Судан і Південний Судан опинилися на межі повномасштабної війни через розбіжності щодо лінії спільного кордону і нездатності домовитися про ціну перекачування південосуданської нафти по трубопроводах Півночі.
Судан і Південний Судан опинилися на межі повномасштабної війни через розбіжності щодо лінії спільного кордону і нездатності домовитися про ціну перекачування південосуданської нафти по трубопроводах Півночі.
Нагадаємо, 23 квітня ц.р. Президент Судану Омар аль-Башир заявив, що ніяких переговорів з Південним Суданом більше не буде. Він відзначив, що всі суперечки з новою державою вирішилися за допомогою зброї - суданські війська витіснили південносуданські зі спірного прикордонного нафтоносного району навколо міста Хеглінг.
Південний Судан, зі свого боку, оголосив, що в неділю завершив заплановане виведення своїх військ з Хегліга. Прикордонні збройні сутички між двома країнами відбувалися з початку квітня. 10 квітня Південний Судан захопив Хегліг, і виникли побоювання повномасштабної війни.
16 квітня ц.р. Парламент Судану прийняв офіційну заяву, в якій сусідній Південний Судан названий ворожою державою. "Уряд Південного Судану є ворогом, і всі державні органи Судану повинні ставитися до нього відповідним чином", - говориться в заяві суданського парламенту.
Нагадаємо, в березні 2012 р. між Джубою і Хартумом почалося збройне протистояння - найбільш масштабне з часів громадянської війни 1983-2005 рр., за підсумками якої Південний Судан став самостійною державою. Незабаром після оголошення і визнання незалежності нової республіки між сусідами розгорілося кілька економічних і територіальних конфліктів, переважно пов'язаних з розділом нафтовидобувної галузі колишньої єдиної держави.
Після поділу основна частина родовищ опинилася на території Південного Судану, проте інфраструктура для експорту нафти залишилася на півночі. За серією криз, викликаних суперечками про величину транзитних мит, пішли прикордонні інциденти.
Держава Південний Судан з'явилася на карті світу 9 липня 2011 р., після того як мешканці цього територіального утворення проголосили на референдумі незалежність від решти частини Судану. Цьому передували дві кровопролитні війни, які південці вели за незалежність від Хартума.
У 1983 р. в Судані спалахнула громадянська війна між ісламськими Північчю, населення якого складають переважно араби, і християнським Півднем, який в основному населяють громадяни неарабського походження. Південців підтримали Ефіопія і Уганда. Конфлікт тривав до 2005 р. і забрав з обох сторін близько 2 млн життів.