Більшість українських студентів з 1 вересня повернулися до навчання. Про те, як вищі навчальні заклади адаптуються до роботи під час карантину, – в матеріалі РБК-Україна.
Новий навчальний рік супроводжується обмеженнями через COVID-19, які можуть суттєво відрізнятися в залежності від карантинної зони. Крім того, з урахуванням епідситуації виш може самостійно встановлювати як графік навчання, так і спосіб викладання та контролю знань.
Ще минулого місяця на зустрічі з ректорами вищих навчальних закладів в. о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет рекомендував починати заняття для першокурсників тільки з 15 вересня.
"Освітній процес починається з 1 вересня для старших курсів, з 15 вересня починати рекомендується для тих, хто вступив на перший курс, і для магістратури", – зазначив він, звернувши увагу на те, що кожен виш має право самостійно приймати остаточне рішення.
Як показала практика, найбільші виші країни прислухалися до цих рекомендацій. Зокрема, Київський національний університет імені Шевченка з 1 вересня відкрив семестр для студентів II-IV курсів (бакалаври) та другого року навчання на магістратурі. Першокурсники освітнього рівня "бакалавр" і "магістр" будуть навчатися з 17 вересня.
Повністю рекомендаціям МОН про терміни початку навчального року слідує Львівський національний університет імені Франка, а ХНУ імені Каразіна (Харків) заявив, що заняття з першокурсниками почнуться після 28 вересня, коли завершиться набір. До цього протягом місяця планують проводити зустрічі в малих групах для знайомства з кураторами, студентським самоврядуванням і т. д.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара визначився і з датами для аспірантів. Перший курс приступить до навчального року з 5 жовтня, другий – з 28 вересня.
Згідно з вимогами Міністерства охорони здоров'я, найбільш жорсткі обмеження мають діяти в "червоних зонах" карантину. Що стосується вишів, то тут їм заборонено проводити аудиторні заняття. На сьогодні у "червоній зоні" знаходяться такі великі міста, як Чернівці та Івано-Франківськ.
Чернівецький національний університет імені Федьковича, наприклад, заборонив студентам відвідувати навчальні корпуси. А заняття з 1 вересня там проводяться у дистанційній формій згідно з затвердженим розкладом на осінній семестр.
Івано-Франківський НТУ нафти і газу також перевів усі лекції, практичні і лабораторні заняття на "удальонку". При цьому на випадок ослаблення карантину і переходу до "помаранчевої зони" обмеження збережуться для груп чисельністю понад 20 осіб.
Не тільки "червона зона" буде практикувати дистанційне навчання. КПІ імені Сікорського незважаючи на те, що столиця перебуває в "жовтій зоні", усі види занять для студентів денної та заочної форми буде проводити онлайн до 21 вересня. Подальше рішення буде залежати від епідеміологічної ситуації в Києві.
Але більшість великих вишів усе-таки схиляється до змішаної форми. Київський національний університет імені Шевченка вирішив, що студенти будуть вчитися частково онлайн і частково в аудиторіях. Для заочників встановили ліміт не більше 8 годин занять на день, для студентів денної форми – не більше 6 годин. Онлайн-заняття будуть проводитися за допомогою сервісів Skype, Zoom, Microsoft Teams, Moodle, Google Classroom, Online Test Pad та інших.
Львівський національний університет імені Франка ("помаранчева зона") проводитиме лекції в дистанційному режимі, а практичні, семінарські та лабораторні роботи – в очному форматі з урахуванням карантинних заходів. Заняття в аудиторіях обіцяють організувати з дотриманням усіх санітарних заходів та обмежень. Змішаний формат до кінця карантину буде і в Харківському університеті імені Каразіна ("помаранчева зона").
Хоча у зв'язку з несприятливою ситуацією з коронавірусом в Україні перестраховуються виші й у "зеленій зоні". Наприклад, "Запорізька політехніка" перші два тижні вересня викладатиме в дистанційній формі, після чого перейде на змішану.
"Вищі навчальні заклади будуть працювати як середні і дошкільні. Єдине, при настанні "помаранчевої зони" буде заборонено навчання в групах більше 20 осіб... Все інше так само, як і в школах: соціальна дистанція, маски, дезінфектори", – заявив напередодні прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Міністерство охорони здоров'я заздалегідь підготувало рекомендації для студентів та викладачів, щоб не допустити поширення COVID-19. Заходити до навчального закладу і переміщатися між аудиторіями можна тільки в масці. На самих заняттях можна перебувати без неї, а в "помаранчевій зоні" викладачам рекомендують використовувати захисні щитки.
Заповненість лекційних залів не повинна перевищувати 50% з дотриманням максимальної дистанції між студентами. В регіонах "помаранчевої зони" наповненість класів (груп) не має перевищувати 20 осіб.
На входах до приміщення треба обладнати місця для обробки рук; в кінці дня обов'язково проводити дезінфекцію поверхонь, дверних ручок, столів і т. д.; після кожного заняття протягом 10 хвилин провітрювати приміщення.
Заняття групи рекомендують проводити в одній аудиторії протягом дня, перед їх початком викладач має справлятися про самопочуття присутніх, а якщо у когось із студентів виявлять COVID-19 – вся група піде на самоізоляцію.
Докладніше на діях у випадку ознак коронавірусу зупинився міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
"Якщо є ознаки коронавірусної хвороби під час занять у студента... Потрібно відразу ізолювати студента, надіти маску, провітрити аудиторію, провести дезінфекцію і потім звернутися до лікаря", – заявив міністр.
Карантинні правила передбачені й для гуртожитків. Біля входу до будівлі мають бути антисептики, а у працівників і мешканців треба щодня безконтактно вимірювати температуру. Поза своєї кімнати мешканці повинні бути в масці. Гості та відвідувачі теж повинні проходити температурний скринінг при вході до гуртожитка, а також обробляти руки антисептиком. А якщо у мешканця температура перевищить 37,2 градуси, його необхідно ізолювати до консультації медичного працівника.
При цьому забезпечення працівників засобами індивідуального захисту і контроль за дотриманням правил покладено на адміністрацію. Це особливо важливо з урахуванням того, що протягом літа неодноразово фіксувалися спалахи коронавірусу в студентських гуртожитках, зокрема в Києві та Запоріжжі.
Втім, це не єдині обмеження, з якими стикаються в гуртожитках, адже заселитися не можуть всі охочі студенти. Так, наприклад, КПІ ім. Сікорського на час дистанційного навчання (попередньо, до 21 вересня), посилаючись на рекомендації МОЗ, розселить максимум 2 500 тисяч осіб. Зазвичай у 20 гуртожитках вишу проживають понад 13 тисяч мешканців.
Окремо зазначимо: навесні у відповідь на випадки примусового виселення через карантин МОН та особисто президент Володимир Зеленський заявляли, що це неприпустимо. Зараз деякі студенти зіткнулися з тим, що з них вимагають оплату за збережені за ними місця, хоча по факту вони не проживали в гуртожитку і їм обіцяли врегулювати ці питання.
На днях схожий скандал розгорівся в Одеській юридичній академії. Студенти після зимових канікул оплатили проживання на півроку вперед, але в березні через карантин роз'їхалися по домівках. Вони сподівалися, що гроші перерахують вже на проживання у новому семестрі. Однак керівництво наполягає, що студентів не виселяли і не забороняли жити в гуртожитках. У будь-якому випадку без квитанції про свіжу оплату їх не заселяють.
Тим часом Україна щодня б'є рекорди захворюваності на коронавірус і складно прогнозувати, коли виші повернуться до колишніх порядків. Більш того, нинішня ситуація говорить про те, що "червоні зони" найближчим часом будуть тільки розростатися.
Обережні у прогнозах і представники влади. Вчора президент Володимир Зеленський заявив, що дистанційне навчання – це не вихід, але повний перехід в онлайн неминучий при великій хвилі COVID-19. І хоча його заява в більшій мірі відносилася до шкіл, її можна застосовувати й до вищих навчальних закладів.
На довершення до цього прем'єр-міністр Денис Шмигаль назвав очевидним продовження карантину після 31 жовтня. Таким чином, якщо не весь перший семестр, то значну його частину українські виші точно проведуть на дистанційній формі та з іншими обмеженнями.