Регулятор вирішив примирити операторів зв'язку із ЖЕКами

Вчора Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) схвалила законопроект, який спрощує операторам зв'язку доступ до об'єктів енергетичної, транспортної та будівельної інфраструктури. Ринок чекав цього документа кілька років. Але в процесі його прийняття палиці в колеса можуть почати ставити місцеві влади, не зацікавлені у втраті "годівниці".

Гра без правил

Схвалений НКРЗІ законопроект регулює прокладання телекомунікаційних мереж в будинках, на мостах, на стовпах електропередач та інших інфраструктурних об'єктах. Він зобов'язує власників цих об'єктів надати операторам доступ до них на договірній основі. Розмір плати за доступ буде встановлено пізніше. У законопроекті лише зазначено, що за використання будівель і транспортних об'єктів плата буде стягуватися одноразово, а за використання ліній електропередач - ще й щомісяця.

Чинне законодавство дозволяє операторам прокладати мережі на об'єктах, власниками яких вони не є. Але інші питання не регулює: умови використання цих об'єктів визначаються в кожному конкретному випадку "на місцях". У результаті різні оператори можуть працювати, наприклад, з одним і тим же ЖЕКом, але абсолютно різної вартості. Власники інфраструктури, де прокладаються лінії зв'язку, можуть спокійно відмовити в монтажі одному оператору, але з іншим домовитися. Крім того, ніхто не гарантує операторам збереження мереж і обладнання, його захист від демонтажу тим же ЖЕКом.

"Зараз занадто багато "махновщини", - заявив президент компанії "Воля" Сергій Бойко.

Він пояснив, що, з одного боку, є комунальні підприємства, які прикриваються рішеннями місцевих органів влади, є ОСББ та приватні ЖЕКи, які виходять за рамки своєї компетенції. Вони вимагають від провайдерів і операторів мало не "перо жар-птиці".

З іншого боку - деякі провайдери будують мережі з порушенням усіх існуючих стандартів і вимог, без проектів мережі. Часто у них навіть немає ліцензії, і вони не зареєстровані в реєстрі провайдерів та операторів телекомунікацій.

"Проблема встановлення єдиних правил гри для всіх учасників правовідносин назріла вже давно, для цього і потрібен цей закон", - підкреслив Сергій Бойко.

Скарга за скаргою

Регулятор постійно отримує звернення від операторів, провайдерів і асоціацій з приводу таких проблемних ситуацій. Такі ж звернення надходять в Адміністрацію Президента, Верховну Раду, Кабмін.

Наприклад, минулого тижня листи в НКРЗІ та Антимонопольний комітет (АМКУ) відправила Інтернет асоціація України (ІнАУ), яка об'єднує понад 180 підприємств. У листі йдеться, що "Херсонобленерго" і "Харківобленерго" нещодавно демонтували кабель інтернет-провайдера "Юніонком" на опорах ліній електропередач. В Асоціації це назвали "вибірковим підходом до співпраці" і додали, що він суперечить принципам економічної конкуренції.

У таких випадках демонтований кабель зазвичай розкрадається, а споживачі втрачають доступ до послуг зв'язку. При цьому в Асоціації відзначили, що оператори готові усувати порушення, якщо виявиться, що лінії зв'язку прокладалися без договорів з власником.

Тому ІнАУ попросила АМКУ накласти мораторій на демонтаж мереж на лініях електропередач, поки учасники ринку спільно не вироблять правила професійної етики для таких випадків.

В НКРЗІ вважають, що можливість вирішувати подібні конфлікти за допомогою ринкових механізмів себе вичерпала. Договірні відносини в цьому питанні не можуть бути врегульовані на підставі існуючих цивільно-правових угод і вимагають чіткого врегулювання на рівні закону.

Надії операторів

Поточний варіант законопроекту - це вже доопрацьований документ, який, як стверджують в НКРЗІ, враховує думки учасників ринку.

"Законопроект має публічну підтримку учасників ринку телекомунікацій, про що свідчать листи від профільних об'єднань, отримані держорганами", - сказано в повідомленні відомства.

"Ми сподіваємося, що прийняття цього законопроекту призведе до встановлення єдиних прозорих умов доступу та формування ціни доступу до різних об'єктів з метою розміщення телекомунікаційними операторами обладнання для надання послуг", - зазначив начальник департаменту регуляторних відносин "Астеліт" (life:) Андрій Лебедєв.

За його словами, такі умови є передумовою зниження цін на послуги для кінцевого споживача, збільшення рівня проникнення телекомунікаційних послуг в країні, а, отже, і економічного зростання.

Сергій Бойко додав, що зараз споживач часто стає заручником "апетитів" ЖЕКів, що вимагають плату з операторів, які, в свою чергу, закладають її в абонплату.

Найбільшого ефекту від законопроекту чекають оператори дротового зв'язку, інтернет-провайдери. Зараз за можливість працювати в багатоквартирних будинках вони вносять плату щомісяця. Її розмір залежить від кількості квартир у будинку і регіону. В одному місті це може бути 0,5 грн за квартиру, в іншому - 2,5 грн.

Представники "Укртелекому" вважають, що оплата повинна бути не щомісячною з урахуванням кількості квартир, а одноразовою - за доступ. Крім того, в компанії впевнені, що плата не повинна братися при наданні загальнодоступних телекомунікаційних послуг. До них відноситься фіксований зв'язок - головне джерело заробітку "Укртелекому". Цю пропозицію компанія також направила НКРЗІ, але чи була вона врахована в новому законопроекті, поки невідомо.

Найбільше представники операторів побоюються, що після узгодження з іншими органами на виході у Верховній Раді з'явиться зовсім інший законопроект.

"Оскільки політичні партії зараз активно беруть участь у місцевих виборах, то цілком можливо, що з метою отримання сьогохвилинних вигод, народні депутати будуть вносити правки у законопроект, і це збільшить регуляторне та фінансове навантаження на операторів з боку місцевих рад, а як показує практика - ні до чого доброго це не призведе", - припустив Сергій Бойко, висловивши сподівання, що "здоровий глузд все ж таки переможе".