РРО для малого бізнесу: що загрожує підприємцям з 1 липня
Глава ДФС Роман Насиров і міністр фінансів Наталія Яресько наступають на малий бізнес
Кампанія з силового впровадження касових апаратів (РРО) для малого бізнесу вийшла на фінішну пряму. Вже через тиждень, з 1 липня, представники Державної фіскальної служби (ДФС) отримають можливість повною мірою контролювати підприємців 3-ї групи єдиного податку на предмет використання РРО. І, звичайно ж, штрафувати їх за провини. А через 6 місяців, з 1 січня 2016 року, невсипущий погляд ДФС впаде на підприємців, які обрали 2-гу групу єдиного податку.
Бізнес з цим, зрозуміло, миритися не хоче. Підприємці обурюються через те, що їм вдалося відстояти свої інтереси навіть за минулої влади, в той час, як нові реформатори думку малого бізнесу чути ніяк не хочуть.
Втім, опір підприємців аж ніяк не дивує. Частина СПДшників відмовляється застосовувати касові апарати, тому що їм доведеться вийти з "тіні": декларувати реальні доходи і платити реальні податки, відмовитися від участі у схемах з інкасування, торгувати повз "каси".
Але багато бізнесменів обґрунтовують своє обурення тим, що влада намагається посилити фіскальний тиск, дати перевіряючим нові приводи для корупції і дозволити деяким особам збагатитися за рахунок підприємців.
Тим не менш, Кабмін невблаганний - про відстрочення запровадження РРО уряд навіть чути не хоче.
Обіцяють мільярди
Помилково вважати, що бізнес масово протестує проти запровадження касових апаратів. Багато підприємців розуміють, що їм необхідні РРО, як інструмент контролю обсягів виручки, а заодно - і недбайливих співробітників, які прагнуть нажитися на своїх роботодавцях. Але бізнес бентежить примус до використання РРО та сумбур.
Зокрема, не зовсім зрозуміло, де бізнес буде шукати гроші на купівлю обладнання. Так, голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна заявила, що підприємці 3 групи витратять на запровадження РРО близько 4 млрд грн, а 2 групи - майже 37 млрд грн. Зрозуміло, ці суми осядуть в кишенях приватних компаній. А держава на сьогодні не має дієвих важелів для того, щоб повернути хоча б частину зазначених втрат.
У Польщі, наприклад, на етапі впровадження касових апаратів, значна частина фінансування на ці цілі виділялися з бюджету. На що здатна держскарбниця в Україні - питання риторичне.
Але Мінфін намагається знайти обхідні шляхи. "Компанії (виробники касових апаратів, - РБК-Україна) пішли назустріч, і готові надавати товарну розстрочку на 3-4 місяці. Тобто, за покупку РРО можна буде платити частинами", - сказала заступник міністра фінансів Олена Макеєва.
Бентежать витрати на утримання касових апаратів. Щомісячна сума на послуги еквайрінгу та плату за т. зв. сервісний супровід складе близько 150-200 грн. За різними оцінками, армія підприємців, яким доведеться встановити РРО, буде щомісяця витрачати на еквайринг близько 120 млн грн. Але у ДФС не виникає цікавості, хто отримає ці гроші.
Чи по праву?
Ще одна складність - недосконалість адміністрування. Збій на сервері ДФС? Поломка касового апарату? Проблеми з інтернет-каналом у провайдера? На жаль, все це не буде хвилювати податківців і ляже на плечі підприємців. Та й самі фіскали, схоже, теж не дуже раді тим перевірками, які їх чекають.
"Держбюджет понесе значні втрати від адміністрування введення в експлуатацію РРО суб'єктами малого бізнесу на суму більш ніж 53 млн грн", - вважає Ксенія Ляпіна.
Але бізнес в будь-якому разі опиняэться в самому невигідному становищі, оскільки зростання кількості перевірок неминуче. Навіть, незважаючи на те, що для підприємців, які встановили РРО до 1 липня 2015 року, передбачено мораторій на ревізії. Перевіряти зможуть за зовсім іншими приводами: сплата єдиного податку, єдиного соцвнеску, ПДВ, а заодно - і на предмет використання РРО.
До того ж, в ДФС визнають, що до цих пір не знають точного числа підприємців, які будуть використовувати касові апарати. За попередніми оцінками ДФС, підприємцям-"єдиноподатникам" 3-ї групи доведеться встановити близько 55 тис. РРО (раніше, до речі, звучала цифра в 97 тис. РРО). На 2-й групі єдиного податку зареєстровано майже 500 тис. осіб.
Тому контролюватимуть усіх поголовно. І вже потім розбиратися, чи правомірно нараховано штраф чи ні. Як це співвідноситься з полегшенням ведення бізнесу та створення конкурентного середовища для його розвитку в Україні? Це ще одне питання до ДФС і Кабміну, на яке поки що немає відповіді.
"У нашу асоціацію звернулися представники понад 100 підприємств, які забезпечують робочі місця 240 тис. громадян України, з проханням про допомогу у вирішенні ситуації навколо РРО. І ми підкреслюємо необхідність мораторію на їх застосування платниками єдиного податку другої та третьої груп", - заявив президент Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" Григол Катамадзе.
З миру по копійці
Втім, серед депутатів є й ті, хто знаходиться на стороні бізнесу. Кілька місяців тому в парламенті було зареєстровано два законопроекти - №1718 і №1088, які покликані позбавити бізнес від обов'язкового використання РРО. Але профільний комітет Ради не поспішає погоджувати дані ініціативи. У кулуарах кажуть, що дуже сильний тиск йде з боку Кабміну. І, якщо прислухатися до риторики Мінфіну і ДФС, сумнівів в їх точці зору немає.
"Касові апарати покликані контролювати не бізнес, а економіку. До того ж, у нас є велика проблема, яка зобов'язує ввести касові апарати - це контрабанда", - сказав глава ДФС Роман Насиров.
Підприємці не впевнені, що РРО дозволить вбити контрабанду. Навпаки, є чималий ризик, що вся ця затія спровокує зростання тіньового обороту малого бізнесу. Чому?
Відповідь очевидна. Касові апарати при діючій системі оподаткування - це відмінний привід для корупції зі сторони співробітників фіскальної служби, які будуть готові закривати очі на те, що торговельна точка працює без чеків і каси. Або шукати неіснуючі порушення, щоб витрусити з підприємця пару гривень.
Та й чиновники не особливо поспішають знижувати штрафи, які загрожують бізнесу за некоректне застосування РРО або роботу без нього. Хоча ще місяць тому підприємцям обіцяли, що механізм застосування санкцій переглянуть. І це необхідно робити, особливо на перехідний період, коли проблеми з використанням касових апаратів будуть масовими.
Почали з малого
На галас навколо РРО не можна дивитися у відриві від тих трансформацій, яких зазнає податкова система в Україні, і змін, які мають відбутися. Малий бізнес повільно, але вірно привчають працювати на загальних підставах. Раніше відмова від спеціальних податкових режимів для підприємців була слухом, а сьогодні ця ідея вже звучить з вуст можновладців.
"Групи спрощеної системи оподаткування не зовсім відповідають дійсності. Наприклад, багато підприємців у 3 групі кажуть, що потрапили в неї з 20 млн грн обороту. Але це несправедливо, тому що в одних може бути 1 млн обороту, а в іншого - 500 тис. грн. І умови роботи для всіх повинні бути індивідуальні. Тому треба переглядати ці групи, щоб відновити справедливість", - сказала Олена Макеєва.
Задум Мінфіну простий: всі, хто мають річний оборот від 500 тис. грн і більше, будуть платити податки на загальних підставах. Самі ж дрібні підприємці будуть купувати річний патент і працювати без касових апаратів і звітності.
При цьому, в Мінфіні посилаються на європейський досвід. Але, наприклад, у Німеччині критерії розмежування платників податків набагато ширші. Наприклад, мікропідприємством вважається бізнес з річним оборотом до 2 млн євро, а малим - до 10 млн євро. Якими будуть остаточні підрахунки Мінфіну, ДФС і іже з ними? Поки що загадка.
До того ж, у Німеччині для підтримки малого та середнього бізнесу існують близько 1000 різних програм. Як підтримують підприємців в Україні?
Поки що очевидно, що якщо влада замахнуться на всю спрощенку, не давши бізнесу нічого натомість, скандал буде куди більш гучним і відчутно болючим. Перш за все, для держбюджету, про наповнення якого так піклується Кабмін Арсенія Яценюка.
