ru ua

Релонч хімпрому: збили на зльоті

Релонч хімпрому: збили на зльоті Фото: колапс на ринку мінеральних добрив може знову відновитися

Заводи групи Ostchem, що запустились всього кілька днів тому, можуть знову зупинитися, а хімічна галузь після 4-х місяців простою - знову впасти в анабіоз. Перезапуск хімічної галузі в Україні опинився під загрозою зриву через бюрократичні процедури і проросійське лобі.

У проблеми, крім іншого, є й макроекономічний аспект. Якщо українські заводи не вдасться запустити до осені, є ймовірність, що у вересні аграрії витратять 1 млрд доларів на російські, а це не запланований Нацбанком додатковий відтік валюти з країни.

Колапс на ринку мінеральних добрив, який багато хто вважав завершеним, може знову відновитися в ще більшому масштабі. Механізм релончу галузі, який передбачав перенаправлення коштів для формування закупівельних партій добрив і запуску заводів з резервів ПАТ "Аграрний фонд", схоже, виявився заблокованим перевіркою антикорупційних органів і Фінмоніторингу.

Відновлення роботи трьох провідних виробників мінеральних добрив в країні – "Рівнеазоту", черкаського "Азоту" і "Сєверодонецького об'єднання "Азот", що простоюють з березня 2017 року через зупинку газопостачання, обійшовся в 1 млрд гривень, з яких 750 млн гривень склали кошти "Аграрного фонду". Для запуску хімічної галузі "Аграрному фонду" довелося відмовитися від планів по масштабуванню власної форвардної програми, на що менеджмент залучив кредит "Укргазбанку".

В ході переговорів "Аграрного фонду" з Мінекономіки було прийнято рішення про надання траншу на закупівлю мінеральних добрив.

"Спочатку гроші планувалося направити на розширення нашої форвардної програми, але ми виходили з того, що стабілізація ситуації на ринку міндобрив та запобігання паніки у аграріїв - загальнодержавні пріоритети. Тому було прийнято рішення про надання цього траншу", - цитує прес-служба "Аграрного фонду" голову правління компанії Андрія Радченка.

Так, гроші були перераховані, заводи запущені (16 червня відновив роботу ВАТ "Азот" (Черкаси), 5 липня - ПАТ "Рівнеазот", 7 липня - ВАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот"), однак розгортання програми по налагодженню роботи галузі було несподівано перервано. Як повідомили в "Аграрному фонді", на початку липня рахунки компанії "Статус-трейд", що заповнила дефіцит українських добрив, були блоковані в ході інспекції Державної служби фінансового моніторингу України, а рух коштів - заморожено.

Причиною поглибленої перевірки стала концентрація фінансових траншів від "Аграрного фонду" на новоствореній компанії – "Статус-трейд". Як випливає з офіційних повідомлень, її поява обумовлена виключно процедурними вимогами і принципами антирискового менеджменту. Оскільки хімзаводи обтяжені боргами, то, отримавши передоплату, вони могли списати її як взаємозалік.

Однак, схоже, для Фінмоніторингу та антикорупційних органів поява такого контрагента стала підставою для отримання санкції на безпрецедентно тривалу перевірку - замість стандартних трьох днів вона продовжена на місяць. Це робить витрати на запуск заводів безглуздими, так як не отримавши траншів за продукцію вони знову будуть зупинені і на цей раз, схоже, без шансів на відновлення роботи.

"Після того, як такий дорогий і настільки критично необхідний проект було згорнуто просто через бюрократичні процедури ніхто не візьметься повторити спробу. Особливо враховуючи, що бажаючих, крім "Аграрного фонду", і на першому етапі не було", - говорить експерт хімічного ринку.

Загальний штат трьох підприємств "Ostсhem" - 11500 співробітників. З урахуванням суміжних галузей, зокрема обленерго, від запуску заводів залежить працевлаштування 40 тис. чоловік.

"Це катастрофа. Ми дали людям надію і зараз знову змушені говорити, що завод зупиниться і без перспектив відновлення", - говорить представник Черкаської облдержадміністрації, для якої Черкаський "Азот" – містоутворююче підприємство.

Також заручниками ситуації продовжують залишатися сільгоспвиробники, які взимку 2017 року перерахували передоплату за міндобрива, які так і не отримали. Розрахунок з ними повинен був стати наступному етапом розв'язання кризи після запуску підприємств Ostchem, однак до нього, як зазначали ЗМІ, справа так і не дійшла.

В результаті профільні аграрні асоціації, дистриб'ютори і агровиробники (більше 10 профільних об'єднань і ще десяток провідних гравців ринку) звернулися до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням втрутитися в ситуацію із заборгованістю афілійованих структур групи Ostchem, яка за різними оцінками становить від 1,7 до 2,5 млн гривень. У зверненні, зокрема, йдеться, що наслідком заборгованості є вимивання значних оборотних і кредитних коштів з аграрного та агрохімічного секторів, а опосередковано – і банківського, так як більшість гравців залучали позикові кошти на формування запасів. На думку аграріїв, ситуацію ускладнило те, що Ostchem, будучи монополістом, виставляв "драконівські умови" для контрагентів і кінцевих виробників, в результаті чого сформувалася сума заборгованості, критична для агросектору.

Втім, крім версії про ненавмисне перевищенні стандартної процедури фінмоніторингу, яка випадково може призвести до катастрофічних наслідків, є й інша - більш загрозлива. Запуск заводів Ostchem і відновлення української хімічної галузі йде в розріз з інтересами імпортерів мінеральних добрив, в першу чергу – російських.

Варто зазначити, що заступник голови асоціації Всеукраїнська аграрна рада Михайло Соколов - сам росіянин, народився в Санкт-Петербурзі, в 2004 році переїхав в Україну. Російські ЗМІ неодноразово цитували Соколова, в тому числі і як експерта з питання введення мит на російські добрива.

"Якщо подивитися на інші ринки, то там ціни нижчі, ніж в Україні, яка є виробником і великим експортером добрив. Насправді немає доказів наявності демпінгу. Навпаки – є докази монопольної змови на внутрішньому ринку добрив, у результаті якого виробники добрив мають монопольну вигоду", – так він описував кон'юнктуру на ринку російській газеті "Взгляд".

Сам Соколов свою позицію обґрунтовував турботою про інтереси українських сільгоспвиробників.

"Наші хімічні підприємства вимагають, щоб щодо російської компанії "Єврохім", їх основного російського конкурента на українському ринку, були введені додаткові антидемпінгові мита щодо КАС і карбаміду. Ми розуміємо, що якщо це станеться, то буде чергове зростання цін на внутрішньому ринку", - заявляв він.

Зняття загороджувальних мит на імпорт російського продукту під приводом порятунку аграрної галузі відстоював і міністр арополітики Тарас Кутовий. За неофіційною версією, це і стало реальною причиною його відставки. Проте навіть після введення антидемпінгових мит на міндобрива з Росії в розмірі 34%, які вдалося відстояти Кабміну, російський продукт продовжує бути присутнім на ринку – за відсутності альтернативи українські аграрії змушені купувати його навіть за завищеною ціною.

"Я не сумніваюся, що це спланована кампанія, в рамках якої просто в темну використовують наші перевіряючі органи, - каже представник компанії – дистрибутора добрив. - Якщо запуск українських хімічних заводів все ж вдасться зірвати, диктат російської сторони стане абсолютним".