У Раді запропонували спростити безмитне ввезення товарів на суму до 500 євро через кілька тижнів після запровадження нових правил провезення вантажів.
В Державній фіскальній службі запевняють, що підприємці, які раніше використовували можливість безмитного ввезення товарів через кордон, призупинили свою діяльність після посилення норм Податкового кодексу. З початку січня, щоб отримати пільгу на безмитне ввезення, потрібно бути відсутнім за межами країни не менше доби і в'їжджати в Україну не частіше, ніж один раз на 72 години. Але у Верховній Раді вважають, що норма про 24 години перебування за кордоном є дискримінаційною по відношенню до жителів прикордонних територій, яким тепер стане дорожче їздити у сусідні країни за покупками. Детальніше про нові правила та ініціативи депутатів - у матеріалі РБК-Україна.
З початку року в Україні діють нові правила безмитного ввезення в країну товарів на суму до 500 євро та вагою до 50 кг У межах цих норм перевозити товари (крім підакцизних) без сплати податків через автомобільні та залізничні пункти дозволяється, якщо людина відсутня в Україні менш ніж 24 години і в'їжджає в країну не частіше, ніж один раз за 72 години. Якщо ці умови не виконуються, тоді ліміт безмитного ввезення обмежується 50 євро, а кожне наступне євро у вартості товару, що обкладається ПДВ (20%) та ввізним митом (10%).
Ініціатива з обмеженнями 24/72 належить уряду. У Міністерстві фінансів пояснюють введення нових правил міжнародними зобов'язаннями України. Ще в 2006 році країна приєдналася до Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Документ, серед іншого, містить рекомендації з обмеженням безмитного ввезення товарів для тих осіб, які відсутній у країні менше доби або часто перетинають кордон.
Не встигли нові правила вступити в силу, як поблизу українсько-польського кордону почалися мітинги якихось активістів, які вимагають скасування поправок в Податковий кодекс. В знак протесту люди перекривали дороги до пунктів пропуску на кордоні у Львівській та Волинській областях.
Така реакція на нові правила цілком передбачувана. Адже для багатьох жителів прикордонних територій ввезення товарів з-за кордону без сплати мита та ПДВ давно є основним заробітком. Суть цього "бізнесу" зрозуміти нескладно. Для початку оптові партії товарів дробляться в межах 50 кг і 500 євро недалеко від кордону, наприклад, на території Польщі. Звідти фізособи (переважно місцеві жителі) доставляють їх в Україну, перевозячи за один раз не більше 50 кг на суму до 500 євро, і тим самим формально не порушуючи митні правила. До введення нових правил в день можна було зробити кілька "ходок", так як фактично не було ніяких обмежень за кількістю в'їздів і виїздів. В Україні партії товару назад завантажувалися в фури, а далі відправлялись по точках роздрібних продажів, де реалізовувалися за більш низькими цінами, ніж товари, які були розмитнені з сплатою всіх офіційних податків і платежів.
Кілька перевізників, з якими на умовах анонімності вдалося поговорити РБК-Україна, запевняють, що для тих, хто возив товари без сплати мит, рівним рахунком нічого не зміниться. "Через місяць-півтора все повернеться на круги своя. У нашому регіоні дуже багато возять контрабанду, і вони не дозволять владі вбити свій бізнес. "Пиджачники" (так називають тих, хто допомагає підприємцям перевозити товари через кордон, оптимізуючи митні платежі, - ред.) як були, так і будуть, люди якось мудрувати, але будуть перевозити товари все одно. Тим більше, що у багатьох є зв'язки на митниці. Середня такса - триста євро з "буса", - розповів виданню водій автобуса, що перевозив туристів через західний кордон, який не побажав назвати своє ім'я.
Інший мешканець прикордонного з Польщею міста, яка представилася Остапом, розповів РБК-Україна, що після вступу в силу закону для його бізнесу нічого не змінилося, і проблем на кордоні не виникло. Фірма Остапа займається перевезеннями в Європу і паралельно возить товари з ЄС. У чергах стояти не доводиться, і вони без проблем провозять товари вартістю більше 50 євро, не сплачуючи мито. "Домовитися можна на всіх контрольно-пропускних пунктах, через які найзручніше їздити в Європу і назад. Найчастіше ми їздимо через Чоп", - пояснив співрозмовник.
Втім, у Державній фіскальній службі запевняють, що схема з подрібненням партій товарів перестала працювати після введення норми про 24-годинному відсутність за межами України. "Громадяни, які використовували в минулому році норму щодо безмитного ввезення до 500 євро і подрібнювали партії в тих обсягах, припинили свою діяльність", - заявив минулого тижня в. о. голови ГФС Мирослав Продан.
На 15 січня ГФС отримала від Держприкордонслужби понад 16 тисяч повідомлень про громадян, які в'їжджали в країну раніше, ніж через 24 години після виїзду і частіше одного разу протягом 72 годин. Причому, за словами Продана, лише двоє осіб із 16 тисяч потрапили під оподаткування товарів. З чого випливає, що всі інші часто перетинають кордон робили це без товарів або вкладалися в ліміт 50 євро.
У парламенті ж вважають, що нові правила слід відкоригувати. Голова підкомітету Ради з питань правового забезпечення діяльності митних органів Андрій Антонищак (БПП) впевнений, що нормою про 24 години порушуються права українців, які живуть на прикордонних територіях. І для таких людей, на думку депутата, нові умови безмитного ввезення товарів несуть додаткове фінансове навантаження у зв'язку з необхідністю оренди житла або ж при сплаті ПДВ та мита.
Два тижні тому Антонищак вніс у Раду проект закону, що виключає з Податкового кодексу умова про 24-годинному відсутність за межами країни. Він вважає, що доба - це занадто багато часу, щоб мешканцю Львівської області з'їздити в польські міста, приміром, Перемишль або Жешув, зробити покупки і повернутися назад. "Людина витратить п'ятнадцять хвилин, щоб доїхати до першого польського містечка. Таке ж є по Закарпаттю, щоб у Словаччину або Угорщину доїхати. Три години максимум часу йому потрібно витратити на те, щоб з сім'єю купити на тих 500 євро або на кожного члена сім'ї, які є громадянами України. Ще 15 хвилин йому потрібно, щоб повернутися на митну територію України. Час в дорозі займе чотири – максимум п'ять годин. Навіщо громадянам України перебувати за кордоном більше 24 годин? Це абсолютно не стосується "піджаків" і жодним чином не впливає на черзі і контрабанду", - пояснює народний депутат.
минулого тижня в комітеті з питань податкової та митної політики не прийшли до спільного рішення, як бути в цій ситуації. Як зазначила голова комітету Ніна Південця, що для початку треба розібратися, що заважає норма про 24 години звичайним громадянам, які їздять за покупками в сусідні країни, і не поверне її скасування лазівку для "сірого імпорту".
Поки контроль за дотриманням нових митних правил регулюється тимчасовим порядком, введеним в дію розпорядженням голови Держприкордонслужби. Обмін інформацією про кількість, дату і час в'їздів прикордонники фіксують на спеціальних талонах, передаючи їх митникам. Через кілька місяців обмін інформацією повинен відбуватися таким чином, щоб дані про в'їжджають в Україну осіб автоматично передавалися на робоче місце митника з інформаційної системи прикордонника.
Коли буде готове нове програмне забезпечення, яке поки ще розробляється, обмін інформацією про громадян, що підпадають під норми 24/72, стане більш швидким, запевняють у ГФС. Крім того, запуск автоматичного обміну інформацією виключається людський фактор, а разом з ним і корупційні ризики. "Все те, що сканується у зчитувальному пристрої при скануванні паспорта прикордонником, автоматично трансформується в систему "Інспектор-2006" на робоче місце митника. Таким чином, ми суттєво зменшуємо по часу всі митні формальності", - пояснив Мирослав Продан. За його словами, подібна система з об'єднанням баз вже тестувалася на пункті пропуску на кордоні з Білоруссю.