ru ua

Зростання попри COVID-виклики. Яких змін зазнала фарміндустрія в Україні за останній рік

Зростання попри COVID-виклики. Яких змін зазнала фарміндустрія в Україні за останній рік Фармацевтична індустрія України наразі відчуває значний підйом (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Фармацевтична індустрія України наразі відчуває значний підйом. Попри те, що галузь завжди перебувала у лідерах за залученням інвестицій та продуктивністю праці, останній рік як ніколи продемонстрував важливість сильної фарми як складової системи охорони здоров'я та фактора зміцнення національної безпеки.

РБК-Україна проаналізувало висновки щорічного довідника "Фармацевтика України 2021", підготовленого компанією Top Lead за підтримки фармацевтичної компанії "Дарниця" та аналітичного партнера BusinessViews, й розповідає, як сьогодні працює галузь, які позиції вітчизняних та іноземних гравців, тенденції розвитку, проблеми та досягнення українського фармвиробництва відбулися під час COVID-19.

Обсяги ринку

Згідно з матеріалами довідника, попри кризовий 2020 рік фарма була однією із галузей, що зростали. Обсяги продажів зросли як у грошовому, так і натуральному вираженнях.

Станом на початок поточного року обсяг цього ринку оцінювався в 4 мільярди доларів. Середньорічний темп приросту аптечного сегмента, який до початку пандемії складав 12,6%, незначно сповільнився – до 7,9%. Але на тлі інших секторів економіки це стало ледве не рекордним показником. Також цьогорічний показник обсягу аптечного ринку лікарських засобів – найбільший з 2010 року.

Аптечний сегмент в Україні представлено насамперед аптечними мережами. 85% роздрібного ринку фінансується безпосередньо споживачами ліків. У госпітальному сегменті продаж ліків здійснюється через лікувально-профілактичні установи, які залежні від державного фінансування.

Зростання попри COVID-виклики. Яких змін зазнала фарміндустрія в Україні за останній рік

Що купують

Суттєво за останні 5 років збільшився й обсяг споживання ліків – на 83% й становить нині майже 100 дол. на особу. Втім, попри те, що цей показник виріс на 7,9% у порівнянні з минулим роком, він й досі один з найменших у Європі. Для порівняння, у Швейцарії він сягає майже 800 дол. на особу, у Канаді – 638 дол., у Латвії – 275 доларів.

Зростання попри COVID-виклики. Яких змін зазнала фарміндустрія в Україні за останній рік

Більшість ліків в Україні – генерики (непатентовані лікарські засоби, відтворення оригінального препарату, на який сплив термін патентного захисту, – ред). За умови низького рівня доходів та купівельної спроможності населення це виправдано, оскільки вони мають нижчу вартість і є ідентичними оригінальним препаратам, а отже розширюють доступність лікування, наголошують дослідники.

В десятці найпопулярніших серед українців препаратів переважають засоби для травної системи. Мають попит також ліки для опорно-рухової, кровоносної та респіраторної системи. Найбільше ж зростання споживання у 2020 р. показали противірусні та протимікробні лікарські засоби.

Зростання попри COVID-виклики. Яких змін зазнала фарміндустрія в Україні за останній рік

Лідери інновацій

Фармацевтичні компанії сфокусовані на інноваціях. Хоч фармацевтика – не найбільша індустрія української економіки, але саме ця галузь серед лідерів за витратами на інновації.

Наприклад, інвестиції одного з лідерів ринку – фармацевтичної компанії "Дарниця" – у розвиток у 2020 році сягнули майже 300 млн гривень. З них 51% – у модернізацію виробництва, 38% – у нові продукти, 11% – цифрова трансформація.

Зростання попри COVID-виклики. Яких змін зазнала фарміндустрія в Україні за останній рік

На думку голови ради директорів Darnitsa Group Дмитра Шимківа, своєю стійкістю до глобальних економічних потрясінь фармацевтика – як в Україні, так і взагалі – зобов’язана саме високому ступеню впровадження інновацій.

Тому ще перед початком пандемії українські фармакологічні компанії інвестували в автоматизацію виробництва та диджиталізацію управлінських процесів загалом 1,5 млрд грн, що дозволило значно підвищити ефективність праці та запобігти дефіциту ліків під час локдауну.

Фарма в економіці

Виконавчий директор Top Lead Станіслав Шум зазначає, що фарма займає одну з лідерських позицій серед інших галузей за продуктивністю: на одного працівника припадає майже 1,4 млн грн ВВП. Через це робота у фармацевтичній індустрії залишається однією з найкраще оплачуваних, а це, своєю чергою, приваблює висококласні кадри. Вище може бути тільки ІТ, але надійних офіційних даних для розрахунків, щоб це підтвердити, немає.

За таких умов частка лікарських засобів українського виробництва, як свідчать дані з довідника "Фармацевтика України 2021", за останні 10 років зросла з 28% до 37% в грошовому еквіваленті.

Зростання попри COVID-виклики. Яких змін зазнала фарміндустрія в Україні за останній рік

З 2015 року суттєво збільшилися й обсяги експорту. Торік вони сягнули понад 235 млн доларів. Збільшенню обсягів експорту, на думку дослідників, буде вливати зростання внутрішнього ринку, інтеграція в регуляторне поле ЄС та подолання недоліків в регулюванні продукції в Україні.

Виклики галузі

На розвиток галузі в Україні впливає декілька факторів. Один з найвагоміших – обмежений обсяг національного ринку та низька купівельна спроможність населення. Малий ринок збуту відображається на обсязі інвестицій та потенціалі нарощення виробництва. Це стає причиною для більш пізнього впровадження технологій та більшої собівартості на малому обсязі виробництва. Тому саме внутрішній ринок – стимул для початкового зростання індустрії.

Ще один фактор: законодавчі бар'єри на шляху до доступних ліків. Це впливає на меншу кількість власних розробок і затримку з впровадженням іноземних технологій. Зокрема, можливість довшого патентного захисту оригінальних ліків порівняно із закордоном затримує вихід українських генериків. Також поточне регулювання досліджень біоеквівалентності затягує їх тривалість і стимулює до проходження процедури за кордоном. На думку дослідників, цифрофізація реєстрації ліків та пришвидшення процесу реєстрації дозволить зменшити собівартість виходу ліків на ринок та пришвидшити доступ споживачів до них.

Неінтегрованість у регуляторне поле ЄС – також один з викликів для вітчизняної фарми. Як відомо, кожен фармвиробник, що бажає працювати на ринку будь-якої країни, повинен бути сертифікованим згідно вимог Належної виробничої практики - Good Manufacturing Practice (GMP). Наразі сертифікат GMP від регуляторного органу України не визнається на рівні ЄС, тому українські фармкомпанії змушені проходити подвійні перевірки на відповідність вимогам GMP – в Україні і на рівні держав – членів ЄС. Це створює додаткові перепони виходу на цей ринок та збільшує витрати виробників.

Ще негативно впливають на ринок недосконалі норми регулювання продукції в Україні. Як зазначається в довіднику "Фармацевтика України 2021", поточні норми регулювання суттєво сповільнюють та ускладнюють роботу компаній, що випускають на ринок нові лікарські засоби. Зараз реєстрація ліків займає від 10 місяців і більше. Прискорення процесу узгодження протоколів клінічних досліджень – суттєво збільшить конкурентоздатність національних фармвиробників.

Також, на думку дослідників, негативно на ринок вливає Відсутність ефективної системи державно-приватного партнерства та нестабільність економічної політики уряду – це стримує темпи розширення інвестиційної діяльності бізнесу.

Тенденції розвитку

До позитивних перетворень останніх років дослідники відносять впровадження електронної системи охорони здоров’я, а також загальне підвищення рівня цифровізації сервісної складової. Цей напрямок також став більш інвестиційно привабливим на тлі карантинних обмежень 2020 року.

Зокрема, йдеться про перехід на електронний документообіг, поступове впровадження електронних рецептів, популяризацію роздрібної інтернет-торгівлі лікарськими засобами. За прогнозами експертів, до 2026 року частка цифрової комерції в цій сфері сягне щонайменше 15%.

Слабкою стороною української системи охорони здоров'я досі залишається страхова медицина. Страхування – основа системи охорони здоров’я розвинутих країн. Воно дає змогу акумулювати кошти та забезпечити високу якість і ефективність послуг.

В Україні медичне страхування лише набирає популярності, але його роль все ще незначна. Для розуміння, в Україні частка населення, що має добровільну медичну страховку сягає всього 5%, тоді як в Нідерландах цей показник дорівнює 84%, у Польщі – 69%.

На думку дослідників, для розвитку цієї сфери потрібна перебудова системи охорони здоров'я. Перш за все варто змінити загальну схему фінансування та стимулювати добровільне медичне страхування населення.

Погано розвинене в Україні й контрактне виробництво – вид діяльності, при якому на виробничій лінії фармкомпанії виготовляється продукція іншої компанії. Для орендатора – це економія на капітальних інвестиціях у виробництво, можливість запуску ліків, які мають невеликий за обсягом ринок збуту, доступ до унікальних технологій та швидший вихід на ринок. Для виробників – додаткове джерело надходжень. Для розуміння, у 2020 році обсяг світового фармринку сягнув близько 193 млрд доларів. До 2028 року експерти прогнозують зростання ринку до 324 млрд доларів.

Однак наразі розвиток контрактного виробництва в Україні стримує відсутність стратегії зростання та ефективних регуляторних норм в економічній політиці, а також несприятливі умови для іноземного інвестування.

Крім того, в Україні мало проводять клінічних випробувань. Згідно з даними довідника, Україна використовує всього 10-15% потенціалу в цій сфері. У 2020 році їх було всього 12 шт. на 1 млн населення, тоді як у Великій Британії – 125, у Німеччині – 108, у США – 90. Стримує розвиток клінічних випробувань в Україні довші терміни затвердження досліджень (в Україні вони сягають 5-6 місяців, коли у Європі – до 2 місяців), велика затримка при проходженні процедури розмитнення препаратів, відсутність відповідного законодавства, що регулює відносини дослідника та державного лікувального закладу, а також дефіцит спеціалістів.

Фактор коронавірусу

На початку пандемії, як й інші галузі, фармринок перебував у занепаді. Вийти на показники "стабільного" 2019 року й перейти до фази поступового зростання вдалося лише у листопаді 2020 року. Зараз фарма адаптувалась до нових умов й демонструє позитивні тенденції, як в грошах, так і в упаковках.

Багато дискусій навколо української фарми у "ковідну" епоху йде щодо виготовлення вакцини проти COVID-19.

До незалежності в Україні функціонувало значно більше імуно-біотехнологічних установ, які випускали лікарські та біоактивні препарати. Одне з провідних – Інститут мікробіології та імунології ім. Мечникова Національної академії медичних наук України (НАМНУ).

Зростання попри COVID-виклики. Яких змін зазнала фарміндустрія в Україні за останній рік

Зараз в Україні зовсім не виробляють ніяких вакцин – як власної розробки, так і за ліцензією. Хоча національні фармкомпанії-лідери мають необхідні потужності. На думку дослідників, відправною точкою для організації виробництва є наявність державних замовлень та сприятлива урядова політика. Розвиток цього напрямку важливий лише за умови державного-приватного партнерства.

В цілому ж автори довідника наголошують, що за умови дотримання певного курсу – поглиблення законодавчої інтеграції з ЄС, реформи системи охорони здоров’я, поглиблення партнерства бізнесу з державою, розроблення власної стратегії розвитку галузі – українська фармацевтична індустрія продовжить реалізацію свого потенціалу.