Розстрочка ціною в бюджет

Четвер 30 квітня 2015 15:16
Розстрочка ціною в бюджет
Будь-яке послаблення з боку інвесторів сьогодні краще, ніж визнання України банкрутом
Коли наприкінці лютого наша країна опинилася перед реальною загрозою дефолту, українська влада дуже розраховувала на МВФ і називала домовленості з ним про виділення нового кредиту чи не вирішенням всіх проблем. Дійсно, на той момент гроші фонду були дуже важливою "ін'єкцією" для підтримки життєдіяльності бюджету, поповнення золотовалютних резервів і банального зняття паніки серед населення.

Коли наприкінці лютого наша країна опинилася перед реальною загрозою дефолту, українська влада дуже розраховувала на МВФ і називала домовленості з ним про виділення нового кредиту чи не вирішенням всіх проблем. Дійсно, на той момент гроші фонду були дуже важливою "ін'єкцією" для підтримки життєдіяльності бюджету, поповнення золотовалютних резервів і банального зняття паніки серед населення.

План спрацював: гривня зміцнилася, Міністерство фінансів отримало необхідне підживлення і змогло заспокоїти зовнішніх кредиторів, розрахувавшись за поточними зобов'язаннями.

Але, як виявилося, 5-мільярдного траншу вистачило ненадовго, і вже на початку квітня уряд заговорив про необхідність домогтися реструктуризації більш ніж 20 випусків єврооблігацій (починаючи з 2006 року і з погашенням аж до 2023 року), кредитів "Укравтодору", єврооблігацій, випущених у процесі підготовки до Євро-2012, бондів "Укрзалізниці", Укрексімбанку, Ощадбанку та облігацій на 3 млрд доларів, викуплених в кінці 2013 року Росією.

Просять відкласти

Загальна сума, озвучена Міністром фінансів Наталією Яресько, яка підлягає перегляду, становить майже 23 млрд доларів. Згідно з прогнозами Мінфіну, це дозволить протягом найближчих трьох років заощадити бюджету 15,3 млрд доларів, і утримати співвідношення держборгу до ВВП на рівні 71%.

З одного боку, доводи Кабміну виглядають більш ніж аргументованими. Зокрема, Наталія Яресько зробила акцент на тому, що держборг України за останні роки зріс до 78 млрд доларів, а через девальвацію на його обслуговування потрібно щороку витрачати до 13% ВВП. Тому, реструктуризація життєво важливий крок, який забезпечить продовження термінів погашення, а також зниження процентних ставок за залученими раніше кредитами та зменшить витрати на їх обслуговування в 2015 році до 8,5% ВВП (в 2014 році, приміром, ця цифра сягала 11% ВВП).

Враховуючи, що станом на 31 березня сумарний розмір державного та гарантованого боргу перевищив 1,5 трильйона гривень, що можна порівняти з обсягом номінального ВВП України за 2014 рік, тональність уряду, який загрожує кредиторам дефолтом, цілком з'ясовна.

Однак, серед цих здорових умомиводів, до чиновників виникає чимало запитань. Перш за все, до їх обіцянок за рахунок кредитної допомоги фонду вирівняти ситуацію в економіці. Так, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк ще в березні особисто заявив про те, що 25 млрд доларів МВФ, які Україна повинна отримати протягом найближчих 4-х років, будуть спрямовані на відновлення економічного зростання, підтримку фінансового сектора і валютного курсу. Причому, вже перші транші підуть на створення нових робочих місць, підвищення стандартів життя, заробітних плат, розвиток торгівлі та підприємництва. А в 2016 році ми побачимо навіть перші ознаки позитивної динаміки ВВП.

Тим не менш, поки що можна констатувати, що кошти фонду витрачаються виключно на підтримку дефіциту державного бюджету. І те, не так успішно, як хотілося б, раз Кабміну доводиться йти до колишніх кредиторів з повторним проханням, оскільки приплив валюти (так і інвестицій, в принципі) в країну скорочується. Наприклад, кількість операцій з капіталом і фінансових операцій залишається дефіцитним. У лютому рахунок становив 283 доларів "мінус", у березні - 292 млн доларів "мінус" (хоча рік тому був профіцит понад 420 млн доларів). Крім того, дефіцит фінансового рахунку платіжного балансу за 1 квартал 2015 року досяг 1,1 млрд дол.

А що фонд?

Є питання і до керівництва МВФ. Адже фонд виставляє уряду нашої країни такі вимоги, виконання яких заганяє українську економіку в ще більшу боргову яму. І виходить замкнуте коло: без кредитів ми прожити не можемо, але все нові борги, які на папері повинні вивести Україну з рецесії, провокують лише погіршення ситуації, збільшення бюджетного дефіциту і зростання девальваційного тиску на курс гривні.

Є питання і до самим кредиторів, які погоджуються на невигідні умови реструктуризації. Як для України, так і для себе. Наприклад, власники єврооблігацій "Укрексімбанку" погодилися продовжити термін їх погашення на три місяці. Незважаючи на те, що Мінфін наполягав на пролонгації до 7 років. І не виключено, що інші пункти реструктуризації спіткає та ж доля. Так, Мін'юст буквально днями заявив, що 10 іноземних інвесторів подали судові позови проти України щодо захисту власних інтересів. Це дуже тривожний "дзвінок", що підриває і без того хитку репутацію нашої країни.

При цьому всі сторони прекрасно розуміють, що і для кредиторів, і для нашого уряду найбільш прийнятним був би "грецький сценарій", в рамках якого приймається рішення про списання частини боргів, а інша заборгованість просто "розтягується" в часі. Оптимальна сума "прощення" - близько 12 млрд доларів (усього за 2015 рік українському уряду потрібно погасити близько 11 млрд доларів).

Такий компроміс значно підвищує шанси на те, що Україна розрахується за кредитами, і, нарешті, зможе використовувати міжнародну допомогу на благо національної економіки.

Вирішать у травні

Але суть криється в деталях, і мета кредиторів куди прозаїчніша. Адже Україна, як позичальник сплачує не тільки й не стільки відсотки за зовнішніми запозиченнями. Вона отримує допомогу в обмін на реформи. Тільки ось ці реформи багато в чому створюють умови не на користь локального бізнесу і тягнуть за собою значне погіршення рівня життя в країні.

Причому кредиторам важливо, щоб усі ці процеси тривали якомога довше, оскільки так значно простіше позичальника тримати на короткому повідку і підгодовувати його все новими і новими кредитами. І логічно, що вигідні для нас умови реструктуризації в цей сценарій поки що ну ніяк не вписуються.

Втім, по своїй кишені власники українських боргів бити теж не захочуть, тому сценарій, в рамках якого все-таки вдасться домогтися якщо не списання, то хоча б пролонгації на 3-5, і навіть 7 років, бачиться цілком прийнятним. Та й рішення про реструктуризацію буде прийнято у травні, оскільки, домовленості з інвесторами повинні стати запорукою подальшого успішного співробітництва з МВФ, який в свою чергу плани з реструктуризації всіляко підтримує.

Принаймні, будь-яке послаблення з боку інвесторів сьогодні явно краще, ніж визнання України фактичним банкрутом.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся