"Роттердам+" повертається: чому вугільна формула виявилася ефективною

За останні роки формула "Роттердам+" зусиллями низки політиків та окремих експертів отримала чітке негативне забарвлення. Але її скасування у липні минулого року стало однією з причин глибокої кризи в енергетичній галузі.

Замість падіння ціна вугілля стала рости, держкомпанія "Центренерго" швидко перетворилася на збиткову, українські шахти перевели на багатомісячний вимушений простій, а гірники – приїхали протестувати в Київ.

У підсумку, до підходу, на якому базувався "Роттердам+", знову довелося повернутися, а справедливість формульного принципу в енергетиці тепер змушені визнавати його навіть затяті критики. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна. 

Державна компанія "Центренерго" 10 липня уклала контракт на постачання вугілля з шахт "Добропіллявугілля" за ціною, передбаченою формулою "Роттердам+".

Як виявилося, за рік роботи нового ринку електроенергії ціни на вугілля поповзли вгору і більше не поверталися до колишнього рівня. Повернення до формули вже дозволило збити ціни - "Центренерго" купило вугілля на 10% дешевше газу і на 20% дешевше встановленої державою ціни вугілля держшахт.

Поганий піар

Про формулу "Роттердам+" в Україні чули навіть люди, максимально далекі від енергетичної галузі. І, звичайно, вони слабо уявляють собі, як саме вона функціонує, які існують технологічні ланцюжки, як працює світовий енергетичний ринок, і, нарешті, за якими принципами формуються ціни та тарифи.

Цим відмінно користувалися багато політиків, представників фінансово-промислових груп і лояльних до них експертів, які роками методично обробляли український інформпростір. Їх стараннями "Роттердам+" у масовій свідомості отримав чітку корупційну прив'язку.

Формулу "звинувачували" в усіляких бідах: від зростання цифр в платіжках до нібито нанесених держшахтам збитків, точну суму яких ніхто з критиків так і не зміг підрахувати. Одним із найбільш активних борців з "Роттердам+" був Андрій Герус, нині – депутат від "Слуги народу" і голова парламентського комітету з питань енергетики і ЖКГ.

У підсумку, з 1 липня 2019 року дію формули було припинено, в Україні запустився ринок електроенергії. "Фактична ліквідація "Роттердам+" відбулася завдяки діям широкого кола осіб, великому публічному резонансу, висвітленню цієї корупційної формули в медіа, соціальних мережах і т. д. Ми зробили її разом", - заявляв влітку минулого року Герус, на той момент – представник президента в Кабміні.

Небезпечні маневри

Але всупереч численним обіцянкам, після скасування "Роттердам+" ситуація на енергетичному ринку не покращилася, навпаки – галузь занурилася в глибоку кризу, можливо, найважчу за час незалежності України.

Тому є кілька причин. По-перше, це подальше ручне втручання держави в роботу ринку, яке штучно обмежувало ціни на електричну енергію.

По-друге – імпорт вугілля і самої електроенергії з Російської Федерації. По-третє, пасивність державного регулятора і народних депутатів, які ніяк не реагували на різні корупційні схеми на енергетичних держпідприємствах. Нарешті, невирішеною залишалася ситуація в "зеленій" енергетиці, держава та інвестори ніяк не могли домовитися щодо добровільного зниження "зеленого" тарифу.

При цьому головний бенефіціар цієї кризи був очевидний – олігарх Ігор Коломойський і його фінансово-промислова група. Ще влітку минулого року в держкомпанії "Центренерго" з'явилося нове керівництво, яке пов'язують саме з Коломойським.

Крім поставки електрики на заводи, що належать групі "Приват", новий менеджмент "Центренерго" почав закуповувати вугілля в Росії, у структури, що входить в орбіту впливу Коломойського, ще й за ціною вдвічі вищою від ринкової.

Крім цього, замість вугілля "Центренерго" почало використовувати ще й газ, який закуповувався у фірми, що знову-таки має відношення до Коломойського. Спалювати російський газ або газ підконтрольної фірми виявилося просто вигідніше, ніж закуповувати його на українських шахтах.

Згідно з розслідуванням програми "Схеми", на цьому всього за півроку пов'язані з Коломойським компанії змогли заробити більше чотирьох мільярдів гривень, тоді як саме державне "Центренерго" з прибуткового підприємства стало збитковим.

Заборгованість компанії перевищила вартість її активів майже на півтора мільярди гривень. Що ще важливіше - головними потерпілими від цих маневрів виявилися звичайні шахтарі, і справа швидко дійшла до соціального вибуху.

Через великі борги і зупинку підприємств шахтарі в червні приїхали в Київ на довгострокову акцію протесту. Борги за їх зарплатами на той момент досягали 1 млрд грн. Держава гасила їх, але лише частково. При цьому серйозним боржником за раніше куплене вугілля залишалося все те же "Центренерго".

Мітинги проходили безпосередньо під Офісом президента, і Володимиру Зеленському довелося особисто втручатися в ситуацію. "Все зробимо, дайте мені пару днів. Я зараз розберуся з "Центренерго", чому вони не платять гроші. Їдьте додому до своїх родин", - пообіцяв президент гірникам держшахти "Надія", розташованої у Львівській області.

До львівських шахтарів приєдналися їхні колеги з ряду шахт Східної України. Паралельно вирішити проблему намагалися через Кабінет міністрів, який у середині червня видав постанову про пріоритетне спалювання вугілля на українських ТЕС, але менеджмент "Центренерго" відмовлявся підкорятися вимогам.

У підсумку, 10 липня ситуацію нарешті вдалося вирішити. В результаті складних переговорів, медіатором яких стало Міненерго, був підписаний контракт про відновлення поставок вугілля з українських шахт на ТЕС "Центренерго". Таким чином, шахти змогли знову почати видобуток вугілля, шахтарі припинили акції протесту і повернулися на роботу.

"Поточна ситуація ще раз переконала нас у необхідності комплексного і системного вирішення проблем енергетичної галузі. Подальші зусилля міністерства будуть направлені на доопрацювання існуючої моделі ринку електроенергії, викривлення якої призвели до кризи, зокрема для вітчизняних гірників", - заявила в. о. міністра енергетики Ольга Буславець.

Цю домовленість, як і справедливість розрахунку ціни на основі формули "Роттердам+", позитивно оцінили і в Офісі президента. Примітно, що це був змушений визнати і затятий критик формули Андрій Герус. "Підписаний контракт "Центренерго" і "Добропіллявугілля". Ціна там абсолютно європейська", – зазначив він в ефірі одного з ток-шоу. Втім, незабаром Герус заявив, що його слова не так зрозуміли, і "Роттердам+" він все ж не підтримує.

Підтверджено МВФ

Таким чином, актуалізація формули "Роттердам+" дала змогу знайти вихід із штучно створеної соціальної та енергетичної кризи. "Центренерго" більше не потрібно буде входити в збитки, а купівля вугілля на українських шахтах забезпечить шахтарів стабільним заробітком.

Як з'ясувалося на практиці, саме формульне ціноутворення дозволяє отримувати найбільш прозору і ринково обґрунтовану ціну, особливо в умовах вкрай недосконалого українського ринку електроенергії. Після скасування "Роттердам+" ціна на вугілля тільки зросла, і ціла галузь економіки виявилася на межі краху. За різними оцінками, загальний збиток за рік, поки не діяв "Роттердам+", склав 6 мільярдів гривень.

Більш того, уряд побічно підтвердив правильність закладеного в "Роттердам+" підходу, підписавши недавній меморандум з МВФ. У ньому Україна зобов'язалася формувати ціни на газ за формулою "Амстердам+", яка включає в себе ціну на блакитне паливо на нідерландському хабі TTF плюс вартість його доставки в Україну. Тобто, до ціни на газ застосовується абсолютно такий же принцип імпортного паритету, як і до ціни на вугілля згідно "Роттердам+". І жодних питань ні в кого це не викликає.

Таким чином, небезпечні експерименти, які коштували Україні мільярдних збитків, судячи з усього, припинені. Далі вугілля в Україні буде торгуватися саме в прив'язці до формули "Роттердам+" - як виявилося, найбільш вигідної для енергетичної галузі й держави.