Іран готовий завдати удару у відповідь в разі нападу на нього, однак навряд чи стане самостійно починати або провокувати військовий конфлікт. Таку заяву зробив глава розвідувального управління Міністерства оборони США генерал-лейтенант Рональд Берджесс на слуханнях в сенаті, передає Reuters.
Іран готовий завдати удару у відповідь в разі нападу на нього, однак навряд чи стане самостійно починати або провокувати військовий конфлікт. Таку заяву зробив глава розвідувального управління Міністерства оборони США генерал-лейтенант Рональд Берджесс на слуханнях в сенаті, передає Reuters.
"Іран може принаймні тимчасово закрити Ормузську протоку або ж запустити ракети по США або союзниках, але тільки в тому випадку, якщо на нього буде здійснено напад. Також не виключено, що Тегеран у відповідь може спробувати задіяти терористів по всьому світу, проте малоймовірно, що Іран виступить ініціатором або навмисно спровокує конфлікт", - вважає Берджесс.
Говорячи про військовий потенціал Ісламської республіки, глава військової розвідки США повідомив, що Іран працює над поліпшенням характеристик балістичних ракет, підвищуючи їх точність, а також вводить в дію нові кораблі і підводні човни в район Омана і Перської затоки і Каспійського моря. В даний час Іран має можливість завдати ракетного удару по цілях в близькосхідному регіоні і навіть у Європі. Крім того, відзначив генерал, інтересам Сполучених Штатів може шкодить співпраця Тегерана з терористичними мережами, що діють у всьому світі, передає Bloomberg. Доказом тому служить недавній замах на посла Саудівської Аравії в США.
Крім всього іншого, Берджесс зазначив, що, за даними Пентагону, Ізраїль не готовий поки завдати удару по ядерних об'єктах Ірану.
Американські ЗМІ також пишуть, що голова Національної розвідки США Джеймс Клеппер вважає, що військовий удар по Ірану не принесе його супротивникам великої вигоди. За даними американських розвідслужб, Тегеран істотно перебільшує свої досягнення в області військового атома, а знищення заводів зі збагачення урану лише ненадовго відкладе розвиток ядерних технологій в цій країні.
Американські спецслужби вважають, що Іран протягом десятиліть готується до можливої військової конфронтації зі Сполученими Штатами Америки. Замість того, щоб займатися прямим військовим суперництвом, в якому наочно виявляться іранські недоліки на тлі американських сильних сторін, Іран розробляє асиметричну "гібридну" стратегію A2/AD, в якій поєднуються передові технології і тактика партизанської боротьби, і яка спрямована на те, щоб позбавити американські війська баз і свободи маневру на морі.
Тим часом влада США оголосила про введення нових санкцій відносно Ірану. На цей раз вони торкнулися Міністерства розвідки і державної безпеки Ірану, які Вашингтон звинувачує в підтримці тероризму, порушенні прав людини та підтримки репресій, проведених сирійськими владою.
Зазначимо, що Сполучені Штати - далеко не єдина держава, яка приймає санкції відносно Тегерана. 23 січня ц.р. ЄС ввів заборону на імпорт, придбання і транспортування іранської нафти і нафтопродуктів, а також належні до них фінансові та страхові операції. Крім того, накладено заборону на експорт до Ірану нафтохімічного устаткування, на передачу відповідних технологій, на інвестиції в іранські компанії нафтового сектора і на створення спільних підприємств. Згідно з прийнятими обмежувальними заходами, до 1 липня 2012 р. від санкцій звільняються сторони діючих угод з Іраном.
Раніше, 21 листопада 2011р., США, Великобританія і Канада оголосила про введення відносно Ірану односторонніх санкцій, спрямованих проти енергетичного і фінансового секторів іранської економіки.
Причиною санкцій стала доповідь Міжнародної організації з атомної енергії (МАГАТЕ), в якій говорилося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може здійснюватися й донині. США, Ізраїль і низка країн Заходу підозрюють Іран у спробах створити ядерну зброю. Іранський уряд заявляє, що його ядерна програма носить мирний характер.
Новий виток напруженості був викликаний недавньою заявою Ірану про можливе блокування Ормузської протоки, яка є нафтовими воротами з країн Перської затоки.