Останнім часом в Україні почастішали випадки умисного знищення бізнесу. Підприємці заявляють, що відбувається це за допомогою безпідставного судового переслідування, коли за поданнями правоохоронних органів суди по суті блокують роботу компаній. Інший випадок, за словами бізнесменів, це тиск за підтримки правоохоронних органів, а також масована кампанія у ЗМІ та залучення фальшивих "активістів".
Внаслідок атаки підприємства часто припиняють діяльність, їхні працівники втрачають роботу, а інвестори – гроші та репутацію. Це може відбуватись навіть при тому, що провини компанії чи її власників не доведено. На жаль, подібні випадки шкодять не тільки окремим компаніям, але й іміджу України в цілому, зокрема – її інвестиційному клімату.
Так, згідно з даними за минулий рік, Україна опинилася на 134 сходинці світового рейтингу інвестиційної привабливості International Business Compass. Всього в рейтингу 174 країни, і наша розмістилася між Свазілендом та Буркіна-Фасо. Очевидно, що такий результат багато у чому є наслідком намагань знищити бізнес, що останнім часом набуло в Україні загрозливих обсягів.
Процес такого руйнування можна прослідкувати на прикладі різних компаній. Так, у другій половині жовтня цього року співробітники Генеральної прокуратури та Служби безпеки провели обшук в офіс "Карпатської рудної компанії" (яка належить Avellana Gold), а також квартири керівника організації в Києві та Берегово.
За даними ЗМІ, обшуки проводились в рамках справи щодо колишнього власника, якого пов’язують з екс-міністром МВС часів Януковича Віталієм Захарченком. Хоча українське представництво компанії Avellana Gold зробило заяву, що не має жодних відносин з колишнім власником.
Повідомлялось, що під час обшуків зникла геологічна інформація та спеціальний дозвіл на розробку Мужіївського родовища поліметалів, права на які належать американській компанії-інвестору. Роботу організації заблоковано. Ліцензію на видобуток поліметалічної руди американська компанія отримала в 2016 році та планувала інвестувати в виробництво близько 100 млн доларів. Тепер економіка України, швидше за все, не побачить цих інвестицій.
Очевидно, що в подібній ситуації може опинитися будь-яка українська чи навіть зарубіжна компанія. На жаль, зараз в країні жоден бізнес не застрахований від того, що його не буде знищено в процесі судового переслідування за безпідставними звинуваченнями, прямого тиску з боку силових структур або організованої кампанії в ЗМІ.
Дуже показовою у цьому контексті є ситуація навколо "Трейд Коммодіті". Можна припустити, що ситуація, в якій опинилася компанія, стала можливою через недосконалість законодавства. В даному випадку мова йде про відсутність чітко прописаної процедури підтвердження факту підвищення цін на ринку. Через це компанія звернулася до Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Кабінету міністрів з вимогою видалити корупційний пробіл в процедурах держзакупівель.
Що ж сталося з "Трейд Коммодіті" та якими виявилися наслідки вищевказаних законодавчих прогалин? Національне антикорупційне бюро звинуватило компанію у завищенні цін на пальне під час укладення договору з Міністерством оборони навесні 2016 року. Зазначалось, що під інформаційним тиском суди ухвалюють рішення, "продиктовані" стороною звинувачення.
У той же час будь-які аргументи захисту просто ігноруються. Судовими постановами арештовуються рахунки компанії в декількох банках, накладається арешт на майно інвесторів, одному з них забороняється виїзд за кордон.
Такі дії призводять до блокування роботи компанії та її фактичного знищення. Руйнуються взаємовідносини з партнерами, бо вони будуються на взаємодовірі, яка підривається гучними скандалами та судовими ухвалами про арешт корпоративних прав. Крім того, арешт рахунків блокує господарську діяльність компанії, вона не може виконувати зобов’язання перед кредиторами та замовниками.
Також через неможливість виплачувати заробітну плату звільняються ключові спеціалісти компанії. Колектив професіоналів, на пошук яких витрачено багато часу й зусиль, фактично, розвалюється.
До того ж, заборона на виїзд за кордон представника компанії зриває важливі зустрічі з міжнародними партнерами. Так само носіння електронного браслета може бути негативним прикладом – попередженням для інших інвесторів щодо небезпечності ведення бізнесу в Україні.
Згідно з законом, запобіжні заходи мають бути виваженими, при цьому, за словами ряду експертів, ця вимога не виконується. Адже ніякого сенсу в арешті корпоративних прав для забезпечення розслідування немає. Навпаки – такі заходи призводять до знищення бізнесу.
Цікаво також, що НАБУ, згідно з інформацією представників компанії, постійно змінює свою позицію у справі про держзакупівлі в Міноборони, видаляючи зі свого офіційного сайту певні матеріали. Можна припустити, що реальних доказів зловживань компанії немає.
Ще один спосіб знищення бізнесу в Україні – звинувачення (часто безпідставні) у роботі на ворога. Як приклад можна згадати відому лотерейну компанію М.С.Л., яку звинуватили в роботі на Росію. В результаті компанія потрапила до санкційного списку, при тому що розкрила структуру власності і довела, що її кінцевий власник – громадянин однієї з держав Євросоюзу.
Крім того, власник оператора, щоб зняти всі підозри, сам звернувся до СБУ з готовністю до співпраці. І в Службі безпеки відповіли, що ніяких порушень не виявлено. Але це не допомогло, і наразі компанія не може повноцінно функціонувати. Іронія в тому, що до введення санкцій М.С.Л. була лідером щодо сплати військового збору.
Показовою також є історія спроби працювати в Україні великих міжнародних нафтогазовидобувних компаній Shell та Chevron. Компанії намагалися налагодити видобуток газу спільно з державним "Укргазвидобуванням", але через непрозорість законодавства та відсутність гарантій захисту бізнесу вирішили згорнути свою діяльність в Україні та інвестувати в більш передбачувані економіки.
Як показав досвід "Трейд Коммодіті", потенційні проблеми через недосконале законодавство хвилювали світових нафтогазових гігантів не без підстав.
Окремо варто згадати сферу IT. За оцінками учасників ринку, протягом останніх років у різних IT-компаніях пройшло більше 30 обшуків, під час яких вилучалася техніка, співробітники не допускалися на робочі місця, бізнес зазнавав збитків. Варто зазначити, що зазвичай справи до суду не доходили, не кажучи вже про доведення до обвинувального вироку.
Найбільш резонансними справами у сфері IT стали закриття онлайн-кінотеатру Fs.to, обшуки в приміщеннях одеського CDMA-оператора "Інтертелеком" з вилученням основного обладнання, 20 обшуків в офісних та житлових приміщеннях інтернет-провайдера "Тріолан", обшуки в офісі київського провайдера "Ланет" та гучний скандал з одним із найбільших в Україні розробників ігор – компанією Lucky Labs. До речі, за оцінками Lucky Labs, в цілому під час проведення обшуків лише у 2016 році IT-галузь втратила близько 40 мільйонів доларів. Атаки на IT-бізнес тривають і досі.
Слід пам'ятати, що правоохоронні органи – Антикорупційне бюро, Генпрокуратура, Нацполіція тощо – фактично фінансуються за рахунок податків, які, у свою чергу, сплачуються тими ж компаніями. У разі ж продовження таких дій з боку правоохоронних органів, бізнесом в Україні просто не буде кому займатися, отже не будуть сплачуватися податки до держбюджету. І, як висновок, в країні не буде коштів для утримання самих силовиків.
До того ж, саме з бюджету отримують заробітну плату й чиновники. Тобто, в разі знищення бізнесу, й без того не завжди порядні держслужбовці можуть остаточно перетворитися на злодіїв.
На жаль, поки що ситуація саме до цього і йде. Доводиться констатувати, що ведення бізнесу в Україні наразі є справою небезпечною і з сумнівними перспективами. Потенційні інвестори це чудово розуміють, ставлячи нас на рівень країн третього світу. Допоки існують прогалини в законодавстві, котрі ніхто не поспішає виправляти, допоки силовики і судді відчувають безкарність за неправомірні дії і рішення, ситуація навряд чи зміниться.