Міністр фінансів Польщі Яцек Ростовський вважає, що без рішучих кроків Європейського центрального банку (ЄЦБ) єврозона може просто розвалитися, що матиме далекосяжні наслідки для всього Євросоюзу, який є гарантом миру в регіоні. Про це Ростовський повідомив в інтерв'ю німецьким ЗМІ, нагадавши, що основним завданням ЄЦБ є збереження фінансової стабільності в єврозоні, передає Reuters.
Міністр фінансів Польщі Яцек Ростовський вважає, що без рішучих кроків Європейського центрального банку (ЄЦБ) єврозона може просто розвалитися, що матиме далекосяжні наслідки для всього Євросоюзу, який є гарантом миру в регіоні. Про це Ростовський повідомив в інтерв'ю німецьким ЗМІ, нагадавши, що основним завданням ЄЦБ є збереження фінансової стабільності в єврозоні, передає Reuters.
Міністр фінансів Польщі Яцек Ростовський закликає вирішити проблему боргової кризи в Європі масштабними інтервенціями ЄЦБ. "У світлі останніх подій можна говорити лише про одну альтернативу: або ЄЦБ приступає до інтервенцій, або Європу чекає неминуча катастрофа", - зазначив Ростовський.
За словами Ростовського, "існує небезпека настання економічної катастрофи в історичному масштабі. Її розмах буде порівнянний з Великою депресією зразка 1930-х років в США, і в кінцевому підсумку ця катастрофа може привести до війни в Європі".
Він назвав суму, яку має Європейський фонд фінансової стабільності, "дуже маленькою" для того, щоб подолати боргову кризу в єврозоні. "Небезпека зараження інших держав регіону вірусом боргової кризи зараз більша, ніж будь-коли, і суми, необхідні для того, щоб зупинити поширення цієї зарази, виросли багаторазово, так як ми діяли недостатньо швидко", - прокоментував глава фінансового відомства Польщі ситуацію, що склалася.
Глава польського Мінфіну також повідомив, що підтримує ідею більшої інтеграції держав усередині єврозони, але підкреслив, що при цьому не повинен збільшуватися розрив між країнами-членами валютного блоку і тими державами Євросоюзу, де в обігу знаходяться національні валюти.
Відзначимо, що позицію надання ЄЦБ центральної ролі у вирішенні боргової кризи поділяють не всі європейські лідери. Так, представники Німеччини неодноразово говорили про те, що ЄЦБ не повинен друкувати гроші, щоб допомогти проблемним країнам зони євро, хоча подібний крок міг би допомогти в короткостроковій перспективі.
"Подібні дії ЄЦБ можуть послабити мотивацію країн провести необхідні для стабілізації єврозони реформи. Крім того, саме різна прибутковість по державних облігаціях різних країн зони євро є вирішальним мотивом для урядів держав регіону вжити заходів з реформування власних економік", - вважає міністр економіки ФРН Філіп Реслер.
Сам ЄЦБ також не хоче брати на себе більш значиму роль у вирішенні європейських боргових проблем. Як раніше в листопаді повідомили представники організації, ЄЦБ не може проводити більш активні інтервенції, сприяючи вирішенню боргової кризи в єврозоні. Основну роль у виведенні регіону з кризи повинні взяти на себе країни - члени блоку.
За словами представників керуючої ради ЄЦБ, інтервенція, якої вимагає від організації світова громадськість, буде мати лише обмежений і тимчасовий ефект, вона не зможе замінити фундаментальних кроків, спрямованих на поліпшення стану державних фінансів країн - учасниць валютного блоку.
Незважаючи на посилення кризи, ЄЦБ наполегливо відмовляється від проведення "шокової терапії", яка могла б привести інвесторів до тями і заспокоїти фінансові ринки. Аналітики відзначають ще один важливий момент, який може впливати на таку позицію ЄЦБ: на зміну Жан-Клоду Тріше, який очолював ЄЦБ до 31 жовтня 2011 р., прийшов італієць Маріо Драгі, який не хоче своїми діями ставити під сумнів позицію організації як незалежної структури.
Зазначимо, ЄЦБ удвічі скоротив купівлі держоблігацій єврозони тиждень тому, незважаючи на сигнали тривоги, що йдуть від держборгу Італії, після того як рівень прибутковості 10-літніх паперів досяг історичного рекорду в 7,5%.
Позаминулого тижня ЄЦБ купив облігації єврозони на 4,48 млрд євро, що більш ніж на половину менше 9,52 млрд євро, витрачених на купівлю держборгу за тиждень до цього, при тому, що аналітики очікували зростання обсягу викупу держоблігацій до 10 млрд євро.
Скорочення витрат припало на перший тиждень керівництва Маріо Драгі ЄЦБ після того, як він змінив на цій посаді Жан-Клода Тріше.
Нагадаємо, президент Бундесбанку Йенс Вайдманн закликав у понеділок покласти кінець міжнародному тиску на ЄЦБ з вимогами грати більш важливу роль у вирішенні проблем боргової кризи єврозони. Інакше, за словами Вайдманна, це може підірвати з таким трудом завойований авторитет ЄЦБ.
Раніше в цьому місяці Драгі в ході першої прес-конференції в посаді глави ЄЦБ не висловив наміру збільшити програму придбання держоблігацій єврозони, замість того нагадавши, що вона має обмежений характер, як це повідомлялося політикам раніше.
"Загальна картина така, що роль ЄЦБ зараз обмежена і не достатньо велика, щоб банк міг змінити гру. А всі сигнали, які ми отримуємо від ЄЦБ, вказують на те, що банк не збирається серйозно збільшувати обсяг програми викупу облігацій", - вважає Нік Коуніс, економіст з ABN Amro.
Аналізуючи навмисно обережну заяву Драгі на прес-конференції, трейдери зробили висновок, що ЄЦБ, незважаючи на зміну керівництва, все-таки продовжить стабільну скупку італійських та іспанських держоблігацій.
Втручання банку, однак, не змогло обмежити постійне зростання витрат урядів проблемних країн єврозони на обслуговування боргів - в понеділок Італія була змушена запропонувати рекордну прибутковість в 6,29% при розміщенні 5-літніх боргових паперів.
При цьому трейдери говорять, що до теперішнього моменту ЄЦБ купив держоблігацій Греції на 45 млрд євро, а паперів Італії і Іспанії - на 115 млрд євро. Загальна сума покупок за програмою викупу проблемних боргів досягла 187 млрд євро.
Нагадаємо, ЄЦБ знову запустив програму купівлі держоблігацій у серпні цього року, щоб стримувати зростання вартості обслуговування держборгу для проблемних країн єврозони. Програма була розпочата в травні 2010 р. у відповідь на боргову кризу в Греції, під час якої інвестори почали масово розпродавати грецькі держпапери. В рамках першого етапу програми ЄЦБ купував папери Греції, Ірландії та Португалії. Однак у серпні ц.р. банк приступив до інтервенцій на ринках держоблігацій Італії і Іспанії - третьої і четвертої економік єврозони, які також почали страждати від недовіри інвесторів.
ЄЦБ не розкриває, облігації яких конкретно країн і в яких обсягах він викуповує. Банк купує держпапери у банків та інших інвесторів, а скуповувати нові випуски, тобто монетизувати борги європейських урядів, він не може. Мета програми SMP - збити прибутковість по європейських держпаперах і стимулювати приватних інвесторів більш активно купувати держборг проблемних країн.
Передбачається, що ЄЦБ незабаром передасть повноваження щодо викупу держпаперів єврозони оновленому Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF). Поки ж інвестори, як свідчать опитування ділових агентств, чекають від ЄЦБ продовження інтервенцій.
Критики ЄЦБ заявляли, що рішення викуповувати суверенні облігації периферійних країн єврозони виходить за межі мандата центробанку, створеного для підтримки цінової стабільності в Європейському валютному союзі.
Відзначимо, як заявляв раніше один з членів ради ЄЦБ, глава Центробанку Люксембургу Ів Мерш зараз ЄЦБ розглядає можливість припинення викупу облігацій Італії, якщо його аналітики прийдуть до висновку, що країна не в змозі виконати взяті зобов'язання і провести структурні реформи. За словами Мерша, ЄЦБ не бажає бути кредитором останньої інстанції в боротьбі з борговою кризою єврозони.