Як регламентний комітет захистив Дейдея і Довгого

"Ви перетворили їх (депутатів - ред.) у кактусів, яких не можна чіпати, тому що ви на комітеті, не виносячи питання у Верховну Раду, вирішили, що ви знаєте крутіше закони, ніж всі інші. Ви - не суд. Ви тут маєте просто робити технічні речі - передавати ці документи на розгляд залу Верховної Ради. Зате ви ... Ідіть вже до спонсору", - ці слова обурення генерального прокурора Юрія Луценка на адресу в.о. голови регламентного комітету Павла Пинзеника цілком можуть служити ілюстрацією до розгорнулася боротьбі парламентського комітету і ГПУ за депутатську недоторканність шести героїв першого тижня липня.

У понеділок, 3 липня Верховна Рада почала процес розгляду подань на зняття недоторканності з шести народних депутатів. Під приціл покуратури і НАБУ потрапили Євген Дейдей і Максим Поляков з Народного фронту, радикал Андрій Лозовий, Борислав Розенблат з фракції БПП, представник Опозиційного блоку Михайло Добкін і Олесь Довгий з групи Воля народу. Першими профільний комітет розглядав справи Дейдея та Довкого. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

Раунд перший - Євген Дейдей

Суть претензій до Дейдея - справа про можливе незаконне збагачення на більш ніж на 4 мільйони гривень народного депутата і його дружини. Перший раунд з шести (якщо рахувати за кількістю фігурантів цього тижня) генпрокурор Луценко програв. Комітет визнав подання на Дейдея необґрунтованим, тому, повернув його на доопрацювання в генеральну прокуратуру. Рішення комітету Луценко прокоментував у властивій собі ексцентричній манері.

А починалося все зовсім інакше. Ще до початку засідання комітету генпрокурор випромінював впевненість, що рішення буде позитивним і запевняв, що в переважній більшості комітет і парламент дозвіл на зняття недоторканності давали. "Статус недоторканності давно пора зняти. Це феодальний, пострадянський рудимент. Ці походи займають час і у депутатів, і у мене", - заявив Луценко за десять хвилин до початку засідання.

У ході засідання генпрокурор повідомив, що досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що при документально підтвердженому доході народного депутата Дейдея і його дружини за період з червня 2009 грудень 2016 по 31.12.2016 в розмірі 1 мільйон 440 тисяч 705 гривень, нардеп придбав у спільну сумісну власність активів на суму 6 мільйонів 393 тисячі 993 гривні, і навіть 6 копійок.

Власне, це і є основна претензія ГПУ. Луценко зазначив, що цей факт підпадає під ознаки злочину, передбачений статтею 368-2 Кримінального кодексу "незаконне збагачення". Крім цього Дейдея звинувачують у вчиненні фіктивного позики в 3,5 мільйона гривень у дніпропетровського бізнесмена і помічника депутата від НФ Дениса Дзендзерского - Ігоря Лінчевського.

Мета оборудки, за словами прокурорів, "відмити" фактичну наявність активів у більш ніж 6 мільйонів гривень. Генпрокуратура представила на комітеті ряд аудіо - і відеозаписів, фігурантом яких виступає позичальник сім'ї нардепа Лінчевський і, зокрема, розмова самого Дейдея з бізнесменом.

Так, за словами Луценка, в одній з розмов Лінчевський підтвердив, що не знає дружину Дейдея, якої "він нібито давав кошти". Також був опридлюнений фрагмент відеозапису допиту Лінчевського в НАБУ. Навколо теми з то фіктивним, то реальним позикою на засіданні розгорнувся цілий спектакль.

"Тут часто згадується прізвище Лінчевського. Він зараз перебуває в дорозі і в другій годині дня буде тут. Він бажає прийти сюди", - заявив Дейдей.

Неозброєним оком було помітно, як голова комітету Пинзеник підіграв Дейдею і запропонував таки заслухати Лінчевського. "Немає заперечення, щоб згадуваний тут пан Лінчевський, очевидно на ньому все зійшлося, прибув на засідання комітету? Якщо немає застережень ...", - продовжив Пинзеник.

"Пробачте, з яких пір? У нас що суд відбувається?" - перебив його приголомшений такою новиною генпрокурор.

Пинзеник не став мовчати. "Юрій Віталійович, при всій повазі, комітет сам складає свій порядок денний", - сказав керівник комітету.

"Вам не здається, що ви перебирає на себе повноваження суду? На якій підставі ви його викликаєте, пошліться на статтю, обґрунтуйте!", - Не вгамовувався Луценко.

"Подібний характер поведінки генпрокурора з Верховною Радою може трактуватися як тиск. Юрій Віталійович, при всій повазі комітет сам визначає порядок своєї роботи. Якщо для нас це важливо - для визначення нашого ставлення до подання Генерального прокурора, ми будемо заслуховувати", - продовжував парирувати Пинзеник .

Пристрасті між двома політиками (а Луценко не перестав бути політиком навіть на посаді генпрокурора) загострилися до тієї міри, що вже після засідання обурений Луценко вголос натякнув про якийсь "спонсора" в.о. глави регламентного комітету. Неважко здогадатися, що глава ГПУ мав на увазі одного зі спонсорів і лідерів партії "Народний фронт" - Миколи Мартиненка, який також знаходиться під пильною увагою НАБУ. Ще зовсім недавно Пинзеник працював у Мартиненко помічником.

Заперечення Луценка проти заслуховування свідка були марними. Вже через кілька хвилин народний депутат від Радикальної партії Олег Купрієнко зачитує ст. 220 Регламенту Верховної Ради, у якій йдеться про те, що за клопотанням фігуранта подання комітету можуть бути запрошені свідки.

Лінчевський на засіданні з'явився, але його свідчення, на подив Луценка, кардинально відрізнялися від тих, що бізнесмен давав в НАБУ.

Виправдання депутата і вердикт колег по парламенту

Сам Дейдей назвав цю справу як тиск на нього та піаром прокуратури. "Найбільша проблема цього всього, Юрій Віталійович, є пан Углава (перший заступник голови НАБУ, - ред.), який є безпосереднім моїм ворогом ... І ви знаєте, як в Одесі ми боролися з грузинської мафією. І ви знаєте, як звідти виганяли Саквалеридзе палицями. І я тримав громадянську позицію в Одесі і не давав йому (Саакашвілі - ред.) можливості розграбувати Одеську область зі своєю грузинської мафією. і зараз, коли ми їх звідти вигнали, зараз виходить така розправа? Насправді так не повинно бути, Юрій Віталійович. Грузини не повинні правити у нас в краіні ", - заявив Дейдей.

Через півгодини перерви комітет вже виніс рішення, яке було і так зрозуміло. Депутати вирішили, що подання Генпрокуратури не досить обґрунтованим, а висновки слідства засновані на припущеннях. По завершенні засідання генеральний прокурор звинуватив членів комітету в тому, що вони покривають Дейдея.

Після такого рішення комітету в прокуратурі допустили, що відтепер депутати і чиновники будуть реалізовувати схеми, коли для відмивання незаконних доходів будуть фіктивні позики. "Я можу публічно шукати людину, яка мені позичить на будинок у Кончі-Заспі якісь кошти, щоб це не було незаконне збагачення ", - іронізував голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.

У прокуратурі ж запевнили, що проведуть додаткові допити позичальника Ігоря Лінчевського і повторно внести подання в парламент, хоча не виключають, що процес допиту буде затягуватися.

Поки ж він вийшов сухим з води – депутати з регламентного комітету відбили колегу від нападок явно погано себе відчуває без гучних арештів і посадок генпрокурора з великими політичними амбіціями. І, як показав наступний день – Луценко програв не тільки у справі Дейдея.

Раунд другий - Олесь Довгий

"Захищатися буду законно, як і кожна людина, - в суді. За недоторканність не тримаюся. Це неодноразово говорив. Як політик і людина буду в цьому послідовний" - гордо виступив перед присутніми на засідання регламентного комітету у вівторок журналістами народний депутат і один з керівників групи "Воля народу" Олесь Довгий. Постать неоднозначна і навіть одіозна в українському політичному ландшафті.

Тому розгляд його питання викликало більше інтересу з боку ЗМІ, ніж засідання за Дейдею днем раніше. Незмінним було інше - як і в справі Дейдея, від сторони прокуратури зачитувати подання про зняття імунітету прийшли особисто Луценко і Холодницький. Вони з собою "прихопили" і слідчого.

- Це - справу про земельні махінації, які призвели до втрати київською громадою колосальної кількості землі, - починає Генпрокурор і починає переказувати деталі кримінального провадження.

За версією слідства, в 2007-2009 роках, коли Довгий був секретарем Київської міської ради, він, разом з іншими столичними чиновниками забезпечив на позачерговій сесії Київради 1 жовтня 2007 виділення 100 га землі на території заказника "Острів Жуків". Саме виділення нібито відбувалося з порушенням регламенту міськради. Отримали ж ці землі кооператив "Технолог". Таким чином, вважають в прокуратурі, було завдано збитків майже на 82 мільйонів гривень. Всі ці факти, за словами Луценка, були вивчені Вищим господарським судом в 2011 році, який визнав незаконність передачі землі.

- Ми вважаємо, що у нас достатньо зібраних матеріалів для того, щоб висунути підозра чинним народному депутату Довгий, - зазначає Луценко. - Прошу дозволити ... вірніше прийняти рішення про винесення на сесії для дачі дозволу на залучення Довгого Олеся Станіславовича до кримінальної відповідальності.

Кращий захист - напад

Наводячи доводи в свою захисту Довгий використовує давній, але безвідмовний прийом розмивання відповідальності. Говорить, що рішення по Жуковому острову приймав не він особисто, а депутати Київради, і що він не може нести відповідальність за рішення колегіального органу. Далі фігурант намагається перевести розмову в політичну площину.

- Я був неодноразово звинувачений в тому, що простягнув рішення про призначення Юрія Віталійовича Луценка генеральним прокурором України без юридичної освіти. Я голосував, я каюсь, але не несу відповідальності, оскільки це наше колегіальне рішення, - "троллив" Луценка нардеп.

При цьому Довгий "забуває", що перед призначенням генпрокурора парламент ухвалив зміни до законодавства, які дозволяли людині без вищої юридичної освіти стати очолити Генпрокуратуру. Тоді з 19 членів групи "Воля народу" 14 віддали голоси "за". Серед них був і Олесь Довгий.

Ще одним аргументом на своє виправдання Довгий називає, не знає особисто людей, з якими, за версією слідства, домовився про виділення землі.

Після критики звинувачень до нього Олесь Довгий робить несподівану заяву: просить проголосувати комітет "за" дане подання.

- Дайте мені можливість раз і назавжди поставити крапку на цих спекуляціях в судовому порядку. Дайте мені можливість прийти до тієї інстанції, де не приймаються лайки з фейсбуці, де приймаються доказами інтернет-статті, і де популізм не є причинно-наслідковим зв'язком для порушення кримінальної справи, - каже він.

Але він знову "забуває", що в поданні прокурори просять тільки залучити Довгого до кримінальної відповідальності. Для його затримання або засудження - необхідні окремі подання.

- Давайте голосувати. Дві сторони погоджуються, - посміхаючись говорить нардеп від БПП Павло Кішкар.

Але адвокат Довгого Петро Бойко, який також захищає екс-нардепа Миколи Мартиненка у справі "Східного гірничо-збагачувального комбінату", всупереч словам свого клієнта, навпаки просить не підтримувати подання. Своїми заявами вони "змішують карти".

Неоднозначну критику за поданням висловлює перший заступник регламентного комітету Павло Пинзеник. Мовляв, регламент порушується і рядом інших колегіальних органах, у тому числі і парламентом. Крім того, Пинзеник критику генпрокуратури, що в матеріалах подання немає додатків, в яких розкриваються деталі матеріалів справи. На це Луценко парирує - кожен депутат, якщо хоче, може отримати до них доступ.

Після запитань-відповідей комітет йде на перерву, мовляв, після повинно відбутися обговорення самого подання. Але через 20 хв члени комітету повертаються і відразу переходять до прийняття рішення. Комітет одноголосно визнає наявність недоліків в поданні, але одночасно направив його спікеру парламенту Андрію Парубію.

Вивчивши іміджевий урок "понеділка імені Дейдея" Пинзеник з товаришами вирішили ухилитися від якого-небудь рішення, щоб знову не стати об'єктом їдкої критики генпрокурора, який на цьому знається. Направивши подання по Довгому в президію Ради комітету при цьому не визнав правоту ГПУ, іншими словами – переклав відповідальність і вивів себе з-під удару. А це означає, що Луценко знову програв. Знову депутатам, і знову з-за недоторканності.

Після двох проколів з Дейдеем і Довгим тема "дрібнооптового" позбавлення їх недоторканності депутатів змінює формулювання. Якщо ще в неділю ввечері можна було гадати "чи позбавлять всіх?", то вже сьогодні варто скоріше задатися питанням, чи зможе генпрокуратура домогтися зняття імунітету хоч з одного обранця з шести.

В середу 5 липня Луценко і Пинзеник знову зустрінуться в тому ж місці. На цей раз - з питання соратника Олега Ляшка з Радикально партії - Андрія Лозового. Нас чекає новий раунд словесних баталій, взаємного сарказму і неповторних фразеологічних зворотів від Юрія Віталійовича. Судячи з перших двох засідань, на більше поки що розраховувати не доводиться.