Реформи по-новому: Бальчун призначає на керівні посади в УЗ колишніх представників російських компаній

Тиждень тому, 8 лютого, дует польських реформаторів на "Укрзалізниці" Войцех Бальчун та Марек Залєсний (відповідає за вантажні перевезення на УЗ) відзначилися новим одіозним кадровим рішенням. Цього разу посаду директора з вантажних перевезень і логістики транспортного монополіста отримав Максим Кушнірчук, біографія якого мала б щонайменше насторожити керівництво "Укрзалізниці".

Річ у тім, що до свого призначення Кушнірчук очолював російську компанію ТК "Логістик", що є одним із засновників ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні". У свою чергу, останнє підприємство є дочірньою структурою ПАТ "Перша вантажна компанія", яка належить ВАТ "Російські залізниці" (РЖД) з 2007 року.

Показово, що з 2008 по 2012 рік "Першу вантажну компанію в Україні" очолював Кушнірчук Віктор Григорович – батько новопризначеного директора з вантажоперевезень "Укрзалізниці". Сьогодні Кушнірчук-старший займає посаду директора окремого представництва АТ "Федеральна вантажна компанія" в Україні – підприємства, котре так само належить "Російській залізниці". Відтак, новий очільник одного з ключових підрозділів "Укрзалізниці" може бути прямо пов’язаний інтересами із залізничним монополістом країни-агресора.

Поки в Україні тривають акції блокування торгівлі з окупованими територіями, керівні посади в найбільших державних підприємствах займають лобісти кремлівських окупантів. І парадоксальність цієї ситуації в тому, що за такі призначення відповідають західні "реформатори" Бальчун і Залєсний.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян вже звернув увагу на цей факт, проте, як відомо, нещодавно його відомство було усунуто від управління "Укрзалізницею". До того ж, справа не тільки й не стільки в одному конкретному призначенні, а в тому, що вітчизняна залізнична система поступово віддається на відкуп російським компаніям.

Схоже, що керівництво "Укрзалізниці" цілеспрямовано формує ситуацію, за якої всі вантажні залізничні перевезення територією України здійснюватимуться виключно з використанням вагонів, що перебувають у власності російських компаній. У такий спосіб Росія може встановлювати контроль над залізничною системою України, передусім шляхом монополізації вітчизняного ринку вантажних перевезень.

У даній ситуації викликає подив факт того, що офіційна Москва давно ввела необґрунтовані та протиправні транзитні обмеження для українських товарів, які прямують до країн Центральної Азії, а Київ, в особі чинного керівника ПАТ "Укрзалізниця" спокійно дозволяє здійснювати перевезення російських вантажів територією України, а також призначає потенційних лобістів кремлівських інтересів на ключові посади.

Крім того, цілком можливою є причетність до призначення Кушнірчука-молодшого громадян Російської Федерації Станіслава Лєснікова та Владислава Лєбєдя, котрі фактично виконують роль кремлівських кураторів над керівництвом "Укрзалізниці" ще з часів Віктора Януковича. Про те, що ці особи, не маючи жодного офіційного стосунку до УЗ, володіють спеціальними перепустками і постійно відвідують приміщення керівних підрозділів компанії до цього часу, не раз повідомляли українські ЗМІ та навіть наголошували народні депутати під час засідань парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони.

Виходячи з наведених фактів, складається більш ніж переконлива картина справжнього стану реформування "Укрзалізниці". За ширмою сумнівних і часто необґрунтованих перетворень "реформатори" призначають в найбільше транспортне підприємство України російських менеджерів, завдання яких – контролювати стратегічний для національної економіки об’єкт, що несе пряму загрозу національній безпеці нашої держави.

On Top