Учасники інвестиційного ринку розгубили всю віру в те, що державний орган, сформований з відомих представників одного середовища, зможе швидко приступити і реалізувати необхідні країні реформи. За десять місяців Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) не визначилася навіть з тим, що потрібно реформувати, не кажучи вже про конкретні кроки. Хаотичні дії НКЦПФР, що часто суперечать законам, але відповідають революційності часу, є більше наслідком критики з боку головного фінансового регулятора - Національного банку, ніж виконанням певного стратегічного плану. Виправдовуючись відсутністю достатніх повноважень і фінансування, керівництво комісії лобіює інтереси структур, вихідцями яких вони ж і є.
Учасники інвестиційного ринку розгубили всю віру в те, що державний орган, сформований з відомих представників одного середовища, зможе швидко приступити і реалізувати необхідні країні реформи. За десять місяців Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) не визначилася навіть з тим, що потрібно реформувати, не кажучи вже про конкретні кроки. Хаотичні дії НКЦПФР, що часто суперечать законам, але відповідають революційності часу, є більше наслідком критики з боку головного фінансового регулятора - Національного банку, ніж виконанням певного стратегічного плану. Виправдовуючись відсутністю достатніх повноважень і фінансування, керівництво комісії лобіює інтереси структур, вихідцями яких вони ж і є.
Держава ще ніколи не давала бізнесу стільки можливостей реалізувати свої ідеї у вигляді реформ у профільному для нього середовищі. Поточний склад НКЦПФР як ніколи підпадає під визначення "ринкового". Троє з п'яти членів комісії мали досить успішний досвід роботи в інвестиційному середовищі:
Розуміння роботи ринку, його слабких і сильних сторін, було важливою перевагою нової команди, націленої на досягнення результатів реформ.
"Реформа фондового ринку повинна бути однією з ключових у реалізації "Стратегії реформ - 2020"", - сказав напутливе Президент Петро Порошенко. За його очікуванням, фондовий ринок повинен був стати місцем залучення дешевого ресурсу для державних і приватних компаній".
Пріоритетною метою було створення бази для майбутньої пенсійної реформи і інвестування пенсійних накопичень. Президент розраховував - нова команда використовує свій досвід для покращення інвестиційного клімату країни.
Реформ від призначених осіб чекали всі і не скупилися на компліменти. Гендиректор Concorde Capital і глава біржової ради "Української біржі" Ігор Мазепа назвав поточний склад НКЦПФР "найкращим за всю історію".
"Зміна членів комісії - це навіть не персональні зміни, прив'язані до особистостей. Це зміна поколінь. Тепер у ринку з'явився шанс отримати новий імпульс у своєму розвитку. Саме надія на те, що шанс буде використано, і є мої основні очікування", - також сказав фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса порталу StockWorld.
В передчутті реальних реформ, влада навіть закрила очі на явне порушення закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів", який забороняє керівництву НКЦПФР володіти правами в підконтрольних відомству структурах.
У жовтні Тимур Хромаєв в інтерв'ю зізнався, що не зміг знайти покупця на свою частку в "Арта". Керує часткою менеджмент компанії в інтересах голови комісії. Учасники ринку кажуть, що не чули оголошень про продаж і справедливо вважають, що Хромаєв не міг передати свою частку в управління менеджменту, оскільки всі вони - фізичні особи.
Відповідно до закону про запобігання корупції, власник має право передати свою частку в управління тільки юридичним особам. У відповідь на запитання до Тимуру Хромаеву прес-служба комісії змогла тільки послатися на що вийшло раніше інтерв'ю "Інтерфаксу-Україна".
У свою чергу член НКЦПФР Дмитро Тарабакін заявив: "Я не є акціонером Драгон Капітал". В НКЦПФР відзначили, що він і не був акціонером "Драгон Капітал". Учасники ринку здивовані, оскільки Тарабакін протягом майже 15 років представлявся співвласником цієї компанії.
На відміну від публічного Дмитра Тарабакіна, Тимур Хромаєв - темна конячка навіть для учасників фондового ринку. До призначення Хромаєва головою НКЦПФР ринок майже чотири роки нічого не чув ні про нього, ні про його компанії "Арта". Хоча він створив її разом з колишніми колегами ще в 2002 році, після відходу з Мінфіну.
"Я пішов, тому що вичерпав себе в Мінфіні, не знайшов застосування своїм можливостям", - говорив Хромаєв в інтерв'ю "Влада грошей".
Зате свої можливості і зв'язки в середовищі чиновників застосував у бізнесі. Інакше як пояснити, що такі гіганти, як НАЕК "Енергоатом", НАК "Нафтогаз України", а також "Південно-Західна залізниця" (Харьков, "Чорноморнафтогаз" стали першими клієнтами нікому невідомої фірми "Арта", яку створив 27-річний Тимур Хромаєв.
Як писала "Влада грошей", за однією з версій, вагому підтримку у роботі з держсектором Хромаєву зробив його батько. За іншою - основними його покровителями були Сергій Тігіпко, який у той час займав пост віце-прем'єра, і колишній шеф, екс-міністр фінансів Ігор Мітюков. І навряд чи такі контракти укладалися безоплатно.
У розпал фінансової кризи з'ясувалося, що "Арта" вивела на ринок багато неякісних емітентів. І починаючи з 2008 р., в її житті почалася смуга дефолтів.
Першим на борговому ринку України стався дефолт по цінних паперах "Київмедпрепарату", де "Арта Цінні папери" була андеррайтером. Сама компанія "Арта Цінні папери" в 2008 році також допустила низку дефолтів за операціями РЕПО, не виконавши зобов'язання перед учасниками ринку з викупу облігацій, зокрема, того ж "Київмедпрепарату" та інших компаній.
У 2009 р. компанія "Нідан+", у якій андеррайтером була "АРТА Цінні папери", спочатку відмовилася платити по своїх корпоративних облігаціях, а потім збанкрутувала. Великим інвестором був один з державних банків, що призвело до збитків і втрат коштів держави.
У тому ж 2009 р. "Арта" опинилася в центрі скандалу у зв'язку з реструктуризацією боргів НАК "Нафтогаз України" через офшор. Зокрема, отримати мандат "Нафтогазу" намагалася новостворена кіпрська компанія Squire Capital Limited, "прихованим партнером" якої була "Арта".
У травні 2010 р. сама "Арта Цінні папери" відмовилася від виконання своїх публічних зобов'язань щодо дострокового викупу облігацій серії "В" "у зв'язку з неплатоспроможністю".
Після низки дефолтів і скандалів "Арта" пішла з інвестиційного ринку і практично повністю припинила свою діяльність. А Тимур Хромаєв став займатися бізнесом, пов'язаним з газом. Тому призначення його головою НКЦПФР викликало здивування у професійному середовищі.
Незабаром "воскресла" і його "Арта". За словами учасників ринку недержавного пенсійного забезпечення, голова комісії "радить" рекомендувати компанію "Арта" в якості керуючого пенсійними грошима.
Першочерговим завданням, яке для себе визначило керівництво НКЦПФР, стала боротьба з цінними паперами компаній, що викликають підозри. Під обмеження потрапили ряд емітентів, чиї акції комісія вивела з обігу на організованому ринку.
Однак, як виявилося, спонтанні рішення НКЦПФР з чищення ринку, були не продумані з правової точки зору. Судові позови, що послідували за рішеннями, виявили їх невідповідність нормативній базі самої комісії.
У ході розглядів НКЦПФР апелювала до того, що, приймаючи рішення зупинити обіг цінних паперів, регулятор намагався захистити державу та інвесторів у цінні папери. Але довести цю тезу юристи не змогли. Суди виносили рішення не на користь комісії.
Після того, як 15 липня на засіданні комітету з фінансів і банківської діяльності Верховної Ради глава НБУ Валерія Гонтарєва публічно присоромила Тимура Хромаєва за бездіяльність НКЦПФР очищення ринку від "липових" брокерів, пріоритети роботи відомства зрушилися у бік боротьби зі схемними компаніями, які безпосередньо підпорядковуються комісії.
Перші результати були продемонстровані через тиждень після догани. 24 липня комісія прийняла "вольове" рішення застосувати на практиці набув 28 червня закон, яким юридичним особам, що мають в капіталі резидентів Росії, заборонялося займатися ліцензійною діяльністю.
В один день ліцензій на здійснення діяльності на фондовому ринку втратили п'ять російських банків і компаній, хоча двом біржам з російським капіталом були надані преференції. І це був перший сигнал про те, що регулятор лобіює інтереси окремих компаній.
Видимість діяльності НКЦПФР другий раз була продемонстрована ще тиждень. На початку серпня Тимур Хромаєв на прес-конференції звітував перед журналістами, що за півроку комісія зупинила обігу на фондових біржах цінних паперів 80 емітентів, чия капіталізація перевищувала 460 млрд грн. Журналістам він пообіцяв, що це тільки початок чистки.
На початку листопада НКЦПФР відзвітувала про досягнення, відсутність яких стала підставою для осуду Тимура Хромаєва головою НБУ в липні. Виявилося, що за десять місяців ліцензій позбулися 36 торговців цінними паперами, які не вели діяльності. Ще 70 ліцензій позбулися компанії, що здійснюють іншу діяльність на ринку.
"Комісія і надалі буде активно працювати над очищенням ринку. Нашими пріоритетами були і залишаються захист інтересів інвесторів, протидія порушенням, удосконалення законодавчої і нормативної бази", - підвів підсумок чищення Тимур Хромаєв. Зазначимо, що боротьба з "сумнівними" компаніями велася і раніше. За останні п'ять років, згідно з даними НКЦБФР, щорічно з ринку виводилося близько 120 організацій (див. графік).
Поки НКЦПФР визначалася з тим, від чого ще потрібно чистити ринок, Нацбанк підводив підсумки своєї роботи. Валерія Гонтарєва повідомила про завершення першої частини реформ у банківському секторі, що викликало подив у Тимура Хромаєва.
"А мені здавалося, що ми ще не починали реформувати і будувати нову фінансову систему України. Пожежа може, і загасили, але сміття, руїни і уламки старої системи заважають нового розвитку!", - написав він на сторінці в Facebook. Після цього були визначені причини, за якими реформи на фондовому ринку так і не почалися.
По-перше, це обмежені повноваження НКЦПФР. Щоб приступити до реформ, комісії як виявилося, потрібні колосальні права, хоча вона має всі можливості ініціювати необхідні законодавчі зміни для початку реформування. Отримати додаткові повноваження планується через прийняття закону, який був розроблений самою НКЦПФР.
В документі, наприклад, комісія буде фактично прирівняна до правоохоронних органів - чиновники зможуть проводити розслідування на рівні зі слідчими, з тією лише різницею, що слідчі повинні діяти в рамках КПК. А для НКЦПФР жодних рамок не буде.
У володінні комісії можуть виявитися абсолютно всі юридичні особи, яких зобов'яжуть розкривати будь-яку інформацію, включаючи ту, що становить банківську таємницю або прирівняну до неї. При цьому, НКЦПФР не буде нести ніякої відповідальності за її передачу стороннім особам.
Більш того, якщо комісія вважатиме, що у компанії є конфлікт, то зможе призначити туди свого управителя, без будь-яких обгрунтувань.
Другим умовою початку реформ, згідно із заявами Тимура Хромаєва, має бути збільшення бюджету НКЦПФР. В рази. Зараз на фінансування відомства держава виділяє близько 47 млн грн на рік.
За розрахунками чиновників, їм потрібно не менше 200 млн грн на рік. Отримувати ці гроші планується не з бюджету, а шляхом введення фіксованої плати від операцій з цінними паперами.
Тобто, кожен раз здійснюючи угоду, інвестор частина коштів буде спрямовувати на утримання чиновників. На які конкретно цілі будуть спрямовані ці доходи, не уточнюється.
Обсяг торгів на біржах у січні-жовтні впав на 53% - до 244 млрд грн. Левову частку оборотів формують банківські установи, які активно працюють з державними облігаціями.
Зараз великі фондові біржі не стягують комісії від операцій з цінними паперами, але у випадку схвалення парламентом, будуть змушені автоматично стягувати фіксовану плату з кожної трансакції. Безсумнівно, витрати на утримання НКЦПФР за рахунок комісії від операцій з цінними паперами, в кінцевому підсумку ляжуть на вкладників банків і держава.
В 2014 році, згідно з рейтингом Cbonds найбільш активними торговцями ОВДП серед банків були "Ощадбанк" і "Укргазбанк", збитки яких в минулому році склали 8,6 млрд грн і 2,8 млрд грн, відповідно.
В очікуванні достатніх повноважень і фінансування для проведення реформ, чиновники зайнялися лобіюванням інтересів структур, зв'язок з якими вони повинні були розірвати. НКЦПФР також кинулася "консолідувати" біржову інфраструктуру. Протягом першого тижня жовтня були відібрані ліцензії на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) і фондової біржі ПФТС.
Остання виявилася заручником наявності в капіталі росіян. Комісія закрила очі на те, що в капіталі конкуруючої "Української біржі" також знаходяться російські резиденти, надавши Dragon Capital і її молодшого партнера "Універ капітал" 1,5 місяці на те, щоб викупити частку росіян і таким чином прибрати ризик необхідності відкликання ліцензії.
Ринок відразу звинуватив НКЦПФР у виборчому правосудді, подвійних стандартах і корупції - Дмитро Тарабакін, як колишній співзасновник Dragon Capital, брав активну участь у створенні "Української біржі".
Голова виконавчої ради групи УМВБ Олександр Гінзбург незабаром назвав НКЦПФР "некомпетентною". Рішення комісії по УМВБ було оскаржено в суді та визнано незаконним. Рішення у ПФТС було призупинено Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування при Державної регуляторної службі.
Незважаючи на всі старання, Dragon Capital не змогла добитися підписання договору з Московською біржею у відведений час - і 17 листопада "Українську біржу" позбавили ліцензії.
"В принципі, звинувачувати НКЦПФР у подвійних стандартах тепер дійсно не вийде: комісія цілком послідовно і акуратно продовжує ламати ринкову інфраструктуру, в зв'язку з чим виникає питання, де більше бенефіціарів від держави-агресора - УБ/ПФТС або в самій комісії?" - зазначив старший юрист юридичної компанії Prove Group Ярослав Абрамов.
Останнім часом НКЦПФР багато говорить про реформи на фондовому ринку, "але відкликання ліцензії - це не реформа", - вважає Олександр Гінзбург.
І говорити - не значить робити. А новий склад НКЦПФР, на який покладалися великі надії, за десять місяць нічого не зробив для розвитку фондового ринку в країні.
І як написав StockWorld, "це все означає тільки одне: Комісія не компетентна. Може бути, її члени - хороші люди самі по собі, але вони зайняті не своєю справою".
В Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 січні 2018 року було оприлюднено рішення судді Печерського районного суду міста Київ К.О. Москаленко від 15.08.2017, яким частково було задоволено позов Тимура Хромаєва щодо захист честі, гідності та ділової репутації. Відповідно до рішення, суд визнав недостовірною наступну інформацію:
"… Глава ведомства Тимур Хромаев является соучредителем группы компаний "Арта…";
"… Участники же рынка говорят, что не слышали объявлений о продаже и справедливо считают, что Тимур Хромаев не мог передать свою долю в управление менеджменту, поскольку все они - физические лица…";
"…После того, как 15 июля на заседании комитета по финансам и банковской деятельности Верховной Ради НБУ Валерия Гонтарева публично пристыдила Тимура Хромаева за бездействие НКЦПФР в очистке рынка от "липовых" брокеров, приоритеты работы ведомства сдвинулись в сторону борьбы со схемными компаниями, которые напрямую подчиняются комиссии…".
Від себе хочемо додати, що до того, як 30.01.2015 Тимур Хромаєв став головою НКЦПФР, він був засновником: ТОВ "АРТА Інвестиційні Партнери", ТОВ "АРТА Управління Активами", ТОВ "АРТА Цінні Папери", які складають групу компаній, відому як "АРТА".
Крім того, відповідно до декларації Тимура Хромаєва за 2015 р. та відомостей з ЄДР за 2016 р., він був учасником ТОВ "АРТА Реєстратор" (припинило свою діяльність 26.12.2016), а також є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) іноземних компаній: "АРТА інвестмент груп Лімітед" (Британські Віргінські острови) та "АРТА груп Лімітед" (Острів Мен). Незважаючи на те, що 30.01.2015 Тимур Хромаєв вийшов зі складу учасників ТОВ "АРТА Інвестиційні Партнери", він та його дружина продовжили користуватися автомобілями: Land Rover Range Rover, 2011 року та BMW 730D, 2013 року, які належать ТОВ "АРТА Інвестиційні Партнери".