Реформи на словах: депутати провалили лібералізацію ведення бізнесу

Вчора, 14 червня, парламент відмовився спрощувати ведення бізнесу в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Депутати так і не підтримали у другому читанні урядовий законопроект про скасування ліцензування експорту та імпорту підакцизних товарів - алкоголю та тютюнових виробів. При цьому для здійснення таких операцій було б достатньо мати дозвіл на оптову торгівлю та виробництво продукції. Учасники ринку визнають, що не витрачають багато грошей на отримання дозвільних документів. Одна ліцензія коштує всього 780 гривень на рік. Проте її продовження та узгодження з контролюючими органами перетворюється в квест "Пройди сім кіл пекла", в той час як для нелегального "експорту" та "імпорту" питання дозвільних документів взагалі не варто.

Парламент лише на словах стурбований економічною ситуацією в країні. Коли справа доходить хоча б до включення в порядок денний сесійного тижня фінансових законопроектів, інтерес слабшає. За підрахунками Мінекономрозвитку, у Верховній Раді знаходиться понад 47 законопроектів, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату та розвитку економіки. На жаль, більшість із них не були розглянуті навіть в 1 читанні, уточнюють РБК-Україна в міністерстві. А швидкість прийняття законопроекту становить 11 місяців.

Вчора, правда, в першій половині сесійного дня несподівано був проголосований у 2 читанні законопроект про фінансову реструктуризацію заборгованості юридичних осіб, поданий ще урядом Арсенія Яценюка в листопаді 2015 року. Мова йде про врегулювання 200 млрд гривень проблемної заборгованості.

У той же час на вечірньому засіданні депутати відмовилися підтримати законопроект про скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Мова йде про скасування ліцензування експорту та імпорту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Для таких операцій достатньо наявності дозвільних документів на оптову торгівлю та виробництво підакцизних товарів.

У парламент законопроект потрапив майже рік тому. Через три місяці документ був прийнятий в 1 читанні. Все інше час доопрацьовувався до 2 читання, пройшов погодження від Моз до Мін'юсту і в підсумку був провалений.

Зміни в ряд профільних законів підтримало всього 173 депутата. У повному складі проігнорували дерегуляцію "Опозиційний блок", "Відродження", "Батьківщина", Радикальна партія Ляшка (крім голови комітету з питань промполітики та підприємництва Віктора Галасюка).

Не погодився парламент винести законопроект на повторне читання 2. "Ми блокуємо трибуну, а я проголосував тому що сидів на своєму робочому місці і доповідав по цьому законопроекту", - пояснив Галасюк свою підтримку запропонованих норм.

За його словами, ліцензії не носять ні питань, ні контролюючої, ні фіскальної функції. А створюють лише корупційні бар'єри. Їх вартість становить 780 гривень на рік кожна, бюджет отримує близько 200 тис. гривень доходу. На їх адміністрування держава витрачає більше грошей.

Крім того, законопроектом була передбачена норма про скасування зобов'язання подачі звітів про кількість проданої підакцизної продукції для роздрібної торгівлі і про мораторій на стягнення штрафних санкцій за неподання такої документації. "У всій цій історії є наказ Мінфіну №49 від 11 лютого 2016 року, який зобов'язує всіх виробників і оптовиків подавати звіти про кількість проданой продукції. Ми цей звіт все життя підвали, і було б воно нічого, але останні зміни у цей звіт торкнулися подачі його у розрізі суб'єктів господарювання. Він перетворився в звіт, який нереально зробити нікому, але якщо навіть зробиш, все одно отримаєш штраф у 17 тисяч гривень, тому що його можна коригувати і треба подавати до 10 числа", - розповідає один з виробників алкоголю.

Депутати відхилили законопроект, так як сприйняли його як лобістський. А, за словами Сергія Соболєва ("Батьківщина"), він суперечить ряду Директив ЄС, якими "прямо підтримується ліцензування імпорту".

А Юрій Левченко ("Свобода") відреагував на фразу Галасюка, що лібералізація ЗЕД сприятиме, як мінімум, збереження цін на даний вид товарів, а, як максимум, може навіть і знизити їх. "Потрібно більше регуляторних бар'єрів, щоб не продовжувати знищення української нації, коли спивається кожен другий українець, молодь", - обурювався Левченко. Галасюк пояснює РБК-Україна, що ліцензійний бар'єр - штучний, а регулювання обігу, споживання або контроль за підакцизними товарами може бути реалізований через акцизну політику, наприклад.

Генеральний директор асоціації "Укргорілка" Володимир Остапюк вважає, що українська законодавча система в черговий раз продемонструвала свою неспроможність, так як депутати в більшості своїй абсолютно не орієнтуються в законодавчій базі і не знають, що вітчизняний бізнес занадто зарегульований. А будь-які спроби щось змінити наштовхуються на опір і нерозуміння. "Про яку інвестпривабливості можна говорити? Цей проект мав виключно дерегуляционный характер. Абсолютно необґрунтовані всі заяви з приводу впливу ліцензії за 780 гривень на вартість алкоголю для кінцевого споживача, - каже Остапюк. - Але чи знають вони, що для проведення будь-яких операцій, крім цієї ліцензії, потрібно ще дозвіл на оптову торгівлю за 500 тис. гривень? Чи усвідомлюють вони, що таке кількість дозвільних документів не тільки гальмує розвиток галузі, але й призводить до десятків годин марної роботи чиновників? Це – абсурд, і нашим депутатам варто уважно вникати у всі тонкощі законодавчих процесів, перш ніж робити такі заяви з трибуни Верховної Ради".

Учасник алкогольного ринку, що побажав залишитися неназваним, додає, що сенсу в ліцензії, крім як проходження "сім кіл пекла" немає. "Раніше були складнощі з термінами її видачі, а без неї ні ввезти, ні вивезти. Сидиш, місяць чекаєш, - говорить співрозмовник РБК-Україна. - Ну хто в ЄС отримує ліцензію на вивіз продукції за кордон на експорт? Це - нонсенс. Все тільки раді, якщо ти експортуєш і приносиш країні дохід. А у нас ліцензію повинен підписати цілий заступник міністра. Можна собі тільки уявити, скільки у нього докментов на підпис".

Директор з корпоративних та правових питань "Імперіал Тобакко" в Україні, Молдові та країнах Кавказу Олег Стрекаль розповідає, що кілька років тому його компанія на собі відчула, як МЕРТ зволікав з оформленням ліцензії на імпорт, і фури на кордоні простояли тиждень.

Директор з корпоративних питань і комунікацій JTI Україна Олександр Когут додає, що щорічне проставлення відмітки про внесення чергових платежів створювало додаткові проблеми для бізнесу, як з точки зору підготовки пакету необхідних документів, так і ефективності роботи конкретних державних службовців, від яких залежить термін обробки документів

"Саме тому скасування ліцензій дозволила б значно знизити зайву адміністративне навантаження на бізнес, - каже Когут. - Але важливо відзначити, що сама по собі ліцензія на імпорт не дає дозволу на ввезення сировини чи продукції без наявності інших ліцензій. Імпорт тютюнової сировини може здійснюватися суб'єктами господарювання тільки при наявності ліцензії на право виробництва, а імпорт готової продукції дозволений тільки тим суб'єктам, які мають оптову ліцензію. Що стосується експорту, то сумлінну експортер буде відповідним чином декларувати і оформляти таку операцію, щоб відшкодувати сплачені податки. А для нелегальних експортерів, очевидно, питання ліцензій не є актуальним".

Лібералізація законодавства - добре, це - економічна свобода, зазначає Олег Стрекаль, але держава повинна більш пильно контролювати ввезення сировини та виробництво з нього, наприклад, перевіряючи компанії-імпортери і ланцюжки поставок.

Тут мова не йде про ввезення компаніями-виробниками сигарет. "Був на ринку випадок: ввезли не ферментований тютюн, справили сигарети, на 50% поставили втрату, шлюб і, таким чином, легалізували цю частину, - розповідає Стрекаль. - Тут мова йде про швидке лівому заробіток і про великі суми. Ризик великий, але і прибуток того варто".

І, якщо мова про "імпорті" контрабанди зараз вже не йде (із-за девальвації це стало менш вигідним), "експорт" нелегальних сигарет - в динаміці. Виробництво, за його словами, збільшилася на 3 млрд шт (4 квартал+1квартал в порівнянні з відповідним періодом роком раніше), але при цьому кількість курців не зросла. Мінімум 2/3 від цього обсягу йдуть за кордон нелегальним чином, і тут держава безсила. Такий бізнес "кришується" на найвищому рівні. Варто лише згадати факт контрабанди сигарет представником дипломатичного корпусу.