Революція міноритаріїв: що очікувати від змін в регулюванні прав міноритарних інвесторів в Україні

7 квітня 2015 року Верховна Рада прийняла законопроект № 2259 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів".

7 квітня 2015 року Верховна Рада прийняла законопроект № 2259 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів". На думку експертів, прийняття цього закону вже в наступному році може вивести Україну в топ-10 країн рейтингу Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації Doing Business за критерієм "Захист міноритарних інвесторів", в якому Україна станом на сьогодні займає 109 позицію.

Вказаний закон, у разі вступу в дію, справді матиме революційний вплив на права міноритарних акціонерів в українських компаніях. Зокрема, закон передбачає наступні суттєві нововведення, які стосуються міноритарних акціонерів:

• міноритарні акціонери, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу компанії, наділяються правом ініціювати та підтримувати позови між компанією та її посадовими особами (директорами, членами правління чи наглядової ради) щодо відшкодування заподіяних збитків; це так звані "похідні" позови, в яких міноритарні акціонери діють в інтересах компанії у зв'язку з відшкодуванням збитків, які заподіюються міноритарним акціонерам опосередковано через компанію;
• можливість притягнення міноритарними акціонерами до відповідальності посадових осіб компаній у випадку заподіяння збитків компаніям неправомірними діями таких осіб;
• представництво міноритарних акціонерів в наглядовій раді публічного акціонерного товариства через незалежних директорів;
• забезпечення дотримання інтересів міноритарних акціонерів шляхом детального регулювання укладення договорів, щодо вчинення яких є заінтересованість.

Революційність закону полягає в тому, що вперше в історії корпоративних відносин в Україні міноритарні акціонери наділені дієвим механізмом захисту своїх прав, а саме можливістю в судовому порядку оскаржувати рішення посадових осіб компанії у випадку заподіяння такими рішеннями збитків компанії.

Закон передбачає достатньо широкий перелік категорій діянь посадових осіб, які у випадку заподіяння збитків можуть бути приводом для пред'явлення міноритарними акціонерами похідного позову. Ми передбачаємо, що кількість таких спорів на початковому етапі дії нового закону буде суттєвою, оскільки міноритарні акціонери будуть намагатися таким чином впливати на "нелояльний" до них менеджмент компаній і намагатися привернути до своїх інтересів увагу мажоритарних акціонерів, які до цього не особливо рахувалися з інтересами міноритаріїв.

На цьому етапі важливу роль відіграватимуть суди, які будуть формувати практику застосування нових "правил гри" і які врешті-решт визначатимуть наскільки такі правила є дієвими. Разом з цим, цікаво буде прослідкувати, яким чином суди визначатимуть міру "допустимої похибки" винних рішень менеджменту у разі заподіяння ним збитків компанії, та чи матиме це вплив на прийняття ризикованих рішень посадовими особами компаній.

Не виключено, що компанії, які залучають до управління своєю діяльністю незалежний професійний менеджмент, купуватимуть для своїх директорів страхові поліси для покриття ризиків, пов'язаних із можливим заподіянням збитків компанії внаслідок прийняття рішень високого комерційного ризику, які не пов'язані із неправомірною поведінкою директорів.

Ми розцінюємо вказаний закон як значний крок вперед в напрямку забезпечення захисту прав міноритарних інвесторів і наближенню корпоративного законодавства України до стандартів Європейського Союзу, що повинно, в свою чергу, надати позитивний сигнал тим інвесторам, які інвестують в міноритарний капітал компаній.