Останні заміри трудової міграції, що проводилися у 2012 р., продемонстрували, що Росія залишається країною номер один для українських трудових мігрантів. На неї припадає 43,2% від загальної кількості трудових мігрантів . Заміри 2008 року зафіксували цей показник на рівні 48,1% . Росія також залишається лідером серед країн, звідки до України надходить найбільше грошових переказів. Загалом міграційний коридор Україна - Росія (3,7 мільйонів) та зворотній Росія - Україна (3,5 мільйонів) є найбільшим у країнах "Глобального Півдня" .
Тарас Доронюк, Центр дослідження суспільства,
спеціально для РБК-Україна
Останні заміри трудової міграції, що проводилися у 2012 р., продемонстрували, що Росія залишається країною номер один для українських трудових мігрантів. На неї припадає 43,2% від загальної кількості трудових мігрантів . Заміри 2008 року зафіксували цей показник на рівні 48,1% . Росія також залишається лідером серед країн, звідки до України надходить найбільше грошових переказів. Загалом міграційний коридор Україна - Росія (3,7 мільйонів) та зворотній Росія - Україна (3,5 мільйонів) є найбільшим у країнах "Глобального Півдня" .
Важливість Росії, як країни призначення для українських трудових мігрантів, важко переоцінити. Вона має чи не найбільше т. зв. факторів притягування для трудових мігрантів: безвізовий режим (можливість перетину кордону за національним паспортом), можливість "сірого" працевлаштування, відсутність мовного бар'єру, вищий рівень доходів (відповідно до даних опитування, у 2010-2012 роках українські трудові мігранти в Росії заробляли 874 дол.), налагоджені мігрантські мережі та ін.
Чи змінилися ситуація з початком військового конфлікту? Повної відповіді на це запитання ми не маємо через брак даних. Проте, ми можемо означити ті тенденції трудової міграції на Схід, що спостерігаються вже зараз.
На дискурсивному рівні ми бачимо намагання російського вищого керівництва продемонструвати важливість РФ в контексті трудової міграції та незворотні наслідки для економіки України за умов втрати цього ринку праці. Йдеться насамперед про реакцію на можливість впровадження візового режиму зі сторони України: посилення вимог до трудових мігрантів чи симетричну відповідь у вигляді візового режиму для українців.
З іншого боку, РФ вже зараз змінює підхід то трудової міграції, відмовляючись від квотування трудових мігрантів та переходячи на систему "патентів". За цією системою трудовий мігрант, що приїздить в Росію з країн безвізового режиму з РФ, повинен не пізніше як за 30 днів придбати/оформити патент, який дозволяє цій особі працевлаштовуватися на ту чи іншу роботу.Така схема працювала з 2010 року для тих, хто працює на фізичних осіб. Це в основному робота, пов'язана з обслуговуванням сімей та домогосподарств, будівництво та плиточні роботи.
Основними аргументами для впровадження цієї реформи є бажання легалізувати велику частину трудових мігрантів та отримати додаткові надходження до бюджету. Помітні результати щодо повного переходу на патентну систему (позитивні чи негативні) ми отримаємо не скоро. Проте вже зараз трудові мігранти повинні оплачувати передбачені патентним законодавством збори: безпосередня оплата патенту, медичне страхування, іспит на знання мови та культури. Це в сумі становить 5-15% середньої щомісячної зарплатні, яку отримували трудові мігранти.
Грошові перекази
Як вже зазначалося, частка грошових переказів з Росії у структурі надходжень з-за кордону є найбільшою в з-поміж решти країн.
Грошові перекази виконують, перш за все, функції соціальної допомоги, забезпечуючи проживання родин трудових мігрантів. Ці кошти спрямовуються на різноманітні споживчі потреби домогосподарств.
В умовах політичної кризи у відносинах між країнами, розпалювання конфлікту на Донбасі та проблем із російською економікою загальна картина щодо грошових переказів з Росії буде змінюватися. Це більшою мірою залежатиме від економічної ситуації в Росії та меншою - від українських трудових мігрантів.
"Біженці"
Понад 477 тис. осіб, що перебралися з території конфлікту на Донбасі в Росію, стали викликом як для соціальної сфери цієї держави, так і для будь-якого подальшого аналізу.
По-перше, на сьогодні немає точних даних щодо кількості та статусу осіб, що перебувають на території Росії.
По-друге, ми не знаємо, як ці особи відображатимуться у загальній статистиці російського ринку праці. Такі речі можуть спотворити реальну картину і не дати змоги оцінити зміни, що відбулися на російському ринку праці.
Підсумовуючи, можна сказати, що ситуація із трудовою міграцією до Росії є вкрай невизначеною. Сьогодні незрозуміло, якою мірою вплинуть на трудову міграцію політична та економічна ситуація як в Росії ,так і в Україні. Питання також в тому, чи українські трудові мігранти переорієнтуються, наприклад, на ринок праці ЄС, чи все ж таки пристосуються до інституційних рамок, що створюються в Росії.
Фото: Андрій Товстиженко, ZN.UA