мають ще з того зиск, перераховують якусь частину до скарбнички партії. Це не може бути фіксована сума або частка, бо це бізнес...

Звісно, є ще членські внески. Але кожна організація для своєї діяльності визначає, чого не вистачає й скільки треба зібрати. Це основа - коли ви самостійно збираєте кошти і контролюєте їх. Ви тоді незалежні, і нехай грошей буде менше, але ніхто вже не диктує, що ви маєте робити і як голосувати.

Ми на акціях ставимо партійні скриньки. Вони прозорі, запечатані - і люди просто здають хто скільки вважає за потрібне. Ми зібрали достатню кількість коштів, аби я як керівник штабу не думав, як забезпечити бензином або оплатити оренду автомобіля для місцевої організації.

РБК-Україна: Уточнення: Ви взагалі бачите можливість фінансування партії за рахунок членських внесків?

Руслан Кошулинський: А ми й фінансуємо партію за рахунок членських внесків, тільки внески членів економічної ради вищі, бо й матеріальні можливості у них вищі. З іншого боку, це не дає їм очевидних преференцій перед рештою членів партії. Фінансова незалежність - це основа діяльності політичної сили.

Як тільки ти є фінансово самостійний, то ти максимально щирий з виборцем у своїх діях і своїх голосуваннях. У тебе немає фінансової залежності. Це, знову ж таки, легко перевірити.

Берете список і дивитеся: якщо якийсь підприємець або олігарх фінансує політичну партію, він хоче з того мати зиск. Він каже: "Або я стану депутатом, або мої люди стануть депутатами, або ви голосуйте так, як я хочу".

Ми ж говоримо про малий і середній бізнес як ідеологічну основу діяльності партії і основу, яка фінансово підтримує політичну партію. І я сподіваюся, що найближчим часом ви побачите законодавчі кроки "Свободи" на підтримку малого і середнього бізнесу.

РБК-Україна: Що це будуть за ініціативи?

Руслан Кошулинський: Наприклад, сприяння в реєстрації малого та середнього бізнесу. Сьогодні, щоби зареєструватися, ви мусите побігати і витратити час. Аби максимально спростити процедуру, ми запропонуємо реєструвати підприємства в державному банку. Перелік документів, необхідних для реєстрації підприємця, майже ідентичний тому пакету, який вимагає банк для відкриття рахунку. Банк максимально зацікавлений в тому, щоби мати клієнта, а тобі не треба робити дві роботи. Банк приймає документи, максимально швидко реєструє, а потім вже буде доповідати контрольним органам. За годину-другу ти вже - підприємець.

РБК-Україна: Будь-який бізнесмен цінить не лише легкість відкриття бізнесу, а й легкість його закриття.

Руслан Кошулинський: Ви маєте рацію: сьогодні легше відкрити бізнес, ніж закрити. На жаль, в Україні немає зведеного закону про взаємодію між контрольними органами і підприємцем. Але такі закони є в європейських країнах. Ми вивчаємо цей досвід і будемо консультуватися з підприємцями, чи є потреба сьогодні творити закон, який унормує діяльність органів контролю, які нині нерідко діють на підставі закритих листів або розпоряджень міністерств.

Ми зараз консультуємося з підприємцями, щоби можна було звести у єдине ціле дії митників, пожежників, податкової тощо. Бо кожен із них діє на підставі своїх законодавчих або підзаконних актів. Тут уже не тільки про закриття йдеться, а й про унормування роботи. Бо приходить представник контрольного органу і заявляє про лист, якого ти ніколи не бачив. І тут є проблема.

Якщо ми це внормуємо, у підприємців буде можливість якісно працювати. Звісно, є в нас ініціативи, які стоять на захисті важливого елемента народовладдя - місцевого самоврядування. Бо фінансової самостійності як такої у самоврядування фактично немає.

РБК-Україна: Мова йде про певну федералізацію бюджету?

Читайте також: Руслан Кошулинський обраний віце-спікером парламенту

Руслан Кошулинський: Про можливість незалежно господарювати у ланці самостійно зароблених коштів. Сьогодні архітектура бюджету - це перевернутий трикутник, у куті якого місцева, або сільська рада, а основу складає державна влада, яка потім спускає назад кошти. Тобто практично 75% зароблених коштів місцеві бюджети віддають центральній владі - і ми отримуємо результат у вигляді заблокованих на рахунках місцевого самоврядування коштів: зараз приблизно 4 млрд грн заблоковано, бо у державної влади немає грошей і вона хоче у такий спосіб поповнити обігові кошти.

В Україні - 12 тис. 52 місцевих бюджети. Є проблема у царині повноважень, делегованих державою місцевим органам влади. Сьогодні державна влада забрала у місцевих органів влади 4 млрд, і ніхто нічого не може проплатити.

РБК-Україна: Із-за чого в Чернігові, наприклад, лікарі вже два місяці сидять без зарплати.

Руслан Кошулинський: А це ще тільки початок... Якщо ми вертаємося до бюджету, то в бюджеті 2013 р., який ухвалила шоста каденція парламенту, ми бачили - навіть без перенесення заборгованості 2012 р. на 2013 р., мінімум на півтора місяці є недофінансування вчителів і медиків. Тобто так званих "захищених статей". Ми ж знаємо кількість дітей, які навчаються в школах, знаємо кількість місць у лікарнях; ясно, що завжди є певна кореляція в Мінфіні щодо призначення коштів на одну дитину в школі, на одного хворого в лікарні. І коли де факто на місцеві органи влади на півтора місяці не закладається коштів, плюс те, що вже не виплачується, перекидається на наступний рік - це практично може привести до технічного дефолту держави.

РБК-Україна: Крім того, згідно з аналізом Асоціації міст України, коштів у держбюджеті-2013 не вистачить навіть на останній квартал на зарплату бюджетникам на наступний рік. І звідси запитання: які саме зміни буде пропонувати "Свобода" до бюджету навесні наступного року?

Руслан Кошулинський: Тут є спільність дій опозиційних фракцій. Ми бачимо, що у бюджеті на 2013 р. зменшуються асигнування на освіту і науку, але збільшуються на правоохоронні органи. Однозначно, ми задекларуємо свою позицію: звідки і куди провести перерозподіл. Згідно з законом, кореляція бюджету проводиться з першого кварталу. Тоді ми побачимо напрямок і джерела фінансування.

Цей бюджет був створений нашвидкуруч, цей бюджет є, радше, політичним інструментом, щоб отримати посаду прем'єр-міністра. Було би нерозумно ухвалювати головний фінансовий документ країни, а потім під нього шукати людину з іншим планом і баченням розвитку і зростання країни. Тобто затвердження бюджету на 2013 р. було маяком того, що Азарова висуватимуть на прем'єр-міністра.

Спілкувались Олексій Біловол та Антон Подлуцький

Закінчення інтерв`ю читайте завтра, 26 грудня

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top