Українська увійшла з часткою: як Рада вводила мовні квоти і що про це говорять телеканали

Середа 24 травня 2017 07:55
як Рада вводила мовні квоти і що про це говорять телеканали
За недотримання мовних квот штраф для телеканалів в сумі складатиме від 400 тисяч гривень (колаж РБК-Україна)

Вчора парламент ввів мовні квоти на телебаченні. За чотири місяці після вступу в силу закону на загальнонаціональних телеканалах не менше 75% програм, фільмів і випусків новин повинні бути українською мовою. Виняток - для передач і кіно, створені до серпня 1991 року. Однак їх зобов'язані транслювати тільки з субтитрами державною мовою.

Також "послаблення" дають, наприклад, для гостей та учасників інформаційних та аналітичних програм - їх виступи телеканали не переводитимуть. За недотримання квот на порушників накладатимуть штрафи. При цьому в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення впевнені, що перехід не викличе особливих проблем у телеканалів - у 75% з них обсягу україномовного контенту вистачає для дотримання прийнятих мовних квот.

Про те, як народні депутати сперечалися в парламенті з приводу цього закону, хто з каналів побачив обмеження прав людини у прийнятих нормах, і чи забиратимуть ліцензію на мовлення у ЗМІ, котрі не дотримуються цих положень - в матеріалі РБК-Україна.

Парламент потягнули за язика

Основним законопроектом вівторка, 23 травня, спікер парламенту Андрій Парубій назвав введення квот на українську мову на телебаченні. У кулуарах представники практично всіх фракцій говорили про те, що голосуватимуть "за" цей документ. Кілька фракцій, в тому числі "Блок Петра Порошенко" і "Народний фронт" ще напередодні голосування після засідань їх фракцій в понеділок заявили, що підтримають цей закон.

- Ми з повагою ставимося до всіх мов, у тому числі і до російської мови, але це - українське телебачення, а на українському телебаченні має бути українська мова, - запевняв журналістів лідер Радикальної партії Олег Ляшко. На уточнення, чи він знає, які поправки внесені до другого читання в законопроект, Ляшко недбало кинув: "Розберемося".

Не підтримувати закон вирішили тільки в "Опозиційному блоці", розповів РБК-Україна член цієї фракції Микола Скорик. Він скаржився, що його правка, яка б встановлювала квоту української мови в розмірі 50% на телебаченні, була відхилена комітетом. Переходячи то на українську, то на російську мову, Скорик заявив, що це "повний ідіотизм" та "підняття мовної теми шкодить українській державі". При цьому практика застосування квот української мови в радіоефірі з листопада минулого року народного депутата не переконувала в адекватності такого рішення.

- Людина до всього звикає, можна і зайця навчити курити, але навіщо це потрібно? - говорив Скорик. - Послухайте контент українських радіостанцій, при всій моїй повазі до пана Вакарчука (Святослав Вакарчук - лідер групи "Океан Ельзи", - ред.), але його стало занадто багато в ефірі, і багатьом це не подобається. Є державна мова, і ніхто цього не заперечує, всі повинні виконувати Конституцію. Але в цій же Конституції записана можливість використання мов національних меншин.

Нагадаємо, що Верховна Рада прийняла цей законопроект у першому читанні в березні цього року. Згідно з документом, на телебаченні встановлюється обов'язкова квота використання української мови - не менше 75% у часових проміжках з 7:00 до 18:00 і з 18:00 до 22:00. Крім того, трансляція фільмів, серіалів і передач повинна йти державною мовою. Виняток - тільки для фільмів і передач, створених до серпня 1991 року. Їх телеканали повинні транслювати з субтитрами українською мовою. У передачах можна буде не дублювати українською репортажі з місць подій, музичні кліпи, виступи і коментарі гостей та учасників програм, будь-які виступи кримськотатарською мовою.

Але виконання квот не вимагатиvenm від деяких мовників. Серед таких - ті, хто веде державне іномовлення, або супутникові телеканали, з допомогою програм яких тільки вивчають іноземні мови.

Основна доповідачка по законопроекту про квоти, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар ("Народний фронт") з'явилася в кулуарах Ради за 20 хвилин до початку засідання. У строгому чорному платті, яке надавало їй ще більшої зібраності, Сюмар повільно піднялася сходами до зали засідань. Однак великого ажіотажу її поява серед журналістів не викликала - представники ЗМІ набагато більше цікавилися питанням можливого введення віз з Росією, ніж квотами на українську мову на телебаченні. Голова комітету розповіла РБК-Україна, що до другого читання народні депутати запропонували 150 поправок до тексту закону, половина з яких були враховані комітетом.

При цьому вона уточнила, що закон набуде чинності за чотири місяці після його підписання президентом. Крім того, протягом року враховуватимуть до україномовної квоти і ті передачі та фільми, які були випущені національними виробниками, навіть якщо вони будуть на іншій, недержавній мові.

- Сподіваюся і очікую підтримки залу, - заявила вона і зникла в сесійній залі.

Саме обговорення закону та поправок до нього затягнулося майже на годину. Наприклад, народні депутати пропонували робити не щотижневі, а щоденні виміри, як дотримуються квоти української мови на телеканалах.

- Ми можемо наразитися на небезпеку, що недобросовісні телеканали будуть з понеділка по п'ятницю робити україномовні ефіри, а в суботній і недільний прайм-тайм він буде не таким вже україномовним, тому що квота розтягнута на тиждень, - попереджав Владислав Севрюков ("БПП").

- Цей законопроект був продуктом значного компромісу між різними політичними силами, а ви знаєте, як ми зважували всі ці речі, - напучувала депутатів Сюмар. - І ви знаєте, що в разі прийняття добового вимірювання, ми просто в результаті можемо втратити закон!

Представники "Оппоблока" намагалися запропонувати трирічний період переходу до цих квот, але їх правку не підтримали. Вони також заявили про порушення процедури прийняття законопроекту і ущемлення їх прав як опозиції.

- Я був у залі, коли приймала Партія регіонів закон Колесніченка-Ківалова, я вам розповім, що таке порушення регламенту, - гарячкував Андрій Парубій. - Коли тут навкруги стояли охоронці-бандити, злочинці, які калічили депутатів тільки за те, що вони хотіли отримати право слова, тільки за те, що вони хотіли висловити свою позицію. Так було в залі. Зараз ми йдемо по всій процедурі.

Також до другого читання з'явилася правка щодо санкцій до телеканалів за недотримання квот української мови. Депутати її підтримали, і телеканали тепер можуть штрафувати в розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору.

Зазначимо, що існує спеціальна методика розрахунку такого виду збору. В Нацраді з питань телебачення і радіомовлення уточнили РБК-Україна, що для загальнонаціональних телеканалів сума штрафу починатиметься від 400 тис. гривень.

- Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Давайте, щоб 300 голосів було! - намагався мобілізувати присутніх спікер Андрій Парубій. Але закон був прийнятий 269 голосами народних депутатів.

Вже в кулуарах по дорозі до українських акторів, які прийшли підтримати законопроект і сиділи в ложі преси, Вікторія Сюмар заявила, що це підштовхне до розвитку кіно, телебачення, серіалів, передач і "ведучі на телебачення нарешті говоритимуть українською мовою". Вона зазначила, що в цей раз власникам деяких телеканалів не вдалося переламати ситуацію на свою користь, щоб закон не був прийнятий. При цьому вона повідомила про тиск на народних депутатів

- До мене підходили депутати і говорили, що отримували СМСки, частина людей встала і вийшла з залу, - розповіла Сюмар. – Очевидно, що були спроби це все зірвати. Але у власників телеканалу "Інтер" немає контролю над парламентом, і це добре.

Не змусила себе чекати й реакція президента на прийняття закону про квоти української мови на телебаченні. На своїй сторінці у Facebook Петро Порошенко написав, що підпише цей закон. Він вказав, що публічно звертав увагу власників і менеджерів каналів на низьку частку української мови, в деяких вона була на рівні 15%. "Панове, ви назву країни забули?! Закликав індустрію вирішити цю проблему в порядку самоорганізації - не почули. Що ж, все врегулює закон", - написав Порошенко.

Телеканали заговорили

Але телебачення стало не першим, де ввели мовні квоти на українську мову. Спочатку вони з'явилися в радіоефірі після того, як в червні минулого року парламент прийняв поправки в закон "Про телебачення і радіомовлення", які на початку липня підписав президент Петро Порошенко. Мовні квоти набули чинності за чотири місяці - в листопаді. Так, третина пісень, які транслюють радіостанції з 7:00 до 14:00 і з 15:00 до 22:00 мають бути українською мовою. При цьому, для радіостанцій, які крутять не менше 60% пісень на офіційних мовах ЄС, квота трохи менше. Такі станції повинні транслювати хоча б чверть україномовних композицій. Державною мовою повинні виходити не менше 50% радіопередач на добу. Це стосується і новинно-аналітичних блоків, та розважальних передач.

За невиконання норми - штраф. За данними Нацради станом на квітень, загальна сума штрафів для радіостанцій склала майже 600 тис. гривень. Більше за всіх довелося заплатити Kiss FM - понад 200 тис. гривень. Радіо "Шансон" оштрафували більше, ніж на 100 тис. гривень. Майже 40 тисяч штрафу заплатили "Радіо Вєсті", а "Європа плюс Дніпро", "Скіфія" і ТРК "Симон" - по 30 тис. гривень.

У Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення заявили, що введення квот на українську мову в теле-і радіоефірі - питання інформаційної безпеки. "Нацрада зі свого боку зобов'язується забезпечувати його виконання, - заявив РБК-Україна член Нацради Сергій Костинський. - У нас вже є успішна практика моніторингу дотримання мовних квот на радіо і є сучасна система моніторингу".

У той же час Костинський вказав, що деякі норми закону потребують доопрацювання. За його словами, в тижневих моніторингах контенту є поле для маніпуляцій. "Телеканали зможуть в будні дні вести одну інформаційну політику, а у вихідні показувати більше російськомовного контенту, це буде вже зовсім інше кіно! Звичайно, громадськість одразу це помітить. Тому я вважаю, що повинні все-таки проводитися добові моніторинги", - уточнив член Нацради.

Але за його прогнозами, перехід ЗМІ на українську не буде проходити болісно. За останніми даними Нацради за лютий, 75% національних каналів або дотримуються, або майже наближаються до запропонованих мовних квот. Костинський нагадав, що Нацрада не може позбавляти ліцензії за недотримання квот. Але якщо після перших двох штрафних санкцій телеканали продовжуватимуть порушення, регулятор зможе звертатися до суду, щоб той скасував ліцензію.

Зазначимо, що за даними моніторингу Нацради за лютий, найменше фільмів і передач українською мовою на двох українських телеканалах - "Інтер" та "ТРК Україна" набрали всього 26% україномовного контенту.

як Рада вводила мовні квоти і що про це говорять телеканали

Вищевказані телеканали по-різному відреагували на ухвалення закону. "Телеканал "Україна" готовий виконувати квоти, і наша основна задача і виклик - виробляти україномовний контент, який відповідатиме очікуванням аудиторії, і дозволить каналу залишатися лідером телеперегляду", - розповіла РБК-Україна PR-директор "Медіа Група Україна" Олена Шрамко.

Вона додала, що після вступу в силу закону на телеканалі не очікують падіння рейтингів. "На прикладі україномовних програм і продуктів, які вже йдуть в ефірі, ми можемо стверджувати, що це затребуваний контент і в результаті отримує високі рейтинги перегляду. Ми давно прийняли стратегічне рішення - збільшувати частку української мови в ефірі і системно реалізовуємо цю програму. Ми готові відповідати нормам квотування у строки, визначені прийнятим законом". За словами Шрамко, дані дводенного моніторингу Нацради за лютий не відображають повної картини. В деякі дні обсяги україномовного контенту на каналі вже зараз доходять до 70%. На ТРК Україна поки не готові говорити про прийнятність штрафів за невиконання квот, так як ще не проводили комерційні розрахунки. "Що стосується заяви депутатів, що при введенні квот на них намагався тиснути керівництво телеканалів, то можу сказати, що з нашого боку ніякого тиску не було", - резюмувала Шрамко

Отримати коментар керівника Inter Media Group Ганни Безлюдної на цей рахунок не вдалося. Вона не відповідала на дзвінки. У той же час, в прес-службі телеканалу "Інтер" зазначили, що їх позиція щодо закону залишається незмінною і послалися на повідомлення, зроблене 16 березня після ухвалення документа в першому читанні.

""Інтер Медіа Груп" завжди виступала проти заборон. Ми також категорично проти цього закону, який практично забороняє використання в телевізійному ефірі України будь-яких мов, крім української. І питання не у відношенні до мови – української або російської. Питання щодо прав людини. Цей закон порушить права мільйонів громадян України, для яких російська мова є рідною", - йдеться в повідомленні прес-служби.

При цьому в медіа-холдингу вважають, що закон завдасть шкоди. "Неможливо створити в потрібному обсязі якісний контент українською мовою або в таких же обсягах зробити якісний дубляж – отже, погіршиться якість телевізійного продукту українською мовою. Ємність українського телевізійного ринку не дозволить створити якісний різножанровий україномовний продукт в обсягах, яких вимагає цей закон". Як аргумент прес-служба телеканалу "Інтер" посилається на досвід Латвії, коли були введені квоти, за якими 75% телевізійного мовлення в день має бути латиською мовою. "Проте Конституційний Суд Латвійської Республіки визнав запровадження мовних квот неконституційним і таким, що суперечить міжнародному законодавству з прав людини і свободи приватного підприємництва", - відзначають в прес-службі.

Виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк зазначила в коментарі РБК-Україна, що навколо закону про квоти багато міфології, але насправді він серйозно не вплине на пересічного глядача. "Питання мови для населення насправді штучно перебільшене. Ми разом з компанією GFK проводили дослідження у восьми південних і східних регіонах України, яке показало, що в середньому 86% місцевого населення комфортно себе почуває, коли дивиться передачі або читає українською мовою. І мова йде про регіони, які прийнято називати російськомовними. Опору народу не буде, і його не було, коли в Україні заблокували російські телеканали", - наголосила Вона. Експерт розповіла, що масовий глядач дивиться переважно розважальні ТБ-шоу, і якщо вони будуть українською мовою і високої якості, їх дивитимуться й надалі.

За словами директора Інституту масової інформації, від закону найбільше постраждають продакшени великих телеканалів, яким доведеться виробляти продукт на українській. Але у них буде цілий рік перехідного періоду. Романюк додала, що за останніми дослідженнями, в Україні збільшилася кількість людей, які дивляться ТБ і слухають радіо на українській, а також читають видання державною мовою. "У той же час, менше людей стало дивитися і читати контент російською. Це наслідок недовіри до російськомовного контенту", - резюмувала Романюк. За даними ІМІ, у 2016 році в південно-східних регіонах використання суто російськомовних медіа зменшилася в середньому на 6%. Наприклад, якщо раніше в цьому регіоні 20% жителів дивилися переважно російськомовне ТБ, зараз таких 14%. Слухачів російськомовного радіо також за рік стало на 10% менше, було 37%, а зараз – 27%.

За словами медіаексперта Олександра Чекмишева, за порушення мовних квот телеканали потрібно не просто штрафувати, а позбавляти ліцензії. У коментарі РБК-Україна він також зазначив, що квотування українських радіостанцій пройшло успішно і більшість з них дотримуються поставлених норм. "Ми дізналися, що, виявляється, у нас крім шансону є багато якісної української музики. Цей експеримент з радіо перевищив всі очікування!", - підкреслив Чекмишев. Чекмишев стверджує: на українських телеканалах можна показувати російськомовний контент, але за нього ЗМІ повинні платити більш високі податки. Ці гроші потрібно спрямовувати на підтримку контенту державною мовою, як це робиться у Франції.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся