В Україні нікого не здивуєш новиною, що з економіки зникають мільярди. Більш того, все відбувається цілком відкрито, і найчастіше за допомогою судів. Бюрократичні процедури дозволяють затягувати справи на роки, а згодом - приймати рішення не на користь держави. В тій чи іншій формі, багато українських бізнесменів навіть намагаються проводити процедури банкрутства, домагаючись, таким чином, права не платити багатомільярдні борги. Показовим у зв'язку з цим є кейс бізнесмена Костянтина Жеваго, компанії якого довгий час намагаються ухилятися від мільярдних боргів. Що це були за кредити та чому їх повернення домагалися державні структури - детальніше РБК-Україна.
Зовсім недавно міжнародні рейтингові агентства Standard & Poor's і Moody's знизили рейтинг пов'язаної з бізнесменом Костянтином Жеваго компанії Ferrexpo. Серед зазначених причин - сумнівні платежі ФК "Ворскла". Однак подібна ситуація для бізнесмена не нова.
Як відомо, в кінці 2018 роки після виявлення проблем з виплатами податків Господарський суд Київської області визнав банкрутом шинний завод ПрАТ "Росава", який теж пов'язують з Жеваго. Була відкрита ліквідаційна процедура. При цьому на той момент повідомлялося, що компанія накопичила боргів на 20,58 млрд грн.
Пізніше стало відомо, що НБУ і Фонд гарантування вкладів намагалися домогтися зупинки процесу ліквідації, й припинити мораторій на виплати боргів. Однак це виявилося не так просто. Скориставшись недосконалістю законодавства, а також незавершеною реформою судової системи в Україні, юристам ПрАТ "Росава" вдавалося відстояти право не платити по боргах. По суті, один з найбагатших бізнесменів країни удав, що йому нема чим платити борги.
Після публікації на офіційному сайті Вищого господарського суду України про визнання банкрутом ПрАТ "Росава", кредитори звернулися в арбітражний суд Київської області з вимогою виплат боргів на загальну суму 27 млрд грн. Серед них вимоги "Банк" Фінанси та Кредит" в сумі 20 млрд грн.
Своєю чергою, банк "Фінанси та Кредит" теж належав олігархові Жеваго і теж проходив процес ліквідації, в рамках якого повинні були бути здійснені виплати вкладникам.
21 січня 2020 року постановою Господарського суду Київської області кредиторські вимоги до ПрАТ "Росава" були визнані в сумі 10 млрд грн і замінений кредитор ВАТ "Банк" Фінанси та Кредит "на нового кредитора ТОВ" Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
"Наша компанія придбала права вимоги боргу на офіційному державному аукціоні, проведеному Фондом соціального страхування. ПрАТ "Росава" часто виступала поручителем за кредитами, але коли справа дійшла до виплат, то компанія пішла в глуху оборону. Прагнучи уникнути виплат, ПрАТ "Росава" намагалася довести, що договори були змінені без її відома, а тому платити по ним відмовляється", - розповідає Андрій Волков, засновник ФК" Інвестохіллс Веста ".
Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут також підкреслювала, що такі схеми ухилення від сплати боргів, на жаль, вкрай поширені в Україні.
Фіктивні договори з банками, маніпуляції різними підконтрольними юрособами та інші схеми придумуються підприємцями аби перекинути відповідальність за власні помилки на державу, а значить, на платників податків.
"Недобросовісні позичальники придумують витончені схеми для того, щоб не платити за своїми зобов'язаннями. Починаючи з 2014 року для протидії Фонду в його законному праві повернути гроші вкладників збанкрутілих банків була створена ціла індустрія, що складається з "юридичних радників", які працюють у зв'язці з непорядними контролюючими органами, недобросовісними суддями та арбітражними керуючими", - зазначає Світлана Рекрут.
За її словами, вся ця махина, яка не гребує "найбільш незаконними методами ухилення від виконання зобов'язань, дала можливість більшості позичальників не платити ні копійки за кредитами збанкрутілих банків протягом 6 років, і створити відчуття повної безкарності таких дій".
Розібрати принцип роботи вивертів великого бізнесу можна на прикладі того, як ПрАТ "Росава" намагається ухилятися від запитів "Інвестохіллс Веста".
Фото: завод "Росава" (прес-служба)
Так, частина боргів ПрАТ "Росава" визнана судом - це кошти за двома кредитами (майже 2,7 млрд грн). Але більш значна частина суми - понад 17 млрд грн - ЧАО "Росава" повертати не поспішає. Причому робить це парадоксальним чином: спочатку, після прийняття рішення акціонерами про ліквідацію юрособи, борги були повністю визнані головою ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава" Анатолієм Поліщуком, але потім компанія вирішила від них відмовитися. Господарський суд Київської області став на бік компанії Жеваго й у визнанні вимог відмовив.
Не погодившись з таким рішенням, кредитори оскаржили його в суді апеляційної інстанції. Однак апеляційне провадження було зупинено. Причина: позов від іншого кредитора - ТОВ "Преміорі".
Цікавий нюанс тут в тому, що компанія "Преміорі" безпосередньо пов'язана з ПрАТ "Росава". Про це, наприклад, говорилося в публікації розслідування журналістів "Слідство Інфо".
Як і "Росава", "Преміорі" виробляє шини, у компаній спільна адреса і телефон бухгалтерії. Більш того, торгова марка PREMIORRI є на сайті ПрАТ "Росава", а прізвища засновників компанії та керівництва збігаються з даними співробітників юридичного департаменту, зазначеними на сайті ПрАТ "Росава". З цього можна зробити висновок, що ТОВ "Преміорі" займається усвідомленим затягуванням процесу, використовуючи всі можливі інструменти касацій та зустрічних позовів, щоб загальмувати справу.
Хай там як, 27 серпня 2020 року Верховний суд повинен розглянути скаргу "Інвестохіллс Веста" на рішення Північного апеляційного господарського суду за заявою кредитора ТОВ "Преміорі".
Від цього суду багато в чому залежить, чи зможуть кредитори повернути свої гроші відповідно до міжнародних стандартів ведення бізнесу. Або ж ми отримаємо ще одну історію дивного зникнення мільярдних боргів завдяки маніпуляціям з банкрутством.